Постанова

від 08.10.2024 по справі 520/14740/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 р. Справа № 520/14740/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/14740/24

за позовом Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня"

до Північно-східного офісу Держаудитслужби , третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня" (далі - позивач, КНП ХОР "ОКЛ") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 13.05.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-03-15-006366-а.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня" до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що зазначена ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням нори процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 по справі №520/147140/24, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позовна заява подана від імені Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня" підписана її директором - ОСОБА_2 . Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ:24669110 саме ОСОБА_2 є керівником Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня".

Відповідач та третя особа не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, відповідно до п.3 ч.1 ст.294 КАС України, введення в Україні воєнного стану враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.ст.311-312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, виходив з того, що, оскільки подані до позовної заяви матеріали не містять доказів, які підтверджують факт призначення ОСОБА_2 на посаду директора Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня", так і доказів на підтвердження повноважень діяти від імені позивача, тому позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В силу п. 3 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частинами першою та третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Частиною першою статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом частини п`ятої статті 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі Закон № 755-IV) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктом 13 частини 2 статті 9 Закону № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Як встановлено частиною першою статті 10 Закону № 755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Положеннями частини четвертої статті 10 Закону № 755-IV передбачено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Судовим розглядом встановлено, що позовна заява подана від імені Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня" підписана її директором ОСОБА_2 .

Вирішуючи спірні питання, які виникли у правозастосовній практиці, що стосуються представництва/самопредставництва учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі сумнівів щодо наявності у особи, яка підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Отже, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта позовної заяви (у порядку самопредставництва) суд не позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі.

Наведений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 160/15934/21, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З наявної в матеріалах справи детальної інформації про юридичну особу Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня", сформованої за безкоштовним запитом на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) убачається, що керівником Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня", як юридичної особи з кодом 24669110 є ОСОБА_2 , який уповноважений діяти від імені юридичної особи.

Отже, ОСОБА_2 є особою, уповноваженою на підписання позовної заяви від імені Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня" в порядку самопредставництва.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо відсутності у ОСОБА_2 повноважень діяти від імені Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня" є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах.

Колегія суддів зазначає, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на судовий захист є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви мав процесуальну можливість пересвідчитися в наявності у ОСОБА_2 , як керівника підприємства, повноважень на представництво інтересів Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня", зокрема, шляхом перевірки відомостей ЄДР, повернення позовної заяви з підстави, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, є необґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про передчасність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви у справі на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви у справі було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 312, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня" - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 по справі № 520/14740/24 - скасувати

Справу за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна наркологічна лікарня" до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц