Ухвала

від 09.10.2024 по справі 564/3790/24

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3790/24

09 жовтня 2024 року

Костопільський районний суд Рівненської області в особі головуючої судді Грипіч Л. А.

розглянувши заяву представника Фермерського господарства «Мерінос» - адвоката Михайлова Володимира Олександровича про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

Представник Фермерського господарства «Мерінос» - адвокат Михайлов В. О. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на трансформаторну підстанцію зерноскладу - адреса АДРЕСА_1 , площею 23,8 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 1530796056234; автовагову зерноскладу - адреса АДРЕСА_1 , площею 50,8 кв.м, реєстраційний помер ОНМ 1530820356234; зерносклад механізований - адреса АДРЕСА_1 , площею 1184,0 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 1530816756234, комбікормовий цех з прибудовою - адреса АДРЕСА_1 , площею 352,4 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 1530811056234; насіннєвий зерносклад - адреса АДРЕСА_1 , площею 1501,8 кв.м., реєстраційний номер ОНМ 1530804256234 - із забороною відчуження, передачі в оренду, користування на користь третіх осіб та вчинення будь-яких реєстраційних, виконавчих та нотаріальних дій.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що Фермерське господарство «МЕРІНОС», (КОД ЄДРПОУ 42714935), було власником об`єктів нерухомого майна, а саме: трансформаторної підстанції зерноскладу, що за адресою: АДРЕСА_1 , площею 23,8 кв.м., номер запису про реєстрацію права власності 31420871; автовагової зерноскладу, що за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 31422067; зерноскладу механізованого, що за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 31420571; комбікормового цеху з прибудовою, що за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 31422596; насіннєвого зерноскладу, що за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1501,8 кв.м., номер запису про реєстрацію право власності 31422806.

Реєстрація права власності на вказані об`єкти нерухомого майна відбулася на підставі рішення №2 засновника Фермерського господарства «Мерінос» від 25.04.2019 року та акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 25.04.2019 року шляхом внесення членами-засновниками майнових вкладів у вигляді об`єктів нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу фермерського господарства.

Таким чином, ФГ «Мерінос» в законний спосіб та в порядку п.48 Постанови КМУ від 25.12.2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснило реєстрацію права власності на вищезазначені об`єкти нерухомого майна.

В подальшому ФГ «Мерінос» оформило право оренди земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомості.

Водночас, 21.08.2024 року державним реєстратором Управління «Центр надання адміністративних послуг» Костопільської міської ради Мигловець І.Я. було здійснено реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме здійснено реєстрацію права власності на об`єкти нерухомості, які належали на праві власності ФГ «Мерінос» за фізичною особою - ОСОБА_1 .

Зокрема, право власності за ОСОБА_1 зареєстровано на трансформаторну підстанцію зерноскладу - адреса АДРЕСА_1 , площею 23,8 кв.м.; автовагову зерноскладу - адреса АДРЕСА_1 ; зерносклад механізований - адреса АДРЕСА_1 , комбікормовий цех з прибудовою - адреса АДРЕСА_1 ; насіннєвий зерносклад - адреса АДРЕСА_1 , площею 1501,8 кв.м.

Підставами для проведення державної реєстрації вказано: постанова суду, серія та номер: 564/1818/20, виданий 13.07.2021, видавник: Рівненський апеляційний суд; постанова суду, серія та номер: 564/1818/20, виданий 04.05.2022, видавник: Касаційний цивільний суд Верховного Суду.

Державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 здійснена після скасування записів про державну реєстрацію права власності на ті ж об`єкти нерухомості за ФГ «Мерінос».

Проте, згідно постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 04.05.2022 року у справі №564/1818/20, яку вказав державний реєстратор при реєстрації права власності за ОСОБА_1 було зазначено в резолютивній частині про те, що постанову Рівненського апеляційного суду від 13 липня 2021 року в частині позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Мерінос» про скасування записів про реєстрацію права власності скасовано, в задоволенні цих позовних вимог відмовлено, однак державний реєстратор не врахував цих обставин, які вказані в судовому рішенні та скасував записи про державну реєстрацію права власності за ФГ «Мерінос».

Також, згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 раніше було зареєстровано право власності на будівлю насіннєвого зерноскладу загальною площею 1583,2 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35288897 від 22.05.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1253428156234 та на будівлю трансформаторної підстанції зерноскладу загальною площею 3,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35288475 від 22.05.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1253401856234.

Тобто, державним реєстратором Управління «Центр надання адміністративних послуг» Костопільської міської ради Мигловець І. Я. було здійснено повторну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на два з п`яти спірних об`єктів нерухомості, що не допускається положеннями Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи вказані обставини ФГ «Мерінос» має намір звернутися до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до державного реєстратора Управління «Центр надання адміністративних послуг» Костопільської міської ради Мигловець І.Я. та ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на спірні об`єкти нерухомості.

Забезпечення позову необхідне задля недопущення здійснення відносно спірного майна будь-яких правочинів у майбутньому. Невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість учасникам справи - ОСОБА_1 , тобто відповідачу, відчужити, передати в оренду, користування тощо спірні об`єкти нерухомості на користь третіх осіб в буд-який час і, як наслідок, призведе до неможливості поновлення заявником (позивачем) своїх порушених прав та законних інтересів.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника (позивача), а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Учасники справи в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

При дослідженні заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів судом встановлено, що заявником до вказаної заяви не надано доказів, які б вказували на порушення прав ФГ «Мерінос», за захистом яких воно має намір звернутися до суду.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №396577144 від 26.09.2024 року власником спірного майна є ОСОБА_1 .

Покликання заявника на постанову Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 04.05.2022 року у справі №564/1818/20, як на підставу для забезпечення позову є необгрунтованим.

Як вбачається з мотивувальної частини вказаної постанови, колегія суддів Верховного Суду погодилася з висновком Рівненського апеляційного суду про те, що віндикаційний позов ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає задоволенню.

Також колегія суддів Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Аналогічний висновок наведений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Отже, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що витребування майна з чужого незаконного володіння є ефективним способом захисту порушених прав і в повній мірі забезпечить відновлення порушених прав позивача ОСОБА_1 .

Таким чином, Верховний Суд по суті залишив постанову Рівненського апеляційного суду від 13.07.2021 року в силі і погодився з тим, що ОСОБА_1 є власником спірного майна, а державна реєстрація права власності на вказані об`єкти нерухомості була проведена державним реєстратором без порушень норм чинного законодавства.

Відтак, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з`ясувавши розмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, суд дійшов переконливого висновку, що наведені у заяві про забезпечення позову доводи не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з тим, заявником не подано доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчиняє чи намагається вчинити дії по відчуженню, передаванню в оренду, користуванню спірних об`єктів нерухомості на користь третіх осіб, а відтак заява представника Фермерського господарства «Мерінос» - адвоката Михайлова В. О. про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Фермерського господарства «Мерінос» - адвоката Михайлова Володимира Олександровича про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з моменту її оголошення суддею.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 09 жовтня 2024 року.

СуддяЛ. А. Грипіч