Справа № 367/6888/21
Провадження №2/367/997/2024
РІШЕННЯ
Іменем України
03 жовтня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участі секретаря судових засідань Маленко О.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення,-
в с т а н о в и в :
У вересні 2021 року ОСОБА_3 (надалі Позивач) звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_4 (надалі Відповідач-1) про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення, на загальну суму 77258,00 грн.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04.10.2022 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» (надалі Відповідач-2).
Позивачем подано до суду Заяву про зміну предмету позову від 16.03.2024 року, яку ухвалою суду від 18.04.2024 прийнято судом до розгляду та яка мотивована наступним.
Згідно акту прийому-передачі від 10.07.2015 р. обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Ворзель парк 1» передав, а ОСББ прийняв на баланс житловий будинок з облаштуванням у належному стані, зокрема, за пунктом 3 в житловому комплексі облаштовано 133 квартири водопроводом загальною довжиною внутрішньо будинкових мереж 1665 метрів з водопровідною підвищувальною насосною станцією згідно технічної документації, що стверджується копією акту. Претензій ОСББ щодо якості переданої внутрішньо будинкової системи водопроводу за результатами роботи комісії в акті не заявлено. Отже, балансоутримувачем будинку, внутрішньо будинкового водопроводу та водопровідної підвищувальної насосної станції є ОСББ. Статтею 5 договору №511668 від 16.09.2015 р. між відповідачкою ОСОБА_4 та виконавцем КП «Ірпіньводоканал»встановлено:«Точками розподілу,в якихздійснюється передачапослуг від«Водоканалу» Споживачамє кранив квартиріСпоживача ізвикористанням внутрішньобудинкових мережбудинків таприватні мережіприватних користувачів.А межеювідповідальності застан іобслуговування мережв багатоквартирнихбудинках балансоутримувачаабо власникабудинку з«Водоканалом» є:по воді стінабудинку іпо каналізаціїперший відстіни колодязь.Для приватнихвласників приватнихбудинків такоюмежею єточка підключеннямереж ізапірної арматуривласника домагістральних мереж«Водоканалу». Цимдоговором непокладено наКП «Ірпіньводоканал»обов`язку утримуватита обслуговуватичи ремонтувативнутрішньо будинковімережі водопостачання.
Так, згідно позовної заяви, 10 липня2021року в будинку за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира Відповідача), власницею якої є ОСОБА_4 (далі - Відповідач), сталася аварія у системі водопостачання. Причиною аварії став запірний вентиль системи водопостачання в приміщенні санвузла квартири Відповідача.
Висновком судового експерта №ЕС 1701-1-1909.21 від 13.12.2021 р. встановлено, що причиною залиття приміщення Позивачки є руйнування першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка внутрішньо будинкового водопостачання (руйнування запірного крана). Позаяк руйнування крана стається від надмірного тиску води в стояках водопровідної системи у будинку, то відповідає за це пошкодження ОСББ, бо саме в нього на балансі перебуває водопровідна підвищувальна насосна станція. Крім цього, ОСББ погоджується зі своїми обов`язками утримувати внутрішньо будинкову систему водопостачання та усувати аварії на ній.
До заявипро змінупредмету позовудолучено оригіналипротоколів опитуваннясвідків від25.11.2021р.: ОСОБА_5 , голови ОСББ; ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , мешканців кв. АДРЕСА_2 в будинку.
ОСОБА_5 , голова ОСББ, повідомив у своїх поясненнях у протоколі, що залиття 10.07.2021 р. відбулося через розірваний запірний кран від стояка водопостачання у квартирі Відповідачки, після чого він особисто спустився у загально будинковий колодязь водопостачання і перекрив все водопостачання у будинку. ОСОБА_5 , голова ОСББ, також повідомив у поясненнях, що «особою, який на договірних підставах інколи виконував у нас в ОСББ повноваження сантехніка, ОСОБА_8 , після того як вода із загально будинкової труби вилилась в квартиру після перекриття загально будинкового постачання було розпочато ремонт такої труби та встановлення нової водозапірної арматури (запірного крану)». ОСОБА_6 , мешканець квартири Відповідачки, повідомив у вказаних поясненнях, що як було виявлено зазначене розірвання крану, то «Працівниками ОСББ було перекрито загально будинкове водопостачання і після спуску всієї води із загально будинкової труби у квартиру розпочато ремонт такої труби та встановлення нової водозапірної арматури (запірного крану)». ОСОБА_7 , мешканець квартири АДРЕСА_3 сусідньої до квартири Відповідачки, повідомив у вказаних поясненнях, що «потрібно було терміново зателефонувати голові ОСББ для того, щоб перекрити водопостачання», «саме працівники ОСББ перекрили загально будинкове водопостачання у колодязі і припинили затоплення квартири АДРЕСА_4 , й після спуску всієї води із загально будинкової труби у квартиру розпочали ремонт такої труби та встановлення нової водозапірної арматури (запірного крану)».
Таким чином, Позивач стверджує, що ОСББ визнає і прийняло до виконання свої обов`язки з утримання та ремонту водопровідної системи та запірної арматури на ній, то має відшкодувати збитки Позивачки від залиття її приміщення. Обсяг та вартість завданої Позивачці шкоди від залиття приміщення підтверджується звітом №50/21 від 22.07.2021 р., складеним суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_9 та фото таблицями завданої шкоди.
Разом з тим, у зв`язку з встановленням судовою експертизою матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення Позивачки, яке сталося 10.07.2021 р., Позивач збільшила розмір позовних вимог, що підлягають стягненню внаслідок залиття приміщення станом на час дослідження до розміру 174280,20 грн.,
Враховуючи викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_4 та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВОРЗЕЛЬ ПАРК 1» на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення, 174 280,20 гривень. Стягнути з ОСОБА_4 та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВОРЗЕЛЬ ПАРК 1» на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору 1742,80 гривень. Стягнути з ОСОБА_4 та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВОРЗЕЛЬ ПАРК 1» на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 10000 гривень.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 у відзиві на позов та додаткових поясненнях проти задоволення позову заперечував. Зазначав про те, що позовні вимоги до ОСОБА_4 не обґрунтовані, а містять аргументи лише стосовно вини відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВОРЗЕЛЬ ПАРК 1», оскільки, як вбачається зі змісту позову, заяви про зміну предмету позову, відповідальність за утримання та обслуговування водозабірної арматури, через пошкодження якої виникло залиття належного позивачу приміщення, покладено саме на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВОРЗЕЛЬ ПАРК 1». Так, відповідач свою вину не визнає, оскільки порив труби в належній їй квартирі мав місце на різьбовому з`єднанні труди відгалужені від центрального стояка холодної води з першим водонапірним краном, що є частиною внутрішньо будинкової мережі водопроводу, за належне утримання та обслуговування якої несе відповідальність виконавець послуг з холодного водопостачання та водовідведення або управитель, але не відповідач ОСОБА_4 . Крім того, акт і додаток складені без участі відповідача та її належного повідомлення.
Представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВОРЗЕЛЬ ПАРК 1» також подавався відзив на позов, в якому зазначили про те, що позов не містить жодних обставин та посилань на докази і норми права, вимоги позову відповідач не визнає повністю. Так відповідачем не заперечується, що, можливо, 10.07.2021 в межах квартири АДРЕСА_5 , сталася аварія на внутрішньо будинковій водопровідній мережі, яка виразилась у руйнації корпусу водонапірного крану та як наслідок, у витоку з водопровідної мережі невідомої кількості води. Відповідачем визнається, що вказана квартира АДРЕСА_4 на праві власності належить ОСОБА_4 частина нежитлового приміщення №1 належить ОСОБА_3 . Також відповідач визнає, що внаслідок вказаної аварії сталося залиття нежитлового приміщення № НОМЕР_1 , розташованого у підвальній частині будинку. Разом з тим, відповідач заперечує дійсність документів, а саме Акта про залиття від 10.07.2021 та Додатку 35 Додаток №1 до Акта від 10.07.2021, оскільки оформлення та видача таких документів не зафіксована в справах ОСББ «Ворзель Парк 1», в журналі реєстрації вихідних документів відсутні записи про видачу таких актів, відсутні також відомості про звернення ОСОБА_3 до ОСББ із заявою про видачу актів про залиття, аварію, що трапилась в системі холодного водопостачання. Крім того, комісія ОСББ для фіксації обставин аварії не створювалась, зазначені в наданих копіях актів особи до такої комісії не входили. Крім того, з письмових доказів вбачається, що залиття нежитлового приміщення №1 сталося через витік води з внутрішньої будинкової мережі водопроводу через раптову руйнацію корпусу запірного шарового крану, встановленого на відгалужені від стояка на квартиру АДРЕСА_4 до лічильника води, тобто в зоні відповідальності виконавця послуги водопостачання КП «Ірпіньводоканал». Не погоджується відповідач також з твердженням позивача про те, що вина у настанні аварійного випадку лежить саме на ОСББ «Ворзель Парк 1». Не погоджується відповідач також з розміром збитків, вважає його суттєво завищеним. Враховуючи викладене, в задоволенні позову просить відмовити повністю.
Ухвалою суду від 30.09.2021 по справі відкрито провадження.
Ухвалою суду від 20.06.2024 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення. Призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_10 ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 просив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення шкоди з ОСОБА_4 відмовити, оскільки остання не є належним відповідачем у справі.
Представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені.
Інших клопотань до суду не надходило.
Так, Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Суд перевіривши доводи, викладені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв`язку, вислухавши думку учасників справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно дост. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідност. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,
Згідно з частинами першою та другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
За змістом статей 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17-ц (провадження № 14-144цс18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 зазначено, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частина другастатті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач-1, ОСОБА_4 , була власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (надалі квартира). Позивач, ОСОБА_3 , є власником нежитлового приміщення 1, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , яке розташоване під квартирою Відповідача-1 (надалі нежитлове приміщення).
Відповідно до статті 22Цивільного кодексуУкраїни (надалі-ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до частини 2статті 1166ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття має значення встановлення його причини, в тому числі місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло- та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності виробника, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги, правовідносини між якими, що виникають у процесі її створення, надання та споживання, регулюються Законом України«Про житлово-комунальніпослуги» від09листопада 2017року №2189-VIII (надалі - Закон №2189-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 8Закону №2189-VIII передбачено обов`язок виконавця готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Крім того, у Законі №2189-VIII наведено визначення термінів, які у ньому вживаються.
Зокрема, виконавець комунальної послуги суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Внутрішньо будинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.
Управитель багатоквартирного будинку (надалі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно пункту3Порядку формуваннятарифів напослуги зцентралізованого постачанняхолодної води,водовідведення (звикористанням внутрішньобудинкових систем),затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни №869від 01червня 2011року,в редакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин(надалі-Порядок)внутрішньо будинковасистема холодноговодопостачання -система відзовнішньої стінибудинку (крімтранзитних трубопроводів)до першоїзапірної арматурина відгалуженнівід стоякаабо уразі їївідсутності трійника(врізки)включно,що розташованийу квартирі споживача (житловому приміщенні в гуртожитку), нежитловому приміщенні в житловому будинку (гуртожитку). Внутрішньо будинкова система водовідведення (відведення холодної та/або гарячої води) - система від місця скидання стоків у перший колодязь на випуску з будинку (колодязь не належить до внутрішньо будинкової системи) до трійника включно на відгалуженні від стояка, що розташований у квартирі споживача (житловому приміщенні в гуртожитку), нежитловому приміщенні в житловому будинку (гуртожитку).
Пунктом 13 Порядку передбачено, що витрати з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливової каналізації та з ліквідації аварій у внутрішньо квартирних мережах визначаються за кожною інженерною системою окремо.
Згідно пункту 8Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), водовідведення витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем холодного водопостачання, водовідведення включаються до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
З урахуванням викладеного, обов`язок утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньо будинкової системи холодного водопостачання (від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або у разі її відсутності трійника (врізки) включно, що розташований у квартирі споживача) та відшкодування шкоди, завданої внаслідок її несправності (пошкодження) покладено саме на управителя.
