Ухвала

від 08.10.2024 по справі 480/8745/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 жовтня 2024 року Справа № 480/8745/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Тростянецького районного суду Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Тростянецького районного суду Сумської області, в якому просить:

- визнати протиправним наказ керівника апарату Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_2 від 08 лютого 2024 року № 9/08-05 про встановлення у 2024 році надбавки для вислуги років державної служби в розмірі 30 відсотків секретарю судового засідання Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 та скасувати наказ керівника апарату Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_2 від 08 лютого 2024 року № 9/08-05 в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік стажу державної служби ОСОБА_1 - в розмірі 30 відсотків посадового окладу;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та Наказу Тростянецького районного суду Сумської області «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » від 19.01.2022 року № 2/08-05, починаючи з лютого 2024 року, із урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

Водночас у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Дане клопотання обгрунтовується військовими діями в Україні, окупацією м. Тростянець, частими повітряними тривогами, а також постійним відключенням електроенергії, що тим чи іншим чином вплинуло на вчасне звернення до суду з позовом.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З позовної заяви суд вбачає, що позивач, зокрема, оскаржує наказ керівника апарату Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_2 від 08 лютого 2024 року № 9/08-05 про встановлення у 2024 році надбавки для вислуги років державної служби в розмірі 30 відсотків секретарю судового засідання Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 .

Тобто позивачем, зокрема, заявлені позовні вимоги, які пов`язані з проходженням публічної служби, а тому суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах та починає обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ датований 08.02.2024. При цьому з даною позовною вимогою позивач звернулась до суду засобами поштового зв`язку лише 01.10.2024 (до суду надійшла 04.10.2024), тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог щодо визнання протиправним наказ керівника апарату Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_2 від 08 лютого 2024 року № 9/08-05 про встановлення у 2024 році надбавки для вислуги років державної служби в розмірі 30 відсотків секретарю судового засідання Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 та скасування наказу керівника апарату Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_2 від 08 лютого 2024 року № 9/08-05 в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожен календарний рік стажу державної служби ОСОБА_1 - в розмірі 30 відсотків посадового окладу.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про перерахунок заробітної плати позивача (надбавки за вислугу років на державній службі), починаючи з лютого 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст 233 Кодексу законів про працю працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

При цьому позивач з позовними вимогами в частині зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та Наказу Тростянецького районного суду Сумської області «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » від 19.01.2022 року № 2/08-05, починаючи з лютого 2024 року, із урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів, звернулась до суду засобами поштового зв`язку лише 01.10.2024 (до суду надійшла 04.10.2024), тобто із порушенням встановленого тримісячного строку звернення до суду.

А відтак, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою в частині вище зазначених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

При цьому, суд вважає необгрунтованими посилання позивача як на підставу пропуску строку звернення до суду з даним позовом запровадження в Україні воєнного стану внаслідок військової агресії російської федерації, оскільки позивач, не дивлячись на воєнний стан в Україні, реалізував своє право на звернення до суду шляхом подачі позову до Сумського окружного адміністративного суду, і воєнний стан не став при цьому на заваді.

Окрім того, згідно зі ст. 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1, 4 ст. 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Таким чином, відповідно до Законів України "Про критичну інфраструктуру", "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону", суди як об`єкти критичної інфраструктури не припиняли та не припиняють функціонувати під час воєнного стану.

При цьому, суд зауважує, що упродовж періоду впровадження воєнного стану Тростянецький районний суд (в якому і працює позивач) та Сумський окружний адміністративний суд не припиняли працювати та приймати позовні заяви, забезпечували здійснення правосуддя. Тобто, воєнний стан сам по собі не перешкоджав з неминучістю своєчасному зверненню позивача до суду.

Так, обставина введення воєнного стану могла унеможливити дотримання строку позивачем на звернення до суду за умови надання ним належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом. Разом з цим, позивачем на підтвердження обставин, якими він обгрунтовує поважність причин пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, не надано жодних доказів.

Поміж іншого, суд також акцентує увагу, що 26 травня 2021, набув чинності Закон № 1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи". З цього часу будь-яка особа мала можливість звернутися до суду в електронній формі. Електронний суд дозволяє подавати учасникам судового процесу до суду будь-які документи в електронному вигляді, а також надсилати таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.

До Електронного суду користувачі можуть надіслати в електронному вигляді і матеріали, передбачені процесуальним законодавством.

Таким чином, для суду не є переконливим довод про воєнний стан як перешкоду своєчасного звернення до суду.

Також, посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги та відключення електроенергії не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу органів державної влади, судів, відділень Укрпошти, та можливість позивача звернутись до суду в строк, встановлений нормами чинного законодавства.

Отже, позивачем не було наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 ст. 123 КАС України вказано, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням у ній інших підстав для поновлення пропущеного строку та доказів поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Тростянецького районного суду Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Кунець