ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2024 рокусправа № 380/20471/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як Оксана Орестівна розглянувши у м. Львові матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО-ТРЕЙД ГРУП" до Львівської митниці про скасування рішення,-
в с т а н о в и в :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО ТРЕЙД ГРУП» (вул. Кульпарківська, 93а, м. Львів, 79021; код ЄДРПОУ 40367600) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення визначення (коригування) митної вартості товару.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У відповідності до частини 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).
За приписами частини 4 статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене суддя зазначає, що при зверненні до суду із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.
Як встановлено суддею, позивачем додано до позовної заяви копії документів, складені іноземною мовою. Разом з тим, матеріали позову не містять перекладу копій даних документів.
Таким чином, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно також надати суду належним чином завірений переклад документів, складених іноземною мовою.
В порушення ч. 2 ст. 161 КАС України представник позивача, подавши позовну заяву в електронній формі через систему «Електронний суд» не додав до неї доказ надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позову з додатками до нього, або доказів того, що відповідач має зареєстрований кабінет та йому була направлена копія даної позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний кабінет".
Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Судовий збір згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.
Водночас, ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В силу вимог зазначеної норми процесуального права суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962 (адміністративне провадження №К/9901/30593/19), в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
З огляду на викладене, вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів носять майновий характер. Відтак, на думку суду, такий спір стосується зобов`язань позивача, що виражені в грошовому еквіваленті та має очевидний економічний характер.
Отже, ціною даного позову є різниця митних платежів, які підлягали сплаті позивачем з урахуванням розрахованої ним у митних деклараціях митної вартості товарів, та які підлягали сплаті після розрахунку відповідачем митної вартості товарів, зазначеної в оскаржуваних рішеннях.
Суд наголошує, що дана позовна заява містить одну вимогу майнового характеру.
Проте, позивач не надав до суду доказ сплати судового збору за подання позову майнового характеру.
Крім того, позивачем у позові не зазначено суми митних платежів, які були сплачені з урахуванням митної вартості товарів, визначеної ним у митних деклараціях, та суми митних платежів, які підлягали сплаті (чи були ним сплачені) з урахуванням митної вартості товарів, визначеної відповідачем після проведення коригування митної вартості товарів в оскаржуваному рішенні.
Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову з урахуванням наведених вище висновків суду, на підставі якої має бути сплачено судовий збір у розмірі, передбаченому п.п. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI, з урахуванням одну вимогу майнового характеру.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя
ухвалив :
1. Позовну заяву - залишити без руху.
2 Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; подати до канцелярії суду чи надіслати на адресу суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) документи, заяви, клопотання, вказані у мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
СуддяКарп`як Оксана Орестівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122159335 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні