Рішення

від 13.09.2024 по справі 636/2922/21

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/2922/21 Провадження № 2/636/61/24

Дата

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства (ДП) «Житловик» Кочетокського Державного виробничого управління ЖКГ , третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності та рішення про право на приватизацію квартири,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Житловик» Кочетокського ДВУ ЖКГ, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування: розпорядження органу приватизації № 3/13 від 07.02.2006 року про передачу у приватну власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 , а також свідоцтва про право власності від 07 січня 2006 року серія НОМЕР_1 , яке видано ДП «Житловик» Кочетокського ДВУ ЖКГ на ім`я ОСОБА_3 . Позов мотивований тим, що він (позивач) зареєстрований та постійно проживає з 12.01.1987 року за адресою: АДРЕСА_2 . Після подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 . нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області було повідомлено, що зазначена квартира належить на підставі свідоцтва про право власності від 07.07.2006 року його померлій матері. Згідно отриманого у нотаріуса свідоцтва про право власності у лютому 2021 року він дізнався, що мати здійснила безоплатну приватизацію вищевказаного житлового приміщення, про що 07.03.2006 року їй було видано свідоцтво та оформлений технічний паспорт на квартиру від 26.01.2006 р. Позивач зазначає, що при здійсненні процедури приватизації ДП «Житловик» Кочетокського ДВУ ЖКГ була допущена помилка, оскільки свідоцтво видано тільки його матері, а йому таке свідоцтво не видавалось, хоча був зареєстрований у вказаній квартирі, а в його паспорті стоїть відмітка про використання житлових чеків та приватизацію. Тобто спірна квартира була приватизована на користь матері без врахування його інтересів з порушенням його права на приватизацію житла. Також просив визнати причину пропуску строку на звернення до суду з цим позовом поважною та поновити строк на подачу позову, оскільки про своє порушене право він дізнався у лютому 2921 року у нотаріуса.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 22.06.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити в порядку загального позовного провадження.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 2/0/9-22 від 08.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність Чугуївського міського суду Харківської області було змінено на територіальну підсудність Глобинського районного суду Полтавської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 65 від 17.11. 2022 року «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» територіальну підсудність Чугуївського міського суду Харківської області відновлено з 23.11.2022 року.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.05.2024 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд якої призначено по суті.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі за заявленими підставами, не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.

Представник відповідача ДП «Житловик» Кочетокського ДВУ ЖКГ у судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв до суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Враховуючи, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до приписів статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з частиною третьою статті 9 Житлового кодексу України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Приватизація житла здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», яким передбачено, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

До об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів.

Приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 кв. м на сім`ю.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом 2 статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Пунктами 1, 2, 3 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до частин першої, другої статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з пунктами 4, 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника. До органів приватизації громадянин подає заяву на приватизацію квартири.

Таким чином передача у спільну власність квартир, які підлягають приватизації, здійснюється за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно проживають у цій квартирі.

Наслідком порушення вимог частини другої статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" є визнання приватизації недійсною.

Подібні висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 520/14902/17 (провадження № 61-21727св19), від 14 вересня 2021 року у справі № 473/2473/20 (провадження № 61-38св21).

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорту МН 284668 громадянина України, виданого 22 січня 2002 року Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с-щі Есхар Чугуївського району Харківської області, зареєстрований 12.01.1987 року за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.8-9). Згідно копії довідки виконавчого комітету Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 01.02.2021 № 40 ОСОБА_1 зареєстрований постійно за адресою: АДРЕСА_3 з 12.01.1987 р. по теперішній час (а.с.13).

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності від 07 січня 2006 року серія НОМЕР_1 , яке видано органом приватизації житла ДП «Житловик» Кочетокського ДВУ ЖКГ, квартира , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 . Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа квартири становить 80,5 кв.м, а відновна вартість на момент приватизації -14,08 грн. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 07 лютого 2006 р. № 3/13. Зазначена квартира зареєстрована в Чугуївському міському бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності на підставі про право власності і записаний у реєстрову книгу №3 р.н.403/18 від 15.03.2006 р. Також в свідоцтві міститься штамп приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Гусейновою Е.Г. від 13.12.2017 р. про те, що частка названого в цьому документі майна перейшла до ОСОБА_2 від ОСОБА_3 по договору дарування (а.с. 13-13 зворот).

Згідно копії договору дарування частини квартири, посвідченого 13.12. 2017 року приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Гусейновою Е.Г., ОСОБА_4 (дарувальник) передала майно (1/2 частку квартири) своєму сину ОСОБА_2 (обдарований), а він приймає це майно у власність безоплатно (п.1). частка житлової квартири, що відчужується за даним Договором, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 40,3 кв.м, житловою площею -26,6 кв.м (п.2). Дарувальник стверджує, що відчужувана частка житлової квартири є її особистою власністю та була набута нею у власність в порядку приватизації (п.5)-а.с. 16-17. Згідно витягу № 107403458 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.12.2017 р. ОСОБА_2 є власником частки вищезазначеної квартири на підставі договору дарування від 13.12.2017 (а.с.18-19).

З копії довідки ПАТ «Ощадбанк» № 4787/5114-8825 від 02.02.2021р. ОСОБА_1 (1966 р.н.), який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є в списках громадян України, що мають право на приватизацію житла. Житловий приватизаційний чек використано 07.03.2006 р. в сумі 4 грн.20 коп.(а.с. 14).

Як вбачається з копії заповіту ОСОБА_3 , посвідченого секретарем Есхарівської селищної ради від 12.11.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 950, ОСОБА_3 в присутності свідків, обраних нею особисто, із майна, що їй належить, заповіла: частки квартири, розташованої в АДРЕСА_2 ОСОБА_2 ; земельну ділянку, що належить їй на праві приватної власності, розташовану в АДРЕСА_4 , та земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ХР № 0126240, виданого на підставі рішення Чугуївської райдержадміністрації № 488 від 08.09.1997 р., заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних долях (частках)- а.с. 12.

Згідно копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 27 січня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву, Чугуївському та Печенізькому районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 84 років, про що 04 липня 2019 року складено відповідний актовий запис № 40. Місце смерті м. Чугуїв, Харківська область, Україна. Місце державної реєстрації: виконавчий комітет Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області (а.с. 23).

Як вказує позивач ОСОБА_1 у своїй позовній заяві він отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 .

Іншим спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 щодо частки спірної квартири є брат позивача - ОСОБА_2 , який відповідно до вищевказаного договору дарування від 13.12. 2017 року є власником частки квартири, розташованої в АДРЕСА_2 .

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 , заявляючи вимоги про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності та рішення про право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , зазначив брата ОСОБА_2 як третю особу, не враховуючи, що останній є власником (співвласником за час життя їх матері ОСОБА_3 ) вказаної квартири.

Тобто заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов?язків ОСОБА_2 , і не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача з третьою особою, та яка в такій ситуації має бути залучена співвідповідачем, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Клопотань про залучення ОСОБА_2 до участі у справі у якості співвідповідача позивач ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 51 ЦПК України не заявляв, Суд же позбавлений можливості самостійно вирішувати це процесуальне питання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України 2004 року). Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини другої статті 119 ЦПК України 2004 року). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України 2004 року). Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України 2004 року). Аналогічні положення передбачені і у чинному ЦПК України.

Аналогічні висновки викладені й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі№ 523/9076/16-ц(пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі№ 308/3162/15-ц(пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі№ 127/93/17-ц(пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі№ 570/3439/16-ц(пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі№ 552/6381/17(пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі№ 757/39920/15-ц(пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі№ 520/17304/15-ц(пункт 63)).

Окрім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи№ 1316/364/12, провадження № 61-7023св20 в своїй постанові від 24 березня 2021 року зазначив, що процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, відрізняється за обсягом прав та обов`язків .

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі№ 761/23904/19також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідатиреальному складуучасників споруу спірнихправовідносинах тамає наметі ефективнийзахист порушенихправ (свобод,інтересів)особи,яка вважає,що вонипорушені,із залученнямнеобхідного колаосіб,які маютьвідповідати запозовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Вищезазначені висновки Верховного Суду відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити через неналежний суб`єктний склад учасників справи.

Керуючись ст.ст. 10,12, 142, 235, 258, 263 -265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Житловик» Кочетокського Державного виробничого управління ЖКГ , третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності та рішення про право на приватизацію квартири.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Дочірнє підприємство «Житловик» Кочетокського Державного виробничого управління ЖКГ, ЄДРПОУ 31668473, юридична адреса: 63513, Харківська область, смт. Кочеток, вул.. Літвінова,буд.55.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 .

Повне рішення суду складено 13 вересня 2024 року

Суддя І.В. Карімов.