Рішення

від 08.10.2024 по справі 620/10331/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/10331/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті № 074322 від 15.05.2024 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що належний позивачеві транспортний засіб був переданий в оренду та використовувався Приватним підприємством "Спрінтавтотранс" для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», до позивача було застосовано штраф відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 13.08.2024 в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову було відмовлено повністю; ухвалою суду від 28.08.2024 клопотання представника Державної служби України з безпеки на транспорті про продовження процесуального строку було задоволено, продовжено процесуальний строк для надання доказів у справі № 620/10331/24 на 5 днів з моменту отримання ухвали суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, допитавши свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.04.2024 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок з 15.04.2024 по 21.04.2024, направлення на рейдову перевірку від 12.04.2024 № НР001247 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області проведено рейдову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу марки DAIMLER CНRYSLER д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якої був складений акт № АР 056414 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано, що при перевезені пасажирів по маршруту «Чернігів-Корюківка» у водія на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Водій транспортного засобу був ознайомлений з вказаним актом, від підпису відмовився (а.с. 70, 62, 63).

Листом № 34997/43/24-24 від 23.04.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області було повідомлено позивача про розгляд 15.05.2024 справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, однак поштове відправлення повернулось за закінченням терміну зберігання (а.с.71, 72).

В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області 15.05.2024 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №074322, якою стягнуто з позивача штраф у сумі 17000,00 грн (а.с. 74).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до абзаців другого, десятого пункту 15 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 14 Порядку № 1567).

Пункт 21 Порядку № 1567 передбачає, що у разі виявлення в ходірейдової перевірки (перевірки на дорозі)транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспортпосадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У відповідності до вимог частин першої-третьої статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Абзацами 2-3 частини другої статті 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій автобуса зобов`язаний: виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса; мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це положення розроблено відповідно доКонвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті,Регламенту (ЄС) N 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) N 3821/85 та (ЄС) N 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) N 3820/85,Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР),Кодексу законів про працю УкраїнитаЗаконів України "Про автомобільний транспорт","Про дорожній рух". Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністюпонад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнанідіючими та повіренимитахографами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 1.3 Інструкції ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимогЄУТР (пункт 1.3 Інструкції).

В силу пункту 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Так, зі змісту статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» слідує, що вказаний у цій статті перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами, зокрема, такими документами є протокол перевірки та адаптації тахографа.

Спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи є позивач перевізником в розумінніЗакону України«Про автомобільний транспорт».

За визначеннями, наведеними устатті 1 Закону України«Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України«Про автомобільний транспорт»).

З аналізу наведених нормзаконодавства, можна зробити висновок, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39та ст.48 Закону №2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Позивач вказує, що жодних пасажирських перевезень не здійснював, таким видом господарської діяльності не займається, а автобус DAIMLER CНRYSLER д.н.з. НОМЕР_1 переданий в оренду та використовувався Приватним підприємством "Спрінтавтотранс". Зазначає, що під час проведення перевірки на вимогу інспектора про надання документів, щодо підстави здійснення перевезень пасажирів останній серед інших надав договори (найму) оренди вказаного транспортного засобу між позивачем та Приватним підприємством «Спрінтавтотранс» - нотаріально посвідчений договір найму (оренди) транспортного засобу від 20.03.2019 та договір найму (оренди) транспортного засобу від 01.03.2024 в простій формі.

За приписами статті 6 Закону України Про автомобільний транспорт під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.

Наведене свідчить, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.

Наказом Міністерства інфраструктури України № 590 від 09.08.2022 затверджений Порядок застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2022р. за № 1053/38389).

Згідно пункту 5 вищевказаного Порядку портативний відеореєстратор вмикається посадовою особою Укртрансбезпеки та повинен перебувати в режимі відеозйомки з аудіо супроводженням під час здійснення відповідних заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку, крім випадків, пов`язаних з виникненням у посадової особи Укртрансбезпеки приватного становища (відвідування вбиральні, кімнати відпочинку, перерви для приймання їжі тощо).

Посадова особа Укртрансбезпеки зобов`язана вмикати портативний відеореєстратор під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі): зупинення транспортного засобу, процесів виявлення та фіксування порушень, спілкування з фізичними особами.

Так, судом було досліджено надані відповідачем за допомогою системи Електронний суд відеозаписи перевірки, з яких встановлено, що водієм під час перевірки було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого власником автобусу DAIMLER CНRYSLER д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , нотаріально посвідчений договір найму (оренди) транспортного засобу від 20.03.2019 (а.с. 11), натомість договір найму (оренди) транспортного засобу від 01.03.2024 в простій письмовій формі не надавався (а.с. 12).

При цьому, на запитання інспектора про наявність у водія іншого договору, окрім договору найму (оренди) транспортного засобу від 20.03.2019, водій відповів, що інші договори відсутні.

Так, згідно нотаріально посвідченого договору найму (оренди) транспортного засобу від 20.03.2019, дійсно ОСОБА_1 передав в тимчасове платне користування Приватному підприємству "Спрінтавтотранс" автобус DAIMLER CНRYSLER д.н.з. НОМЕР_1 .

Разом з тим, вказаний договір було укладено терміном до 20.03.2024 включно, тобто такий договір на момент проведення перевірки втратив свою юридичну силу.

Щодо договору найму (оренди) транспортного засобу від 01.03.2024, то суд вважає за необхідне зазначити, що, як встановлено з запису проведення рейдової перевірки, вказаний договір водієм не надавався, а тому не приймається судом до уваги.

За викладених обставин, позивачем не доведено, що автобус DAIMLER CНRYSLER д.н.з. НОМЕР_1 під час перевірки використовувався Приватним підприємством "Спрінтавтотранс".

Враховуючи викладене, суд вважає, що у межах спірних правовідносин автомобільним перевізником є саме позивач.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Отже, враховуючи вищевикладене, службовими особами Укртрансбезпеки правомірно було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом №АР 056414 від 15.04.2024.

Крім того, суд зазначає, що положеннями Порядку № 1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з посиланням на порушену норму.

Таким чином, наявний в матеріалах справи акт є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення Закону України Про автомобільний транспорт, що полягає у наданні послуг з перевезення вантажів без забезпечення водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до абзацу шістнадцятого частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Наданий акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР 056414 від 15.04.2024 відповідає формі додатку № 3 Порядку № 1567.

Крім того, форма акту передбачає графу Пояснення водія про причини порушень, в якій водій мав право висловити свою згоду або незгоду із вчиненими діями посадових осіб відповідача, зазначивши можливі порушення з боку відповідача, вказати на відсутність певних документів тощо.

Однак матеріалами справи підтверджено, що водій будь-яких скарг, претензій або інших пояснень стосовно проведення рейдової перевірки не вказав.

Відповідно до пунктів 26-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особиавтомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особаавтомобільного перевізникаповідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленнямабо надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особиавтомобільного перевізникасправа про порушення розглядається без її участі. За наявності підставкерівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступниквиносить постанову про застосуванняадміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вже було встановлено судом, документів на спростування фактів, викладених в акті перевірки, позивач не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно було винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №074322 від 15.05.2024.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.10.2024.

Суддя Наталія БАРГАМІНА