Ухвала

від 20.09.2024 по справі 367/9537/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/9537/24

Провадження №2/367/5449/2024

УХВАЛА

Іменем України

про відмову у відкритті провадження у справі

20 вересня 2024 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської областіКарабаза Н.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергеєв Олександр Олександрович про визнання протиправним та скасування пункту наказу Міністерства юстиції України в частині скасування рішень, прийнятих приватним нотаріусом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за особою,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергеєв Олександр Олександрович про визнання протиправним та скасування пункту наказу Міністерства юстиції України в частині скасування рішень, прийнятих приватним нотаріусом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за особою.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу Міністерства юстиції України № 2551/5 від 19 червня 2022 року «Про задоволення скарги» в частині скасування рішень №№ 62031346, 62037991, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим Олександром Олександровичем про реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210945600:01:082:0015, 3210945600:01:082:0011 за ОСОБА_1 та стягнути на її користь понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи судом першої інстанції за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001 м. Київ, вул. Городецького, 13; код в ЄДРПОУ: 00015622).

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у вказаній справі з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1статті 186 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За приписами ч.1ст.1 ЦПК УкраїниЦивільний процесуальний кодекс Українивизначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1ст.19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З позовної заяви, зокрема з її прохальної частини вбачається, що основною позовною вимогою позивача є визнання протиправним та скасування пункту п. 2 наказу Міністерства юстиції України № 2551/5 від 19 червня 2022 року «Про задоволення скарги» в частині скасування рішень, прийнятих приватним нотаріусом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за особою.

Водночас, з усталеної судової практики Верховний Суд встановив, що спірні правовідносини щодо визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту, прийнятого за результатом розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, та зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну скаргу, є публічно-правовими, а такий спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

З огляду на це, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначені у касаційних скаргах правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду сформульовані у справах, в яких предметом оскарження були реєстраційні дії, або позовні вимоги, що стосувалися зобов`язання відповідача здійснити певні реєстраційні дії, що зумовлено, головним чином, незгодою позивачів з відповідними змінами, ухваленими щодо юридичних осіб, і саме це стало підставою для проведення або скасування реєстраційних дій. За висновками Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, такі спори мають вирішуватися у порядку господарського судочинства з огляду на первинність у цих правовідносинах корпоративного елементу та похідний характер спору про правомірність наказів Мін`юсту, прийнятих відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128.

Водночас висновок про публічно-правову природу спору, зроблений у справах, в яких предметом оскарження були виключно накази Мін`юсту за результатом розгляду скарг на рішення (дії або бездіяльність) державного реєстратора (суб`єкта державної реєстрації) з підстав порушення Мін`юстом встановленої процедури розгляду відповідних скарг або невідповідності змісту наказу Мін`юсту встановленим вимогам законодавства, але без необхідності безпосереднього втручання суду у самі реєстраційні дії та підстави їх вчинення.

Частиною 1статті 1 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, щоКодекс адміністративного судочинства Українивизначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до частини 1статті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 08.07.2021 у справі № 640/25601/19 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, як контролюючий орган також зобов`язав його мотивувати таке рішення. Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу, та обґрунтувати строки його застосування.

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами ЄСПЛ виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди мають проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питання правового спору (рішення у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки" (Druzstevni Zalozna Pria and others v. the Czech Republic № 72034/01); рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04).

Таким чином, суб`єкт владних повноважень повинен мотивувати своє рішення (висновок) і суд має право контролювати обґрунтованість такого рішення.

Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення, зокрема щодо анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Враховуючи суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, слід дійти висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір є спором, який відноситься до справ адміністративної юрисдикції та повинен вирішуватися шляхом подання відповідного позову у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно із п.1 ч. 1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Беручи до уваги вищезазначене, суд відмовляє позивачу у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергеєв Олександр Олександрович про визнання протиправним та скасування пункту наказу Міністерства юстиції України в частині скасування рішень, прийнятих приватним нотаріусом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за особою на підставі п.1 ч.1ст.186 ЦПК України.

Відповідно до ч.5ст. 186 ЦПК Українивідмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись ст. 1,19,20,186,260,261,353,354 ЦПК України

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергеєв Олександр Олександрович про визнання протиправним та скасування пункту наказу Міністерства юстиції України в частині скасування рішень, прийнятих приватним нотаріусом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за особою.

Роз`яснити позивачу право на звернення з даним позовом в порядку адміністративного судочинства до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена в установленому законодавством порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза