Ухвала

від 19.09.2024 по справі 757/41364/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41364/24-к

пр. 1-кс-35842/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022100060001390,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.

Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022100060001390 від 14.10.2022.

Досудовим розслідуванням досліджуються обставини позаконкурсного відчуження за заниженою вартістю об`єктів незавершеного будівництва комплексу Республіканської клінічної лікарні за адресою: м. Київ, вул. Милославська, буд. 58, шахрайським шляхом, під час проведення процедури банкрутства ВАТ «Науково-дослідне медичне об`єднання «Діалір» (далі - ВАТ, 95,56 % акцій належать державі в особі Міністерства охорони здоров`я України) з метою подальшого отримання права користування за вказаною адресою земельною ділянкою площею 21,36 га, в результаті чого державі нанесено збитки на суму понад 300 млн грн.

Так, арбітражним керуючим ОСОБА_4 , яка була призначена керуючим санацією ВАТ, за попередньою змовою з групою інвесторів розроблено план санації, який із порушенням встановленої процедури погоджено колишнім першим заступником Міністра охорони здоров`я ОСОБА_5 та затверджено ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021. Згідно з вказаним планом передбачено обмін вимог кредиторів ДПІ у Деснянському районі ГУ ДПС у м. Києві, АТ «Укртранснафта», Міжгалузевий науково-технічний комплекс «Хімія поверхні» НАН України, ТОВ «Київсоцпроект», ТОВ «Будова-Центр-1», ВАТ «Броварський завод будівельних конструкцій», ВАТ «Гідромеханізація», ПП «Украгротехцентр», ФОП ОСОБА_6 , ТОВ «Луїза ЛТД» на загальну суму 54 246 792,35 грн на активи боржника між інвесторами та ВАТ відповідно. Водночас, для реалізації плану санації використано звіт про незалежну оцінку об`єктів незавершеного будівництва ВАТ, яким встановлено вартість нерухомого майна ВАТ без врахування права користування земельною ділянкою площею 21,36 га. Як наслідок, інвестори отримали поза конкурсом переважне право на отримання земельної ділянки площею 21,36 га без врахування її фактичної вартості. За результатами проведення судової комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 19.01.2024 судовим експертом ТОВ «Експертно-технічний центр «Статус» ОСОБА_7 з`ясовано, що вартість нанесених державі збитків становить понад 300 млн грн. До того ж, в ході здійнення досудового розслідування, встановлено, що у 2006 році ОСОБА_8 (колишній заступник секретаря РНБО), ОСОБА_9 (колишній радник Віце-Прем`єр Міністра України) та інші невстановлені особи шляхом зловживання своїм службовим становищем та погроз примусили колишнього голову правління ВАТ ОСОБА_10 започаткувати договірні відносини з підконтрольним їм ТОВ «Київсоцпроект» та передати на доопрацювання проект будівництва РКЛ. Відповідно до даних досудового розслідування відповідний проект не потребував доопрацювання та, серед іншого, вартість такого доопрацювання була значно завищена. У подальшому ТОВ «Київсоцпроект» виставлено ВАТ рахунок за вказані роботи на суму понад 29,7 млн грн (фактично зазначені роботи не виконувалися), що призвело до неплатоспроможності ВАТ та штучної заборгованості перед вказаним товариством.

Таким чином, в матеріалах досудового розслідування міститься інформація щодо реалізації протиправної схеми та можливої причетності до неї колишнього заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , який надав вказівки довіреним особам щодо укладення фіктивної угоди між ВАТ та підконтрольним останнім ТОВ «Київсоцпроект» (код ЄДРПОУ 33603643) з метою створення штучної заборгованості ВАТ та подальшого протиправного відчуження об`єктів незавершеного будівництва комплексу Республіканської клінічної лікарні під час процедури банкрутства.

09.08.2024 під час проведення обшуку на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва №757/31165/24-к від 11.07.2024 за місцем проживання гр. ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено :

1. Мобільний телефон марки «Xiomi Redmi Note 9» IMEI1 - НОМЕР_2 IMEI2 - НОМЕР_3 ;

2. Ноутбук марки «Dell» STRVICE TAG (S/N): НОМЕР_4 EXPRESS SERVICE НОМЕР_5 із зарядним пристроєм до нього.

09.08.2024 вищезазначені речі слідчим Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022100060001390 від 14.10.2022.

Того ж дня, Прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 , до Печерського районного суду міста Києва скеровано клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Відправлення здійснювалося за допомогою поштового зв`язку. Так, після надходження вказаного клопотання, 26.08.2024 року, слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_13 винесено ухвалу №757/37555/24-к, якою, відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, клопотання про накладення арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно, повернуто прокурору, та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків. Надалі, 04.09.2024, клопотання, разом із додатками було фактично отримано від слідчого судді.

З метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, а також зважаючи на те, що вищеописані речі та документи зберігають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які самостійно та в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами мають суттєве значення для з`ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб причетних до його вчинення, сторона обвинувачення звертається до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт вищезазначеного майна.

Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

У судове засідання прокурор та власники майна у судове засідання не з`явилися, про розгляд клопотання повідомленні належним чином.

До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відстуності, вимоги підтримує, просить задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно частин 1 3 статті 64 2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.

Постановою старшого слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_14 від 09.08.2024 вилучене майно визнано речовими доказами, у зв`язку з тим, що вони відповідають вимогам передбаченим ст. 98 КПК України.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022100060001390 - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, що було вилучено 09.08.2024 під час проведення обшуку на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва №757/31165/24-к від 11.07.2024 за місцем проживання гр. ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- Мобільний телефон марки «Xiomi Redmi Note 9» IMEI1 - НОМЕР_2 IMEI2 - НОМЕР_3 ;

- Ноутбук марки «Dell» STRVICE TAG (S/N): НОМЕР_4 EXPRESS SERVICE НОМЕР_5 із зарядним пристроєм до нього.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1