Постанова

від 08.10.2024 по справі 520/10547/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 р. Справа № 520/10547/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/10547/24

за позовом ОСОБА_1

до 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - відповідач, 2ТВУЗ Держспецзв`язку), в якому, з урахуванням уточних позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправною оформлену листом від 18.04.2024 року № 53/09-587 відмову 2ТВУЗ Держспецзв`язку у задоволенні заяви ОСОБА_1 за вх. від 25.03.2024 про підготовку та надання довідок про розмір грошового забезпечення;

- зобов`язати 2ТВУЗ Держспецзв`язку підготувати та надати довідки за заявою ОСОБА_1 за вх. від 25.03.2024 про розміри грошового забезпечення за посадою, з якої його звільнено.

В обґрунтування позовних вимог, що він є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Таким чином, з 29.01.2020 року виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Відповідач протиправно відмовив у видачі оновлених довідок про грошове забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в оформленні та наданні довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704 для перерахунку пенсії позивача,

Зобов`язано 2 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України оформити та видати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704, для перерахунку пенсії позивача,

Зобов`язано 2 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України оформити та видати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704, для перерахунку пенсії позивача,

Зобов`язано 2 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України оформити та видати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704, для перерахунку пенсії позивача,

Зобов`язано 2 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України оформити та видати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704, для перерахунку пенсії позивача.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач звернувся до суду з порушенням строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС. Зазначив, що він повинен був дізнатись про порушення свого права з 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, а звернувся до суду тільки 03.05.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку. Отримання позивачем листа від відповідача не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права. Наголосив, що після набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №826/6453/18 фактично не відбулось змін у розмірах грошового забезпечення військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, військовослужбовцям з 2018 року не підвищувались посадові оклади та оклади за військовим званням. Посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Позивач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції фактично оскаржується в частині задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Позивач звернувся до 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України із заявою від 25.03.2024, в якій просив підготувати довідки про розмір грошового забезпечення за посадою, з якої звільнено позивача:

- станом на 29.01.2020, обрахованого відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.92 № 2262-ХП, ст. 9 Закону України від 20.12.91 № 201 I-XII, п. 4 постанови КМУ від 30.08.17 № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а саме: -основні види грошового забезпечення - обраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт; - додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії - обраховані шляхом множення основних видів ГЗ на відсоткове значення додаткового виду ГЗ, виплаченого у січні 2020 року;

- станом на 01.01.2021, обрахованого відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.92 № 2262-ХП, ст. 9 Закону України від 20.12.91 № 201 І-Х11, п. 4 постанови КМУ від 30.08.17 № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а саме: - основні види грошового забезпечення - обраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» - додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії - обраховані шляхом множення основних видів ГЗ на відсоткове значення додаткового виду ГЗ, виплаченого у січні 2023 року;

- станом на 01.01.2022, обрахованого відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.92 № 2262-ХП, ст. 9 Закону України від 20.12.91 № 2011-ХІІ, п. 4 постанови КМУ від 30.08.17 № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а саме: - основні види грошового забезпечення - обраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт; - додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії - обраховані шляхом множення основних видів ГЗ на відсоткове значення додаткового виду ГЗ, виплаченого у січні 2022 року;

- станом на 01.01.2023, обрахованого відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.92 № 2262-ХП, ст. 9 Закону України від 20.12.91 № 2011-XII, п. 4 постанови КМУ від 30.08.17 № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а саме: - основні види грошового забезпечення - обраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії - обраховані шляхом множення основних видів ГЗ на відсоткове значення додаткового виду ГЗ, виплаченого у січні 2023 року.

Проте, відповідач листом від 18.04.2024 № 53/09-587 відмовив у наданні позивачу нових довідок.

