Постанова

від 08.10.2024 по справі 560/3468/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3468/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

08 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови від 19.02.2024 ВП №72191746 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування скарги посилається на безпідставність постанови державного виконавця від 19.02.2024 ВП № 72191746 про накладення штрафу, оскільки листом від 09.10.2023 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2023 повідомив відділ примусового виконання рішень щодо виконання рішення суду від 04.11.2022 у справі №560/9340/22 та надав підтверджуючі документи.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням від 04.11.2022 у справі №560/9340/22 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру з 01 грудня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум.

19.06.2023 за заявою позивача виданий виконавчий лист у справі №560/9340/22.

У зв`язку з невиконанням зазначеного рішення суду державний виконавець 12.10.2023 прийняв постанову ВП№72191746 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням від 23.11.2023 у справі №560/19121/23 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволені позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо скасування постанови від 12.10.2023 ВП №72191746 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

16.02.2024 ОСОБА_1 подав до відповідача заяву, у якій стверджував, що рішення суду від 04.11.2022 у справі №560/9340/22 не виконане та надалі отримує пенсію в обмеженому розмірі.

19.02.2024 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мігдальський П.П. склав акт про повторне невиконання рішення та 19.02.2024 виніс постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 10200,00 грн.

Вважаючи постанову про накладення штрафу від 19.02.2024 ВП № 72191746 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що державний виконавець правомірно прийняв постанову про накладення на пенсійний орган штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення суду.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно з частиною 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

За змістом частини 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.

Положенням статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Факт невиконання відповідачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №560/9340/22 в частині виплати пенсії 01.12.2019 з обмеженням максимального розміру встановлений рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №560/19121/23, яке набрало законної сили 06.02.2024 та актом державного виконавця від 19.02.2024. Позивач не надав докази на спростування позиції відповідача. Тому, з урахуванням приписів пункту 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує доведення факту невиконання рішення.

Суд встановив, що 19.02.2024 винесена постанова у виконавчому провадженні ВП №72191746 за повторне невиконання рішення суду, в частині виплати пенсії 01.12.2019 без обмеження пенсії максимальним розміром. Зокрема до позовної заяви позивач не долучив докази виконання рішення після застосування до нього штрафу, а лише послався на листи, які досліджувались судом при винесені рішення у справі №560/19121/23.

Пенсійний орган повторно не виконав рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №560/9340/22 в частині вірного обчислення пенсії, тому відповідач правомірно виніс спірну постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду.

Оскільки, Головне управління Пенсійного фонду України в повному обсязі повторно не виконало рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №560/9340/22, доказів які б вказували на поважність причин невиконання рішення суду, а також доказів на вжиття належних заходів на вимогу державного виконавця щодо його виконання, не надало, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн, винесена у виконавчому провадженні від 19.02.2024 ВП№72191746 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, що остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтованого тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати усіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження, є невід`ємним елементом права на судових захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державний виконавець правомірно прийняв постанову про накладення на пенсійний орган штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення суду.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.