Вирок

від 08.10.2024 по справі 740/2366/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/2366/24

Провадження № 1-кп/740/280/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

учасники судового провадження:

- прокурор ОСОБА_4 ,

- обвинувачений ОСОБА_5 ,

- захисник - адвокат ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270380000214 від 08.03.2024,

за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Ніжині Чернігівської області, є громадянином України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08.03.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,

установив:

07.03.2024 у період часу з 10 год. 35 хв. по 10 год. 40 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні торгівельної зали магазину роздрібної мережі ТОВ «ВФ Ритейл», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, дія якого неодноразово продовжувалась, зокрема, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 № 49/2024 (з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб), повторно, скориставшись вільним доступом до товару магазину, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з торгівельного прилавку мобільний телефон марки Tecno моделі Spark GO 2023 (BF7n) з об`ємом оперативної пам`яті 3 GB, об`ємом вбудованої пам`яті 64 GB, без коробки, гарнітури та зарядного пристрою, вартість якого становить 3 589,20 грн. Отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, ОСОБА_5 зник з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «ВФ Ритейл» матеріальну шкоду в розмірі 3 589,20 грн.

Указаними діями ОСОБА_5 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що частково визнає свою вину, а саме визнав, що взяв телефон у магазині, але не вважав такі свої дії крадіжкою, оскільки той телефон, на відміну від інших, не був приєднаний відповідним приладом до столу (не був пристебнутий), і він подумав, що можливо хтось його залишив, тому взяв його як знахідку чи подарунок. Потім він поклав телефон до своєї кишені і вийшов з магазину, при цьому ніхто з його працівників не висловлював жодних зауважень, що він розцінив як їхню байдужість. Однак потім він зрозумів, що в магазині могло вестися відеоспостереження, і його могли знімати на відео, а також, що це сталося під час іспитового строку і що за це йому може бути, тому він пішов по відділу поліції, щоб віддати телефон. Щодо відеозапису з магазину, то він не може стверджувати, що то він.

Представник потерпілого ТОВ «ВФ Ритейл» - ОСОБА_7 подав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності. Зазначив, що завданий крадіжкою збиток відшкодовано, з будь яким рішення суду буде згодний.

Показання обвинуваченого є допустимим джерелом доказів, оскільки отримані безпосередньо судом за процедурою згідно з положеннями ст. 351 КПК України, вони вказують на факти, що у своїй сукупності з іншими доказами не спростовують вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Аналізуючи показання обвинуваченого, суд відхиляє їх у частині відсутності умислу на вчинення вказаного кримінального правопорушення, і вважає, що вони не можуть бути доказом відсутності в його діях, як факту, так і умислу вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї провини, вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами.

У судовому засіданні досліджені письмові докази, а саме:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.03.2024, згідно з яким ОСОБА_8 - спеціаліст з продажу та обслуговування ТОВ «ВФ Ритейл» повідомив, що 07.03.2024 близько 10:30 год. до магазину ТОВ «ВФ Ритейл» за адресою: вул. Шевченка, 107 А, м. Ніжин, зайшов невідомий йому чоловік та, як він побачив згодом по камерах, викрав новий мобільний телефон марки Tecno Spark GO 2023, котрий коштує 3599 грн, без коробки та зарядного пристрою;

- протокол огляду місця події від 07.03.2024 за участю ОСОБА_8 з додатком - фототаблицею, відповідно до якого оглянуто приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходиться супермаркет «Велмарт», вхід до якого здійснюється через скляні автоматичні двері. Праворуч від входу в приміщенні супермаркету знаходиться магазин техніки Vodafon, вхід до якого здійснюється через вхідну арку; зліва в приміщенні знаходиться каса, під усіма стійками знаходяться стелажі з телефонами, по центру приміщення одразу на вході знаходиться круглий стіл, де, зі слів співробітника магазину ОСОБА_8 невідомий чоловік викрав новий телефон Tecno Spark GO 2023, темно-синього кольору, вартістю 3599 грн, без коробки та зарядного пристрою;

- протокол огляду місця події від 08.03.2024 за участю ОСОБА_5 з додатком - фототаблицею, відповідно до якого оглянуто територію біля будинку АДРЕСА_3 , де ОСОБА_5 у присутності понятих добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон Tecno Spark GO 2023, синього кольору в новому стані без коробки та зарядного пристрою, який запаковано до спецпакета;

- висновок експерта від 13.03.2024 № СЕ-19/125-24/3403-ТВ, згідно з яким ринкова вартість нового смартфона бренду Tecno моделі Spark GO 2023 (BF7n) з об`ємом оперативної пам`яті 3 GB, об`ємом вбудованої пам`яті 64 GB, без коробки, гарнітури та зарядного пристрою станом на 07.03.2024 могла становити 3 589,20 грн;

- протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, від 12.03.2024, складений слідчим ОСОБА_9 , про здійснення копіювання інформації в електронному вигляді, що записана на електронний носій CD-R диск, а саме відеозапису з камер відео спостереження, розташованих у приміщенні магазину Vodafon за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протокол огляду електронного документа від 12.03.2024, складений слідчим ОСОБА_9 , згідно з яким оглянуто оптичний носій DVD диск, на якому міститься відеозапис з приміщення магазину Vodafon за 07.03.2024. На 10 год. 36 хв. 06 с. відеозапису видно, як у приміщенні магазину знаходиться особа чоловічої статі, в якій можна впізнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одягненого в чорну довгу куртку, чорні штани, чорну шапку, на ногах - сірі кросівки із червоними шнурками. На 10 год. 38 хв. 53 с. видно, як особа чоловічої статі, в якій можна впізнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підходить до торгівельного столу, де розміщені товари магазину, та бере мобільний телефон блакитного кольору, кладе до правої кишені куртки. О 10 год. 39 хв. 25 с. ОСОБА_5 , не розплатившись, покидає приміщення магазину Vodafon, мобільний телефон залишився в нього. До протоколу додано DVD диск із записом, який відтворено в судовому засіданні;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.03.2024 з додатком - довідкою, згідно з яким ОСОБА_8 у присутності понятих упізнав на фотокартці № 2 ОСОБА_5 , який 07.03.2024 у період часу з 10:35 год. до 10:40 год. перебував у магазині Vodafon по АДРЕСА_2 , поводив себе дивно, брав до рук мобільний телефон;

- протокол проведення слідчого експерименту від 20.03.2024 за участю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні магазину Vodafon, де ОСОБА_5 відтворив події 07.03.2024 та розповів, що того дня у період часу з 10:35 по 10:40 год. він зайшов до зазначеного магазину Vodafon, роздивлявся мобільні телефони, потім підійшов до одного зі стелажів, де побачив мобільний телефон Tecno, від`єднаний від магнітної підставки, взяв його та попрямував з ним по магазину. Побачивши, що продавець магазину не дивиться на нього, він поклав телефон до правої кишені куртки та вийшов з магазину, попрямував до приміщення супермаркету «Велмарт», а потім - в сторону дому. До протоколу додано диск з відеозаписом, який відтворено в судовому засіданні.

Надані прокурором докази суд вважає належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доведеною.

Оцінюючи зібрані в справі докази, суд ураховує положення ч. 1 ст. 94 КПК України, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При оцінці доказів суд також ураховує положення ч. 3 ст. 62 Конституції України, яка передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з цим відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Під час судового розгляду обвинувачений заперечив факт вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, посилаючись на те, що крадіжки не було, він не викрадав телефон, а взяв його, що розцінив, як подарунок, знахідку.

Показання обвинуваченого суд вважає неправдивими, нелогічними, оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних у справі доказів, а саме оглянутим у судовому засіданні відеозаписом з місця події, який підтверджує обставини, зазначені в протоколі огляду предмета, а також протоколом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого, який розповів обставини події, які у свою чергу свідчать про обґрунтованість обвинувачення за обставин, указаних в обвинувальному акті.

Доводи обвинуваченого суд вважає надуманими, заперечення проти обвинувачення суд вважає непереконливими, протирічливими, такими, що не ґрунтуються на поданих суду доказах, які мають на меті уникнути відповідальності за скоєння злочину. Захисна позиція обвинуваченого жодними доказами не спростована. Часткове визнання вини обвинуваченим суд розцінює як спосіб захисту та намір уникнути відповідальності, та відповідно пом`якшити ступінь своєї вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Так, ч. 4 ст. 185 КК України передбачає відповідальність за крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Об`єктивна сторона злочину проти власності полягає у викраденні чужого майна. Від усіх інших форм викрадення крадіжку відрізняє спосіб вилучення такого майна - таємність. Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.

Для наявності суб`єктивної сторони таємного викрадення чужого майна має бути встановлено, що особа діяла з прямим умислом, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, на яку він не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає спричинити таку шкоду.

Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого або очевидців, за відсутності сторонніх осіб. Обов`язковою ознакою крадіжки є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому, або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він порушує право громадян на власність та полягає у протиправному безоплатному вилученні чужого майна і оберненні його на користь винної особи, що завдає шкоди власникові.

При цьому під безоплатністю розуміється вилучення майна на користь винного без еквівалентної заміни, тобто без рівноцінного відшкодування вилучених матеріальних цінностей іншим майном, грошовими коштами або людською працею.

Корисливий мотив при вчинені злочинів проти власності полягає в прагненні винного протиправно обернути чуже майно на свою користь.

Таким чином, із суб`єктивної сторони таємне викрадення чужого майна полягає в наявності лише прямого умислу, де винна особа усвідомлює, що протиправно безоплатно вилучає чуже майно і обертає його на свою користь, чим завдає шкоди власникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Оцінивши встановлені у справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не встановлено.

Суд не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , яка визначена п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України - щире каяття, про яку зазначено в обвинувальному акті, оскільки він фактично заперечив свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, не розкаявся. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Однак факт щирого каяття ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду. Суд не вбачає в обвинуваченого реальних ознак, які б вказували на свідоме розкаяння у вчиненому.

При призначенні покарання суд ураховує відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що він має середню освіту, неодружений, має місце реєстрації та проживання, за яких характеризується посередньо, не перебуває на обліку в лікаря психіатра, однак перебуває на обліку в лікаря нарколога з 20.10.2001 з приводу захворювання на наркоманію, раніше судимий за злочин проти власності, вчинив указане кримінальне правопорушення в період іспитового строку.

Так, ОСОБА_5 був засуджений вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 березня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України - звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік з покладенням обов`язків.

Кримінальне правопорушення, яке вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 та яке є предметом цього кримінального провадження, скоєне обвинуваченим після ухвалення вищевказаного вироку, під час відбування покарання з випробуванням, що свідчить про те, що він не зробив для себе належних висновків, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний тяжкий злочин в умовах воєнного стану в період іспитового строку.

Положеннями ч. 3 ст. 78 КК України встановлено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст. 71, 72 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми, як уже було зазначено, є імперативними, тобто обов`язковими для застосування.

Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов`язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.

У разі ж вчинення нового злочину у період іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув`язнення.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання, покарання за попереднім вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 березня 2023 року у виді позбавлення волі.

Також суд ураховує, що відповідно до досудової доповіді органу пробації визначено високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній - небезпеки для суспільства.

З огляду на зазначені обставини суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією частини статті КК України, за якою кваліфіковано його діяння (ч. 4 ст. 185 КК України), із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України (сукупність вироків).

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів. При цьому суд ураховує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 частиною принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного караного діяння такого покарання, котре законодавець вважає пропорційним.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 слід обчислювати з моменту затримання в порядку виконання вироку.

Під час досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який продовжено судом до 05.07.2024. Суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, жодних заяв/клопотань з приводу цього не надходило.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта становлять 1135,92 грн та підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази та документи слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 122, 124, 369 - 371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років (6) шість місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 березня 2023 року та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 9 (дев`яти) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту затримання в порядку виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 92 копійки процесуальних витрат на залучення експерта для проведення експертизи.

Речові докази -

- мобільний телефон марки Tecno моделі Spark GO 2023 (BF7n), 3/64 NFC - залишити у володінні власника ТОВ «ВФ Ритейл»;

- документ - диск для лазерних систем зчитування формату CD-R із записом з камер відеоспостереження магазину Vodafon - зберігати в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1