Ухвала

від 07.10.2024 по справі 335/12872/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/12872/21 4-с/335/34/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., представника стягувача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» на рішення старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Петренко Олесі Сергіївни,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (далі за текстом ТОВ «ОМЕГА») в особі представника Лончак Т.І. звернулося до суду зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Петренко Олесі Сергіївни

Скарга вмотивована тим, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2022 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Омега» заборгованість за договором поставки товару № 020127-14 від 02.04.2014 в розмірі 64696,90 грн. та судові витрати у розмірі 2270,00 грн. Рішення набрало законної сили 28.07.2022. 09.03.2023 судом були видані 2 виконавчі листи, які були направлені стягувачем на виконання до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Постановами старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Петренко О.С. від 11.04.2023 виконавчі провадження №№ 71506823, 71507052 з примусового виконання вищезазначених виконавчих листів закінчені із посиланням на приписи п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

12.08.2024 з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема в заочному рішенні суду від 06.03.2024 в справі № 335/1186/23, представник стягувача дізнався, що у ОСОБА_2 є син ОСОБА_3 , який може бути спадкоємцем боржника.

На переконання представника стягувача, державний виконавець не вжив всіх необхідних заходів щодо примусового виконання судового рішення, оскілки у разі смерті боржника, виконавець мав би звернутися до компетентних органів для отримання відомостей про заведення спадкової справи для отримання відомостей щодо осіб які зверталися за отриманням спадщини.

З огляду на викладене, представник стягувача просить суд визнати протиправним рішення державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження № 71506823; скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 71506823 від 11.04.2024.

Разом зі скаргою представником стягувача подано клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, яке мотивоване тим, що про наявність у померлого боржника спадкоємця стягувачеві стало відомо лише 12.08.2024 під час перегляду інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_1 , яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала скаргу та просила її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (пп. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України). Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч. 2 ст. ст. 449 ЦПК України).

Судом встановлено, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2022 в справі №335/12872/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» заборгованість за договором поставки товару № 020127-14 від 02.04.2014 в розмірі 64696,90 грн. та судові витрати в розмірі 2270,00 грн. Рішення набрало законної сили 28.07.2022.

09.03.2023 судом були видані 2 виконавчі листи на виконання вищезазначеного рішення суду.

Зазначені виконавчі листи перебували на виконанні у Вознесенівському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Постановами державного виконавця Вознесенівського відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 11.04.2023 виконавчі провадження №№ 71506823, 71507052 з примусового виконання вищезазначених листів були закінчені на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчі листи були повернуті до суду. Постанови виконавця мотивовані тим, що під час виконання рішення суду встановлено, що боржник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Одним із основних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення є закріплення у процесуальному законодавстві положень щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в справах та відповідні норми, спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі № 905/2458/16.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності (пункт 5 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року справі № 916/617/17 (провадження № 14-48гс20), на яку посилається заявник у касаційній скарзі, містяться висновки про те, що частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» та пункт 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

На підставі частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до пунктів 12, 13 розділу II Інструкції у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Пунктом 3 частини першої та частини другої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.

Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеною Законом України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи, як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження, зверталися за отриманням спадщини та що саме вони успадкували згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями, та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.102023 в справі № 523/2357/20, провадження № 14-11цс22).

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції з прав людини (далі - Конвенція), також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у державі, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (наприклад, справа «Жовнер проти України» від 29 червня 2004 року, заява N 56848/00, § 33). Право на звернення до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система держав-учасниць Конвенції допускала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, залишалося би невиконаним по відношенню до однієї зі сторін всупереч її інтересам. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Доказів вжиття державним виконавцем заходів щодо встановлення кола спадкоємців померлого боржника суду на час розгляду скарги не надано.

Із заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2024 в справі № 335/1186/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117536352) вбачається, що у померлого боржника є син ОСОБА_3 . Зазначене рішення суду оприлюднено 12.03.2024. Зазначене вище не виключає того, що представник стягувача ознайомився із вищевказаним рішенням 12.08.2023.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що причини пропуску ТОВ «Омега» строку на подання до суду скарги на рішення державного виконавця є поважними, а скарга ТОВ «Омега» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження»).

Керуючись ст.ст. 259-261, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» строк для подання скарги на рішення старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Петренко Олесі Сергіївни про закінчення виконавчого провадження.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» на рішення старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Петренко Олесі Сергіївни про закінчення виконавчого провадження - задовольнити.

Визнати неправомірними постанови старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Петренко Олесі Сергіївни про закінчення виконавчих проваджені №№ 71506823, 71507052 від 11.04.2023.

Зобов`язати старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Петренко Олесю Сергіївну відновити виконавчі провадження №№ 71506823, 71507052 з виконання виконавчих листів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.03.2023 № 335/12872/21.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 09 жовтня 2024 року.

Суддя А.В. Стеценко