Статтею 76ЦПК Українивстановлено,що доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: 1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.77ЦПК України належнимиє докази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовувати належністьконкретного доказудля підтвердженняїхніх вимогабо заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно дост.78ЦПК України судне бередо увагидокази,що одержаніз порушеннямпорядку,встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.79ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80ЦПК України достатнімиє докази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядкустатті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_3 посилалась на те, що залиття належного їй нежитлового приміщення 1, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , відбулося внаслідок виходу з ладу вентиля на трубі подачі холодної води до належної Відповідачу-1 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надала суду Акт обстеження квартири після залиття від 10.07.2021 року з Додатком № 1 до такого акту. Такі акт і додаток складені без участі Відповідача-1 та без її належного повідомлення про його складання, такий акт Відповідачем-1 не підписаний.
В свою чергу, у Відповідача-1 наявний інший Акт про залиття, що трапилось на системі холодного водопостачання 10.07.2021 року, який був виданий Відповідачу-1, складений за його участі, з повідомленням Позивача, згідно якого підтверджується факт аварії в належній квартирі Відповідача-1 10.07.2021 року, що сталося внаслідок розриву водозапірної арматури (крана) на ділянці від стояка до лічильника води (копія акту додана раніше та наявна в матеріалах справи). Вказане в такому акті підтверджується протоколами опитування свідків голови ОСББ «Ворзель Парк 1» ОСОБА_5 , сантехніка ОСОБА_8 , тимчасового мешканця належної Відповідачу-1 квартири ОСОБА_6 , мешканця сусідньої квартири ОСОБА_7 , копії яких надані суду.
Отже, саме такий наданий Відповідачем-1 акт в розумінні статей 77-81 ЦПК України є належним та достатнім доказом по справі. Відповідач-2 в своєму відзиві на позов проти такого акту не заперечував; а також не надав жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували або піддавали сумніву викладені в такому акті обставини.
Разом з тим, в судовому засіданні представник Відповідача-1 свої заперечення щодо позову підтримав, наголошував на тому, що ОСОБА_4 не визнає свою вину у залитті нежитлового приміщення Позивача, оскільки порив труби в належній їй квартирі мав місце на різьбовому з`єднанні труби - відгалуженні від центрального стояка холодної води - з першим водозапірним краном, що є частиною внутрішньо будинкової мережі водопроводу, за належне утримання та обслуговування якої несе відповідальність виконавець послуг з холодного водопостачання та водовідведення, або управитель, але не Відповідач-1.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 зазначав про те, що вказаний розподільний кран (запірний вентель) водопостачання квартири є єдиним джерелом обмеження водопостачання в квартиру, а відповідно зірвання такого крану призвело до неможливості власником квартири ОСОБА_4 зупинити затоплення квартири. Таке можливо було здійснити лише працівниками ОСББ шляхом перекриття загально будинкового водопостачання, що і підтвердили свідки в протоколах опитування.
Вказане також підтверджується Технічним паспортом належної Відповідачу-1 квартири, Договором про надання населенню послуг водопостачання і водовідведення особовий рахунок № НОМЕР_2 від 16.09.2015 року, фотознімками зруйнованого запірного крану з належної Відповідачу-1 квартири та Висновком експерта № ЕС-1701-1-1909.21 від 13.12.2021 р.
Згідно умов Договору про надання населенню послуг водопостачання і водовідведення особовий рахунок № НОМЕР_2 від 16.09.2015 року, укладеного між КП «Ірпіньводоканал» (в тексті договору Водоканал) та ОСОБА_4 (в тексті договору Споживач), встановлено, що точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від Водоканалу Споживачеві є крани в квартирі Споживача із використанням внутрішньо будинкових мереж будинків (п. 5 такого Договору, що стверджується копією договору, що міститься в матеріалах справи.
Як підтверджується Технічним паспортом, фотознімками зруйнованого запірного крану та Висновком експерта № ЕС-1701-1-1909.21 від 13.12.2021 р., експертом встановлено, що:
- у відповідності до законодавчих та нормативних актів в межах належної Відповідачу-1 квартири точка розподілу, де здійснюється передача послуг з постачання холодної води від суб`єкта господарювання, який надає житлово-комунальні послуги, споживачеві, знаходиться після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка системи внутрішньо будинкового холодного водопостачання ванної квартири, а саме після зруйнованого водозапірного крану, що знаходиться на відгалуженні від стояка;
- місце, з якого згідно документальних даних 10.07.2021 року трапилось залиття квартири та нежитлового приміщення, згідно документальних даних знаходиться в першій водозапірній арматурі на відгалуженні від стояка внутрішньо будинкового холодного водопостачання у приміщенні ванної в квартирі (тобто, безпосередньо на запірному крані, який зруйнований);
- у відповідності до законодавчих та нормативних актів ділянка охолодженого трубопроводу в системі внутрішньо будинкового холодного водопостачання в межах квартири 10.07.2021 року трапилось залиття квартири та нежитлового приміщення, де знаходиться зруйнований запірний кульковий кран, відноситься до зони обслуговування суб`єкта господарювання, який надає житлово-комунальні послуги (зокрема, послуг з постачання холодної води).
Відповідач-2 в своєму відзиві на позов проти такого експертного дослідження не заперечував; а також не надав жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували або піддавали сумніву викладені в такому досліджені обставини.
Разом з тим, посилання Позивача в своїй заяві свідка від 14.03.2024 року на наявність іншого Акту від 15.07.2021 року, який складений в зв`язку з неповнотою попереднього акту від 10.07.2021 року є безпідставним, оскільки такий акт від 15.07.2021 року також був складений з порушенням вказаних норм законодавства та прав Відповідача-1. Зокрема, такий складений вже через 5 днів після дня залиття, не відображає факту повного чи часткового висихання залиття (зокрема, долучаються фотографії, які не відповідають такому строку, а містять свіжі сліди залиття); при складанні такого акту не був запрошений Відповідач-1, тощо.
Згідно Висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 13.05.2024 року № 04-04/2024, експертом зроблено наступні висновки:
1. Співставивши дані, що містяться в наданих на дослідження документах та матеріалах, з результатами проведеного візуально-інструментального дослідження встановлено, що ремонтно-будівельні роботи, для ліквідації наслідків залиття, що трапилось 10.07.2021 року, згідно Акту про залиття, що трапилось в наслідок аварії на системі водопостачання від 10.07.2021 року, в нежитловому приміщенні АДРЕСА_7 не виконувались.
2. Відповідно до даних, що містяться в наданих на дослідження документах та за результатами проведеного обстеження в результаті залиття, яке сталось 10.07.2021 року в нежитловому приміщенні АДРЕСА_7 пошкоджені наступні оздоблювальні покриття та конструкції:
Приміщення № 2 (нумерація відповідає малюнку 2 Дослідницької частини висновку), площею 25,6 кв.м.:
-оздоблювальні шари стін: наявні плями з характерними розмитими краями, сліди патьоків, здуття та відшарування оздоблювальних шарів (фарби та шпаклівки/штукатурки) від основи, а також наявні ураження схожі на грибок, на ділянці стіни, розташованій під вікном наявні волосяні тріщини;
-оздоблювальні шари стелі: наявні плями, здуття та відшарування оздоблювального покриття та склохолсту від основи, в деяких місцях наявні ураження схожі на грибок;
-покриття підлоги: на дошках ламінату з нижньої сторони наявні ознаки ураження грибком, дошки деформовані (не рівні), покриття з ламінату має ознаки жолоблення країв дошок ламінату; на підлоговій стяжці наявні тріщини та ураження схожі на грибок;
-конструктивні елементи перегородки: гіпсокартонні листи перегородки мають ознаки ураження схожі на грибок та відшарування шарів оздоблення гіпсокартону;
Приміщення № 2.1 (нумерація відповідає малюнку 2 Дослідницької частини висновку), площею 6,9 кв.м.:
-дві міжкімнатні двері не мають притулу до коробки, дверні полотна та коробки деформовані, лиштва (з двох сторін дверей) деформувалась та відстає від площини стіни;
-оздоблювальні шари гіпсокартонної перегородки: у місцях примикання стін до підлоги наявні плями жовтого кольору з характерними розмитими краями, наявні сліди патьоків, здуття та відшарування оздоблювального покриття від основи, та ознаки ураження схожі на грибок;
-оздоблювальні шари стін: вище дверних отворів, що ведуть до приміщення № 1 та № 3 (нумерація відповідає малюнку 2 Дослідницької частини висновку) наявні волосяні тріщини оздоблювальних шарів;
-оздоблювальні шари стелі: плями жовтого кольору з характерними розмитими краями, здуття та відшарування оздоблювального шару покриття від основи.
За результатами проведених розрахунків, розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття нежитлового приміщенні АДРЕСА_7 сталось 10.07.2021 року в результаті розриву водозапірної арматури на системі холодного водопостачання в квартирі АДРЕСА_8 на час проведення дослідження становить 174280,20 грн.
Заява про зміну предмету позову від 16.03.2024 року та Заява про збільшення розміру позовних вимог від 14.05.2024 року подані з урахуванням наданих сторонами доказів та обґрунтовані наступним: 1) ОСББ фактично прийняло на свій баланс багатоквартирний будинок та обов`язки з його утримання включно з водопровідною системою; 2) до обов`язків ОСББ нормами статуту віднесено належне утримання та використання спільного майна співвласників будинку; 3) до обов`язків ОСББ нормами закону віднесено належне утримання та використання спільного майна співвласників будинку, забезпечення дотримання ними їхніх обов`язків.
Таке додатково підтверджується відповіддю КП «Ірпіньводоканал» від 08.05.2024 року № 1062 та відповіддю КП «Бучасервіс» від 29.04.2024 року №529.
Таким чином,суд приходитьдо висновкупро те,що безпідставнимє вимогиПозивача врезолютивній частиніЗаяви прозміну предметапозову таЗаяви прозбільшення розмірупозовних вимогпро солідарнестягнення зобох Відповідачівматеріальної шкоди,оскільки такізаяви Позивачажодними аргументамистосовно винив завданнішкоди Відповідачем-1не обґрунтовані,а містятьаргументи лишевини Відповідача-2. Зокрема, вимоги Позивача обґрунтовані Висновком експерта № ЕС-1701-1-1909.21 від 13.12.2021 р., який встановлює відповідальність саме Відповідача-2 в утриманні та обслуговуванні водозапірної арматури, із-за пошкодження якої виникло залиття належного Позивачу нежитлового приміщення. Висновок експерта від 13.05.2024 року № 04-04/2024 зазначених обставин не спростовує.
В свою чергу Відповідач-1 свої заперечення на позов обґрунтував належними та достатніми доказами. Результати наданого Відповідачем-1 Висновку експерта № ЕС-1701-1-1909.21 від 13.12.2021 р. іншими учасниками процесу не заперечуються, а Позивач взагалі обґрунтовує вимоги своєї заяви про зміну предмета позову саме цим експертним висновком, в свою чергу заява про збільшення розміру позовних вимог обґрунтована судовою експертизою матеріальної шкоди.
Враховуючи викладене, а також раніше наданий Відповідачем-1 відзив на позов та докази, не підлягає задоволенню позов ОСОБА_3 , з урахуванням Заяви про зміну предмету позову від 16.03.2024 року та Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14.05.2024 року, до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення, на загальну суму 174280,20 грн.
Разом з тим, суд зазначає про таке.
До обов`язків ОСББ нормами статуту віднесено належне утримання та використання спільного майна співвласників будинку.
За положеннями п.п. 2.4, 2.6, 1.5 статуту ОСББ зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; ОСББ може як самостійно здійснювати свої зобов`язання по належному утриманню спільного майна, так і укласти відповідний договір про управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт спільного майна з будь-якою фізичною або юридичною особою (копія статуту ОСББ додається).
Окремого договору про обслуговування внутрішньо будинкових мереж водопостачання ОСББ з іншими спеціальними суб`єктами не укладало, отже обслуговування такої мережі в будинку здійснює ОСББ самостійно.
До обов`язків ОСББ нормами закону віднесено належне утримання та використання спільного майна співвласників будинку, забезпечення дотримання ними їхніх обов`язків.
Так,згідно зіст.ст.1,4Закону "Прооб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку"(вредакції,чинній надату залиттяприміщення Позивачки-10.07.2021р.)об`єднанням співвласниківє юридичнаособа,створена дляуправління,утримання івикористання спільногомайна співвласниківбагатоквартирного будинку; об`єднання створюється для забезпечення дотримання обов`язків співвласників, належного утримання та використання спільного майна; основна діяльність об`єднання полягає, зокрема, у здійсненні функцій, що забезпечують належне утримання багатоквартирного будинку та виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання;
господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.
За ст. 15 вказаного Закону співвласник зобов`язаний, зокрема, запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання.
Відповідно до ст. 18 зазначеного Закону на об`єднанні лежить обов`язок забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна; забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання.
Заст.22вказаного Законудля забезпеченняутримання таексплуатації багатоквартирногобудинку,користування спільниммайном утакому будинку,включаючи поточнийремонт,водопостачання таводовідведення об`єднанняза рішеннямзагальних зборівмає право: задовольнятизазначені потребисамостійно шляхомсамозабезпечення; визначатиуправителя,виконавців окремихжитлово-комунальнихпослуг,з якимиусі співвласникиукладають відповіднідоговори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст.ст. 1, 9, 12 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» на співвласників покладено обов`язок з управління багатоквартирним будинком, а саме - вчинення дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; витрати на управління включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно зі ст. 7 вказаного Закону на співвласників багатоквартирного будинку покладено обов`язки:
1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку;
2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку;
4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;
6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;
7) відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку;
9) забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом.
Згідно зі ст. 1 вказаного Закону до спільного майна багатоквартирного будинку відносяться, зокрема, механічне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.
У відповідності до «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, внутрішньо будинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку, споруди.
Згідно з розділом 11 «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 05.07.1995 р. №30:
11.1.1. Систему внутрішнього водопроводу призначено для подачі води до санітарно-технічних приладів та пожежних кранів. До неї належать: ввід у будівлю, засіб обліку, розподільча мережа, стояки, підводки до санітарно-технічних приладів, пожежних кранів, запірно-регулююча та водорозбірна арматура. Залежно від місцевих умов ця система може також включати насосні підвищувальні установки, запасні та регулюючі ємкості.
Межею внутрішньої системи водопроводу є зовнішня поверхня стіни будівлі.
11.1.3. Технічне обслуговування і ремонт систем внутрішнього водопроводу та каналізації як частини інженерного обладнання будинків здійснюються згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України від 17 травня 2005 року № 76 (див. вище).
11.1.5. Завданням технічного обслуговування систем внутрішнього водопроводу і каналізації є:
контроль за технічним станом і збереженням внутрішніх мереж водопроводу та каналізації, встановлених санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання;
проведення оглядів, профілактичного обслуговування, ремонтів, запобігання аваріям та їх ліквідація;
утримання систем у належному технічному і санітарному стані, ліквідація витоків, засмічень, затоплень підвалів тощо;
усунення несправностей, які вимагають негайного вжиття заходів, налагодження і регулювання технічного обладнання;
11.1.6. Експлуатаційний персонал зобов`язаний:
вести поточну документацію про стан інженерного обладнання, облік витрат води, виконання оглядів, ремонтів, випробувань, повірок тощо;
знати за кресленнями і в натурі системи водопроводу та каналізації, які ним обслуговуються, місця встановлення запірно-регулюючої арматури, правила безпечного технічного обслуговування і ремонту, запобігати витокам і аваріям, в найкоротші строки ліквідовувати аварійні ситуації;
вчасно виконувати заявки мешканців будинків та субабонентів на усунення витоків, засмічень, несправностей санітарно-технічних приладів, засобів обліку та арматури.
11.2.4. Строки усунення несправностей у системі внутрішнього водопроводу встановлено такі:
аварійні витоки з трубопроводів та їх сполучень з санітарно-технічними приладами, у т.ч. ті, що призводять до затоплення приміщень, - негайно;
витоки із санітарно-технічних приладів, арматури, несправності арматури - одна доба з моменту повідомлення або виявлення під час огляду.
11.2.5. У процесі технічного обслуговування систем внутрішнього водопроводу необхідно виконувати зазначені нижче роботи з такою періодичністю:
огляд і профілактичне обслуговування - один раз на квартал. При цьому у разі необхідності виконують такі роботи: усунення витоків з труб, їх з`єднань, а також через водорозбірну арматуру, заміна прокладок, притирання пробкових кранів змішувачів, набивання сальників, регулювання водорозбірної арматури, встановлення обмежувачів витрати води, прогонка водопровідних вентилів на вводах у квартири, усунення шуму в трубах і арматурі; закріплення трубопроводів;
У разі необхідності виконують також герметизацію і ремонт водопровідних вводів, заміну окремих ділянок трубопроводів, їх укріплення, заміну несправної арматури, фарбування труб і баків, заміну несправних контрольно-вимірювальних приладів тощо.
Отже, до обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, забезпечення виконання яких покладено Законом на об`єднання співвласників, належить управління та утримання спільного майна, зокрема, внутрішньобудинкової системи холодного водопостачання від зовнішньої стіни будинку до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або у разі її відсутності трійника (врізки) включно, що розташований у квартирі споживача, нежитловому приміщенні в житловому будинку.
Ці обов`язки має виконувати об`єднання співвласників самостійно (шляхом самозабезпечення) чи шляхом укладення договору з управителем або виконавцем окремих житлово-комунальних послуг.
Оскільки, ОСББ не уклало договору з управителем чи іншою особою щодо утримання та обслуговування внутрішньо будинкової системи холодного водопостачання, то зобов`язане самостійно її обслуговувати.
Крім цього, згідно з п.п. 6, 7, 9 ст. 7 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» на співвласників покладено обов`язки з додержання правил утримання багатоквартирного будинку, санітарних норм, відшкодування збитків, завданих майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку.
У свою чергу «Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76, зазначають, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
У п. 2.8.4 цих Правил зазначається, що в період підготовки житлового фонду до роботи в зимових умовах організовується підготовка (відновлення) схем внутрішньо будинкових систем холодного і гарячого водопостачання, каналізації, центрального опалення із зазначенням розміщення запірної арматури і вимикачів (для слюсарів і електриків з ліквідації аварій і несправностей внутрішньо будинкових інженерних систем).
У п. 1.5 цих Правил зазначається, що утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 р. №150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд".
Вказаний Перелік послуг містить, зокрема, наступні пункти:
1.1.13.1. Регулювання та гідравлічне випробовування систем водопостачання та каналізації.
1.1.13.3. Ущільнення згонів.
1.1.13.7. Притирання пробкових кранів і змішувачів.
1.1.13.11. Закріплення приладів, що розхитались.
1.1.13.19. Усунення протікання в трубопроводах, приладах та арматурі.
Відтак, до обов`язків ОСББ як балансоутримувача будинку належить підготовка (відновлення) схем внутрішньо будинкових систем водопостачання для слюсарів з ліквідації аварій і несправностей внутрішньо будинкових інженерних систем, регулювання та гідравлічне випробовування систем водопостачання, усунення протікання в трубопроводах, приладах та арматурі.
Таким чином, шкода від залиття приміщення Позивачки завдана їй внаслідок розриву запірного крана на внутрішньо будинковій системі водопостачання у квартирі Відповідачки, то ОСББ має її відшкодувати як особа, відповідальна за утримання цієї системи будинку.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про часткове задоволення позову та стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення в розмірі 174 280,20 грн.
В частині вимог до ОСОБА_4 суд відмовляє, оскільки суду доведено належними та допустими доказами відсутність вини останньої, а відтак, відповідальність за настання матеріальних збитків ОСОБА_4 не несе.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже судові витрати підлягають стягненню з відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» на користь позивача ОСОБА_3 , що становить сплачену позивачем суму судового збору в розмірі 1742,80 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 10000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 1166 ЦК України, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій», на підставі ст.ст.4,12,81,141,263-268 ЦПК Українисуд,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення, - задовольнити частково.
Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1», код ЄДРПОУ 39839443, на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття нежитлового приміщення в розмірі 174 280,20 грн.
Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Парк 1», код ЄДРПОУ 39839443, на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 1742,80 грн та 10000,00 грн на проведення судової експертизи.
В частині задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення, - відмовити.
Повний текст судового рішення складено 04.10.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http:/reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Л.В. Мерзлий
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2024 |
Оприлюднено | 11.10.2024 |
Номер документу | 122178045 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Мерзлий Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні