Рішення

від 04.10.2024 по справі 580/2921/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року справа № 580/2921/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради про визнання дій протиправними та скасування рішення,

встановив:

25 березня 2024 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Комунального закладу Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради, в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Обласної МСЕК №1 комунального закладу Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради від 22.02.2023 року, оформлене довідкою форми №167/о про не визнання ОСОБА_1 інвалідом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на підставі акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 816 від 19.02.2021 (виписка № 347541) ОСОБА_1 безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності, діагноз МСЕК-К86.1 (Інші види панкреатиту). 22.02.2023 відповідачем прийнято рішення про невизнання ОСОБА_1 інвалідом II групи загального захворювання та відмінено рішення міжрайонної МСЕК № 4 від 19.02.2021, якою було встановлено групу інвалідності. Підставою такого рішення відповідач визначив те, що ним виявлено факт надання на комісію підроблених медичних документів про захворювання. Позивач зазначив, що обласна МСЕК у порушення вимог нормативно-правових актів про медико-соціальну експертизу безпідставно прийняла спірне рішення під приводом «підроблення» документів та при цьому не взяла до уваги фактичну наявність стійких захворювань, оскільки не проводила додаткових чи повторних досліджень.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість, зазначив, що при перевірці наявних медичних документів у справі, виявлено факт надання ОСОБА_1 підроблених документів про захворювання, а саме: виписки із історії хвороби № 638 про нібито стаціонарне лікування у терапевтичному відділенні КНП «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» в період з 04.06. по 11.06.2020. Факт надання підроблених документів підтверджено листом завідувача відділенням цієї лікарні від 01.02.2023. Надання зазначених вище підроблених медичних документів ОСОБА_1 , стало підставою для необгрунтованого рішення комісії про встановлення йому групи інвалідності, та в подальшому незаконне отримання соціальної допомоги по інвалідності, у Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

19.02.2021 Черкаською міжрайонною МСЕК № 4, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець, АДРЕСА_1 , був визнаний особою з інвалідністю 2 групи від загального захворювання, безтерміново.

В подальшому при перевірці наявних медичних документів у справі, виявлено факт надання ОСОБА_1 підроблених документів про захворювання а саме: виписки із історії хвороби № 638 про нібито стаціонарне лікування у терапевтичному відділенні КНП «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» в період з 04.06. по 11.06.2020.

01.02.2023 відповідачем направлено завідуючому терапевтичного відділення КНП «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» ОСОБА_2 запит №163/01-09/1, в якому просили надати інформацію чи проходив ОСОБА_1 обстеження та стаціонарне лікування у терапевтичному відділенні КНП «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» ЧМР в період з 04.06. по 11.06.2020, історія хвороби №638.

Завідувач терапевтичного відділення КНП «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» на вищезазначений запит відповідача надав відповідь, в якій зазначив, що ОСОБА_1 на лікуванні у лікарні в період з 04.6. по 11.06.2020 не перебував. Виписка з історії хвороби №648 за вказаний період не пацієнта ОСОБА_3 не видавались.

22.02.2023 року, обл. МСЕК № 1 відповідно до п/п 1 п.12 Положення про медико-соціальну експертизу та медичних документів за ф.088/0, що надійшли на позивача для розгляду із КНП «Четвертий Черкаський центр ПМСД», по контролю відмінено рішення міжрайонної МСЕК № 4 від 19.02.2021 року, про встановлення 2 групи інвалідності гр. ОСОБА_1 ,та винесено остаточне рішення - інвалідом не визнаний, у зв`язку з виявленим фактом надання підробленої єдиної виписки із історії хвороби № 638 про стаціонарне лікування у терапевтичному відділенні КНП «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» в період з 04.06. по 11.06.2020 року.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Згідно ст. 2 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Згідно п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу).

Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи (п. 5 Положення про медико-соціальну експертизу).

Згідно п. 12 Положення про медико-соціальну експертизу, Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії:

-здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх;

-повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання;

-проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій;

-визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним;

-надають лікарям комісій консультаційну допомогу з питань проведення медико-соціальної експертизи;

-впроваджують наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готують пропозиції щодо вдосконалення порядку проведення медико-соціальної експертизи, узагальнюють і поширюють передовий досвід роботи;

-беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;

-проводять аналіз рівня та динаміки інвалідності, стан реабілітації осіб з інвалідністю в Автономній Республіці Крим, області, місті, районі;

-вживають заходів до підвищення кваліфікації фахівців комісій;

-проводять разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;

-вносять відповідно до компетенції до Централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про громадян, які пройшли медико-соціальну експертизу;

-узагальнюють, аналізують та подають до Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, обласних (міських) центрів медико-соціальної експертизи, а також управлінь охорони здоров`я обласних (міських) державних адміністрацій інформацію про випадки необґрунтованого прийняття рішень міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності.

Пунктом 14 Положення про медико-соціальну експертизу визначено, зокрема, що комісії мають право одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій.

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу (п. 15 Положення про медико-соціальну експертизу).

Відповідно до п. 20 Положення про медико-соціальну експертизу, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року №561 затверджено Інструкцію про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція).

Пунктом 1.6 Інструкції визначено, що документи, що використовуються для визначення причинного зв`язку інвалідності, подаються в оригіналі або копії, засвідчені в установленому законодавством порядку.

При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії (п. 1.10 Інструкції).

Згідно п. 1.13 Інструкції, інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюється до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. (п. 17 Положення про медико-соціальну експертизу).

У відповідності з вимогами п. 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду.

Крім того, п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено, що особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді. Причинами інвалідності є зокрема: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання.

Як вбачається з матеріалів справи, повторний огляд позивача відбувся за наявністю підстав передбаченої п. 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

При чому, оскільки з урахуванням надання ОСОБА_1 підроблених документів про захворювання а саме: виписки із історії хвороби № 638 про нібито стаціонарне лікування у терапевтичному відділенні КНП «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» в період з 04.06. по 11.06.2020 відповідачем прийнято спірне рішення.

Суд зазначає, що у зв`язку з фактом надання позивачем підроблених документів про захворювання, за заявою відповідача Черкаським відділом поліції ГУНП в Черкаській області відомості внесені до ЄРДР за № 12023255330000292 від 04.03.2023 за ч.4 ст.358 КК України. В подальшому відповідно до Постанови старшого дізнавача Черкаського РУП, 10 жовтня 2023 року кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю в діях Бакашева складу кримінального проступку.

Не погоджуючись з постановою дізнавача, відповідач оскаржив постанову від 10.10.2023 до Слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси, який ухвалою від 12 грудня 2023 року скасував постанову від 10.10.2023 про закриття кримінального провадження, та відновив відносно ОСОБА_1 досудове розслідування.

Крім того, суд звертає увагу, що Директором КНП «П`ятий Черкаський міський центр ПМСД листом № 80 від 30.01.2023 підтверджено факт про те, що медичні документи за ф. 088/0 на ОСОБА_1 для огляду на МСЕК не направлялись.

За таких обставин необгрунтованими є доводи позивача про протиправність оскаржуваного рішення, тому вимоги про визнання дій та рішення відповідача незаконними, неправомірними та такими, що порушують права позивача є необгрунтовані.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА