Рішення

від 08.10.2024 по справі 600/7513/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/7513/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом приватного підприємства Смерека-Авто до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Смерека-Авто (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9762214/43301595 від 20.10.2023;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 30 від 14.09.2023, подану приватним підприємством Смерека-Авто, у день її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним відповідно до приписів ст. 201 Податкового кодексу України складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну. Однак, їх реєстрація зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України із зазначенням, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач скористався правом на подання додаткових документів та пояснень до ДПС України, проте Комісією ГУ ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за відсутністю правових підстав.

Позивач вважає, що відповідачем не виконано законодавчо встановлених вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваного рішення, тому наявні підстави для визнання його протиправним.

За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Головне управління ДПС в Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на позов, в якому зазначало про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що позивачу було зупинено реєстрацію податкових накладних, оскільки він відповідав п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У зв`язку з ненаданням позивачем на розгляд Комісії первинних розрахункових документів на всю суму проведеної господарської операції, а також наданням на розгляд Комісії відомостей та копій первинних документів, які складені із порушенням чинного податкового законодавства, комісією прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведених обставин, відповідачів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення Головне управління ДПС в Чернівецькій області діяло на підставі, у межах та у спосіб передбачений Податковим кодексом України, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивач та Головне управління ДПС в Чернівецькій області скористалися правом, передбаченим ст. ст. 163, 164 КАС України, та подали до суду відповідь на відзив, а також заперечення.

Державна податкова служба України (далі - відповідач) повідомлена про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до її електронного кабінету.

Правом передбаченим, ст. 162 КАС України, відповідач не скористався, відзив до суду не надав.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство Смерека-Авто (вул. Шевченка, 85, с. Мамаївці, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 43301595) зареєстроване як юридична особа 22.10.2019, перебуває на обліку як платник податків з 22.10.2019 та є платником податку на додану вартість з 01.01.2020 (а.с. 112, 123-124).

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач здійснює наступні види діяльності: 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами (основний); 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Позивачем 27.09.2023 подано до Державної податкової служби України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 30 від 14.09.2023 (а.с. 113 114).

Відповідно до поданої податкової накладної покупець (товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОГРІН-ІНВЕСТ) придбав у позивача товар транспортний засіб Спеціалізований вантажний бортовий з краном-маніпулятором (переобладнаний з моделі -1840) MERSEDES-BENZ AXOR 2533, рік випуску 2007, колір білий, номер шасі НОМЕР_1 , з встановленим дизельним двигуном, коробкою передач, колесами на загальну суму 1674750, 00 грн, в т.ч. ПДВ 279125,00 грн.

Наведена вище податкова накладна була доставлена до ДПС України та прийнята, але її реєстрація зупинена, оскільки податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.09.2023. Запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 115).

Позивачем надав на розгляд комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області додаткові відомості та копії первинних документів щодо проведення господарської операції по переобладнанню автомобіля.

За наслідками розгляду поданих позивачем пояснень та копій документів, комісія ГУ ДПС у Чернівецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 9762214/43301595 від 20.10.2023, яким відмовила позивачу в реєстрації податкової накладної № 30 від 14.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства (а.с. 119 - 120).

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач подав до ДПС України скаргу, за результатами розгляду якої рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.10.2023 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, - без змін (а.с. 117 - 118).

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірні правовідносини врегульовано нормами ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок № 1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Відповідно до абзаців першого-третього п. 187.1 ст. 187 ПК України (у редакції на час спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У підпункті 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абзацами першим-другим, п`ятим, десятим п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку № 1246).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 11.12.2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до п. 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з абзацом 1 п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (пункт 11 Порядку № 1165).

Матеріалами справи підтверджується, що 27.09.2023 позивачем подано до Державної податкової служби України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 30 від 14.09.2023. Вказана податкова накладна була доставлена до ДПС України та прийнята, але її реєстрація зупинена.

Дослідженням квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.09.2023 встановлено, що реєстрація поданої позивачем податкової накладної № 30 від 14.09.2023 зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України та Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав того, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 115).

Суд звертає увагу, що Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165.

Так, згідно пункту 1 додатку 3 до Порядку № 1165 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до ознак ризиковості здійснення операцій відносяться: 1. Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Як видно з матеріалів справи, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 115).

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 8 Додатку 1 до Порядку № 1165, критеріями ризиковості платника податку на додану вартість, які визначено контролюючим органом, як підстава зупинення податкових накладних, є, зокрема: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд наголошує, що відповідачем не вказано яка саме податкова інформація стала для застосування критерію ризиковості та не наведено чіткого переліку документів, які необхідно було подати позивачеві для здійснення реєстрації поданих податкових накладних.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до п. 2 - 4 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктом 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних стало надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавств.

Суд звертає увагу на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Верховним Судом у постанові від 27.04.2023 у справі № 460/8040/20 висловлена правова позиції, згідно якої загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З наявної в матеріалах справи квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних видно, що така містить вимогу про надання пояснень та копій документів достатніх для прийняття рішення реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення відповідного рішення.

Суд звертає увагу, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що позивачем було надано до податкового органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.

Зокрема, позивачем на розгляд Комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подано пояснення та пакет копій документів до податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, що підтверджують факт продажу транспортного засобу MERSEDES-BENZ AXOR 2533, рік випуску 2007, колір білий, номер шасі НОМЕР_1 .

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до переконання, що позивачем надавалися ГУ ДПС у Чернівецькій області документи у достатній кількості для підтвердження господарської операції, що підтверджується квитанцією від 20.10.2023 (а.с. 121). При цьому, в оскаржуваному рішенні підставою для відмови у реєстрації податкової накладної зазначено з наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: платником не надано на розгляд комісії первинні розрахункові документи на всю суму проведеної господарської операції, всупереч п. 3.2 Договору від 14.09.2023 № 14/09/01. Крім цього, встановлено надання послуг фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з порушенням чинного податкового законодавства. Водночас, ГУ ДПС в Чернівецькій області не зазначено, яким чином наведені, на його думку, порушення перешкоджають проведенню реєстрації спірної податкової накладної, в той час коли розрахунки за надані послуги з позивачем проведено покупцем 18.10.2023 до прийняття оскаржуваного рішення, що не заперечувалося відповідачем у відзиві.

Аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, що воно не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Отже, відповідачам не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Між тим, позивач, одержавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної у межах строку, встановленого законодавством, надіслав до контролюючого органу копії документів, складених за відповідною господарською операцією.

Суд зауважує, що аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, з посиланням на відповідні документи.

На переконання суду, квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містять вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Разом з тим суд вважає, за необхідне зазначити, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, висновки якого, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних є необґрунтованим, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд зауважує, що у випадку неконкретизації контролюючим органом переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування таких рішень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішень про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.

Приписами п. 19, 20 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

В даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем спірну податкову накладну датою її подання є дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.

Враховуючи встановлені по справі обставини та наведені норми матеріального права, повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем спірну податкову накладну.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи по суті, судом встановлено порушення відповідачем вищезазначених критеріїв під час прийняття оскаржуваного рішення, тому позов є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. ст. 74, 75 КАС України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази, які є в справі, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного рішення суд відхиляє, оскільки вони спростовується матеріалами справи.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн (а.с. 2).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 5368,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернівецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 241, 243, 245, 246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.10.2023 № 9762214/43301595, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну приватного підприємства Смерека-Авто № 30 від 14.09.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

4. Стягнути на користь приватного підприємства Смерека-Авто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) в сумі 5368,00 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників справи:

позивач приватне підприємство Смерека-Авто (вул. Шевченка, 85, с. Мамаївці, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 43301595);

відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ ВП 44057187);

відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя В.К. Левицький