Ухвала

від 04.10.2024 по справі 398/5046/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/5046/24

провадження №: 1-кс/398/1708/24

УХВАЛА

Іменем України

"04" жовтня 2024 р. місто Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчогоСВ ОлександрійськогоРВП ГУНПв Кіровоградськійобласті капітанаполіції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Кропивницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 07.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150020000172, стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія, Кіровоградської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, осіб похилого віку на утриманні немає, проходить службу у Збройних Силах України на посаді стрілець-снайпер,1 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти у військовому званні матрос, військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 на шістдесят діб.

Клопотання мотивоване тим, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.04.2023 матроса ОСОБА_5 з 11.04.2023 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в складі команди військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_2 - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, з моменту відправлення 24.05.2023 до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та з того ж дня, 24.05.2023, приступив до виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Надалі, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 13 від 24.05.2023 матроса ОСОБА_5 призначеного наказом начальника регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.06.2024 № 96-РС, на посаду водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 з 24.05.2023 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення, визнано таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Так, відповідно до п.п. 1-3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проходячи військову службу на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , матрос ОСОБА_4 як військовослужбовець відповідно до ст.ст. 11, 16-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов`язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також спеціальні обов`язки; бездоганно і неухильно додержуватися порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України; усвідомлювати та свідомо ставитися до виконання свого військового обов`язку; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно зі ст.ст. 2, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України матрос ОСОБА_5 також був зобов`язаний, зокрема, захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України; точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки і поставлені йому завдання; зразково виконувати свої службові обов`язки; додержуватися військової дисципліни; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни; неухильно виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Так, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у відповідності до Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12.05.2015 року, Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022 року, почав діяти воєнний стан в Україні, який неодноразово безперервно продовжувався указами Президента України та діяв до теперішнього часу.

За викладеного вище, ОСОБА_8 , до 08:00 год. 27.09.2023, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрілець-снайпер,1 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно не повернувся за місцем служби військової частини НОМЕР_1 по відбуттю щорічної основної відпустки за адресою: АДРЕСА_2 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби з моменту не прибуття у військову частину НОМЕР_1 , а саме з 08:00 год. 27.09.2023 по 28.09.2024 перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: нез`явлення вчасно на службу без поважних причин без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.

Також, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 будучи призваним по мобілізації з 24.05.2023 року військовослужбовцем, та знаючи що відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551- ХІV, ст. 1 ч. 3, ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним, дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, додержуватись правил військової поведінки, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Так, діючи в порушення вимог «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 на початку травня 2024 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в період часу не раніше як з 00 год. 00 хв. 01.05.2024 по 21.09.2024, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи в зоні відповідальності військової частини НОМЕР_1 (Донецької області) незаконно придбав шляхом віднайдення в місцях безпосереднього вогневого контакту з ворогом збройними формуваннями російської федерації 53 проміжних патронів 5,45*39мм, з кулями зі сталевим сердечником, промислового виготовлення, які являються боєприпасами та придатні для стрільби. Далі у ОСОБА_5 виник умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення вказаних вибухових пристроїв та боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та перевезення вказаних вибухових пристроїв та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 , знайдені ним боєприпаси забрав із місця виявлення внаслідок чого незаконно придбав (отримав у володіння та розпорядження) зазначені боєприпаси які у невстановлений досудовим слідством спосіб незаконно перевіз до свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Тим самим, ОСОБА_5 вчинив незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

21.09.2024 в ході проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено і вилучено федерації 53 проміжних патронів 5,45*39мм, з кулями зі сталевим сердечником, промислового виготовлення які являються боєприпасами та придатні для стрільби, які ОСОБА_5 незаконно придбав, перевіз та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Тим самим, ОСОБА_5 вчинив незаконне носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

За викладених вище обставин дії матроса ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною 1 статті 263 КК України - у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Вина підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Підозрюваний ОСОБА_5 має вік 28 років, не працює, не має постійного джерела доходу, військовозобов`язаний, живе за рахунок матері.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні та носіння боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, злочи н проти встановленого порядку несення військової служби, а саме нез`явлення вчасно на службу без поважних причин без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.

Метою та підставами обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто ризиками передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, існує реальний ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як у разі направлення до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_5 йому може загрожувати позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, оскільки підозрюваний вчинив два тяжкі кримінальні правопорушення у сфері злочинів проти громадської безпеки та злочин проти встановленого порядку несення військової служби, то ж він розуміє про необхідність відбуття реального покарання у разі визнання його винуватим. В силу своїх навичок та вмінь набутих під час несення служби ОСОБА_5 має можливість та спеціальні навички до залишення підконтрольної на даний час території України, ухилятися від явки до органів досудового розслідування, прокурора та суду. Крім того, ОСОБА_5 ніде офіційно не працює. Джерела доходу не відомі.

На території України триває військова агресія з боку російської федерації, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє насамперед прикордонну службу України можливості здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, отже, і пропуск громадян через кордон із дотриманням відповідних порядку та правил. Варто врахувати, що процес екстрадиції нині дуже складний процес. Впливає на це, зокрема, широкомасштабна війна проти України, тому іноземні суди зараз часто відмовляють Україні в питаннях екстрадиції. Зазначена обставина не виключає можливості у підозрюваного здійснити спробу перетину межі військового зіткнення та залишитися на окупованій території України, що фактично виключить можливість його розшуку та притягнення до кримінальної відповідальності або взагалі наддасть йому можливість залишити окуповану територію України та виїхати до російської федерації.

Викладене вище свідчить, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

Крім того, відповідно до матеріалів, доданих до клопотання, наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших осіб причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень з метою уникнення покарання, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню. Також є можливість того, що ОСОБА_5 вплине на свідків до їх допиту у судовому засіданні та вони змінять свої покази і таким чином завдасть перешкоду прийняттю обгрунтовного та законного рішення.

Слідча у судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, посилаючись на обставини викладені в ньому, просить його задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив обрати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем свого мешкання.

Захисник заперечив проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , оскільки ризики вважає необґрунтованими. Вважає за доцільне обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного, оскільки той проживає разом з матір?ю, яка не допустить його переховування від органів досудового розслідування або вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши зміст клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчим суддею, встановлено що 27.09.2024 о 20 годині 35 хвилині старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 за погодженням прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.5 ст.407 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованих кримінальних протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.

Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується, насамперед, матеріалами службового розслідування військової частини, протоколами допитів свідків, які вказали про обставини події, що сталася, поясненнями самого підозрюваного ОСОБА_5 під час судового засідання.

Згідно усталеної судової практики, наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зважаючи на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

На підтвердження цього слідчим суддею досліджено та надано оцінку матеріалам, долученим слідчим до клопотання, які в своїй сукупності дають підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри, та на переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованих ОСОБА_5 , діянь, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього злочину.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, яке в силу ст.12 КК України,віднесене до тяжких злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти.

З огляду на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень так і обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

Слідчий суддя приймає до уваги, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_5 в сукупності з даними про особу підозрюваного та іншими обставинами кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що останні ще не допитані у судовому засіданні, а томупідозрюванийможе здійснювати на них незаконний вплив, з метою зміни їх показів на свою користь.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1ст. 177 КПК Українина даному етапі кримінального провадження підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_9 інкримінується вчинення кримінального правопорушення проти порядку несення військової служби в період дії воєнного стану, що об`єктивно вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень, зокрема самовільне залишення місця військової служби або дезертирство, а тому такий ризик є актуальним на даний час.

Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, має місце реєстрації та мешкання, неодружений, раніше судимий, відомості що його характеризують, його стан здоров`я, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 7ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями402-405,407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в період воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя зазначає, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437, 442 Кримінального кодексу України.

Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати межі строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчогоСВ ОлександрійськогоРВП ГУНПв Кіровоградськійобласті капітанаполіції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Кропивницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 07.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150020000172, стосовно ОСОБА_5 ,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваногоОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті в межах строку досудового розслідування по 27.11.2024 року включно, обрахованих з часу фактичного затримання, з утриманням на гауптвахті ОСОБА_5 .

Визначити строк дії ухвали до 27.11.2024 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , прокурора Кропивницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .

Організацію виконання запобіжного заходу покластина ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 ).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 08.10.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_10