Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
справа № 936/834/24
Провадження № 2/936/194/2024
08.10.2024 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області у складі
головуючої - судді Сухої Н.І.
з участю секретаря судового заідання Іванової Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець у загальному провадженні цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області
про визначення місця проживання дитини,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області про визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що ОСОБА_3 та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі. Сімейне життя із відповідачем у нас не склалося. На сьогоднішній день малолітній ОСОБА_4 перебуває на утриманні позивача та проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт проживання позивача та дитини за вказаною адресою підтверджується витягами з реєстру територіальної громади №2024/003383874 від 04.04.2024 та № 2024/003385546 від 04.04.2024. Після народження сина відповідач не цікавився дитиною, позивач повністю піклується про малолітнього сина, утримує його та забезпечує всім необхідним. Не отримуючи ніякої фінансової чи іншої підтримки зі сторони відповідача, позивач вирішила звернутися до суду із вимогою про стягнення аліментів. Судовим наказом Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.05.2024 справі № 343/1086/24 вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 20.05.2024 і до досягнення дитиною повноліття. На сьогоднішній день відповідач сплачує мені аліменти на дитину. Позивач немає на меті позбавляти сина батька чи чинити перешкоди у спілкуванні, хоча батько і не прагне до такого спілкування. Задля забезпечення інтересів сина позивачки, вважає, що він повинен проживати на постійній основі саме з нею.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Заяви, клопотання учасників справи
В судове засідання позивач та її представник не з`явились, представник позивача звернувся до суду із клопотаннями про розгляд позовної заяви без його участі, позовні вимоги підтримує, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до суду повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином у передбаченому законом порядку, відомості про час та місце проведення судових засідань були опубліковані на офіційному сайті «Судова Влада» у автоматичному режимі.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області на розгляд справи також не з?явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позовної заяви не заперечує, при розгляді справи просить врахувати інтереси дитини.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 27.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11.09.2024 та, у зв?язку із неявкою представників сторін, розгляд підготовче судове засідання відкладено на 25.09.2024.
Ухвалою суду від 25.09.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду на 08.10.2024 об 10:10 год.
Відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзиву на позов і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою судового засідання від 08.10.2024, з огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву не подав, суд на підставі статей 280-282 ЦПК України, ухвалив про заочний розгляд справи.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про народження від 15.04.2024 №2272476, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Як вбачається із витягів з реєстру територіальної громади №2024/003383874 від 04.04.2024 та № 2024/003385546 від 04.04.2024, малолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір?ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно судового наказу від 21.05.2024 у справі №343/1086/24 виданого Долинським районним судом Івано-Франківської області від 21.05.2024 ,з ОСОБА_2 вирішено стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
30.08.2024 проведено обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 про що складкно Акт, згідно якого позивачка та її малолітній син ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.
Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини, суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан, тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які стосуються застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови:
по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною;
по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України», рішення від 11.07.2017 у справі «М.С. проти України»).
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
У Постанові КЦС від 20.01.2022 у справі № 761/43925/19 суд зазначив, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків цо виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини; стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між коленим з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку
Відповідно до статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Позивач звернулася до суду з цим позовом, наполягає визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір?ю ОСОБА_1 .
Будь - яких доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, відповідачем суду не надані.
З урахуванням викладених обставин, надавши належну оцінку усім доказам у справі та погодившись з актом служби у справах дітей Витвицької сільської ради, враховуючи, що в ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує неможливість передачі дитини матері та винятковість ситуації, при перевазі права матері на проживання з нею дитини, створення матір`ю необхідних умов для розвитку дитини, вік дитини, суд вважає за доцільне задоволити позовні вимоги та визнати місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , з матір`ю ОСОБА_5 , що буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме повноцінному її вихованню та розвитку у звичному для неї середовищі.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що мати, належним чином виконує свої батьківські обов`язки, турбується про сина, доглядає за ним, позивачка має змогу забезпечити його всім необхідним, тому проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір`ю ОСОБА_1 забезпечить найкращий захист його інтересів.
Вимоги про відшкодування судових витрат позивачем не заявлено.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 280, 352 Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В:
позов задоволити.
Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з матір`ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі..
Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання : АДРЕСА_1 .
представник позивача: ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ;
третя особа: Служба у справах дітей Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області, адреса: вул. З.Красівського, №63а, с. Витвиця Івано-Франківська область, Калуський район..
Суддя Суха Н.І.
Суд | Воловецький районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122169535 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Воловецький районний суд Закарпатської області
Суха Н. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні