Рішення

від 24.09.2024 по справі 754/62/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1660/24 Справа №754/62/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря судових засідань Шклярської К.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , який в ході розгляду справи було уточнено та збільшено позовні вимоги.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08.05.2019 року було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка» за адресою: 02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 34-Е, згідно з відомостями про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 та одним із співвласників утвореного ОСББ «ЖК Лісова Казка». Відповідач неналежним чином не виконує обов`язки щодо сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території, в результаті чого у нього виникла заборгованість. Окрім цього у відповідача обліковується заборгованість за електроенергію. У відповідності до положень Статуту Об`єднання та чинного законодавства України 23 травня 2021 року було проведено загальні збори ОСББ «ЖК Лісова Казка», на яких було прийнято рішення: «Затвердити щомісячний внесок на забезпечення охорони багатоквартирних будинків ОСББ « ЖК Лісова Казка» в розмірі 115 грн. для всіх власників квартир та нежитлових приміщень (без кладових і підвальних приміщень) Об`єднання, що перебувають у їх власності на кожний об`єкт нерухомості окремо. Залишки по добровільним внескам, які сплачені мешканцями до 01.06.2021 та враховані на оплату послуг охорони, внески як початкове сальдо по внеску на охорону. Встановити, що внесок на охорону багатоквартирних будинків ОСББ « ЖК Лісова Казка» сплачується співвласниками, починаючи з червня місяця 2021 року включно». Тобто, на відповідача як власника квартири покладається обов`язок зі сплати, починаючи з червня місяця 2021 року включно, кожного місяця внеску на забезпечення охорони багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова Казка» у розмірі 115 грн. У зв`язку із не сплатою відповідачем зазначеного вище щомісячного внеску на забезпечення охорони багатоквартирних будинків ОСББ « ЖК Лісова Казка» позивач звертається до суду. У відповідності до положень Статуту Об`єднання та чинного законодавства України 23 травня 2021 року було проведено загальні збори ОСББ « ЖК Лісова Казка», на яких було прийнято рішення: затвердити одноразовий внесок на встановлення камер відеоспостереження, шлагбаумів, воріт, калиток з метою охорони спільного майна на території багатоквартирних будинків ОСББ « ЖК Лісова Казка» в розмірі 505 грн. для всіх власників квартир та нежитлових приміщень (без кладових і підвальних приміщень) Об`єднання, що перебувають у їх власності на кожний об`єкт нерухомості, окремо. Встановити, що одноразовий внесок для охорони спільного майна може бути оплачений одним платежем або частинами та сплачується співвласниками до 20 грудня 2021 року. Тобто, на відповідача як власника квартири покладається обов`язок зі сплати такого внеску до 20 грудня 2021 року у розмірі 505 грн. Позивач змушений звернутись до суду з проханням стягнути з відповідача як власника квартири заборгованість в загальному розмірі 9 810,13 грн.

Ухвалою суду від 11.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали цивільної справи, враховуючи, що від відповідача на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання», ухвалою суду від 05.04.2024 року було здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

26 лютого 2024 року представником позивача подана заява про збільшення позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання подала заяву з проханням слухати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила про їх задоволення в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 08.05.2019 було зареєстровано ОСББ «ЖК «Лісова Казка», місцезнаходженя якого за адресою: 02089, м. Київ, вулиця Радистів 34-Е.

Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ «ЖК «Лісова Казка» від 25.09.2022 року, зборами прийнято рішення затвердити внесок на утримання будинків в розмірі 9,68 грн. за один квадратний метр належної співвласнику квартири та/або нежитлового приміщення.

Згідно витягу з протоколу загальних зборів ОСББ від 23.05.2021 року, на зборах прийнято рішення затвердити щомісячний внесок на забезпечення охорони багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК «Лісова Казка» в розмірі 115,00 грн. для всіх власників квартир та нежитлових приміщень (без кладових і підвальних приміщень) Об`єднання, що перебувають у їх власності на кожний об`єкт нерухомості окремо. Також встановлено, що внесок на охорону багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова Казка» сплачується співвласниками, починаючи з червня місяця 2021 року включно.

З матеріалів справи також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку регулюються Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Договором про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем комунальних послуг є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Згідно з п.1, 5, 10 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

За приписами ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем.

Статтею 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», передбачено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.

З розрахунку, наданого позивачем слідує, що з 01.07.2023 року по 19.02.2024 року у відповідача виникла заборгованість зі сплати внесків та інших платежів в сумі 9 810,13 грн., з яких 6133,28 грн. - боргу за несвоєчасну оплату внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; 1,68 грн. - боргу за електроенергію; 3170,17 грн. - боргу за несвоєчасну оплату внесків на забезпечення охорони багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова Казка»; 505 грн. - одноразовий внесок на встановлення камер відео спостереження, шлагбаумів, воріт, калиток з метою охорони спільного майна на території багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК «Лісова казка».

Вказані доводи позивача та наданий розрахунок відповідачем належним чином не оспорені та не спростовані.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000 та від 30.09.2009 №23-рп/2009.

Зі змісту ст. 58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, у відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п. 6 ст. 1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем долучено: договір про надання правової допомоги від 28 грудня 2023 року, укладений між адвокатом Бондар І.П. та позивачем Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Лісова Казка» в особі голови Синківського О.В., акт про надання правової допомоги від 15 березня 2024 року з назвою послуг та їх вартістю; платіжну інструкцію №996 від 15.03.2024 року на суму 5 000 грн.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені представником вимоги витрат на правничу допомогу є обґрунтованими в частині, а саме в розмірі 3 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 64, 66, 67, 162 Житлового кодексу України, ст. 509, 526, 625 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка» (м. Київ, вул. Радистів 34Е, ЄДРПОУ: 42989344) заборгованість по сплаті внесків та інших платежів в загальному розмірі 9 810,13 грн., судовий збір в розмірі 2 684 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Повний текст рішення суду складено 04.10.2024 року.

Суддя Н.Д.Буша