П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/4253/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
08 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гімназії №5 Звягельської міської ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Гімназії №5 Звягельської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування вимоги і розпорядження,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області , третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, що міститься в листі № 260618-02/301-2024 від 31.01.2024 "Про усунення виявлених перевіркою закупівель порушень законодавства", щодо:
забезпечити повернення коштів використаних не за цільовим призначенням Гімназією № 5 до відповідного бюджету у сумі 3832079,68 грн;
забезпечити відшкодування зайво сплачених коштів, внаслідок завищення вартості будівельних робіт на користь Гімназії № 5 відповідно до норм статей 193, 199, 216-229 ГК України та статей 22, 610-625 ЦК України або шляхом звернення до суду із відповідними позовними вимогами про стягнення з ФОП ОСОБА_1 коштів у сумі 508183,79 грн;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про зупинення операції з бюджетними коштами від 01.02.2024 № 02.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі пунктів 1 та 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631, відповідно до направлень від 24.11.2023 №362 та №363, виданих начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Костюк Л.П., провідним державним фінансовим інспектором відділу контролю у сфері будівництва Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Степанчук С.Л. та провідним державним фінансовим інспектором відділу контролю у сфері будівництва Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Герасимчук Н.О. проведено перевірку закупівлі за предметом: "Ремонт та облаштування споруд цивільного захисту "Поточний ремонт будівлі тиру для улаштування найпростішого укриття на території Гімназії № 5 Новоград-Волинської міської ради Житомирської області по вул. Івана Франка, б.30", код згідно з ДК 021:2015: 45450000-6 (Інші завершальні будівельні роботи), за номером ID: UA-2022-11-21-014307-a, здійсненої Гімназією № 5 Звягельської міської ради.
Перевірка проведена з 27.11.2023 по 06.12.2023, за її результатами був складений Акт № 06-18-09/10 від 26.12.2023.
Зі змісту вказаного акту слідує, що перевіркою виконання будівельних робіт по об`єкту: "Ремонт та облаштування споруд цивільного захисту "Поточний ремонт будівлі тиру для улаштування найпростішого укриття на території Гімназії № 5 Новоград-Волинської міської ради Житомирської області по вул. Івана Франка, б.30" (ідентифікатор закупівлі ID:UA-2022-11-21-014307-а) встановлено, що на даному об`єкті фактично створено нову, капітальну, окремо стоячу споруду цивільного захисту, проте видатки на оплату робіт у сумі 3 832 079,68 грн Гімназією № 5 проведено за рахунок бюджетних коштів, передбачених на поточні видатки за кодом економічної класифікації видатків (далі - КЕВК) 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)" за КПКВК 0611021 "Надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти" по загальному фонду, в той час коли вказані видатки повинні здійснюватись по КЕКВ 3120 "Капітальне будівництво (придбання)" за КПКВК 0611021 "Надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти", як наслідок, Гімназією № 5 не дотримано вимог п.1, п.3 та п.4 ст.48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456, п.5, п.22, п.46 та п.47 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, п.1.2. та п.п.3.1.2.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, та що призвело до нецільового використання бюджетних коштів на вказану суму.
Також, перевіркою виконання договірних зобов`язань по об`єкту: "Ремонт та облаштування споруд цивільного захисту "Поточний ремонт будівлі тиру для улаштування найпростішого укриття на території Гімназії № 5 Новоград-Волинської міської ради Житомирської області по вул. Івана Франка, б.30" встановлено, що в недотримання вимог ч.2, ч.3 та ч.4 ст.180, ч.1 та ч.2 ст.193, ст.324. Господарського кодексу України від 01.01.2004 № 436-IV, ст.526, ст.629, (абз.1 ч.1 ст.638, ст.891, ст.877 Цивільного кодексу України від 01.01.2004 № 435-IV, п.п.4.9, 5.10, 6.16 Кошторисних норм України у будівництві "Настанови з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства громад та територій України від 01.11.2021 № 261, п.5 та п.15 "Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 та п.2.1, п.2.5 договору від 18.11.2022 № 38 Гімназією № 5 прийнято та оплачено завищену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вартість будівельних робіт на загальну суму 508183,79 грн, а саме: внаслідок включення до актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2-в за грудень 2022, березень 2023, травень 2023, червень 2023, серпень 2023 та листопад 2023 року робіт, які не відповідають істотним умовам Договору №38 та в свою чергу відсутні в договірній ціні, в тендерній документації, в тендерній пропозиції на суму 418 732,34 грн; завищеної вартості на ресурсно-елементні кошторисні норми на суму 9275,80 грн; вартості матеріальних ресурсів за цінами, які перевищують середні ціни в регіоні на суму 32 932,23 грн; загальновиробничих витрат, сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які під час перевірки та згідно даних Головного управління ДПС у Житомирській області не підтверджені, як фактично понесені витрати на суму 47 243,42 грн, чим завдано матеріальної шкоди Гімназії 5 на загальну суму 508 183,79 гривень.
Не погоджуючись із висновками, викладеними у Акті перевірки, позивачем було складено та направлено заперечення до акту перевірки №3 від 08.01.2024.
За результатами розгляду вказаних заперечень, відповідач надав висновок від 29.01.2024 в якому вказав, що перевірку закупівель здійснених гімназією №5, посадовими особами Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області проведено в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, акт перевірки не суперечить нормам цивільного законодавства, а заперечення позивача до акту перевірки є безпідставними, частково надуманими та такими, що не відповідають дійсності.
Враховуючи встановлені порушення законодавства, Управлінням було направлено позивачу лист-вимогу від 31.01.2024 № 260618-02/301-2024, в якому Управління вимагало усунути виявлені порушення шляхом забезпечення повернення коштів використаних не за цільовим призначенням Гімназією № 5 до відповідного бюджету в сумі 3 832 079,68 гривень та забезпечення відшкодування зайво сплачених коштів, внаслідок завищення вартості будівельних робіт на користь Гімназії № 5 відповідно до норм статей 193, 199, 216-229 Господарського кодексу України та статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України шляхом звернення до суду із відповідними позовними вимогами про стягнення з ФОП ОСОБА_1 коштів в сумі 508 183,79 гривень.
На підставі акта перевірки № 06-18-09/10 від 26.12.2023 відповідач прийняв розпорядження №2 від 01.02.2024 про зупинення операцій з бюджетними коштами на строк до 12.02.2024.
Не погоджуючись із згаданою вимогою та розпорядженням відповідача позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" №2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон №2939-XII).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
За приписами частини 1 статті 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Стаття 5 Закону № 2939-XII передбачає, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Пунктом 6 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 20); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23).
Згідно з пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 550), визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.
Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.
Згідно із пунктами 7, 10, 13 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
У частині 2 статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
Згідно із пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Суд зазначає, що аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16.
За таких обставин у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.
Відповідно до матеріалів справи позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу, викладену у листі № 260618-02/301-2024 від 31.01.2024 "Про усунення виявлених перевіркою закупівель порушень законодавства", зокрема в частині щодо:
1) забезпечити повернення коштів використаних не за цільовим призначенням Гімназією № 5 до відповідного бюджету у сумі 3832079,68 грн;
2) забезпечити відшкодування зайво сплачених коштів, внаслідок завищення вартості будівельних робіт на користь Гімназії № 5 відповідно до норм статей 193, 199, 216-229 ГК України та статей 22, 610-625 ЦК України або шляхом звернення до суду із відповідними позовними вимогами про стягнення з ФОП ОСОБА_1 коштів у сумі 508183,79 грн.
Проаналізувавши зміст спірної вимоги, суд констатує, що така вимога Управління вказує на порушення позивачем вимог чинного законодавства, що призвели до заподіяння збитків, їхній розмір і необхідність усунення цих порушень шляхом відшкодування збитків.
Звертаючись до суду з позовом Гімназія №5 Звягельської міської ради фактично не погодилась з висновками акта перевірки щодо допущених нею порушень та, як наслідок, з вимогами про відшкодування шкоди.
Водночас шкода, щодо наявності якої зроблено висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, може бути відшкодована у судовому порядку за позовом цього органу. Наявність шкоди, правильність обчислення її розміру перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Зі змісту оскаржуваної вимоги вбачається, що її єдиною метою є спонукання позивача (підконтрольної установи) до добровільного відшкодування у визначений строк шкоди, виявленої останнім.
Таким чином, відповідно до сталої судової практики застосування законодавства у спірних правовідносинах оскаржувана вимога не породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата - підконтрольної установи, і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи.
Вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.
Також ж правового висновку за аналогічних фактичних обставин справи, дійшов Верховний Суд у своїх численних постановах, зокрема від 20 серпня 2019 року у справі №826/14258/18, від 21 лютого 2020 року у справа №804/6546/13-а, від 14 лютого 2020 року у справі №440/1242/19 і підстави не застосовувати цей правовий висновок відсутні.
У зв`язку з цим звернення Гімназії №5 Звягельської міської ради з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 31.01.2024 № 260618-02/301-2024 про усунення порушень, які за своїм змістом спрямовані на відшкодування шкоди (збитків), є неналежним способом захисту порушеного права.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 23.04.2019 у справі №820/339/17, від 11.02.2020 у справі №804/2282/16, від 17.06.2021 у справі №0440/6907/18 та від 22.07.2021 у справі № 520/1039/19.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування вимоги, оскільки вона не містить імперативного характеру та не створює правових наслідків для позивача. 31.01.2024 № 260618-02/301-2024 про усунення порушень, які за своїм змістом спрямовані на відшкодування шкоди (збитків), є неналежним способом захисту порушеного права, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Щодо розпорядження Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про зупинення операції з бюджетними коштами від 01.02.2024 №02 про зупинення операцій з бюджетними коштами, суд зазначає наступне.
Порядок застосування до учасників бюджетного процесу заходів впливу за порушення бюджетного законодавства регулюється положеннями Бюджетного кодексу України.
Відповідно до статті 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу може застосовуватися такий захід впливу як зупинення операцій з бюджетними коштами, у разі порушення бюджетного законодавства, визначених пунктами 1-3, 10, 11, 14-29, 32-36, 38 і 40 частини 1 статті 116 згаданого Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 згаданого Кодексу.
Згідно зі статтею 120 Бюджетного кодексу України зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України.
Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на строк до 30 днів або до усунення порушення бюджетного законодавства у межах поточного бюджетного періоду, якщо інше не передбачено законом.
Суд враховує те, що оскаржене розпорядження зупинило операції позивача з бюджетними коштами до 12.02.2024, тобто станом на момент звернення до суду (29.02.2024), таке вже припинило свою дію.
З урахуванням викладеного суд висновує, що у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про зупинення операції з бюджетними коштами від 01.02.2024 № 02 про зупинення операцій з бюджетними коштами необхідно відмовити повністю.
Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом також враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (GarciaRuiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Гімназії №5 Звягельської міської ради залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122162876 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Боровицький О. А.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні