Рішення

від 07.10.2024 по справі 340/2343/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2343/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод крупних електричних машин до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 29.01.2024 № 00010010705 в частині застосування до ТОВ Завод крупних електричних машин пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 15 445 012,25 гривень.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог валютного зако6нодавства, за результатами якої складено акт від 21.12.2023 №10440/11-28-07-05/39968214, в якому зроблено висновок про порушення ТОВ Завод крупних електричних машин вимог ч.1, ч.2 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2473- VIII), з урахуванням п.14 прим.2 Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (із змінами та доповненнями), у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по Договору від 28.09.2021 року №10360 (дата здійснення операції - 16.11.2022 року), укладеному із компанією-нерезидентом ТОВ МІРТУЛ (Киргизька Республіка) у сумі 200 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 3 дні, у сумі 100 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 15 днів, у сумі 100 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 40 днів, у сумі 153 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 94 дні, у сумі 510 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 214 днів. На підставі зазначеного акту, ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №00010010705 від 29 січня 2024 року, яким на підставі п. 5 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII та пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України застосовано до ТОВ Завод крупних електричних машин пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 15 488 027,25 гривень. При цьому вказував, що товариство погоджується з рішенням в частині нарахування пені в сумі 43015,00 грн., яка сплачена до державного бюджету. В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 29.01.2024 №00010010705 позивач вважає протиправним, а відображені в акті перевірки висновки такими, що неправильно відображають фактичні обставини та зроблені з порушенням yjhv чинного законодавства.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.05.2024 (т.1 а.с.153).

Згідно наданого до суду відзиву на позов (т.1 а.с.159-164), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 21.12.2023 року № 10440/11-28-07-05/39968214, згідно висновку якого встановлено порушення: ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 року № 2473-VIII, з урахуванням п. 14 прим. 2 Постанови НБУ від 24.02.2022 року № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по Договору від 28.09.2021 року №10360 (дата здійснення операції 16.11.2022 року), укладеному із компанією - нерезидентом ТОВ МІРТУЛ (Киргизька Республіка). На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 29.01.2024 року №00010010705. Також зазначає, що починаючи з 02.09.2022 року документи про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог не можуть бути враховані для зняття операції з експорту/імпорту товарів з валютного контролю. У зв`язку з тим, що Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог датований 12.05.2023 року, тобто укладений в період дії норми п.14 прим.6 Постанови НБУ від 24 лютого 2022 року №18, дана операція не може бути підставою для завершення валютного нагляду по експортній операцій від 16.11.2022 року відповідно до контракту від 28.09.2021 року № 10360. Крім того, перевіркою встановлено, що угода про залік зустрічних вимог від 12.05.2023, в бухгалтерському обліку ТОВ ЗКЕМ по рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями по Договору від 28.09.2021 року № 10360 не відображена, а саме: в бухгалтерському обліку товариства обліковується дебіторська заборгованість по Договору від 28.09.2021 року № 10360, укладеному з компанією - нерезидентом ТОВ МІРТУЛ (Киргизька Республіка) в сумі 510 000,00 євро (дата виникнення 16.11.2022 року, граничний строк 14.05.2023 року). Вказує, що згідно умов Договору від 28.09.2021 року № 10360, укладеного з компанією-нерезидентом ТОВ МІРТУЛ (Киргизька Республіка), та додаткових угод до нього загальна вартість контракту складає 2 517 500,00 євро. Предметом договору є електродвигун типу П2Ш-3550-40-5КУЗ в кількості 1 шт. виробництва ТОВ ЗКЕМ. У відповідності до п. 3 Додатка № 1 від 28.09.2021 року до Договору від 28.09.2021 року ціна товару визначена з урахуванням умов поставки DAP на склад Вантажоодержувача, згідно умов Інкотермс-2010. Відповідно до п. 1 Додатку № 3 до Договору № 10360 від 28.09.2021 року Порядок надання супутніх послуг, супутні послуги надаються шляхом залучення спеціаліста виробника товару та включають в себе нагляд при виробництві монтажних робіт, нагляд при проведення пуско-налагоджувальних робіт та введенню електродвигуна в експлуатацію. Супутні послуги надаються у зв`язку з поставкою товару та включені у вартість товару. Таким чином, вказують, що договором не визначена окремо вартість транспортних та супутніх послуг, так як вони є невід`ємною частиною вартості електродвигуна, вартість якого складає 2 517 500,00 євро, що також підтверджено митними деклараціями від 16.11.2022 року, оформленими в режимі ЕК-10, на загальну суму - 2 517 500,00 євро. Згідно з п.п.1 п. 7 розділу ІІ Інструкції № 7 відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків (180 днів) по Договору від 28.09.2021 року № 10360 розпочато з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, тобто з 16.11.2022 року, а не з дати документів, що підтверджують доставку вантажу або введення обладнання в експлуатацію. Оплата від нерезидента надходила за електродвигун з призначенням платежу: PAYMENT FOR ELECTRIC MOTORS UNDER THE CONTRACT 10360 DD 28.09.2021, що підтверджується наданими платником виписками банку за період з 29.11.2022 року по 16.08.2023 року та SWIFT повідомленнями. Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 року № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 року № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). При цьому вказував, що суб`єкт господарювання не отримував у центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, висновки щодо продовження граничних строків розрахунків, за операцією з експорту товарів по договору від 28.09.2021 року №10360. Позивач не звертався до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання умов зовнішньоекономічного договору від 28.09.2021 №10360. Враховуючи викладене вище, представник відповідача вважає, що висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.12.2023 року № 10440/11-28-07-05/39968214 та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 29.01.2024 року №00010010705 є правомірними, оскільки повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, а позовні вимоги ТОВ Завод крупних електричних машин є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 22.05.2024 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (т.1 а.с.233).

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив (т.1 а.с.237-241), у якій зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Договір від 12.05.2023 про зарахування зустрічних вимог за своїм змістом є первинним документом, і відображення чи не відображення його на рахунках бухгалтерського обліку ТОВ ЗКЕМ не впливає на його чинність та не спростовує правові наслідки, обумовлені цим Договором. Дійсно, в даному випадку мало місце несвоєчасне відображення бухгалтерією ТОВ ЗКЕМ по рахунку бухгалтерського обліку 362 Договору від 12.05.2023 про зарахування зустрічних вимог, що зумовлено обставинами воєнного стану, втратою попередніх даних бухгалтерського обліку ТОВ ЗКЕМ через окупацію міста Нова Каховка, де позивач мав зареєстроване місцезнаходження, та необхідністю тривалого часу та значних організаційних зусиль для відновлення належного бухгалтерського обліку позивача. Проте, несвоєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку Договору від 12.05.2023 про зарахування зустрічних вимог не спростовує наявності цього Договору та факту припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Вважає, що оборотно-сальдова відомість по рахунку бухгалтерського обліку 362 Розрахунки з іноземними покупцями, копія якої додана відповідачем до відзиву, не є належним доказом обставин, які мають значення для даної справи. Станом на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Договір від 12.05.2023 про зарахування зустрічних вимог в бухгалтерському обліку позивача вже був відображений та дебіторська заборгованість по Договору від 28.09.2021 року № 10360 з ТОВ МІРТУЛ відсутня, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку бухгалтерського обліку 362 Розрахунки з іноземними покупцями. Закон України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 №2473-VIII не містить заборони на припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним контрактом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а положення ст.ст.601, 602 Цивільного кодексу України, ст.203 Господарського кодексу України, ч.4 ст.6, ч.1 ст.14 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність прямо передбачають можливість укладання договорів про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, в тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Також зазначає, що додатковою угодою № 2 від 28.10.2022 р. ціна Договору № 10360 була збільшена з 2.237.500,00 євро до 2.517.500,00 євро (на 280 000,00 євро), а відповідно до додаткової угоди № 3 від 15.05.2023 сторонами встановлено, що ціна Договору включає в себе: вартість Товару 2 084 500,00 євро, вартість надання транспортних послуг по здійсненню змішаного перевезення Товару автомобільним/морським/залізничним транспортом за маршрутом: Харків - ПП Порубное/Сирет (Румунія) - ПП Русе (Болгарія) порти Варна/Поті (Грузія) - ПП Красний Мост, Азербайджан - порти Алят /Курик (Казахстан) Хромтау 280 000,00 євро, та вартість супутніх послуг, передбачених Додатком № 3 до даного Договору - 153 000,00 євро. Також п.3 додаткової угоди № 3 від 15.05.2023 сторони передбачили, що вартість транспортних послуг в розмірі 280 000,00 євро сплачується протягом 180 календарних днів з моменту поставки товару в повному обсязі на склад вантажоодержувача та підписання акту приймання-передачі наданих послуг між сторонами. Таким чином, остаточною редакцією Договору №10360 сторонами виокремлено вартість транспортних послуг з доставки товару у сумі 280 000,00 євро, та встановлено, що їх оплата здійснюється лише після завершення доставки товару на склад вантажоодержувача та підписання акту приймання-передачі цих послуг. Посилання Відповідача у відзиві на те, що у виписках банку вказано призначення платежу: PAYMENT FOR ELECTRIC MOTORS UNDER THE CONTRACT 10360 DD 28.09.2021, також не підтверджує жодних обставин, що мають значення для даної справи, адже повнота заповнення інформації в реквізиті "Призначення платежу" визначається платником таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється (Постанова НБУ 28.07.2008 № 216). ТОВ ЗКЕМ не може відповідати за повноту заповнення ТОВ МІРТУЛ реквізиту "Призначення платежу" та повнота заповнення цього реквізиту не створює значимих в контексті даної справи юридичних наслідків для ТОВ ЗКЕМ. Представник позивача у відповіді на відзив також зазначив, що Відповідно до п.п.1, 3 Додаткової угоди № 3 від 15.05.2023 до Договору № 10360 вартість надання Супутніх послуг, передбачених Додатком № 3 до даного Договору, складає 153 000,00 євро, та підлягає оплаті протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту введення електродвигуна в експлуатацію та акту приймання-передачі наданих послуг. При цьому Додатковою угодою №3 від 15.05.2023 сторони не змінювали предмет Договору №10360, а лише здійснили на вимогу ТОВ МІРТУЛ, викладену в листі №17 від 01.05.2023, розбивку в письмовому вигляді ціни Договору на складові частини та конкретизували вартість послуг, які з самого початку входили до предмету Договору №10360. Таким чином, вважає, що твердження відповідача в акті перевірки про те, що граничний строк сплати 153 000,00 євро сплинув 14.05.2023 року, спростовуються обставинами справи, адже з наявних в матеріалах справи письмовими доказів вбачається, що фактичне надання супутніх послуг відбувалося в період з 06.02.2023 по 12.08.2023 та завершилося підписанням акту введення електродвигуна в експлуатацію від 12.08.2023. Тобто, у ТОВ МІРТУЛ не було жодних договірних чи законних підстав оплачувати у строк до 14.05.2023 року, як вважає Відповідач, на рахунок ТОВ ЗКЕМ вартість послуг, які фактично були надані лише 12.08.2023. Граничний 180-денний строк розрахунків за надання супутніх послуг в сумі 153 000,00 євро повинен обчислюватися з дати фактичного закінчення надання цих послуг (з 12.08.2023 року), а тому перерахування ТОВ МІРТУЛ на рахунок ТОВ ЗКЕМ вартості цих послуг платежем від 16.08.2023 року на суму 153 000,00 євро здійснено в межах цього строку, обчисленого відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII.

Судове засідання, призначене на 28.05.2024 не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги. Розгляд справи перенесено на 11.06.2024. (т.1 а.с.246)

Представником відповідача подано до суду заперечення щодо відповіді на відзив (т.1 а.с.247-249), у яких зазначено, що не відображення в бухгалтерському обліку будь-якої господарської операції призводить до викривлення даних фінансової звітності товариства. У періоді, за який проводилась перевірка (з 16.11.2022 року по 14.12.2023) Угода про залік зустрічних вимог від 12.05.2023 в бухгалтерському обліку товариства не відображалась, що було зафіксовано в акті позапланової невиїзної перевірки від 21.12.2023 №10440/11-28-07-05/39968214. Станом на 14.12.2023 року (кінець перевіряємого періоду) у ТОВ ЗКЕМ обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість на суму 510 000,00 євро по Договору від 28.09.2021 року №10360, кількість днів прострочення складає 214 днів. Операція з експорту по Договору від 28.09.2021 року №10360 здійснена ТОВ ЗКЕМ в період дії Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, а саме 16.11.2022 року, про що свідчать оформлені в митному режимі ЕК-10 митні декларації від 16.11.2022 року на загальну суму 2 517 500,00 євро. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару - 14.05.2023 року. За таких обставин, факт укладення Угоди про залік зустрічних вимог від 12.05.2023 не може бути підставою для завершення валютного нагляду за операцією з експорту по Договору від 28.09.2021 року №10360 ( дата здійснення операції 16.11.2022 року). В періоді, що перевірявся, зарахування коштів по Договору від 28.09.2021 року №10360 відбувалось в сумі 1007000,00 євро без порушення граничного строку, в сумі 553000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків, а в сумі 510000,00 євро кошти не надходили. Враховуючи викладене, відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції за результатами перевірки донараховано пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 15 488 027,25 грн. Враховуючи викладене вище, представник відповідача вважає, що податкове повідомлення-рішення від 29.01.2024 року №00010010705 є правомірними, а позовні вимоги ТОВ Завод крупних електричних машин є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

11.06.2024 підготовче судове засідання відкладено до 18.06.2024 за клопотання представника позивача (т.2 а.с.2).

Ухвалою суду від 18.06.2024 року у справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.07.2024 (т.2 а.с.12).

У судовому засіданні 04.07.2024 оголошено перерву до 06.08.2024 за клопотанням представника позивача (т.2 а.с.13).

Відповідно до усної ухвали, занесеної до протоколу судового засідання від 06.08.2024 року вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати у порядку письмового провадження. (т.2 а.с.14)

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод крупних електричних машин зареєстровано як юридична особа 26.08.2015, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області та є платником податків. (а.с.22-31)

На підставі наказу від 26.10.2023 року №1262-П Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ Завод крупних електричних машин з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 28.09.2021 року № 10360 за період з 16.11.2022 року по 14.12.2023 року (т.1 а.с.213).

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.12.2023 №10440/11-28-07-05/39968214 (т.1 а.с.14-25, 171-176), в якому посадовими особами податкового органу зроблено висновок про порушення ТОВ Завод крупних електричних машин вимог ч.1, ч.2 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473- VIII), з урахуванням п.14 прим.2 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по Договору від 28.09.2021 року №10360 (дата здійснення операції - 16.11.2022 року), укладеному із компанією-нерезидентом ТОВ МІРТУЛ (Киргизька Республіка) у сумі 200 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 3 дні, у сумі 100 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 15 днів, у сумі 100 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 40 днів, у сумі 153 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 94 дні, у сумі 510 000,00 євро з порушенням граничного строку розрахунків на 214 днів.

На підставі висновків акту, ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №00010010705 від 29 січня 2024 року, яким на підставі п.5 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII та пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України застосовано до ТОВ Завод крупних електричних машин пеню за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 15 488 027,25 гривень (т.1 а.с.10-12).

Не погоджуючись частково із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, Позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України №7301/6/99-00-06-01-02-06 від 15.03.2024 року залишено податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 29.01.2024 № 00010010705 без змін, а скаргу ТОВ Завод крупних електричних машин - без задоволення (т.1 а.с.28-31, 168-169).

Вважаючи податкове повідомлення - рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIII (далі Закон №2473, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція).

Принципи валютного регулювання викладені у ст.2 Закону №2473 та передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн; недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції;

Закріплені у статті 4 Закону №2473 гарантії свободи здійснення валютних операцій передбачають здійснення валютних операцій без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом (частини перша, друга названої статті).Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №2473 валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. (ч.4 ст.11 Закону №2473)

Згідно ч.6 ст.11 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Частинами 1, 2, 3 та 5 статті 13 Закону №2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч.7 ст.13 Закону №2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п.21 розд.II Положення №5, та становлять 365 календарних днів.

Згідно із п.6, 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, (далі Інструкція №7), банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.

Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до вимог п. 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.

Приписами підпункту 5 пункту 10 та підпункту 5 пункту 12 Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором: відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму цих коштів.

Враховуючи вищевикладене, відлік граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів банк розпочинає з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню).

У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п.9 розд. ІІІ Інструкції № 7.

Згідно із пунктом 142 Постанови правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до п.14-6 цієї Постановибанк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст.13 Закону №2473).

Отже, несвоєчасність здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, застосування якої віднесено до повноважень органів ДПС та яке тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів

Щодо висновку про порушенням граничного строку розрахунків в частині суми 510000,00 євро на 214 днів.

Судом встановлено, що у 2021 році між позивачем та ТОВ МІРТУЛ (Киргизька Республіка) були укладені два договори:

- договір №10360 від 28.09.2021 на виготовлення та постачання електродвигуна типу П2Ш-3550-40-5КУЗ (3550 кВт, 930 В, 40 об.мин.) на загальну суму 2 237 500,00 євро (т.1 а.с.32-41);

- договір №10370 від 22.10.2021 на виготовлення та постачання двох електродвигунів типу П2Ш-800-255-7КУХЛ4 (1810/3800 кВт, 440/750 В, 4550/5450 А) на загальну суму 2 550 000,00 євро (т.1 а.с.59-68).

За Договором №10360 було отримано передоплату у розмірі 447 500,00 євро 05.10.2021, а за Договором № 10370 було отримано передоплату у розмірі 510 000,00 євро 29.10.2021, що також не заперечується сторонами (т.1 а.с.83-84).

Строк виготовлення товару за Договором №10360 становив не пізніше 02 червня 2022 року, за Договором №10370 - не пізніше 23 грудня 2022 року.

В ціну обох договорів №10360 і №10370 включена вартість доставки електродвигунів з України до Республіки Казахстан, яку відповідно до Додатку 1 до кожного з Договорів передбачалося здійснити залізничним або автомобільним транспортом (через територію РФ).

За Договором №10360 сторонами було досягнуто домовленості про збільшення ціни договору у зв`язку із збільшенням витрат на доставку товару, що було відображено у Додатковій угоді № 2 від 28.10.2022 та сума договору склала 2517500,00 євро (т.1 а.с.57).

За Договором №10370 ТОВ МІРТУЛ повідомило позивача про відсутність можливості збільшити ціну договору та висунуло вимогу розірвати Договір № 10370 у зв`язку з тривалою просрочкою з боку ТОВ ЗКЕМ в поставці товару та повернути раніше отриману ТОВ ЗКЕМ попередню оплату у розмірі 510 000,00 євро (т.1 а.с.92).

12 квітня 2023 між ТОВ ЗКЕМ та ТОВ МІРТУЛ було підписано додаткову угоду №1 про розірвання Договору № 10370 від 22.10.2021, відповідно до умов якої у ТОВ ЗКЕМ виникло зобов`язання з повернення ТОВ МІРТУЛ попередньої оплати в сумі 510 000,00 євро (т.1 а.с.93-94).

Так, ТОВ ЗКЕМ мало право вимоги до ТОВ МІРТУЛ на суму 1 063 000,00 євро за Договором №10360, а ТОВ МІРТУЛ мало право вимоги до ТОВ ЗКЕМ з повернення раніше перерахованої попередньої оплати у розмірі 510 000,00 євро за Договором № 10370. Тобто, сторони мали взаємні зустрічні однорідні грошові вимоги, термін виконання яких настав.

12 травня 2023 року між ТОВ ЗКЕМ та ТОВ МІРТУЛ було підписано Договір про зарахування зустрічних вимог, відповідно до якого зобов`язання ТОВ ЗКЕМ щодо повернення авансу за Договором № 10370 на суму 510 000,00 євро були повністю погашені, а зобов`язання ТОВ МІРТУЛ щодо оплати за Договором № 10360 було зменшено на 510 000,00 євро (т.1 а.с.95-97).

Наявність у ТОВ ЗКЕМ зустрічних зобов`язань щодо повернення авансу за Договором № 10370 на суму 510 000,00 євро підтверджується Договором № 10370 від 22.10.2021, банківською випискою від 29.10.2021 про надходження на рахунок ТОВ ЗКЕМ передоплати за Договором № 10370 у розмірі 510 000,00 євро, листом ТОВ МІРТУЛ № SТ15629-12 від 10.04.2023, додатковою угодою № 1 від 12.04.2023 про розірвання Договору № 10370. Тобто, матеріалами справи підтверджено існування грошових вимог один до одного в сумі 510 000,00 євро між позивачем та ТОВ МІРТУЛ.

Виходячи з положень ч.4 ст.6, ч.1 ст.14 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність, ч. 1 ст.598, ст. ст. 601, 602 Цивільного кодексу України, ст.203 Господарського кодексу України залік (зарахування) зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов`язань, в тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що випадки, у яких суб`єктам господарювання забороняється припиняти зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, мають бути визначені виключно в законах України. Однак, жодних обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньоекономічними операціями законами України не передбачено.

В акті перевірки відповідач зазначив, що відповідно до п.14-6 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (зі змінами, внесеними Постановою Правління НБУ від 02.09.2022 № 197) банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Згідно із положеннями частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 Кодексу), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601). Аналогічні положення закріплені у статті 203 Господарського кодексу України, згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Також суд наголошує на тому, що про можливість припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог зазначено і в підпункті 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7.

З огляду на викладені норми, суд зазначає, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: « 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги» (постанови від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18; від 16 квітня 2019 року у справі №911/483/18; від 21 листопада 2018 року у справі №755/9929/15-ц).

Заборону банкам завершувати здійснення валютного нагляду за валютною операцією на підставі документів про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка міститься в підзаконному нормативному акті, не можна вважати прямою законодавчою забороною сторонам зовнішньоекономічного контракту проводити такі зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому, Закон №2473-VІІІ не містить заборони на припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним контрактом зарахуванням зустрічних однорідних вимог та не передбачає, що не завершення банком здійснення валютного нагляду за зовнішньоекономічною операцією в такому випадку спричиняє наслідок у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених ч.5 ст.13 Закону №2473-VІІІ.

Так, із змісту договору від 12.05.2023 року (т.1 а.с.95-97) вбачається, що сторони домовилися про зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами №10360 від 28.09.2021 та №10370 від 22.10.2021.

Докази того, що договір про зарахування зустрічних однорідних вимог визнаний судом недійсним або не відповідає вимогам чинного законодавства, відсутні.

Отже, чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само законодавство на час виникнення спірних правовідносин не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 15 серпня 2024 року у справі №580/4079/23, від 07 лютого 2023 року у справі №813/1342/16, від 19 вересня 2023 року у справі №804/15956/15, від 29 липня 2021 року у справі №817/1200/15.

Оскільки резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, то перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє безумовного наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України. Однак, жодних обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньо-економічними операціями законами України не передбачено.

У постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі №817/1200/15, від 19 вересня 2023 року у справі №804/15956/15 зазначено, що у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог.

З приводу позиції відповідача в акті перевірки та у відзиві на позов про те, що відповідно до пункту 14-6 Постанови №18 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, то слід зауважити, що ця норма спрямована на врегулювання діяльності саме банків у сфері валютного нагляду і не поширюється на господарську діяльність суб`єктів господарювання та не містить вимоги чи обмеження способів припинення зобов`язань.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі №813/1342/16, за змістом яких зважаючи на те, що чинним законодавством України передбачено право сторін зовнішньоекономічних операцій на застосування такої форми розрахунків, як зарахування (залік) зустрічних однорідних (грошових) вимог, таке право не може бути скасоване підзаконними актами, листами Національного Банку України тощо.

Суд також враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону №2473 у разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Тому посилання відповідача на пункт 14-6 Постанови №18 не може бути покладено в обґрунтування наявності порушень з боку позивача в цій частині.

В даному випадку, оскільки припинення відповідних зобов`язань ТОВ МІРТУЛ (Киргизька Республіка) перед ТОВ ЗКЕМ на суму 510 000,00 євро відбулось до закінчення граничного строку розрахунків за операцією з експорту товару (14.05.2023) за Договором №10360, то підстави, з якими ст.13 Закону № 2473-VIII пов`язує нарахування пені, передбаченої ч.5 зазначеної статті цього Закону, відсутні.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що станом на момент винесення рішення договір від 12.05.2023 про зарахування зустрічних вимог в бухгалтерському обліку позивача вже відображений та дебіторська заборгованість по договору від 28.09.2021 року №10360 з ТОВ МІРТУЛ відсутня, що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю по рахунку бухгалтерського обліку 362 Розрахунки з іноземними покупцями (т.1 а.с.243). При цьому, суд зауважує, що не відображення в бухгалтерському обліку позивача угоди про зарахування зустрічних вимог станом на час проведення перевірки, може лише свідчити про порушення ведення бухгалтерського обліку, а не порушення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 00010010705 від 29 січня 2024 року в частині застосування до ТОВ Завод крупних електричних машин пені в сумі 13 040 712,95 гривень є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків про порушення граничного строку розрахунків на суму 200 000,00 євро на 3 дні, на суму 100 000,00 євро на 15 днів, на суму 100 000,00 євро на 40 днів, 153000 євро на 94 дні.

Як встановлено актом перевірки, за Договором №10360 ТОВ МІРТУЛ на рахунок ТОВ ЗКЕМ були здійснені наступні платежі: 05.10.2021 - 447 500,00 євро, 29.11.2022 - 100 000,00 євро, 02.12.2022 - 277625,00 євро, 20.01.2023 - 629 375,00 євро, 17.05.2023 - 200 000,00 євро, 29.05.2023 - 100 000,00 євро, 23.06.2023 -100 000,00 євро, 16.08.2023 153000,00 євро.

Відповідно до п.3 Додатку №1 до Договору №10360 від 28.09.2021 в ціну товару була включена також вартість транспортних послуг з доставки електродвигуна з України до м. Хромтау (Республіка Казахстан) на умовах DAP на склад вантажоодержувача. (т.1 а.с.40-41).

Також доставку електродвигуна з України до Республіки Казахстан передбачалося здійснити залізничним або автомобільним транспортом.

Згідно додаткової угоди б/н від 28.09.2021 до договору №10360 (т.1 а.с.49, 191) внесено зміни, доповнено пунктом 1.4 покупцю також будуть надані супутні послуги по проведенню представником заводу шеф нагляду за зборкою, монтажем, введенням електродвигуна в експлуатацію та проведенням пуско-налагоджувальних робіт.

Відповідно до додатку № 3 до договору № 10360 для надання супутніх послуг було передбачено направлення ТОВ ЗКЕМ своїх технічних фахівців до Казахстану до місця монтажу електродвигуна для здійснення шеф-нагляду при монтажних роботах та при проведенні пуско-налагоджувальних робіт, направлення спеціалістів мало здійснюватися лише після отримання ТОВ ЗКЕМ повідомлення ТОВ МІРТУЛ про готовність до пусконалагоджувальних робіт. (т.1 а.с.50, 191зв.). При цьому, цим додатком передбачено, що супутні послуги надаються у зв`язку з поставкою товару та включені у вартість товару.

Листом від 18.10.2022 №158/ОМ ТОВ ЗКЕМ повідомило ТОВ МІРТУЛ про організацію доставки товару в режимі змішаних перевезень автомобільним транспортом та поромними переправами за маршрутом: Харків - ПП Порубное/Сирет (Румунія) - ПП Русе (Болгарія) - порти Варна(Болгарія)/Поті (Грузія) -ПП Красний Мост, Азербайджан - порти Алят (Азербайджан)/Курик (Казахстан) - Хромтау (Казахстан) (т.1 а.с.98-99).

При цьому, між ТОВ ЗКЕМ та ТОВ МІРТУЛ було укладено Додаткову угоду №2 від 28.10.2022 р., відповідно до умов якої ціна Договору № 10360 була збільшена з 2 237 500,00 євро до 2 517 500,00 євро. Тобто, зростання ціни Договору склало 280 000,00 євро (т.1 а.с.57). До того ж, цією угодою змінено порядок розрахунків, а саме « 447500,00 євро передоплата протягом 20 днів з дня двостороннього підписання договору; 377625,00 євро протягом 10 днів після перетинання кордону України та надання підтверджуючих документів (копії СМR); 629375,00 євро протягом 15 днів з моменту поставки товару у повному обсязі на склад вантажоодержувача та прийому за якістю та кількістю; 1063000,00 євро протягом 60-ти календарних днів з дня поставки товару на склад вантажоодержувача.

На виконання умов договору №10360, позивачем відвантажено нерезиденту товар електродвигун в розібраному стані, на загальну суму 2517500,00 євро згідно митних декларацій від 16.11.2022, оформлених в режимі «ЕК 10» (т.1 а.с.196-199)

Вантаж був доставлений на склад одержувача 06 січня 2023 року, що підтверджується відмітками на міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) (т.1 а.с.100-103). Після цього проводився огляд та прийомка електродвигуна комісією за участю представника заводу-виробника на складі вантажоодержувача, яка завершилася 10.02.2023, що підтверджується актом прийомки-здачі комплектуючих електродвигуна П2Ш-3550-40-5КУЗ від 10.02.2023 р. (т.1 а.с.104)

Листом від 27.04.2024 №34/ОМ позивач звернувся до ТОВ МІРТУЛ з вимогою здійснення остаточних розрахунків за договором №10360 в сумі 1063000,00 євро за поставлений товар. (т.1 а.с.119)

Листом №17 від 01.05.2023 ТОВ МІРТУЛ звернулося до ТОВ ЗКЕМ з проханням надати в письмовому вигляді розбивку ціни контракту №10360 на складові частини, оскільки до загальної суми договору входить вартість доставки електродвигуна та вартість послуги шефмонтажа. (т.1 а.с.120).

Листом №36/ОМ від 05.05.2023 ТОВ ЗКЕМ повідомило, що ціна контракту №10360 розбивається на наступні складові частини: вартість електродвигуна П2Ш-3550-40-5КУЗ складає 2 084 500,00 євро, доставка Україна-Казахстан - 280 000,00 євро, шефмонтаж та запуск в експлуатацію - 153 000,00 євро (т1 а.с.121).

15.05.2023 року між ТОВ ЗКЕМ та ТОВ МІРТУЛ було укладено додаткову угоду №3 до договору № 10360 (т.1 а.с.58), відповідно до умов якої сторони домовилися пункт 3.5 договору № 10360 змінити та викласти в наступній редакції:

3.5. Сума Договору складає 2 517 500,00 (Два мільйони п`ятсот сімнадцять тисяч п`ятсот) євро, вказана сума без ПДВ, що включає:

3.5.1. Вартість Товару - 2 084 500,00 євро.

3.5.2. Вартість надання транспортних послуг по здійсненню змішаного перевезення Товару автомобільним/морським/залізничним транспортом за маршрутом: Харків - ПП Порубное/Сирет (Румунія) - ПП Русе (Болгарія) - порти Варна/Поті (Грузія) - ПП Красний Мост, Азербайджан - порти Алят /Курик (Казахстан) - Хромтау (далі - Транспортні послуги), - 280 000,00 євро.

3.5.3. Вартість надання Супутніх послуг, передбачених Додатком № 3 до даного Договору -153 000,00 євро.

15.05.2023 року між ТОВ МІРТУЛ та ТОВ ЗКЕМ підписаний акт приймання -передачі транспортних послуг до Договору № 10360 від 28.09.2021, яким сторони засвідчили, що погоджена Сторонами вартість наданих транспортних послуг складає 280 000,00 євро, що підтверджується договором №0111/2022 від 01.11.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення негабаритних і великогабаритних вантажів автомобільним транспортом та заявкою №0111/1 від 01.11.2022 до вказаного договору (т.1 а.с.105-110, 123).