Позивач, не погодившись з такою відмовою відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову відповідача в оформленні та наданні довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704 для перерахунку пенсії позивача та зобов`язання відповідача оформити та видати довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704, для перерахунку пенсії позивача, суд першої інстанції виходив з того, що 30.01.2020 - з наступного дня з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо видачі довідок із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обрахованих шляхом множення основних видів грошового забезпечення на відсоткове значення додаткового виду грошового забезпечення, виплаченого у січні 2020, 2021, 2022, 2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем відмовлено у видачі довідок станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, з огляду на що права позивача в частині зазначення належного відсотку додаткових видів грошового забезпечення не є спірним станом на день подання позову, а відтак позовні вимоги щодо зазначення додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з відсоткового розміру значення додаткового виду грошового забезпечення, виплаченого у січні 2020, 2021, 2022, 2023 року, є передчасними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч.3 ст.43 та ч.4 ст.63 Закону № 2262-XII.

Так, згідно з ч.3 ст.43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Частиною 4 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, станом на 01.03.2018 року (дату набрання чинності) п.4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі №913/204/18, від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду у справі 520/2098/19 від 09.06.2022 року).

Колегія суддів зазначає, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (ст. 6 Закону України від 05.10.2000 року №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

При цьому, зазначення у п.4 постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Так, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 15 грудня 2020 року №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2021 рік не містить.

Положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Так, ч. 3 ст. 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - у 2020 році Закону України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (згідно з ст.7 цього Закону прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 склав 2102 грн), у 2021 році Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (згідно з ст.7 цього Закону прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 склав 2270 грн), у 2022 році Закон України від 02.12.2021 р. №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (згідно з ст.7 цього Закону прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 склав 2481 грн); у 2023 році Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (згідно з ст.7 цього Закону прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 склав 2684 грн) із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік)".

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 02.08.2022р. у справі № 440/6017/21 та від 31.08.2022р. у справі №120/8603/21-а.

Більш того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія п. 4 постанови КМ України №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Відповідно до висновків, висловлених в постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №500/1813/21 "через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Колегія суддів зазначає, що встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Відповідно до п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із ч.ч.2,3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Колегія суддів звертає увагу, що у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21; від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21; від 10.01.2023 у справі № 440/1185/21 Верховний Суд зробив такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21 є обов`язковими для застосування у спірних правовідносинах, з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно з Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закону України від 02.12.2021 №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у позивача виникло право на отримання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 для обчислення та перерахунку його пенсії.

Отже, в межах спірних правовідносин у даній справі, відповідач відмовляючи позивачу в оформленні та наданні довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704 для перерахунку пенсії позивача, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо відмови в оформленні та наданні довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704, є протиправними.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України оформити та видати довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704, для перерахунку пенсії позивача.

При цьому, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, які стосуються пропущення, як на думку скаржника, позивачем строку звернення з позовними вимогами до адміністративного суду у даній справі, які передбачені ч.2 ст.122 КАС України, колегія суддів зазначає, що такі доводи є необґрунтованими з наступних підстав.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 року у справі № 380/1907/23 зазначив, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону №2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

З огляду на наведене Судова палата в цій справі вважала правильною правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 26.01.2021 року в справі № 520/11178/2020 і дійшла висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 року в справі №380/14933/22.

Керуючись зазначеними раніше мотивами під час розгляду цієї справи, Судова палата сформулювала такий правовий висновок:

Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку №45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону №2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.

Посилання апелянта на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 року у справі №380/14933/22 колегія суддів відхиляє та зазначає, що обов`язковими для врахування у даній справі є висновки, викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 12.12.2023 року у справі № 380/1907/23, оскільки згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 по справі № 755/10947/17, суди при вирішенні спорів мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково застосував норми законодавства, не врахувавши строки звернення до адміністративного суду, є такими, що не узгоджуються із висновками суду апеляційної інстанції у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо відмови в оформленні та наданні довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704 та зобов`язання відповідача оформити та видати довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 із зазначенням сум посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням та надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, визначеними Постановою КМ України № 704, для перерахунку його пенсії.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Враховуючи те, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, тому оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обгрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу 2 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/10547/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова