Ухвала

від 07.10.2024 по справі 761/32535/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32535/24

Провадження № 1-кс/761/21566/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Приватного акціонерного товариства «ПАРК ІНВЕСТ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024105100000531

ВСТАНОВИЛА

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Приватного акціонерного товариства «ПАРК ІНВЕСТ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024105100000531.

Ініціатор клопотання зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2024 у справі № 761/25734/24 був накладений арешт на майно, із забороною вчиняти будь-які дії відносно вказаного майна, зокрема, проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію вказаного нерухомого майна, а також із забороною відчуження, розпорядження та користування ним, а саме, на: об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, Дегтярівська 27, літ. «Б-1» та літ. «Б'-1», які на праві власності належить ПрАТ «Парк Інвест» (ЄДРПОУ 35082684).

Як зазначає ініціатор клопотання, власник майна - ПрАТ «ПАРК ІНВЕСТ» не є учасником вказаного кримінального провадження жодним чином. Як встановлено під час досудового розслідування допитано ОСОБА_4 , який перебуває на посаді директора ПрАТ «Парк Інвест». Під час допиту ОСОБА_4 повідомив, що протягом семи років перебуває на посаді директора ПрАТ «Парк Інвест». До його посадових обов`язків входить здача в оренду приміщень, що розташовані за адресою: Дегтярівська 27. 11.11.2019 між ОСОБА_4 , як директором ПрАТ «Парк Інвест» та орендарем було укладено договір оренди приміщення загальною площею 174,3 м2 та договір оренди приміщення загальною площею 94 м2. Дані приміщення здаються в оренду і до тепер. В період часу з 2022 року по 2023 рік ОСОБА_4 перебував за кордоном. В травні 2024 ОСОБА_4 прийшов перевірити приміщення, що здаються в оренду. Приїхавши на місце, ОСОБА_4 виявив що до приміщень, які орендує орендар добудовано цегляне приміщення. Так як ОСОБА_4 не надавав будь-яких дозволів та взагалі не знав про дану добудову останній звернувся до орендаря , який при зустрічі пояснив ОСОБА_4 , що самостійно без буд-яких дозвільних документів вирішив добудувати приміщення чим розширив площу приміщень які орендує у ПрАТ «Парк Інвест». У зв`язку з тим, що орендар не має будь-яких дозвільних документів на вищезазначену добудову ОСОБА_4 , повідомив, що попросив орендаря повернути все як було, а саме розібрати дану добудову, але орендар, у свою чергу також повідомив що орендує вищезазначені приміщення згідно договору оренди та не бажає руйнувати добудову, яку сам без будь-якого дозволу побудував.

Таким чином, власник майна немає жодного відношення до самовільних добудов. Так як майно перебуває під забороною користування заявник не може користуватись майном, здавати його в оренду та отримувати прибуток. Юридична особа не може бути суб`єктом злочину за ст. 356 КК України. Жодної необхідності щодо зберігання арешту саме щодо права користування приміщенням немає.

Адвокат ОСОБА_3 вважає, що на даний момент власник позбавлений свого майна та несе збитки, при цьому жодної потреби в забороні користування приміщенням немає.

У зв`язку з чим заявник просить, скасувати (частково) арешт у вигляді заборони користування приміщенням, що знаходяться за адресою м. Київ, Дегтярівська 27, літ. «Б-1» та літ. «Б'-1», які на праві власності належить ПрАТ «Парк Інвест» (ЄДРПОУ 35082684).

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що вказані приміщення було здано в оренду та орендарем добудова літню терасу без дозволу власника, вказав, що арешт накладено на всю будівлю, просив клопотання задовольнити та скасувати арешт в частині користування, а також долучив додаткові документи.

Уповноважений прокурор у судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомлений.

Слідча суддя дослідивши матеріали клопотання, заслухавши адвоката ОСОБА_3 , дійшла до наступного висновку.

Слідчою суддею встановлено, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024105100000531.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2024 року у справі №761/25734/24 накладено арешт на майно, із забороною вчиняти будь-які дії відносно вказаного майна, зокрема, проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію вказаного нерухомого майна, а також із забороною відчуження, розпорядження та користування ним, а саме, на: об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 27 літ. «Б-1» та літ. «Б'-1», які на праві власності належить ПрАТ «Парк Інвест» (ЄДРПОУ 35082684).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним, вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження завжди пов`язані із застосуванням примусу у кримінальному процесі. Процесуальний примус у кожному конкретному випадку застосовується у контексті мети, способів, підстав та умов для застосування конкретних заходів примусу.

Клопотання прокурора, яке слугувало підставою арешту майна заявника, мотивоване тим, що накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Представником власника майна - ОСОБА_3 наведено достатньо підстав, які б свідчили про недоцільність продовження застосовування заходу забезпечення кримінального провадження в частині заборони користування об`єктами нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 27 літ. «Б-1» та літ. «Б'-1», які на праві власності належить ПрАТ «Парк Інвест» (ЄДРПОУ 35082684), з огляду на те, що такий захід забезпечення кримінального провадження буде найменш обтяжливий для власника майна - ПрАТ «Парк Інвест», що відповідає положенням ч. 4 ст. 173 КПК України.

Крім того, слідчій судді не надано підтвердження того, що потреби досудового розслідування і надалі виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи ПрАТ «Парк Інвест» в частині заборони користування арештованим майном.

Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2024, справа №761/25734/24, у кримінальному провадженні №12024105100000531, на об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 27 літ. «Б-1» та літ. «Б'-1», які на праві власності належить ПрАТ «Парк Інвест» (ЄДРПОУ 35082684), в частині заборони користування власниками чи будь-якими іншими особами вказаним майном.

Керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309,372, 376, 532 КПК України слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2024, справа №761/25734/24, у кримінальному провадженні №12024105100000531, на об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 27 літ. «Б-1» та літ. «Б'-1», які на праві власності належить ПрАТ «Парк Інвест» (ЄДРПОУ 35082684), в частині заборони користування вказаним майном.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_5