Рішення

від 09.10.2024 по справі 727/10687/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/10687/24

Провадження № 2-о/727/494/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

секретар судового засідання Вакарчук Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 44956923; адреса місцезнаходження: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 29) про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог.

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду (в порядку вимог 317 ЦПК України) з заявою про встановлення факту смерті, в якій просить суд, встановити факт того, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області помер в певний час ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Старопетрівка Бердянського району Запорізької області держава Україна у віці 92 роки.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги посилається на те, ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Старопетрівка Бердянського району Запорізької області держава Україна помер громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стверджує, що вона є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб. Посилається на те, що після смерті батька вона звернулась до органів нотаріату України стосовно оформлення спадщини, де їй повідомили, що факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом ДРАЦС України, яке в нього відсутнє, бо на момент смерті її батька в в селі Старопетрівка Бердянського району Запорізької області органи влади України евакуювались внаслідок повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну.

Окрім того, зазначає, що їй було повідомлено, що органи ДРАЦС України не зможуть зареєструвати смерть її батька на підставі Свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 15.11.2022 року виданого Сімферопольським районним відділом запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, виданого на тимчасово окупованій території, адже відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, та відповідно будь-який акт, виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Зазначає, що саме тому вона попередньо не зверталася до органів ДРАЦС України з заявою про реєстрацію смерті батька. Посилається на те, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 , необхідне для реєстрації його смерті в Державному реєстрі актових записів України, отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка для подальшого звернення до органів нотаріату України для оформлення спадщини.

На підставі вищевикладеного, просить встановити факт того, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області помер в певний час ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Старопетрівка Бердянського району Запорізької області держава Україна у віці 92 роки.

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою суду від 03.10.2024 року заяву було залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року, після усунення заявником недоліків, по справі відкрито окреме провадження та призначено судове засідання.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явивлася, про час, дату та місце розгляду справи була належним чином повідомлена судом. Представник заявника ОСОБА_3 просила розгляд справи проводити за її відсутності та за відсутності її довірителя.

Представник заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце судового розгляду справи. До суду скерували заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.

Ураховуючи передбачену законом невідкладність розгляду такої категорії справ, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутність учасників за наявними у справи доказами.

Заперечень, пояснень від заінтересованої особи на заяву ОСОБА_1 не поступило.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Положеннями ст.4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.8 ч.1ст.315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно із ч. ч. 1, 2ст. 317 ЦПК Українизаява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України.

Статтею 18Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбаченихКонституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права, у своїх рішеннях у справах "Лоізіду проти Туреччини", "Кіпр проти Туреччини" та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" зазначив, що зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території, дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.

Суд зазначає, що документи видані органами чи установами (зокрема лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток, можуть братися до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядкустаттею 317 ЦПК України.

Відповідно ч.1ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пунктом 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024.

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Згідно роз`яснень, даних в п.13Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Досліджені докази та застосовані норми права.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Старопетрівка Бердянського району Запорізької області держава Україна помер громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 15.11.2022 року виданого Сімферопольським районним відділом запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Старопетрівка Бердянського району Запорізької області держава Україна (а.с.9).

Заявниця ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб (щодо іншого прізвища) (а.с.10-11).

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який діє по теперішній час.

Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Законом України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України, зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Частиною першою статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, які можуть бути встановлені судом.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2345-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» (що набрав чинності 07 серпня 2022 року) було внесено зміни до статті 317 ЦПК України.

Згідно ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦПК України визначено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України`тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України.

Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цьогоЗаконупоширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України`передбачено, що у разі порушення положень цьогоЗаконудержавні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Частинами 2, 3, 4 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

За положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбаченихКонституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до п. 13 постанови №5 Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке полягає у з`ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою (п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5).

Враховуючи те, що заявник отримати свідоцтво про смерть на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження не може, що зумовило неможливість реєстрації смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, і усунення цього порушення іншим шляхом ніж судовим, не вбачається можливим, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті у судовому порядку, що також за правилами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Заявник ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , заінтересованою особою на права, обов`язки та законні інтереси якого впливає встановлення факту смерті, що породжує юридичні наслідки для неї, в тому числі, для державної реєстрації смерті померлої особи, проведеної державним органом України та інших, пов`язаних з цим дій.

Судом встановлено, що заявник попередньо не звертався до органів ДРАЦС України з заявою про реєстрацію смерті батька.

Разом з цим, судова практика не передбачає обов`язкового попереднього звернення до органів ДРАЦС для отримання відмови, оскільки неможливість реєстрації є очевидною в силу закону. Дана позиція викладена в листі Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду №985/0/208-21 від 22.04.2021 року, згідно якого вимоги судів щодо обов`язкового отримання відмови від органів ДРАЦС у реєстрації смерті визнані такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для проведення державної реєстрації його смерті компетентним органом виконавчої влади України, отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразку, та відповідно для вступу у спадок.

Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, висловлено позицію, яка відображена в інформаційному листі «Про окремі питання застосування Закону України від 04.02.2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до ЦПК України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», а саме зазначено, що «під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «llascu and Others v. Moldova and Russia»), де, грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 ЦПК України).

Судове рішення про встановлення факту смерті є підставою для одержання в органах РАЦСУ документу, що підтверджує смерть особи, воно має значення для подальшої реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Відповідно до частини 2ст. 317 ЦПК Українисправи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Згідно частин 1, 4, 5 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що дійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Згідно пункту 8 статті 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

У відповідності до ч.21 ст.5 Закону України «Про судовий збір» - від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв`язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Таким чином, оскільки заявник ОСОБА_1 на підставі вказаної норми закону, звільнена від сплати судового збору, судовий збір слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258, 259, 263 - 265,

268,293, 315, 317, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Старопетрівка Бердянського району Запорізької області держава Україна.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення підлягаєнегайному виконанню.

Копію рішення суду направити до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для державної реєстрації смерті померлої особи.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Повний текст судового рішення складено 09.10.2024 року.

Суддя Слободян Г.М.