Ухвала

від 02.10.2024 по справі 752/17427/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/174272/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4432/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 вересня 2023 року,

за участю:

представників ТОВ «Монтале» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 вересня 2023 року задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про арешт нерухомого майна у кримінальному провадженні № 42020000000000237 від 10 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається із: 1.1.1. будівель г/б цеху з камерами твердіння (загальна площа 2394,6 кв.м.): А1 - будівля г/б цеху з камерами твердіння; А'1 - прибудова до будівлі г/б цеху; А''1 - прибудова до будівлі г/б цеху; А'''1 - будівля приймального обладнання подачі інерт. Заповнювачів; А4 - будівля БСУ №1 г/б цеху; А'4 - будівля БСУ №2 г/б цеху; 1.1.2. будівлі н/о з воротами, будівля старого відділення (загальна площа 9126,6 кв.м.): Б1 - будівля цеху №3; Б'1 - прибудова до цеху №3; Б'''1 - будівля вагової; БIV1 - прибудова до цеху №3, Фб - фундамент під обладнання; БVI1 - тракт подачі цементу; БVII1 - прибудова до цеху №3; БХ1 - прибудова до цеху №3; БХІ1 - прибудова до цеху №3; БХІІ5- вбудоване приміщення; БІХ1 - будівля компресорної; Б''1 - червоний куток з прибудовою; БХІІ5 - вбудоване приміщення; БІХ1 - будівля компресорної; Б''1 - червоний куток з прибудовою; БV1 - будівля мильного кореня; БV11I1 - силосний склад цементу; Б - склад готової продукції; 1.1.3.складу готової продукції: В-ВVІ - склад готової продукції; В1, вк - будівля складу з ганком, загальною площею 34,0 кв.м.; 1.1.4. комплекс будівель та споруд помольного відділення (загальна площа 978,3 кв.м.): Г2 - будівля помольного відділення; Г1 - прибудова до будівлі помольного відділення; Г'1 - ГV1 - тракти подачі; г1 - службове приміщення; Г''2 - прибудова до цеху помольного відділення. 1.1.4.будівлі побутового комбінату (загальна площа 5722,3 кв.м.): Д3 - будівля побутового комбінату; Д1 - службова будівля; И5 - інженерно-лабораторний комплекс. 1.1.5. будівлі насосної тех. води (загальна площа 47,3 кв. м.): ХІ - будівля насосної техводи; Х - басейн для збору тех. води; Х'1 - приміщення насосної техводи; 1.1.5. будівлі з побутовими приміщеннями (загальна площа 739,2 кв.м.): П1 - будівля цеху 3/б №2; П'1 - ПІV1 - прибудова; П - відкритий склад готової продукції; 1.1.6. будівлі цеху армокаркасів (загальна площа 8604,9 кв.м.): М1 - будівля цеху армокаркасів; М'1 - будівля метал-й; М''1 - будівля складу арматурного цеху; М'''1 - будівля складу арматурного цеху; МІV1 - будівля складу пр. балонів; М2 - побутові приміщення цеху; Н1будівля підстанції №3; М - склад готової продукції. 1.1.7.будівлі БСУ з воротами (загальна площа 2100,0 кв. м.): С7 - будівля БСУ; СІХ1 - прибудова до будівлі БСУ; СХ1 - прибудова до будівлі БСУ; С1 - спорудження прийм. обладнання для вигрузки вагонів; С'' 1 - тракти подачі заповнювачів; С'''1 - тракти подачі заповнювачів; СІV - підземне спорудження пункту пересипки; С2 - будівля пункту пересипки; СV1 - будівля складу; СVІІ1 - службова будівля; СVІІІ1 - службова будівля; С - будівля складу інертних запасів, будівля складу піску; Фс - бункер для золи (фундамент під обладнання); С'1 - будівля складу цементу; К2 - будівля транспортного цеху; Е''1 - будівля кузні. 1.1.8. будівлі мех. майстерні (загальна площа 4304,0 кв.м.): Е1 - будівля мехмайстерні; Е'1 - будівля майстерні; е1 - будівля складу інвентарю; Е - відкритий склад мехмайстерні; Фе - фундамент під обладнання; Ф`е - фундамент під обладнання; Ё1 -будівля контори з прохідною;Ф1 - будівля цеху доборів. 1.1.9 будівлі центрального складу (загальна площа 778,5 кв.м.): О1 - будівля центрального складу; О - відкритий склад з бункером; О'1 -вбиральня О''1 - будівля складу кисневих балонів; О'''1 - будівля складу інвентарю; ОІV - службова будівля; 1.1.10.будівля майстерні, депо (загальна площа 1776,9 кв.м.): Ш - відкритий склад мехмайстерень; Ш3 - будівля мехмайстерні з депо; Ш1 - будівля мехмайстерні. 1.1.11. будівлі центрального складу (загальна площа 312,2 кв.м.): Щ1 - будівля складу; Щ'1 - службова будівля; 1.1.12.будівлі компресорної установки (загальна площа 234,8 кв.м.): Т1 - будівля компресорної; Т'1 - будівля з ремонту компресорів; Т''1 - будівля складу запчастин. 1.1.13. столярних майстерень (загальна площа 701,6 кв.м.): Р1 - будівля пилорами з підвальним приміщенням; 1.1.14. будівлі об`єкту 30/35 (загальна площа 919,5 кв.м.): VІ будівля бомбосховища; Чп - будівля наклон. Рампи; 1.1.15.будівлі цеху ТНП (загальна площа 3103,0 кв.м.):Ц1 - будівля цеху проф.н-в; Ц2 - прибудова; Ц'1 - Ц''1 - прибудова; 1.1.16. будівлі (загальна площа 5225,0): Ц'2 - будівля ділянки приготування мастила; Фц, Ф`Ц - фундаменти під обладнання; Ц - склад готової продукції; Ж3 - будівля лабораторії; З1 - будівля підстанції; ЯVІ1 - будівля складу готової продукції; Э1 - насосна фекальної; Ис - стелла; У1 - будівля підстанції №2; Ю1 -будівля підстанції №4; 1.1.17. будівлі ст. панелей (загальна площа 259,4 кв.м.):Я1 - будівля цеху №5; як - рампи; Я'1 -будівля складу готової продукції; Я''1 - прибудова; Я'''1 - споруди градирні; Я - відкритий склад металолому; ЯVІІ1 - будівля компресорної з підвалом; Я' - естакада для розвантажування вагонів; ЯІХ1 - будівля компресорної; ЯVІІІ1 - будівля складу готової продукції; ЯХI1 - будівля АВК із забороною користування, відчуження та розпорядження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Монтале» - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 вересня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при розгляді клопотання прокурора слідчий суддя не встановив вказаних у ст. 170 КПК України умов застосування арешту, а саме: існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що нерухоме майно, на яке накладається арешт, є доказом злочину у рамках кримінального провадження № 42020000000000237 від 10.02.2020 року та чи можливо у такий спосіб досягти мети арешту майна; або підпадає під ознаки майна, на яке може бути накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-2 КК України; або належить суб`єкту, визначеному ч. 6 ст. 170 КПК України, на майно якого може бути накладено арешт з метою відшкодування шкоди, завданої підозрюваною особою та за цивільним позовом до такої особи.

Також вказує, що у кримінальному провадженні № 42020000000000237 від 10.02.2020 року підозра посадовим особам ТОВ «Монтале» і ТОВ «Фінансова оферта» не пред`явлена, і відносно ТОВ «Монтале» та ТОВ «Фінансова оферта» кримінальне провадження не здійснюється.

Стверджує, що слідчий суддя не навів жодного обґрунтування щодо наявності підстав арешту нерухомого майна, як речового доказу, за обставинами кримінального провадження № 42020000000000237 від 10.02.2020 року.

Апелянт зазначає, що посилаючись на постанову слідчого про визнання майна речовим доказом, слідчий суддя безпідставно не взяв до уваги, що формальна постанова слідчого про визнання речовим доказом не є безспірним встановленням факту, що все майно є речовим доказом, оскільки відповідність конкретного нерухомого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, не була об`єктом перевірки судом в судовому засіданні.

Слідчим суддею не перевірено та не наведено в ухвалі, за якими критеріями, визначеними ст. 98 КПК України, арештоване нерухоме майно є речовим доказом за обставинами у даному кримінальному провадженні, що вказує на порушення засад змагальності та рівності сторін та надання органу владних необґрунтованих повноважень у свавільному обмеженні прав та свобод особи у порушення ст. 42 Конституції України і фактичної заборони на ведення господарської діяльності.

Крім цього, апелянт вказує, що слідчим суддею не встановлено причинно-наслідкового зв`язку об`єкту нерухомого майна з подіями та обставинами, внесеними до ЄРДР за кримінальним провадженням, не наведено жодних підстав чи розумних підозр, які б вказували, що вказане нерухоме майно стосується подій, обставин та періоду за кримінальним провадженням, або пов`язані з особами, відносно яких проводиться досудове розслідування.

У клопотанні про арешт майна та матеріалах, доданих до клопотання, відсутні посилання на докази, або однозначне ствердження органу досудового розслідування про незаконну, кримінально протиправну діяльність ТОВ «Монтале», яка є кримінально протиправним шляхом або отримання їх юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На думку скаржника, наведені обставини однозначно вказують на вчинення перешкод у веденні господарської діяльності ТОВ «Монтале» та її повне блокування накладеними арештами.

Скаржник вважає, що прокурором не наведено, а слідчим суддею не встановлено жодних доказів щодо наявності обґрунтованих підстав чи розумних підозр вважати, що належне апелянту майно є доказом злочину.

Разом з апеляційною скаргою представник ТОВ «Монтале» - адвокат ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яке обґрунтоване з посиланням на те, що оскаржувану ухвалу було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує чи її представника, копію ухвали апелянт в порушення ч. 7 ст. 173 КПК України, не отримував, фотокопію ухвали отримано під час ознайомлення з матеріалами справи представником ТОВ «Монтале» 05 червня 2024 року, відмітка про що міститься в матеріалах справи.

В судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку, при цьому, прокурор надіслав до Київського апеляційного суду заяву про розгляд справи за його відсутності, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ТОВ «Монтале» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та за відсутності представників ТОВ «Монтале».

Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.11.2019 у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Відомостей про отримання ТОВ «Монтале» копії оскаржуваної ухвали матеріали справи не містять, разом з тим, 05 вересня 2024 року представник апелянта адвокат ОСОБА_7 ознайомилась з матеріалами справи та зі змістом оскаржуваної ухвали, тому колегія суддів вважає за можливе поновити товариству строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42020000000000237 від 10.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Київською міською прокуратурою.

09 серпня 2023 року постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві, нерухоме майно, що включає в себе комплекс будівель і споруд, що належить ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ», визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.

25 серпня 2023 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020000000000237 від 10.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Клопотання обґрунтоване з посиланням на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи, засновники (бенефіціари) та фактичні контролери ТзОВ «Яблуневий Дар», ТзОВ «Танк-Транс», Українсько-Німецького спільного підприємства «Агро-Поділля», ПАТ «Новоушицький консервний завод», ТзОВ «ТБ Сад», та інші невстановлені особи, з метою протиправного заволодіння коштами ПАТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020), в особливо великому розмірі та їх неповернення будь-якому законному кредитору, яким у подальшому виступило ТзОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», вчинено ряд протиправних дій, пов`язаних із виведенням кредитних грошових коштів за межі території України, відчуженням предметів іпотеки з під застави, укладенням фіктивних договорів купівлі-продажу між пов`язаними юридичними особами, які входять до зазначеного переліку.

09 серпня 2023 року слідчим СУ ГУНП у м. Києві винесено постанову про визнання юридичної особи потерпілою, а саме ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ», код ЄДРПОУ 32582387, місце реєстрації: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, Промислова Зона, 70.

Також, 09 серпня 2023 року слідчим СУ ГУНП у м. Києві винесено постанову про визнання представником потерпілого та залучення до кримінального провадження.

В подальшому допитано в якості представника потерпілого ОСОБА_9 , яка повідомила наступне.

Так, ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ» 10.11.2006 року уклала з ВАТ «Кредитпромбанк» іпотечний договір №2005-110/3. В іпотеку було передане нерухоме майно - комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, 19.06.2013 року ПАТ «Кредитпромбанк» відступив право вимоги за вказаним іпотечним договором на користь ПАТ «Дельта Банк».

Під час процедури розпорядження майном до ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ» звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Монтале», 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 15, офіс 22, ідентифікаційний код 43249891, із заявою про визнання грошових вимог, які, нібито, забезпечені заставою нерухомого майна, а саме - комплексом будівель та споруд, що належать ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ».

У своїй заяві ТОВ «ФК «Монтале» зазначило, що набуло право вимоги щодо зазначеного майна шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з ТОВ «Фінансова оферта», яке у свою чергу набуло це право на підставі договору про відступлення права вимоги з ПАТ «Дельта Банк».

Відтак, представник потерпілого ОСОБА_9 зазначила, що під час переходу прав за іпотечним договором від ВАТ «Кредитпромбанк» до ВАТ «Дельта Банк», ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ» було проінформоване у встановленому порядку про відступлення права вимоги, після чого ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ» були надані всі копії відповідних документів, відповідно до законодавства.

В ході проведення наступних відступлень прав до ТОВ «Фінансова оферта» та ТОВ «ФК «Монтале», представник потерпілого ОСОБА_9 зауважує на тому, що ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ» не було проінформоване про перехід права вимоги, крім того не були надані відповідні документи.

Після чого, 27.01.2022 року Господарський суд Донецької області відкрив провадження у справі №905/2307/21 про банкрутство ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ». В свою чергу, відповідно до положень КУзПБ, конкурсні кредитори, у т.ч. ті, вимоги яких забезпечені заставою, протягом 30 днів з дня офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, що має бути опубліковано не пізніше 3-х днів з дати винесення ухвали про відкриття, зобов`язані подати до суду заяви з кредиторськими вимогами. Однак, ТОВ «ФК «Монтале» з такими вимогами звернулося лише наприкінці серпня 2022 року.

В подальшому, як стало відомо представникам ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ», директором ТОВ «Монтале» (ТОВ «ФК «Монтале» змінено назву на ТОВ «Монтале» у зв`язку з позбавленням вказаного товариства Національним банком України права на здійснення фінансових операцій) є ОСОБА_10 , який водночас є директором ТОВ «Фінансова оферта» (відповідно до відкритих даних ЄДРЮОФОПтаГФ та інтернет ресурсу «Опендатабот»). Отже, керівником обох товариств є одна й та ж сама особа.

Прокурор зазначив, що вказані вище обставини, а саме: відсутність документів, щодо переходу права вимоги від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Фінансова оферта», відсутність повідомлень про зміну кредитора, несвоєчасне подання кредиторських вимог та пов`язаність ТОВ «Монтале» та ТОВ «Фінансова оферта» дають органу досудового розслідування підстави вважати, що ТОВ «Монтале» набуло права вимоги на іпотечне майно безпідставно та незаконно.

Разом з тим, ТОВ «Монтале» та ТОВ «Фінансова оферта» є пов`язаними особами, тому, орган досудового розслідування вважає, що набуття прав вимоги за іпотечним договором, іпотекодержателем за яким було ПАТ «Дельта Банк», відбулося внаслідок шахрайських дій.

У клопотанні прокурор зазначив, що відповідно до постанови старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві, нерухоме майно, що включає в себе комплекс будівель і споруд, що належить ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ» визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.

Прокурор вважає, що враховуючи вище викладене, на даний момент, комплекс будівель і споруд, що належить ТОВ «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ», мають бути арештованими для подальшого проведення слідчих (розшукових) дій. При цьому, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна із забороною його користування, розпорядження та відчуження, може призвести до його зникнення або втрати та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 вересня 2023 року задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про арешт нерухомого майна у кримінальному провадженні №42020000000000237 від 10 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається із: 1.1.1. будівель г/б цеху з камерами твердіння (загальна площа 2394,6 кв.м.): А1 - будівля г/б цеху з камерами твердіння; А'1 - прибудова до будівлі г/б цеху; А''1 - прибудова до будівлі г/б цеху; А'''1 - будівля приймального обладнання подачі інерт. Заповнювачів; А4 - будівля БСУ №1 г/б цеху; А'4 - будівля БСУ №2 г/б цеху; 1.1.2. будівлі н/о з воротами, будівля старого відділення (загальна площа 9126,6 кв.м.): Б1 - будівля цеху №3; Б'1 - прибудова до цеху №3; Б'''1 - будівля вагової; БIV1 - прибудова до цеху №3, Фб - фундамент під обладнання; БVI1 - тракт подачі цементу; БVII1 - прибудова до цеху №3; БХ1 - прибудова до цеху №3; БХІ1 - прибудова до цеху №3; БХІІ5- вбудоване приміщення; БІХ1 - будівля компресорної; Б''1 - червоний куток з прибудовою; БХІІ5 - вбудоване приміщення; БІХ1 - будівля компресорної; Б''1 - червоний куток з прибудовою; БV1 - будівля мильного кореня; БV11I1 - силосний склад цементу; Б - склад готової продукції; 1.1.3.складу готової продукції: В-ВVІ - склад готової продукції; В1, вк - будівля складу з ганком, загальною площею 34,0 кв.м.; 1.1.4. комплекс будівель та споруд помольного відділення (загальна площа 978,3 кв.м.): Г2 - будівля помольного відділення; Г1 - прибудова до будівлі помольного відділення; Г'1 - ГV1 - тракти подачі; г1 - службове приміщення; Г''2 - прибудова до цеху помольного відділення. 1.1.4.будівлі побутового комбінату (загальна площа 5722,3 кв.м.): Д3 - будівля побутового комбінату; Д1 - службова будівля; И5 - інженерно-лабораторний комплекс. 1.1.5. будівлі насосної тех. води (загальна площа 47,3 кв. м.): ХІ - будівля насосної техводи; Х - басейн для збору тех. води; Х'1 - приміщення насосної техводи; 1.1.5. будівлі з побутовими приміщеннями (загальна площа 739,2 кв.м.): П1 - будівля цеху 3/б №2; П'1 - ПІV1 - прибудова; П - відкритий склад готової продукції; 1.1.6. будівлі цеху армокаркасів (загальна площа 8604,9 кв.м.): М1 - будівля цеху армокаркасів; М'1 - будівля метал-й; М''1 - будівля складу арматурного цеху; М'''1 - будівля складу арматурного цеху; МІV1 - будівля складу пр. балонів; М2 - побутові приміщення цеху; Н1будівля підстанції №3; М - склад готової продукції. 1.1.7.будівлі БСУ з воротами (загальна площа 2100,0 кв. м.): С7 - будівля БСУ; СІХ1 - прибудова до будівлі БСУ; СХ1 - прибудова до будівлі БСУ; С1 - спорудження прийм. обладнання для вигрузки вагонів; С'' 1 - тракти подачі заповнювачів; С1 - тракти подачі заповнювачів; СІV - підземне спорудження пункту пересипки; С2 - будівля пункту пересипки; СV1 - будівля складу; СVІІ1 - службова будівля; СVІІІ1 - службова будівля; С - будівля складу інертних запасів, будівля складу піску; Фс - бункер для золи (фундамент під обладнання); С'1 - будівля складу цементу; К2 - будівля транспортного цеху; Е1 - будівля кузні. 1.1.8. будівлі мех. майстерні (загальна площа 4304,0 кв.м.): Е1 - будівля мехмайстерні; Е'1 - будівля майстерні; е1 - будівля складу інвентарю; Е - відкритий склад мехмайстерні; Фе - фундамент під обладнання; Ф`е - фундамент під обладнання; Ё1 -будівля контори з прохідною;Ф1 - будівля цеху доборів. 1.1.9 будівлі центрального складу (загальна площа 778,5 кв.м.): О1 - будівля центрального складу; О - відкритий склад з бункером; О'1 -вбиральня О''1 - будівля складу кисневих балонів; О'''1 - будівля складу інвентарю; ОІV - службова будівля; 1.1.10.будівля майстерні, депо (загальна площа 1776,9 кв.м.): Ш - відкритий склад мехмайстерень; Ш3 - будівля мехмайстерні з депо; Ш1 - будівля мехмайстерні. 1.1.11. будівлі центрального складу (загальна площа 312,2 кв.м.): Щ1 - будівля складу; Щ'1 - службова будівля; 1.1.12.будівлі компресорної установки (загальна площа 234,8 кв.м.): Т1 - будівля компресорної; Т'1 - будівля з ремонту компресорів; Т''1 - будівля складу запчастин. 1.1.13. столярних майстерень (загальна площа 701,6 кв.м.): Р1 - будівля пилорами з підвальним приміщенням; 1.1.14. будівлі об`єкту 30/35 (загальна площа 919,5 кв.м.): VІ будівля бомбосховища; Чп - будівля наклон. Рампи; 1.1.15.будівлі цеху ТНП (загальна площа 3103,0 кв.м.):Ц1 - будівля цеху проф.н-в; Ц2 - прибудова; Ц'1 - Ц''1 - прибудова; 1.1.16. будівлі (загальна площа 5225,0): Ц'2 - будівля ділянки приготування мастила; Фц, Ф`Ц - фундаменти під обладнання; Ц - склад готової продукції; Ж3 - будівля лабораторії; З1 - будівля підстанції; ЯVІ1 - будівля складу готової продукції; Э1 - насосна фекальної; Ис - стелла; У1 - будівля підстанції №2; Ю1 -будівля підстанції №4; 1.1.17. будівлі ст. панелей (загальна площа 259,4 кв.м.):Я1 - будівля цеху №5; як - рампи; Я'1 -будівля складу готової продукції; Я''1 - прибудова; Я'''1 - споруди градирні; Я - відкритий склад металолому; ЯVІІ1 - будівля компресорної з підвалом; Я' - естакада для розвантажування вагонів; ЯІХ1 - будівля компресорної; ЯVІІІ1 - будівля складу готової продукції; ЯХI1 - будівля АВК із забороною користування, відчуження та розпорядження.

Задовольняючи дане клопотання, подане в межах кримінального провадження № №42020000000000237 від 10 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою його збереження як речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Так, задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вказане нерухоме майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України та постановою слідчого від 09.08.2023 року визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто його власник, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що судом першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, та враховано, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникненню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводів представників ТОВ «Монтале», у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізації мету досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено. При цьому, колегія суддів зауважує, що накладений слідчим суддею арешт жодним чином не обмежує права ТОВ «Монтале», яке відносно арештованого майна виступає іпотекодержателем та не наділене правом користування та розпорядження даним майном в силу свого правового статусу.

Посилання апелянта на те, що при розгляді клопотання прокурора слідчий суддя не встановив вказаних у ст. 170 КПК України умов застосування арешту, належної мети та підстав накладення арешту, є безпідставними та спростовуються змістом клопотання про арешт майна та ухвали слідчого судді. Встановлені прокурором та викладені у клопотанні фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучене майно може зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або може бути об`єктом вчинення кримінального правопорушення, а отже воно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Доводи апелянта про те, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. З матеріалів провадження вбачається, що майно, а саме: об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки є матеріальним об`єктом, що може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Посилання апелянта на те, що суд, задовольняючи клопотання про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, не дослідив та не взяв до уваги ту обставину, що у вказаному кримінальному провадженні на момент застосування арешту не повідомлялось про підозру посадовим особам ТОВ «Монтале» та ТОВ «Фінансова оферта», кримінальне провадження щодо юридичних даних осіб не здійснюється, відсутні дані, котрі вказують на наявність доказів щодо вчинення злочину, не досліджено розумність та співмірність обмеження права власності, колегія суддів до уваги не бере, так як слідчий суддя при розгляді клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно, дотримався вимог ст. 170 КПК України, за якою арешт допускається, зокрема, з метою збереження речових доказів на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.

Доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на майно позбавляє можливості ТОВ «Монтале» у веденні господарської діяльності та спричинить її повне блокування, є недоведеними, відтак не являються достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, та матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження є необхідним для забезпечення кримінального провадження та досягнення мети досудового розслідування, що відповідає ч. 1 ст. 170 КПК України.

Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається апелянт, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» - адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 вересня 2023 року.

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтале» - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 вересня 2023 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4