Рішення

від 08.10.2024 по справі 440/7471/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/7471/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00064940704 від 08.05.2024 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на загальну суму 47102,50 грн, в тому числі 37682,00 грн - сума основного платежу; 9420,50 грн - загальна сума фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного рішення в оскаржуваній частині вимогам чинного законодавства, а також недопущення позивачем описаних у акті порушень податкового законодавства, про що свідчать долучені до матеріалів первинні, бухгалтерські та інші документи та висновки рішення ДПС України від 15.03.2024 №7433/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7471/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 31.07.2024 у задоволенні заперечень Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду за правилами спрощеного провадження відмовлено.

В цей же день, тобто 31.07.2024, ухвалою суду відмовлено ТОВ "ТОП-Трансбуд" в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалами суду від 14.08.2024 та 21.08.2024 витребувано докази у справі.

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /том 2 а.с. 1-4/. Свою позицію мотивував посиланням на відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства, оскільки доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Визнання витрат в бухгалтерському обліку та їх відображення у фінансовій звітності не залежить від періоду отримання первинних документів від контрагентів. Відповідно до пункту 4 Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 №137 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №392/3685, виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звіті у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку. ТОВ "ТОП-Трансбуд" встановлено визнання витрат платником, які понесені ним у попередніх періодах в загальній сумі 45000 грн, у тому числі в розрізі статей витрат на підставі наступної кореспонденції бухгалтерських рахунків: Кт 92 "Адміністративні витрати" Дт 791 "Результат основної діяльності" в загальній сумі 45000 грн, у тому числі за 2017 року в сумі 45000 грн. З огляду на зазначене, в податковому повідомлені-рішенні від 08.05.2024 №00064940704 вказано про порушення товариством п. 7, п. 18, п. 19, п. 20 Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 31.07.2024, позивач наполягає на тому, що відсутність у відзиві заперечень відповідача на позовні вимоги на суму 47102,50 грн по податку на прибуток за 2017 рік "встановлену" за рахунок "порушень" викладених в пункті 1 оскаржуваного ППР №00064940704 від 08.05.2024, дає право позивачу стверджувати, що ГУ ДПС у Полтавській області визнає позовні вимоги позивача в повному обсязі. Позивач змушений нагадати, що в оскаржуваному ППР відповідач вказав, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за 2017 рік на суму 37682 грн відбулося за рахунок таких порушень: не включення до складу доходів безнадійної кредиторської заборгованості на суму 34629,32 грн в результаті чого занижено показник "Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку". Немаловажним є і те, що в розрахунку (таблиці) застосування штрафних санкцій (додаток до оскаржуваного ППР) відповідач вказав суму основного платежу - 37 682 грн (а всього зі штрафними/фінансовими санкціями за 2017 рік - 47102,50 грн). Отже, відповідач не пояснив, яка безнадійна заборгованість невключена до складу доходів на суму 34629,32 грн. Позивач вважає, що відповідач необгрунтував донараховану суму по податку на прибуток за 2017 рік в розмірі 47102,50 грн (разом зі штрафними санкціями).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ "ТОП-Трансбуд" (код ЄДРПОУ 32738512) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.10.2021, про що зроблено запис за №1005851070019004948. Місцем знаходження позивача є адреса: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 76 /том 1 а.с. 28-29/.

18.12.2003 товариство зареєстроване платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом №200020841 про реєстрацію платником ПДВ /том 1 а.с. 30/.

Засновниками/учасниками товариства в рівних частках, є фізичні особи: ОСОБА_1 (номер картки платника податків НОМЕР_1 ) розмір частки в статутному капіталі 50%; - ОСОБА_2 (номер картки платника податків НОМЕР_2 ) розмір частки в статутному капіталі 50%, про що свідчить статут ТОВ "ТОП-Трансбуд", затверджений протоколом загальних зборів учасників від 13.06.2019 №1/06-19 /том 1 а.с. 36-48/.

Видами економічної діяльності товариства є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна /том 1 а.с. 28-29/.

Посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТОП-Трансбуд" у період з 24.10.2023 по 06.11.2023, термін перевірки продовжувався згідно з наказом від 01.11.2023 №2719-П на п`ять робочих днів з 07.11.2023, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2023, за результатами якої оформлено акт №11630/16-31-07-04-02/32738512 від 20.11.2023 /том 1 а.с. 135-160/.

За висновками вказаного акту перевіряючими встановлено порушення товариством:

- пп. 14.1.11, пп. 14.1.257, п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755--VІ із змінами та доповненнями, п. 35 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 5 лютого 2001 року №65, а саме, занижено податок на прибуток на загальну суму 752 598 грн, в т.ч. за 2017 рік - 37 682 гривень, 2018 рік - 17 892 гривень, 2020 рік - 100 590 гривень, 2021 рік - 38 006 грн, 2022 рік - 558 429 гривень;

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, 11п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст.201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 59407 грн, у т.ч. за серпень 2017 у сумі 15036 грн, вересень 2017 у сумі 17594 грн, за червень 2023 у сумі 26777 грн;

- п. 57.1 ст. 57, п. 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті несвоєчасної сплати податкового зобов`язання по ПДВ

у сумі 34935,00 грн по деклараціям за лютий, березень, квітень, травень 2023 року з затримкою

платежів;

- п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307, а саме, не зареєстровано зведену податкову накладну на загальну суму постачання 133 884,18 грн, крім того ПДВ 26776,84 грн;

- п. 192.1 ст. 192 , п. 201.1 ст. 201 п. 201.7 ст. 201 п. 201.10 ст. 201, п. 82 підр. 2 розділу XX Податкового кодексу України, а саме, не зареєстровано податкову накладну по операціям на митній території України, що оподатковуються за ставкою 7% на загальну обсягу постачання 412272,6 грн, крім того ПДВ 28859,08 грн.

На підставі зазначених висновків акту контролюючим органом відносно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення №00124660704 від 29.12.2023, №00124670704 від 29.12.2023, №00124680704 від 29.12.2023, №00124690704 від 29.12.2023, №00124700704 від 29.12.2023.

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №00124680704 від 29.12.2023, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток в сумі 915600,30 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 752598 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 163002,30 грн, та №00124690704 від 29.12.2023, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 74258,75 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 59407 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 14851,75 грн, оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України /том 1 а.с. 187-202/.

За результатами розгляду скарги товариства ДПС України рішенням від 15.03.2024 №7433/6/99-00-06-01-06 скасувало ППР ГУ ДПС у Полтавській області №00124680704 від 29.12.2023 в частині операцій оренди майна у ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , а в іншій частині вказане ППР та ППР ГУ ДПС у Полтавській області №00124690704 від 29.12.2023 залишило без змін, а скаргу товариства - задовольнило частково /том 1 а.с. 204-216/.

З огляду на часткове скасування податкового повідомлення-рішення №00124680704 від 29.12.2023 контролюючий орган 08.05.2024 прийняв нове податкове повідомлення-рішення №00064940704, яким збільшив товариству суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на суму 78258,75 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 61807 грн, за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) - 15451,75 грн /том 1 а.с. 20-22/.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області №00064940704 від 08.05.2024 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на загальну суму 47102,50 грн, в тому числі 37682,00 грн - сума основного платежу; 9420,50 грн - загальна сума фінансових санкцій, позивач оскаржив його до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.11, 14.1.36, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України/ безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов`язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією;

До безнадійної заборгованості банків може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб: пов`язаних з таким кредитором; які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах; які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки".

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 ст.135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами п. 136.1 ст. 136 ПК України базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Згідно п. 2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Відповідно до пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" встановлено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

9.1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

9.2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

9.3. Погашення одержаних позик.

9.4. Інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

9.5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

9.6. Балансова вартість валюти.

Зі змісту наданого контролюючим органом детального розрахунку збільшення суми основного платежу в розмірі 37682 по декларації за 2017 рік слідує, що контролюючий орган заниження товариством фінансового результату до оподаткування пов`язує з:

- протиправним включенням товариством до складу витрат 2017 року суми по первинних бухгалтерських документах попередніх звітних періодів без підтвердження первинними бухгалтерськими документами звітного періоду, а саме, по операціях оренди майна у ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 у квітні-грудні 2016 року та у січні-грудні 2016 року (заниження фінансового результату до оподаткування на 45000 грн);

- безпідставним відображенням у бухгалтерському та податковому обліку первинних документів по нереальних операціях з придбання бітуму дорожнього у ТОВ "Хамсинг" (заниження фінансового результату до оподаткування на 163147 грн);

- не включенням суми штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства до складу різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування (заниження фінансового результату до оподаткування на 1197 грн).

Щодо не включення позивачем суми штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства до складу різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Як слідує зі змісту акту перевірки №11630/16-31-07-04-02/32738512 від 20.11.2023 та жодним чином не спростовується позивачем у позовній заяві, за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 ТОВ "ТОП-Трансбуд" задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України у сумі - (-730277) гривні.

Різниці, на які збільшується фінансовий результат за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 складає 204593 гривень. Різниці, на які зменшується фінансовий результат за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 складає 934870 гривень.

Перевіркою задекларованих товариством та встановлених у процесі проведення перевірки показників у рядку 03 Декларацій "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" встановлено заниження різниць, за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 на 408061 гривень, в тому числі за 2017 рік - 1197 гривень, за 2018 рік - 99395 гривень, за 2022 рік - 307469 гривень.

На порушення вимог пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПК України занижена сума різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб) та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства в загальній сумі 102350 грн, в тому числі за 2017 рік - 1196,54 гривень, за 2018 рік - 99395,33 гривень, за 2020 рік - 1078,33 гривень, за 2022 рік - 680 гривень, а саме, за рахунок зміни показника в п. 3.1.11 "Сума витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (підпункт 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)".

Відповідно до наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що ТОВ "ТОП-Трансбуд" на 92 рахунок "Адміністративні витрати" списує штрафи та пені, які були понесені за актами перевірки контролюючих органів, які необхідно було віднести одночасно і до різниць, на які збільшується фінансовий результат в п. 3.1.11.

Відповідальними за вчинення зазначеного порушення були посадові особи, визначені у пункті 2.2 акту перевірки.

Зведені дані щодо задекларованих ТОВ "ТОП-Трансбуд" та встановлених у процесі проведення перевірки сум різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (додаток РІ до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) за період з 01.01.2017 по 30.06.2023 наведені в додатку 9 до акту перевірки /том 1 а.с. 170/.

За викладених обставин, суд вважає правомірним збільшення контролюючим органом товариству грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на суму 270,00 грн, в тому числі 216 грн - сума основного платежу; 54 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення у цій частині не підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки прийняте у відповідності до вимог податкового законодавства.

Щодо включення товариством до складу витрат 2017 року суми по первинних бухгалтерських документах попередніх звітних періодів без підтвердження первинними бухгалтерськими документами звітного періоду, а саме, по операціях оренди майна у ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 у квітні-грудні 2016 року та у січні-грудні 2016 року, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на 2017 рік) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У спірному випадку платником порушені вимоги ч. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, господарські операції відображені в облікових регістрах не у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, що привело до помилок при складанні фінансових звітів , що відображено в акті перевірки.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 №137 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №392/3685, виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звіті у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку.

Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено принципи, на яких ґрунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність. Згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі П(С)БО 16).

Відповідно до п.7, п. 17, п. 19, п. 20 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7).

Витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати (п. 17).

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення (п. 18).

До інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності (п. 20).

Згідно з п. 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Визнання витрат в бухгалтерському обліку та їх відображення у фінансовій звітності не залежить від періоду отримання первинних документів від контрагентів.

Як слідує зі змісту акту перевірки №11630/16-31-07-04-02/32738512 від 20.11.2023 та жодним чином не спростовується позивачем у позовній заяві в ході проведення перевірки ТОВ "ТОП-Трансбуд" встановлено визнання витрат платником, які понесені ним у попередніх періодах в загальній сумі 45 000 грн, у тому числі в розрізі статей витрат на підставі наступної кореспонденції бухгалтерських рахунків: Кт 92 "Адміністративні витрати" Дт 791 "Результат основної діяльності" в загальній сумі 45 000 грн, у тому числі за 2017 року в сумі 45000 грн.

До перевірки надано первинні бухгалтерські документи, а саме, картка рахунку: 3771 по контрагенту ОСОБА_1 та картка рахунку: НОМЕР_3 по контрагенту ОСОБА_2 , згідно з якими позивачем відображено у актах виконаних робіт витрати на оренду легкових автомобілів за квітень-грудень 2016 року та січень - грудень 2016 року, при цьому, включено такі витрати до витрат наступного податкового періоду 2017 року.

Отже, вказане свідчить про допущення товариством порушень п. 7, п. 18, п. 19, п. 20 П(С)БО 16, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

При цьому, суд вважає за доцільне зауважити, що ДПС України скасовуючи податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 29.12.2023 №00124680704 в частині операцій з оренди майна у ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , вказувало лише на недопущення товариством порушень п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України по операціях з оренди майна у ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , тоді як, як підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 №00064940704 слугували висновки виключно про допущення товариством саме порушень п. 7, п. 18, п. 19, п. 20 П(С)БО 16, та вже, як наслідок, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним збільшення контролюючим органом товариству грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на суму 10125 грн, в тому числі 8100 грн - сума основного платежу; 2025 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення у цій частині не підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки винесене з урахування норм податкового законодавства.

Щодо відображення позивачем у бухгалтерському та податковому обліку первинних документів по операціях з придбання бітуму дорожнього у ТОВ "Хамсинг", суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 26.04.2016 між ТОВ "Хамсинг" (постачальник) та ТОВ "ТОП-Трансбуд" (покупець) укладено договір постачання №20, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти далі по тексту "товар" в кількості, асортименті й ціні, передбаченими цим договором в обумовлений договором термін, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (пункт 1.1 договору). Якість і комплектність продукції повинні відповідати технічним умовам продукції, що поставляється (пункт 3.1 договору). Доставка товару на адресу покупця проводиться за попередньою узгодженістю сторін, або автотранспортом постачальника, або автотранспортом покупця (власним або орендованим). При доставці транспортом постачальника, транспортні послуги надаються додатково, окремим рахунком, або враховуються у ціні товару (пункт 4.2 договору). Покупець оплачує постачальнику поставлений товар та автотранспортні послуги (за наявності) за узгодженими цінами згідно виставлених рахунків. Ціни є ринковими (пункт 5.1 договору). Розрахунки за товар проводяться між постачальником і покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за фактом поставки товару, або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України за попереднім погодженням сторін (пункт 5.4 договору). Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2016 включно. У разі, якщо на момент закінчення дії договору сторони не завершили розрахунки між собою, термін дії договору в частині виконання грошових зобов`язань підлягає автоматичній пролонгації до повного завершення розрахунків між сторонами (пункт 9.1). Якщо за десять днів до закінчення строку дії цього договору сторони не повідомлять одна одну про намір розірвати договір, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (пункт 9.2 договору) /том 3 а.с. 23-25/.

На виконання умов вказаного вище договору щодо реалізації товару - бітуму дорожнього БНД 60/90 у кількості 21,3 т ТОВ "Хамсинг" на користь ТОВ "ТОП-Трансбуд" виписано: - податкову накладну від 13.07.2017 №3 на суму 195776,09 грн, в тому числі ПДВ - 32629,35 грн, яка зареєстрована в ЄРПН; - рахунок на оплату від 13.07.2017 №57; - видаткову накладну від 13.07.2017 №54 /том 3 а.с. 26-30/.

Будь-яких зауважень щодо правильності оформлення податкової накладної та рахунку на оплату акт перевірки не містить.

З приводу посилань перевіряючих у акті перевірки на те, що надані до перевірки видаткові накладні не можуть бути сприйняті контролюючим органом як переміні бухгалтерські документи, так як в них не зазначені обов`язкові реквізити, а саме, прізвища, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, суд вважає за доцільне зазначити, що у видатковій накладній від 13.07.2017 №54 в графі "Від постачальника" зазначено підпис та прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції - " ОСОБА_3 ", який згідно з договором постачання №20 від 26.04.2016 являється директором ТОВ "Хамсинг". При цьому, у графі "Отримав(ла)" видаткової накладної міститься підпис, який відповідає за зовнішніми ознаками підпису директора ТОВ "ТОП-Трансбуд" Тертичного Ю.Г., що міститься у договорі постачання №20 від 26.04.2016 /том 3 а.с. 30/.

Відтак, вказаним спростовуються посилання контролюючого органу на неможливість встановлення з видаткової накладної прізвищ та посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Розрахунки між позивачем та його контрагентом ТОВ "Хамсинг" проведено у безготівковій формі, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 18.07.2017 №4029 /том 3 а.с. 31/.

Транспортування оформлено товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №23 від 13.07.2017, відповідно до якої автопідприємство ТОВ "ТОП-Трансбуд", автомобіль державний номер МАЗ НОМЕР_4 , водій ОСОБА_4 , причіп державний номер SСНМІТZ НОМЕР_5 , пункт навантаження с. Соснівка, вул. Панфілова, 30, Кременчуцький район, пункт розвантаження м. Запоріжжя, вул. Краснова, 12, товар - бітум дорожній БНД 60/90 /том 3 а.с. 32/.

Поставлений ТОВ "Хамсинг" на користь позивача бітум вироблений ПАТ "УКРТАТНАФТА", про що свідчать паспорт якості №138 від 02.07.2017 та сертифікат відповідності UA1.035.0026186-16 з терміном дії з 05.05.2016 по 15.09.2018 /том 3 а.с. 33-34/.

У акті перевірки перевіряючі, вказуючи про нереальність спірної господарської операції, посилаються на те, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018170000000323 від 29.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Службові особи ТОВ "Хамсинг" (код 40114780, юридична адреса: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Ювілейна, буд. 1-Д, кв. 119), ТОВ "Ісіс" (код ЄДРПОУ 41067936) та ТОВ "Білона" (код ЄДРПОУ 41066508), спільно з іншими пов`язаними особами у період з 2016 року по даний час здійснюючи зовнішньоекономічні операції з імпорту в Україну "бітуму нафтового дорожнього", надаючи до Полтавської митниці відомості про ввезення з СТОВ "ЛЛК-Нафтан" (Республіка Білорусь) "суміші мастичної бітумної", тобто виду товару, який не відповідає дійсності та має нижчу ставку ввізного мита, у подальшому реалізовуючи його в адресу ТОВ "Інтерєвробуд" (код ЄДРПОУ 41798946) та інших СГД, а також відображаючи наявність фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Прайм стрім оіл" (код ЄДРПОУ 42176702), ТОВ "Найспром" (код ЄДРПОУ 42098551), ТОВ "Ентерс" (код ЄДРПОУ 39870153), ТОВ "Алан корпорейт" (код ЄДРПОУ 42237026), ТОВ "МВП "Релос" (код ЄДРПОУ 16477069), ТОВ "Діблен" (код ЄДРПОУ 41787101), ТОВ "Вест постач" (код ЄДРПОУ 41017436), ТОВ "Укрспец трейдінг" (код ЄДРПОУ 41504938), ТОВ "Іверс трейд" (код ЄДРПОУ 39782188), ТОВ "Мерліон центр" (код ЄДРПОУ 41582246), які фактично не відбувалися, внесли до документів завідомо неправдиві відомості, у тому числі умисно занизили базу оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у сумі 4,9 млн.грн, що є особливо великим розміром. Протягом 2016-2018 років ТОВ "Хамсинг" сформувало податковий кредит від СГД з ознаками фіктивності, а саме - ТОВ "Прайм стрім оіл" (код ЄДРПОУ 42176702), ТОВ "Найспром" (код ЄДРПОУ 42098551), ТОВ "Ентерс" (код ЄДРПОУ 39870153), ТОВ "Алан корпорейт", оскільки в зазначених СГД керівник, головний бухгалтер та засновник одна й та сама особа, наймані працівники відсутні. Таким чином, встановлені перевіркою факти і обставини, що ґрунтуються на даних результатів заходів податкового контролю, податкової звітності та інших джерел інформації свідчать про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Хамсинг" (код 40114780) по постачанню бітуму дорожньому БНД 60/90 здійснювалась поза межами правового поля без досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а лише з метою укладання цивільно-правових відносин та проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту. Укладені між вищезазначеним постачальником та покупцем одночасно та ТОВ "ТОП-Трансбуд" договори не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становить його предмет. Фактичний зміст операції, з`ясований перевіркою - це формування активу за рахунок надходження товарів, робіт, послуг з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому), з його легалізацією за рахунок використання документів сумнівних контрагентів, що фактично не міг і не здійснював постачання товарно-матеріальних цінностей, а отже, здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операції з придбання товарів на користь ТОВ "ТОП-Трансбуд" при здійсненні поставки за невідомим напрямком. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва, тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Отже, походження придбаних товарів не встановлено, а реальність господарської операції полягає в тому, що наслідки у даних податкового обліку створює лише фактично здійснена господарська операція (рух активів), а не задекларована на папері.

Разом з тим, суд не погоджується з такими твердженнями перевіряючих та зазначає, що в ході судового розгляду справи встановлена наявність правосуб`єктності сторін на час укладання та виконання спірного правочину, зокрема, контрагент позивача ТОВ "Хамсинг" на момент укладення договору та оформлення первинних документів, як і позивач, був належним чином учасником цивільних та господарських правовідносин та був платником ПДВ.

У спірному випадку суд вважає, що контролюючим органом не доведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про штучний характер господарської операції між позивачем та ТОВ "Хамсинг", невідповідність господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійсненої операції, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчиненої операції, а також про те, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання виключно необґрунтованої податкової вигоди.

При цьому, суд враховує письмові пояснення позивача від 23.08.2024 /том 3 а.с. 1-7/, згідно з якими видами діяльності позивача є основний: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Інші види: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Станом на липень 2017 року на "бітумному" ринку України було не просто придбати дорожній бітум безпосередньо у його виробника - ПАТ "УКРТАТНАФТА". Дуже часто доводилося купувати дорожній бітум у посередників, одним з яких на той час був ТОВ "Хамсинг". Укладаючи договори постачання ТОВ "Хамсинг" та ТОВ "СМАРТ ТРЕЙДІН", позивач разом зі вказаними контрагентами виходив з принципу дії свободи договору (вільного укладення договору, вільного визначення його умов) як однієї із загальних засад цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) та одного з основних принципів договірного права (стаття 627 цього Кодексу) у договірних відносинах за участю суб`єктів господарювання. Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору. Виходячи з вказаних принципів, позивач уклав з ТОВ "Хамсинг" та ТОВ "СМАРТ ТРЕЙДІН" договори постачання дорожнього бітуму. Вказані договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар поставлений, кошти сплачені, податки донараховані та сплачені. Сторони не висували одна до одної будь-яких претензій майнового чи немайнового характеру, оскільки будь-чиї інтереси не порушувалися. Договори не є удаваними, фіктивними чи такими що не укладені. Судові рішення, якими встановлено нереальність, фіктивність, удаваність чи неукладеність договорів між ТОВ "ТОП-Трансбуд" і ТОВ "Хамсинг", ТОВ "ТОП-Трансбуд" і ТОВ "СМАРТ ТРЕЙДІН" - відсутні.

Слід відмітити, що розрахунок економічної вигоди від реалізації бітуму наведений позивачем у бухгалтерській довідці № 22/08-1 від 22.08.2024 /том 3 а.с. 8-9/.

Той факт, що ТОВ "Хамсинг" є фігурантом кримінального провадження №42018170000000323 від 29.11.2018, про що вказано у акті перевірки, жодним чином не свідчить про безтоварність господарської операції між позивачем та ТОВ "Хамсинг". Сам факт порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб товариства не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарської операції між позивачем та ТОВ "Хамсинг", проведеної згідно договору постачання №20 від 26.04.2016.

При формуванні вказаних вище висновків судом враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.06.2018 у справі №809/1139/17.

Також за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2018 у справі №2а-4511/12/1470, матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства (постанова Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/17).

При цьому, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи наведене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що господарська операція позивача з ТОВ "Хамсинг" мала реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджена документами первинного бухгалтерського обліку, мала зв`язок із господарською діяльністю позивача, тому формування позивачем за вказаною господарською операцією витрат на підставі належним чином оформленої податкової накладної ґрунтується на вимогах ПК України.

Як наслідок, висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.44.1, ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України при формуванні витрат за рахунок господарської операції з ТОВ "Хамсинг" зроблено при довільному тлумаченні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства та фактичних обставин справи, а відтак, суд вважає протиправним та безпідставним збільшення контролюючим органом товариству грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на суму 36707,50 грн, в тому числі 29366 грн - сума основного платежу; 7341,50 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій, а спірне податкове повідомлення-рішення у цій частині таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 №00064940704 в частині збільшення товариству грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на суму 36707,50 грн, в тому числі 29366 грн - сума основного платежу; 7341,50 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій, не довів, а тому позовні вимоги ТОВ "ТОП-Трансбуд" у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, позов ТОВ "ТОП-Трансбуд" слід задовольнити частково.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, при частковому задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "ТОП-Трансбуд" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2359,72 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" (вул. Київська буд. 76, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 32738512) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 08 травня 2024 року №00064940704 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2017 рік на суму 36707,50 грн, в тому числі 29366 грн - сума основного платежу; 7341,50 грн - сума штрафних (фінансових) санкцій.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2359,72 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко