Рішення

від 07.10.2024 по справі 562/1511/24

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/1511/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

"07" жовтня 2024 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., при секретарі судових засідань Щербак В.В., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,треті особи: органопіки тапіклування Здолбунівськоїміської радиРівненської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся всуд зпозовом доОСОБА_3 ,треті особи: органопіки тапіклування Здолбунівськоїміської радиРівненської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , просив ухвалити рішення яким встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт самостійного виховання батьком ОСОБА_1 свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та факт їх спільного проживання; стягнути з ОСОБА_3 накористь позивачааліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В обгрунтуваннясвоїх вимогпозивач зазначив,що вінперебував взареєстрованому шлюбіз ОСОБА_3 ,який рішеннямЗдолбунівського районногосуду Рівненськоїобласті від17липня 2013року,розірвано.Від даногошлюбу народивсясин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з батьком та повністю перебуває на його утриманні, тобто ОСОБА_1 самостійно займається вихованням дитини, оплачує навчання та додаткові заняття, опікується його здоров`ям та забезпечує соціально-побутові умови проживання та харчування. ОСОБА_3 проживає окремо (за кордоном) вже тривалий час, у такий спосіб вона самоусунулася від утримання та виховання сина, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Встановлення факту самостійного виховання сина необхідно позивачу для реалізації соціальних прав, тому він змушений звертатися до суду.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 травня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, залучено орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , підтримали позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду лист від 24.09.2024, яким просив розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Здолбунівської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що позивач та представник позивача не заперечують проти заочного розгляду справи, відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що у свідоцтві про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю вказана відповідач по справі, яка не оспорювала та не заперечувала своє батьківство.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У відповідності до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Конвенція про права дитини в п. 3 ст. 9 закріпила принцип, за яким держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 141СК України та ч. 3 ст. 11 ст. 8Закону України«Про охоронудитинства» встановлено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст.8Закону України«Про охоронудитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею ст.153СК України визначено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч.1ст.157СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, в якій зазначено, що той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

За п. 2 ч. 1 ст.164СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тобто, за змістом наведених норм чинного законодавства з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Таким чином, при встановленні факту самостійного виховання дитини батьком фактично встановлюється юридичний факт, в силу якого обсяг прав матері обмежується або припиняється.

У справі відсутні докази на підтвердження обставин щодо свідомого ухилення відповідачки від виховання неповнолітнього сина, які б свідчили про наявність підстав для позбавлення її батьківських прав. Більш того, такі вимоги позивачем не заявлялись.

У відповідності до змісту поданої у цій справі позовної заяви, позивач просить встановити факт самостійного виховання неповнолітнього сина батьком, тобто без участі матері, також з метою оформлення документів, необхідних для отримання соціальних прав.

Доказів, які б підтверджували існування складнощів в отриманні зазначених позивачем соціальних гарантій суду надано не було.

Також не надано доказів відповідної відмови компетентних органів у вирішенні вищевказаних питань.

Таким чином, позивачем не доведено, що факт, про встановлення якого він просить, має юридичне значення, тобто від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав.

На підставі вищевикладеного, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно дост. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Дитина фактично на даний час перебуває на утриманні позивача. Відповідач не виконує обов`язки по утриманню своєї дитини, які встановленіст. 180 Сімейного кодексу України, маючи можливість належним чином їх виконувати, так як вона знаходиться у працездатному віці, має можливість працювати та отримувати відповідну заробітну плату.

Керуючись ст.ст.259, 264-265,268, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,треті особи: органопіки тапіклування Здолбунівськоїміської радиРівненської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановленняфакту,що маєюридичне значеннята стягненняаліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 07.05.2024 та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

В решті позовних вимогвідмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп. отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПУО): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Третя особа: орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненської області, м.Здолбунів, вул. Грушевського, 14, Рівненського району Рівненської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 05391130.

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2024 року.

Суддя: Ю.А.Ковалик