Рішення

від 08.10.2024 по справі 127/23183/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/23183/24

Провадження № 2/127/3283/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря Поляруш І.О.,

представника позивача адвоката Томляк Таїси Сергіївни,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Подолян Ольга Олександрівна про стягнення безпідставно набутих коштів,

УСТАНОВИВ:

У липні 2024 із позовом до суду звернувся ОСОБА_2 , який просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь безпідставно набуті кошти у розмірі 101914,43 грн. Мотивував заявлені вимоги тим, що між сторонами виникли домовленості з купівлі - продажу земельної ділянки кадастровий номер 0525684600:03:002:0042. Сторони дійшли спільної згоди стосовно ціни земельної ділянки, а саме 101914,43 грн. Перед укладенням договору купівлі - продажу позивач перерахував зазначені кошти на банківський рахунок відповідачки. Проте ОСОБА_1 отримавши кошти відмовилася підписувати договір купівлі - продажу земельної ділянки та повертати кошти.

Ухвалою суду від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.07.2024 застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у розмірі позовних вимог у сумі 101914,43 грн.

Ухвалою суду від 16.09.2024 здійснено перехід з спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила позов задовольнити із підстав наведених у позовній заяві. Також зобов`язалася надати підтвердження витрат на правову допомогу на протязі п`ятьох днів.

Відповідачка у підготовчому судовому засіданні позов визнала.

Третя особа приватний нотаріус Подолян О.О. надала суду письмові пояснення у яких зазначила, що нею було призначено час для посвідчення договору купівлі продажу земельної ділянки кадастровий номер 0525684600:03:002:0042 між сторонами. Вона підготувала текст договору з яким сторони мали ознайомитися. Покупець відповідно до квитанції здійснив розрахунок з продавцем. Проте ОСОБА_1 у останній момент відмовилася укладати договір купівлі - продажу. Мотиви та підстави відмови їй не відомі.

Суд дослідивши надані докази встановив, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 0525684600:03:002:0042, розташована на території колишньої Северинівської сільської ради, Ямпільського району, загальна площа 2,0175 га.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості вартість земельної ділянки кадастровий номер 0525684600:03:002:0042 становить 48371,70 грн.

Згідно витягу №НВ-9941196862024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок вартість земельної ділянки становить 101914,43 грн.

Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення даної статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц викладено позицію про те, що: « … зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала»

Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №910/16664/18: «Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.»

Згідно із постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20: «Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позовні вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти у розмірі 101 914 (сто одна тисяча дев`ятсот чотирнадцять) гривень 43 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 .

Третя особа: приватний нотаріус Подолян Ольга Олександрівна, адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено 08.10.2024.

Суддя: