Постанова

від 07.10.2024 по справі 420/14143/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 420/14143/21

адміністративне провадження № К/990/19461/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 (суддя - Балан Я.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 у справі № 420/14143/21 (судді - Домусчі С.Д., Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.,)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрафіра-Буд" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанови

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрафіра-Буд" звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 07.07.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 21.07.2021 вих. №017/21/19 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрафіра-Буд" винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладення штрафу у сумі 71 370,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що оскаржувані припис та постанова про накладення штрафу прийняті відповідачем безпідставно та без урахування того, що він не вчиняв будь-яких дій з недопуску посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, та не існувало будь-яких обставин, які б могли створювати для позивача умисел та мотив для таких дій. Також покликався на те, що відсутність його представників на об`єкті під час перевірки пояснюється необізнаністю про проведення вказаної перевірки.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРАФІРА-БУД" зареєстроване 24.04.2018 за №15561020000066124. Основним видом діяльності товариства згідно коду КВЕД є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.11).

Листом №01-8/272-вх від 16.06.2021 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомило ТОВ "ЮРАФІРА-БУД" про необхідність прибуття 23.06.2021 о 09 годині 00 хвилин на об`єкт будівництва за адресою м. Одеса, вул. Колонтаївська 14а, та вимагало надати: правовстановлюючі документи на вказаний об`єкт; технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна за вищевказаною адресою; дозвільні документи на проведення будівельних робіт; проектну документацію; експертизу проектної документації; виконавчу документацію (а.с.52).

Лист №01-8/272-вх від 16.06.2021 був отриманий ТОВ "ЮРАФІРА-БУД" 23.06.2021, що підтверджено підписом представника товариства та працівника поштового зв`язку на рекомендованому повідомленні №6503000003445 (а.с.54).

На підставі Наказу "Про проведення позапланової перевірки" №01-13/154ДАБК від 10.06.2021 та направлення для проведення позапланового заходу №000288 від 22.06.2021, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснило спробу проведення позапланової перевірки ТОВ "ЮРАФІРА-БУД" на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська 14а (а.с.50-51).

07.07.2021 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складений Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а.с.55-56), винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.57-58) та складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.59-61).

Листом №01-8/272-вх від 07.07.2021 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомило ТОВ "ЮРАФІРА-БУД", що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 21.07.2021 об 11 годині 30 хвилин (а.с.62-64).

21.07.2021 ТОВ "ЮРАФІРА-БУД" надіслано пояснення щодо протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.07.2021 (а.с.70-74).

Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №017/21/196вих від 21.07.2021 за порушення пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" на ТОВ "ЮРАФІРА-БУД" накладено штраф у розмірі 71370,00 гривень (а.с.76-78).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 07.07.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради вих.№017/21/19 від 21.07.2021, якою Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРАФІРА-БУД" визнано винним у вчинені правопорушень, передбаченого пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 71370,00 гривень.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не виконав обов`язку завчасного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, що позбавило останнього можливості забезпечити участь свого представника у проведенні такої та наданні необхідного пакету документів.

Зокрема, суди виходили з того, що наявність в матеріалах справи рекомендованого повідомлення з датою отримання 23.06.2021 не є беззаперечним підтвердженням повідомлення ТОВ "ЮРАФІРА-БУД" про проведення позапланової перевірки саме станом на 09 годину 00 хвилин 23.06.2021.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що ТОВ "ЮРАФІРА-БУД" не було належним чином повідомлено про початок проведення позапланової перевірки, що, у свою чергу, виключає можливість застосування до позивача відповідальності за незабезпечення присутності свого представника та не надання доказів на момент початку перевірки.

Крім того, суди виходили з того, що фактично перевірка об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Колонтаївська, 14а, відбулась, оскільки допуск перевіряючих осіб та надання відповідних документів було забезпечено замовником будівництва ТОВ "Проект ініціатива груп", що не заперечувалося відповідачем по справі, а тому відсутній факт недопуску посадових осіб відповідача до перевірки.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що обов`язок надсилання повідомлення про проведення перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, покладається на орган державного архітектурно-будівельного контролю лише у випадку проведення планової перевірки. Водночас, ні приписами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ні Порядком №553 не передбачено обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу.

