Рішення

від 09.10.2024 по справі 357/2999/24

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 рокуселище Петрове Справа № 357/2999/24 Провадження № 2/941/257/24

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

з участю: позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи - Служби у справах дітей та сім`ї Маловільшанської сільської територіальної громади, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась з позовом до суду, мотивуючи це тим, що з відповідачем по справі з 08.05.2018 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 04 листопада 2021 року.Від спільного життя мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом зі нею.Після розірвання стосунків між ними відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не займається вихованням, доглядом та утриманням нормальних життєвих умов своїм дітям, не піклується про їх навчанням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання.З моменту розлучення відповідач проживає окремо, участі у вихованні та догляді за дітьми не бере, їх фізичним, духовним та моральним розвитком не займається, матеріальної допомоги не надає, аліменти не сплачує, таким чином навмисно ухиляється від батьківських обов`язків і виховання та ігнорує потреби своїх дітей, а тому вона просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх незаконними та необґрунтованими, посилаючись на те, що він раніше приймав участі у вихованні дітей, однак на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі, де не працевлаштований, тому не має фінансової можливості сплачувати аліменти та налагодити живе спілкування із дітьми, однак після відбуття покарання має намір знайти роботу та сплачувати аліменти, а також спілкуватись із дітьми.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей та сім`ї Маловільшанської сільської територіальної громади Білоцерківського району Київської області у судове засідання не з`явилась, проте письмовою заявою просила суд слухати справу без їх участі та вирішити справу на розсуд суду, враховуючи інтереси дітей. Крім того надала письмове пояснення, в якому вказала, що вони не мають можливості надати висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ОСОБА_2 не зареєстрований в Маловільшанській сільській громаді та фактично постійно ніколи там не проживав, а ОСОБА_1 також більше трьох років не проживає за вказаною в позові адресою.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши документи справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.05.2018 року по 04 листопада 2021 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08 травня 2018 року (а.с.11) та рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2021 року про розірвання шлюбу (а.с.12-13).

Від спільного життя сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19 червня 2018 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 15 січня 2020 року (а.с.9-10).

Згідно Витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №37/12-25 від 07.02.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані по АДРЕСА_1 (а.с.8).

Згідно виконавчого листа №357/5310/20, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 30.11.2020 року, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 02 червня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.14).

Згідно розрахунків заборгованості зі сплати аліментів за вищевказаним виконавчим листом борг ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.08.2024 року складає 164444,05 гривень (а.с.17,18,84).

Крім того, відповідно до довідок про неотримання аліментів №4709 від 26.05.2023 року та №6312 від 01.08.2024 року, ОСОБА_1 дійсно у період з 01.11.2022 року по 31.07.2024 року не отримувала аліменти з ОСОБА_2 за виконавчим листом №357/5310/20, виданим Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 30.11.2020 року (а.с.15,85).

Згідно довідки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» №1 від 12 січня 2024 року, ОСОБА_1 працює в СТОВ «Агросвіт» тваринником племінного заводу № 1 з 06 листопада 2020 року. За цей час проявила себе як кваліфікований працівник. Виконує свою роботу сумлінно та добросовісно. Трудовий розпорядок не порушує та виконує свої функціональні обов`язки. Не зловживає спиртними напоями. Роботу виконує ефективно, старанно, звергає увагу на деталі. Готова взяти на себе відповідальність. Користується авторитетом та повагою у своїх співробітників, завжди володіє собою (а.с.19).

Відповідно до довідки про доходи, виданої СТОВ «Агросвіт» 21.08.2024 року, ОСОБА_1 працює на підприємстві з 06.11.2020 року, загальна сума її доходу за період з лютого 2024 року по липень 2024 року за винятком утримань становить 106770,01 гривень (а.с.83).

Згідно довідки №07-38/939 від 25.08.2023 року ОСОБА_1 на даний час не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації і не одержує жодних державних соціальних допомог (а.с.82).

Відповідно до характеристики від 21.12.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є вихованкою старшої групи дошкільного підрозділу Опорного закладу освіти «Карапишівський ліцей Миронівської міської ради Київської області» та проживає по вул. Широка, 23 в с. Карапиші; дошкільний підрозділ Єва відвідує з 2 серпня 2021 року. Систематично відвідує заклад з бажанням. Поведінка дитини стійка, вона завжди усміхнена і весела. Дівчинка контактує з дорослими, вона прагне грати з однолітками, виявляє інтерес до спільної діяльності, дружить з усіма дітками, всі її розуміють і завжди активно з нею спілкуються. Проявів агресії чи недружелюбності немає, Єва не свариться, не б`ється з дітками, конфліктів не виникає. Інструкції і доручення дорослого чітко розуміє і завжди виконує. На зауваження дорослого реагує адекватно. Мовлення дитини чітке і зрозуміле, мовленнєва активність висока. Дівчинка має уявлення про правила культури поведінки, слідує їм. Навички самообслуговування сформовані відповідно до віку, дитина самостійно виконує їх. Загальний розвиток, відповідно до вікових норм, на високому рівні (а.с.20).

Згідно характеристики від 21.12.2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є вихованкою молодшої групи дошкільного підрозділу Опорного закладу освіти «Карапишівський ліцей Миронівської міської ради Київської області» та проживає по АДРЕСА_2 ; дошкільний підрозділ відвідує з вересня 2022 року. Період адаптації пройшов добре: не хворіла, швидко звикла до дітей та працівників закладу. Стан здоров`я відмінний. Фізичний розвиток відповідає віку. Дівчинка охайна, акуратна. За характером - добра, справедлива, завжди має хороший настрій. Вихованка має достатній рівень навчальної діяльності, чіткі уявлення про об`єкт вивчення. Швидко запам`ятовує. Відповідальна. Виявляє здатність висловлювати думку. З дітками легко знаходить спільну мову, бере участь у колективних іграх та різних видах діяльності. Навички самообслуговування сформовані відповідно віку (а.с.21).

Відповідно до довідки Опорного закладу освіти «Карапишівський ліцей Миронівської міської ради Київської області» №84 від 18.12.2023 року про участь батьків в житті дітей встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 регулярно відвідують дошкільний підрозділ. Діти завжди охайні і доглянуті. Мати ОСОБА_1 спілкується з вихователями, співпрацює з ними, цікавиться дошкільним життям дітей у садочку. Батько ОСОБА_2 контакту із дошкільним закладом не підтримує, із вихователями жодного разу не спілкувався (а.с.22).

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Однак, жодної з цих обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не встановлено.

Посилання позивачки на те, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, взагалі не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, не приймає участь у їх вихованні, в судовому засіданні не було встановлено та не доведено факт умисного ухилення від батьківських обов`язків, а також не підтверджено належними доказами, що до відповідача застосовувалися будь-які заходи впливу.

Долучені позивачкою до матеріалів справи Витяг про реєстрацію, довідки про неотримання аліментів, розрахунки заборгованості, довідки з місця роботи позивачки та довідки про її доходи, характеристики з дошкільного закладу на дітей та довідки про участь батьків вихованців дошкільного закладу в житті дітей, не можна вважати належними доказами, оскільки вони не підтверджують вищевикладені позивачкою обставини, а наявність заборгованості по сплаті аліментів не може бути беззаперечною підставою для позбавлення батьківських прав.

Крім того, в матеріалах справи відсутній висновок компетентного органу про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки, як вказав начальник служби у справах дітей та сім`ї Маловільшанської сільської територіальної громади Білоцерківського району Київської області, вони не можуть надати даний висновок, так як ОСОБА_2 не зареєстрований в Маловільшанській сільській громаді та фактично постійно ніколи там не проживав.

Також, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 20 грудня 2023 року перебуває під вартою, оскільки щодо нього проводилось досудове розслідування та судовий розгляд, згідно вироку Петрівського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2024 року, таким чином, він не мав можливості належним чином виконувати свої батьківські обов`язки щодо неповнолітніх дітей.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч. 1 ст.164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Однак, відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно своїх дітей в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вищий спеціалізований суд України у справі № 211/559/16-ц від 01 листопада 2017 року зауважив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. При позбавленні батьківських прав суду слід не тільки встановити ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, а також чи попереджувався батько офіційно про необхідність змінити ставлення до дитини. Позиція Верховного Суду у даній справі базується, серед іншого, на рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, не було достовірно доведено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не встановлено обставин, які є беззаперечними підставами для позбавлення відповідача батьківських прав, у зв`язку з чим, слід відмовити в задоволенні позову.

Отже, з наданих позивачкою доказів не вбачається наявність підстав передбачених ст.164 СК України, а тому застосування до відповідача такого виняткового заходу як позбавлення батьківських прав суд вважає недоцільним.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, сплачена сума судових витрат, які складаються з судового збору не відшкодовується позивачеві.

Вказані правовідносини регулюються ст.ст. 150,155,157,164,165,166,167,169 СК України та ст.8,12 Закону України «Про охорону дитинства».

Керуючись ст.ст. 141,263,264,265,268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи - Служби у справах дітей та сім`ї Маловільшанської сільської територіальної громади, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2024 року.

Суддя С.І.Колесник