Як зазначав позивач, оплата вартості електродвигуна П2Ш-3550-40-5КУЗ в сумі 2 084 500,00 євро була здійснена ТОВ МІРТУЛ частково шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 510 000,00 євро, а в іншій частині, в сумі 1 574 000,00 євро, - шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ ЗКЕМ наступними платежами: 05.10.2021 - 447 500,00 євро, 29.11.2022 - 100 000,00 євро, 02.12.2022 - 277 625,00 євро, 20.01.2023 - 629 375,00 євро, 17.05.2023-120 000,00 євро.

Оплата вартості транспортних послуг в сумі 280 000,00 відбулася шляхом перерахування ТОВ МІРТУЛ коштів на рахунок ТОВ ЗКЕМ наступними платежами: 17.05.2023 - 80 000,00 євро, 29.05.2023 -100 000,00 євро, 23.06.2023 - 100 000,00 євро.

Платіж в сумі 200 000,00 євро, який був здійснений ТОВ МІРТУЛ на рахунок ТОВ ЗКЕМ 17.05.2023, як пояснював позивач, включав в себе часткову оплату товару на суму 120000,00 євро та часткову оплату вартості транспортних послуг на суму 80 000,00 євро.

Відповідно до п.п.1, 3 додаткової угоди №3 від 15.05.2023 до договору №10360 вартість надання супутніх послуг, передбачених додатком № 3 до даного договору, складає 153 000,00 євро, та підлягає оплаті протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту введення електродвигуна в експлуатацію та акту приймання-передачі наданих послуг.

При цьому під час підготовки електродвигуна до монтажу було проведено його огляд за участю спеціалістів ТОВ ЗКЕМ та виявлено відсутність опору ізоляції обмотки якоря відносно корпусу, що було спричинено потраплянням в нього вологи під час транспортування електродвигуна на поромі по Каспійському морю. Внаслідок чого необхідно було попередньо провести сушку електродвигуна, яка проводилася з 01.06.2023 по 23.06.2023, що підтверджується актом готовності електродвигуна до монтажу від 23.06.2023 року (т.1 а.с.124).

12 серпня 2023 року комісією за участю представників ТОВ ЗКЕМ був підписаний акт введення електродвигуна в експлуатацію (т.1 а.с.125).

15.08.2023 року між ТОВ МІРТУЛ та ТОВ ЗКЕМ підписаний акт приймання-передачі супутніх послуг до договору №10360 від 28.09.2021, яким сторони засвідчили, що погоджена Сторонами вартість наданих супутніх послуг у відповідності з умовами додаткової угоди №3 від 15.05.2023 складає 153 000,00 євро (т.1 а.с.126).

16.08.2023 року ТОВ МІРТУЛ здійснило на рахунок ТОВ ЗКЕМ оплату вартості супутніх послуг за Договором №10360 в сумі 153 000,00 євро.

Так, суд зазначає, що додаткову угоду №3 від 15.05.2023 до договору № 10360 укладено вже поза межами граничного строку розрахунків (14.05.2023). При цьому, суд зазначає, що договором №10360 не визначалося окремо вартість транспортних та супутніх послуг, оскільки вони є невід`ємною частиною вартості електродвигуна в сумі 2517500,00 євро, що також підтверджено митними деклараціями від 16.11.2022, оформленими в режимі «ЕК 10» на загальну суму договору 2517500,00 євро.

З огляду на положення пп.1 п.7 розділу ІІ Інструкції №7 враховуючи, що відлік граничного строку розрахунків (180 днів) за операціями з експорту товарів (по договору №10360) розпочинається з дати оформлення МД типу ЕК-10 (16.11.2022), то у разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п.9 розд. ІІІ Інструкції № 7.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача в частині порушення позивачем граничного строку розрахунків за експорт товару на суму 200 000,00 євро на 3 дні, на суму 100 000,00 євро на 15 днів, на суму 100 000,00 євро на 40 днів, 153000 євро на 94 дні.

Отже, відповідачем правомірно нараховано позивачу суму пені за порушення граничного строку розрахунків за експорт товару за Договором № 10360, складає: 2447314,30 грн.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що податкове повідомлення - рішення №00010010705 від 29 січня 2024 року в частині застосування до ТОВ Завод крупних електричних машин пені в сумі 2447314,30 гривень є правомірним.

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення №00010010705 від 29 січня 2024 року в частині застосування до ТОВ Завод крупних електричних машин пені в сумі 13040712,95 грн. є протиправним, а тому підлягає скасуванню у вказаній частині.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 30280,00 грн. (т.1 а.с.135).

Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 25566,36 грн. слід стягнути на його користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Завод крупних електричних машин (27000, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, смт. Добровеличківка, вул. Центральна, буд. 84, ЄДРПОУ 39968214) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 29 січня 2024 року №00010010705 в частині застосування до ТОВ Завод крупних електричних машин пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 13040712,95 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод крупних електричних машин (ЄДРПОУ 39968214) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 25566,36 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ - 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА