Ухвала

від 09.10.2024 по справі 707/1226/24

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.10.2024 Справа № 707/1226/24

№ 2-о/696/45/24

УХВАЛА

іменем України

09 жовтня 2024 року Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

при секретарі Бондарь Д.В.,

з участю заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

представника заінтересованої особи Кучми А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Леськівської сільської ради, відділ № 5 (м. Кам`янка) ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кучер Ю.В. звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області із заявою, в якій просить встановити факт, що він самостійно виховує і утримує малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява мотивована тим, що 17 грудня 2010 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Грушківської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, про що складено актовий запис № 05. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу " ОСОБА_3 ".

В шлюбі у них народилися діти: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають із батьком.

23 квітня 2024 року суддею Черкаського районного суду Черкаської області видано судовий наказ, за яким з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 квітня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Зазначено, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує дітей. Встановлення факту самостійного виховання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно заявнику для реалізації своїх прав як батька - особи, яка самостійно виховує і утримує дитину, в тому числі права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також з метою захисту прав та інтересів дитини.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 03 травня 2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06 червня 2024 року справу за територіальною підсудністю передано на розгляд до Кам`янського районного суду Черкаської області.

04 липня 2024 року ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області справу прийнято до провадження за правилами окремого провадження.

30 липня 2024 року ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області до участі у розгляді справи залучено як заінтересовану особу Міністерство оборони України.

16 вересня 2024 року ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області до участі у розгляді справи залучено як заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали вимоги заяви про встановлення юридичного факту з підстав, викладених у ній. Вказали, що спір про право в даних правовідносинах відсутній.

Заінтересована особа ОСОБА_3 проти задоволення заявлених вимог заперечень не має.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Кучма А.Г. просила відмовити у задоволенні заяви за безпідставністю і недоведеністю заявлених вимог належними та допустимими доказами, вбачаючи спір про право.

Від заінтересованої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Леськівської сільської ради - надійшла до суду заява про розгляд справи без участі представника служби, проти задоволення пред`явлених вимог заперечень немає.

Від заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_5 - надійшла до суду заява про розгляд справи без участі представника центру, ухвалення рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Відділ № 5 (м. Кам`янка) ІНФОРМАЦІЯ_1 свого представника у судове засідання не направив, хоча про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

У справі, яка є предметом розгляду, заявник просить встановити факт самостійного виховання і утримання дитини. Заявлені вимоги пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу - батька, який самостійно утримує і виховує дитину.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Навіть якщо один із батьків проживає окремо від дитини, має здійснювати батьківські права та виконувати обов`язки, необхідні для виховання дитини.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання та утримання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків, зокрема, щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання й утримання дитини.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.

У порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо вони не пов`язані з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

У цій справі шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано згідно з рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 08 травня 2024 року, на підставі судового наказу судді Черкаського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2024 року з матері стягуються аліменти на користь батька на утримання дитини.

Спори, що виникають між сторонами, вирішуються шляхом перемовин, а в разі неможливості вирішити конфлікт - у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У даній справі заявник просить встановити факт самостійного виховання і утримання ним дитини, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.

Так, у статті 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право, зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні та утриманні дитини та/або ухилення від участі у вихованні й утриманні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п`ята статті 19 СК України).

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема, від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає встановленню в порядку окремого провадження, оскільки є спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 вересня 2024 року по справі № 201/5972/22.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог частини шостої статті 294 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-260, 294, 315, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Леськівської сільської ради, відділ № 5 (м. Кам`янка) ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, - залишити без розгляду.

Роз`яснити заінтересованим особам, що згідно з положенням ч. 6 ст. 294 ЦПК України вони мають право подати позов на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.А. Білопольська