Рішення від 03.10.2024 по справі 691/793/24

Справа № 691/793/24

Провадження № 2/691/453/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Синиці Л. П., за участі секретаря судового засідання Вовк Т. В., та сторін по справі позивача ОСОБА_1 , представника позивача Новікова Ю. А. , відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Виконачого комітету Мліївської сільської ради про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

В липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням третьої особи Служба у справах дітей Виконачого комітету Мліївської сільської ради. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням суду 28.07.2020 року між нею та відповідачем розірвано шлюб, від якого у них народилася дитина, син ОСОБА_5 .. Неповнолітня дитина проживає з нею, як матір`ю, відповідно вихованням та утриманням сина займається вона. Відповідач у справі є батьком малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те він не бере участі у вихованні дитини, не провідує його, не цікавиться здоров`ям, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує. Таким чином ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та забезпечення здобуття ним освіти, чим порушує батьківські обов`язки. У відповідності до рішення суду відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини. Рішення суду не виконує, заборгованість становить понад сто тисяч гривень. В закладі дошкільної освіти (ясла-садок) " Яблучко ", за інформацією адміністрації закладу, ОСОБА_3 протягом всього періоду відвідування ОСОБА_5 , життям та поведінкою дитини не цікавиться, зв`язків не підтримує, із батьків, мама і вітчим приділяють належну увагу навчанню та вихованню дитини.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 25.07.2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 22 серпня 2024 року, яке з поважних на те причин, до суду не надійшов висновок Органу опіки та піклування, відкладено.

03.10.2024 у підготовче судове засідання прибули позивач, представник позивача, відповідач.

Від третьої особи Служби у справах дітей виконачого комітету Мліївської сільської ради надійшла заява, в якій просили розглянути справу № 691/793/24 без їх участі, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечую. І, надали Висновок органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мліївської сільської ради від 25.09.2024 року та рішення № 359 "Про затвердження висновку органу опіки та піклування" від 25.09.2024.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Новіков Ю. А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Та, позивач додатково повідомила суд, що на даний час проживає в зареєстрованому шлюбі, її чоловік ОСОБА_7 допомагає виховувати та утримувати її сина від шлюбу з відповідачем, бажає усиновити ОСОБА_5 , а малолітній син вважає його батьком, відповідача (біологічного батька), не знає.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав, вказавши, що із сином ОСОБА_5 , 2018 року народження ніяких зв`язків не підтримує, його життям не цікавиться, за відсутності батьківських почуттів до нього, після припинення спільного проживання, не спілкувався з ним, бажання не має, аліменти не сплачує.

Частина 3 статті 200 ЦПК України передбачає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, врахувавши думку третьої особи, та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Із матеріалів справи встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 (відповідач по справі) та ОСОБА_1 (позивач по справі), що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 19.01.2018 року та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 19.02.2022 року.

Судовим наказом, що виданий Городищенським районним судом Черкаської області від 10.04.2018 року в справі № 691/382/18, з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.07.2024 року заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 135 370,00 грн.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 28 липня 2020 року відповідно до рішення Городищенського районного суду Черкаської області в справі № 691/750/20.

Відповідно до довідок КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги імені Родини Симиренків" Мліївської сільської ради від 29.08.2023 року, від 09.07.2024 року, ОСОБА_1 самостійно виховує малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідкує за станом здоров`я, Артем охайний, веселий та комунікабельний хлопчик, росте та розвивається згідно віку. З моменту народження дитини всі відвідування в амбулаторію були здійснені лише мамою. Біологічного тата на прийомі у лікаря по догляду за здоровою дитиною чи у зв`язку із захворюванням жодного разу не було.

Згідно довідок КЗ Дошкільної освіти (ясла-садок) "Яблучко" Мліївської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 30.06.2023 року, від 10.07.2024 року, до дошкільного закладу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , приводить мама ОСОБА_1 , розвитком дитини цікавиться мама, консультується з педагогами щодо виховання та навчання дитини, хлопчик охайний, чемний. За період перебування дитини у закладі, батько хлопчика жодного разу не з`являвся та вихованням хлопчика не займався.

09 липня 2024 року проведено обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_5 та його сім`ї за адресою АДРЕСА_1 . Під час обстеження встановлено, що у родині створені умови для проживання та духовного й фізичного розвитку дитини. Малолітній проживає з мамою, що підтверджується довідкою про реєстрацією місця проживання. Мама зі своїм чоловіком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , займаються вихованням і доглядом, сприяють засвоєнню загальновизначених норм моралі та формування особистості дитини. Відносини в родині ОСОБА_1 дружні, довірливі, полюбляють разом проводити вільний час, грають в настільні ігри, ходять на рибловлю. З 2020 року біологічний батько ОСОБА_5 ( ОСОБА_3 ) проживає окремо і ні моральної, ні матеріальної підтримки синові не надає, участі у вихованні дитини не приймає.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Відповідно до статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в суді, батько дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_3 (відповідач у справі) з 2020 року не вживає заходів щодо налагодження стосунків з дитиною, не цікавиться його станом здоров'я, не виявляє будь-яку турботу про дитину, не надає матеріальну підтримку, не бере участь у вихованні дитини.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до частини 1 статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в статті 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у пунктах 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

При прийнятті рішення суд бере до уваги встановлені обставини справи, поведінку відповідача (батька малолітньої дитини) та Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Мліївської сільської ради від 25.09.2024 року, які враховуючи рішення Комісії з питань захисту прав дитини, вважають, що виключно в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по причині невиконання ним своїх батьківських обов`язків стосовно малолітнього сина.

Так, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (ухвала ВССУ від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц, постанова ВС від 13.03.2019 року у справі № 631/2406/15-ц).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі "Савіни проти України" зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно малолітньої дитини, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною, та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно малолітньої дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалюючи дане рішення, суд керується тим, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у її долі. Та, між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

Водночас, суд вважає за доцільне, роз`яснити відповідачу положення статті 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 150, 155, 164, 165, 180 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 258, 259, 263, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав стосовно його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ухиленням від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) в рахунок сплаченого судового збору 1211, 20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду про позбавлення батьківських прав, відповідно до частини 6 статті 164 СК України, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до статті 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л. П. Синиця