Рішення

від 26.09.2024 по справі 465/9733/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/9733/23

2/465/1579/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26.09.2024 року м.Львів

Франківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії ДП Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державного підприємстваУкраїнський державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємстваУкраїнського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

В обґрунтування позову покликається на те, що вона працювала у Львівській філії Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" - "Західдіпрошлях" на посаді інженера по сумісництву з 15.03.2021 року.

З лютого 2022 року по вересень 2023 року у відповідача виникла заборгованість з виплати заробітної плати позивачу, яка станом на 19.10.2023 року складає 76862 грн. 32 коп., зокрема: лютий 2022 року 3567,47 грн.; березень 2022 року 818,02 грн.; квітень 2022 року 5067,47 грн.; червень 2022 року 5067,47 грн.; липень 2022 року 5198,03 грн.; серпень 2022 року 5067,47 грн.; вересень 2022 року 5067,47 грн.; жовтень 2022 року 2783,72 грн.; грудень 2022 року 5067,47 грн.; січень 2023 року 3685,44 грн.; лютий 2023 року 5067,47 грн.; квітень 2023 року 5067,47 грн.; травень 2023 року 5067,47 грн.; червень 2023 року 5067,47 грн.; липень 2023 року 5067,47 грн.; серпень 2023 року 5067,47 грн.; вересень 2023 року 5067,47 грн.

Розмір цієї заборгованості підтверджується довідкою про заборгованість № 13 від 19.10.2023 року. На момент подання позову заборгованість із виплати заробітної плати та компенсації у зв`язку із пропущенням строків її виплати не погашено.

Станом на 19.10.2023 року (день формування довідки про заборгованість) позивач має право на компенсацію втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням термінів його виплати у розмірі 4397,16 грн. (сума без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів).

Окрім того, зазначає, що внаслідок тривалої невиплати заробітної плати за період з лютого 2022 року по день подання позову, а також утворення заборгованості у загальному розмірі 76 862,32 грн., у позивача порушено звичний життєвий устрій, оскільки вона була фінансово обмежена та не мала змоги задовольнити свої базові потреби, як от походи до лікарів, змушена була економити при купівлі продуктів харчування та ліків, користуванні комунальними послугами. На фоні цих обставин у позивача були часті переживання і стреси. Зважаючи на викладене, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак, її представник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення суду не заперечив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце проведення такого, відзиву та будь-яких заяв, клопотань до суду не подав.

У відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК Українисуд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістомст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно із ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Судом встановлено, що наказом директора Львівської філії Державного підприємстваУкраїнського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» Баранович В.Б. №2-к від 12.03.2021 року ОСОБА_1 призначено на посаду провідного інженера по сумісництву з посадовим окладом згідно штатного розпису з 15.03.2021 року.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці"та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Статтею 103 КЗпП України передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно із ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Статтею 22 цього Закону визначено, що суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно довідки про доходи Львівської філії "Західдіпрошлях" від 18.10.2023 року № 13/1 ОСОБА_1 працює у Львівській філії «Західдіпрошлях», форма працевлаштування за сумісництвом, посада провідний інженер. Нарахована заробітна плата за серпень 2023 становить 6295,00 грн., за вересень 2023 - 6295,00 грн.

Відповідно до довідки №13 від 19.10.2023 року заборгована заробітна плата ОСОБА_1 станом на 19.10.2023 року складає 76 862,32 грн., а саме: лютий 2022 року 3567,47 грн.; березень 2022 року 818,02 грн.; квітень 2022 року 5067,47 грн.; червень 2022 року 5067,47 грн.; липень 2022 року 5198,03 грн.; серпень 2022 року 5067,47 грн.; вересень 2022 року 5067,47 грн.; жовтень 2022 року 2783,72 грн.; грудень 2022 року 5067,47 грн.; січень 2023 року 3685,44 грн.; лютий 2023 року 5067,47 грн.; квітень 2023 року 5067,47 грн.; травень 2023 року 5067,47 грн.; червень 2023 року 5067,47 грн.; липень 2023 року 5067,47 грн.; серпень 2023 року 5067,47 грн.; вересень 2023 року 5067,47 грн.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі №905/361/19 від 19.05.2020 року, зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У Постанові Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № 607/2699/17 (провадження №6115999св20) викладений висновок про те, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів; усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.11.2020 у справі № 607/3509/17 (провадження № 61-12609св20), оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Враховуючи викладене, за період, який позивач зазначає у позовних вимогах, заборгованість по заробітній платі становить 76 862,32 грн., а тому, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, рішення в частині негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати позивача в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до ст.3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Наведене кореспондується із ст.34 Закону України "Про оплату праці", згідно якої компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, який затверджено постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому, індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Державною службою статистики України.

Величина приросту індексу споживчих цін: 1.045 (Березень 2022) ? 1.031 (Квітень 2022) ? 1.027 (Травень 2022) ? 1.031 (Червень 2022) ? 1.007 (Липень 2022) ? 1.011 (Серпень 2022) 1.019 (Вересень 2022) ? 1.025 (Жовтень 2022) ? 1.007 (Листопад 2022) ? 1.007 (Грудень 2022) ? 1.008 (Січень 2023) ? 1.007 (Лютий 2023) ? 1.015 (Березень 2023) ? 1.002 (Квітень 2023) ? 1.005 (Травень 2023) ? 1.008 (Червень 2023) ? 0.994 (Липень 2023) ? 0.986 (Серпень 2023) ? 1.005 (Вересень 2023) ? 100% - 100% = 1.267131 ? 100% - 100% = 26.7%

Таким чином, сума компенсації за лютий 2022 р. становить: (3567,47 грн. х 26,7%) : 100% = 952,51 грн.

Суми компенсацій за період березень 2022 р. - вересень 2023 р.: березень 2022 року - 174,24 грн. (приріст індексу споживчих цін 21,3); квітень 2022 року - 891,87 грн. (приріст індексу споживчих цін 17,6); червень 2022 року - 562,49 грн. (приріст індексу споживчих цін 11,1); липень 2022 року 535,40 грн. (приріст індексу споживчих цін 10,3); серпень 2022 року 461,14 грн. (приріст індексу споживчих цін 9,1); вересень 2022 року 359,79 грн. (приріст індексу споживчих цін - 7,1); жовтень 2022 року 125,27 грн. (приріст індексу споживчих цін 4,5); грудень 2022 року - 152,02 грн. (приріст індексу споживчих цін - 3,0); січень 2023 року 81,08 грн. (приріст індексу споживчих цін 2,2); лютий 2023 року 76,01 грн. (приріст індексу споживчих цін 1,5); квітень 2023 року - 0 грн. (приріст індексу споживчих цін від`ємний); травень 2023 року - 0 грн. (приріст індексу споживчих цін від`ємний); червень 2023 року - 0 грн. (приріст індексу споживчих цін від`ємний); липень 2023 року - 0 грн. (приріст індексу споживчих цін від`ємний); серпень 2023 року 25,34 грн. (приріст індексу споживчих цін 0,5); вересень 2023 року - 0 грн. (приріст індексу споживчих цін від`ємний).

Отже, загальна сума компенсації становить 4397,16 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, враховуючи, що такий розрахунок не оспорюється відповідачем та ним не спростований.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд приходить до наступного висновку.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, якою передбачене відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір такого відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин справи.

Судом встановлено, що відповідачем порушено конституційне право позивача на оплату праці, невиплата заробітної плати у повному обсязі протягом тривалого часу роботи призвела до моральних страждань позивача, які виразились у порушенні її звичного життєвого устрою, оскільки позивач була фінансово обмежена та не мала змоги задовольнити свої базові потреби, такі як похід до лікаря, змушена була економити при купівлі продуктів харчування та ліків.

Суд, визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди, враховує характер порушення її прав, тяжкість і істотність вимушених змін у житті внаслідок порушення трудових прав та зусиль, вжитих для їх відновлення, виходячи з засад розумності та справедливості, визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн., від якого був звільнений позивач при подачі позову, за позовну вимогу про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу про моральну шкоду у розмірі 1073,60 грн.

Таким чином, з відповідача на користь держави слід стягнути 2147,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 27, 81,89, 95, 141, 175, 177, 223, 247, 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ДП Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії ДП Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 76 862 (сімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 32 коп.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 4397 (чотири тисячі триста дев`яносто сім) гривень 16 коп., з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь держави 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше розміру заробітної плати за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (код ЄДРПОУ 05416892, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 39/1).

Суддя Величко О.В.