Ухвала

від 08.10.2024 по справі 520/26808/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання вирішення клопотання про розгляд справи

з повідомленням (викликом) сторін

08 жовтня 2024 р. справа № 520/26808/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд у судовому засіданні справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЛКОР" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Ухвалою суду від 30.09.2024р. судом було прийнято рішення про розгляд адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника позивача 07.10.2024р. до суду надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, умотивоване тим, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та Головним управлінням ДПС у Харківській області має досить важливе значення для позивача, сума штрафу дуже велика, вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи; згідно ухвали по справі № 520/26808/24 від 30.09.2024 року позивач на цей час готує до суду додаткові документи у великої кількості, тому має бажання надати ще усні пояснення по суті спору, тому існує необхідність у розгляді справи № 520/26808/24 в судовому засіданні з викликом сторін.

З цього приводу суду зазначає, що як то передбачено ч.1 ст.12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

У силу приписів ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Положення ч.1 ст.260 КАС України кореспондують положенням п.4 ч.9 ст.171 КАС України.

Отже, саме у позові або у приєднаних до позову документах заявник повинен викласти такий обсяг доводів та доказів в підтвердження таких доводів про існування реальних (а не уявних) причин для розгляду конкретної справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням відкритого судового засідання.

Позов заявника не містить таких доводів та доказів, котрі б зумовлювали формування у суду переконання про існування реальної потреби за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням відкритого судового засідання.

Натомість, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 20.05.2024р. №0279810415 на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 715.564,83 грн, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У силу правового висновку ухвали Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024р. у справі №990/88/24 відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

При цьому практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany), заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» (Varela Assalino v. Portugal), заява № 64336/01). У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також ЄСПЛ у рішенні від 26 травня 1988 року у справі «Екбатані проти Швеції» (Ekbatani v. Sweden), заява № 10563/83зазначив, що якщо розгляд справи в суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи в другій і третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури в цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим в апеляційному чи касаційному суді особисто.

При цьому суд зважає, що за правилами ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.185, 187, 188, 198, 200, 201 Податкового кодексу України усі обставини господарських операцій у цілях справляння ПДВ за загальним правилом повинні оформлюватись учасниками суспільних відносин шляхом складання відповідних письмових документів.

Відтак, заслуховування саме усних пояснень та позицій учасників спору наразі не сприймається судом у якості об"єктивної умови доступу до суду, позаяк такі пояснення можуть бути подані до суду у вигляді письмових процесуальних документів.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.12, ч.4 ст.257 КАС України на даний спір не поширюється дія імперативного правила відносно форми адміністративного судочинства.

Ознак існування значного суспільного інтересу до розгляду справи судом не виявлено, підстави для визнання спору складним відсутні, адже зміст, характер та правова природа спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів ані поодинці, ані у поєднанні не зумовлюють складності даної справи.

Наявності інших факторів, котрі б спричиняли доцільність розгляду справи у порядку загального позовного провадження та перелічені у ч.3 ст.257 КАС України, судом не знайдено.

Для повного та всебічного встановлення обставин справи ані характер спірних правовідносин, ані предмет доказування в даному спорі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а в обґрунтування зворотного позивачем жодних доводів не наведено, унаслідок чого клопотання про розгляд даної справи в загальному позовному провадженні є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Доводів про існування у межах цієї справи виняткового випадку стосовно неможливості з`ясування судом об`єктивної істини без використання у якості джерел здобуття об`єктивних даних про обставини, котрі входять до предмету доказування, інших доказів, окрім письмових документів, текст процесуального документу відповідача не містить.

З огляду на ч.4 ст.12, ч.3 ст.257, ч.4 ст.257, ч.6 ст.262 КАС України ініційований спір підлягає вирішенню у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) осіб.

З огляду на викладе, суд з матеріалів справи не знаходить підстав для розгляду даної адміністративної справи ані за правилами загального позовного провадження, ані у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 262, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд

ухвалив:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЛКОР" від 07.10.2024р. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що ухвала не підлягає оскарженню; набирає законної сили з моменту підписання.

Cуддя А.В. Сліденко