Покликається на те, що судом першої інстанції проігноровано надані представником позивача в судовому засіданні пояснення щодо обізнаності про проведення спірного заходу контролю.

Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №813/578/17, від 09.12.2019 у справі №822/836/16, від 06.02.2020 у справі №208/537/17, від 08.11.2019 у справі №685/1279/17.

Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI, тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 41 Закону №3038-VI Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою від 23.05.2011 №553.

Вказаний Порядок №553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пунктів 5, 7 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 1 пункту 11 цього Порядку, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Зміст наведених норм свідчить, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на, зокрема безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників.

Водночас, приписи Закону №3038-VI та Порядку №533 не визначають чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності суб`єкта містобудування або уповноваженого ним представника під час проведення такої, відповідач, здійснюючи підготовку до проведення позапланової перевірки, повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення. Це дає можливість реалізувати наявне у суб`єкта містобудування право бути присутнім під час проведення перевірки.

Такі висновки щодо застосування норм права, наведені у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №822/680/16, від 31.10.2019 у справі №822/681/16 та від 07.07.2022 у справі №280/1736/19.

Висновки щодо наявності у органу державного архітектурно-будівельного контролю обов`язку повідомити суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки, участі суб`єктів містобудування (їх представників) у її проведенні, а також встановлення факту недопуску до проведення перевірки, викладені й у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №640/11668/19.

У постанові від 19.07.2023 у справі №420/4807/19 Верховний Суд дійшов висновку, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" №208/94-ВР від 14.10.1994, полягає саме у недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому, "недопущення" - це створення перешкод, що унеможливлює здійснення відповідачем архітектурно-будівельного контролю. Такі дії можуть полягати, зокрема, у відмові виконати законні вимоги посадових осіб інспекції щодо надання доступу до об`єкта.

У постанові від 09.09.2021 у справі №0540/5354/18-а Верховний Суд дійшов наступного висновку:

" 60. Законодавство, що врегульовує спірні правовідносини, у загальному визначає критерії та умови, за наявності яких можна констатувати факт недопуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки.

61. Колегія суддів зауважує, що недопуск посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки може виражатись як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб`єкта містобудівної діяльності або його представників, що фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб`єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об`єкта перевірки.

62. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 822/836/16 та від 06.02.2020 у справі №208/537/17 (2-а/208/120/17)."

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач дізнався про проведення відповідачем перевірки безпосередньо в день її проведення, що зумовило відсутність його та його представника на об?єкті, перевірку якого мав намір здійснити відповідач.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що саме такі обставини унеможливили проведення відповідачем перевірки 23.06.2021, відсутність з боку позивача недопуску представників відповідача до її проведення та постановили рішення про скасування оскаржуваних постанови та припису.

Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що він завчасно направив повідомлення про проведення перевірки, є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки судами встановлено, що таке повідомлення позивач отримав саме в день проведення перевірки, тому не міг забезпечити участь свого представника у її проведенні.

Крім того, відповідачем визначено строк проведення перевірки з 23.06.2021 до 07.07.2021, тому не виявивши 23.06.2021 на об?єкті перевірки представника позивача відповідач, маючи інформацію про отримання позивачем повідомлення про її проведення, мав можливість провести перевірку в інші дні до 07.07.2021 включно, однак такі дії відповідачем вчинені не були.

Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду у постановах від 09.12.2019 у справі №822/836/16, від 06.02.2020 у справі №208/537/17, від 08.11.2019 у справі №685/1279/17, є безпідставним, з огляду на наступне.

Так, у справі №685/1279/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП України, оскільки під час проведення перевірки позивач був відсутній на об`єкті перевірки, оскільки перебував у відрядженні та дізнався про таку перевірку у день її проведення, а отже не міг вчиняти дії щодо не допуску посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва.

Крім того, розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення ОСОБА до адміністративної відповідальності відбувся без участі позивача, незважаючи на обізнаність відповідача про підстави його відсутності на об`єкті під час проведення перевірок та відсутності при розгляді протоколу про адмінправопорушення.

У справі №208/537/17 Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив на новий розгляд дійшовши висновку, що визначальним для правильного вирішення цієї справи та прийняття у ній законного та обґрунтованого судового рішення є встановлення судами факту обізнаності уповноваженого представника ОСОБА з наміром провести перевірку, а також факту вчинення/не вчинення таким представником дій або бездіяльності, які перешкоджали її проведенню. Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій не перевірено факт направлення та отримання ОСОБА направлення про проведення перевірки, не перевірено інформацію про складання акта у присутності директора підприємства, зокрема, не допитано присутніх свідків. Крім того, судами не встановлено, чи було надіслано позивачу складені акт, припис та протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності та чи отримано останнім вказані документи, чи своєчасно було повідомлено позивача про час та місце розгляду справи.

У справі №822/836/16 судами було встановлено факт обізнаності суб`єкта містобудування про позапланову перевірку. Зокрема, на підставі наявних у справі доказів, досліджених під час судового розгляду, суди встановили, що Товариство 30.03.2016 отримало надіслане відповідачем на його адресу повідомлення про проведення перевірки, у якому містилась інформація про дату та час початку здійснення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, а також про об`єкт, який підлягав перевірці. Однак, позивач, будучи обізнаним про проведення перевірки, не створив належних умов для її проведення у присутності суб`єкта містобудування або його представника, як це передбачено пунктом 9 Порядку №533, а також не забезпечив доступ до об`єкта, стосовно якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, тобто не виконав встановлені пунктом 14 цього ж Порядку обов`язки допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, подавати документи, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, судові рішення у зазначених справах ухвалено за відмінних від справи, що розглядається, фактичних обставин справи.

Також є безпідставним покликання на неврахування висновків Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі №813/578/17.

Так, у вказаній справі Верховний Суд визнав помилковими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, висновки судів попередніх інстанцій щодо неправомірного неповідомлення відповідачем позивача про намір проведення позапланової перевірки, оскільки чинне на час проведення перевірки законодавство не передбачало попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкову передумову можливості її проведення.

Водночас, у розвиток вищенаведеної позиції Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 у справі №160/6457/22 зробив наступні висновки:

"... законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

96. Аналогічні висновки щодо застосування норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №813/578/17, від 15.01.2020 у справі №818/1617/16, від 20.05.2020 у справі №813/3463/16 та від 19.05.2021 у справі №210/5129/17, відступу від яких не здійснювалось і під час розгляду цієї справи підстав для цього не вбачається.

Колегія суддів звертає увагу й на правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №280/1736/19, згідно з якими відсутність на об`єкті будівництва, який перевіряється, суб`єкта містобудування, що обізнаний про намір проведення такої перевірки, не може бути перешкодою для реалізації контролюючим органом своїх повноважень у сфері державного нагляду (контролю).

У цій же постанові Верховного Суду наголошено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, тоді як суб`єкт містобудування має лише право, а не обов`язок, бути присутнім при проведенні позапланового заходу контролю й це право реалізується ним самостійно, на власний розсуд, суб`єктивно.

99. Отже, реалізуючи самостійно і на власний розсуд право участі при проведенні перевірки, суб`єкт містобудування самостійно обирає, чи приймати йому участь у заході державного архітектурно - будівельного контролю та на якій саме стадії його проведення - безпосередньо під час здійснення контрольного заходу, або на стадіях оформлення його результатів, надання письмових пояснень та заперечень на акт перевірки та інші документи, оформлені контролюючим органом за результатами проведеного заходу, які обов`язково надаються суб`єкту містобудування або у визначених законом випадках надсилаються йому засобами поштового зв`язку або через електронний кабінет."

У постанові від 30.10.2023 у справі №400/1960/22 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"...суб`єкт містобудування має право на участь у проведенні позапланового заходу державного архітектурно - будівельного контролю і це право гарантовано йому законом.

51. Практична реалізація цього права залежить від обізнаності суб`єкта містобудування про намір контролюючого органу провести відповідну перевірку.

52. Тому, хоча чинне законодавство й не встановлює обов`язку для органу державного архітектурно - будівельного контролю завчасно повідомляти суб`єкта містобудування про намір проведення позапланової перевірки, цей орган все ж повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення, оскільки від цього залежить можливість практичної реалізації суб`єктом містобудування своїх процедурних гарантій, зокрема й права брати участь у такому контрольному заході.".

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 у справі №420/14143/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук