Рішення

від 24.09.2024 по справі 456/5481/23

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/5481/23

Провадження № 2/456/258/2024

РІШЕННЯ

іменем України

24 вересня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Кулешник С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,10 га, що знаходиться за адресою Львівська область, Стрийський район, с. Лисовичі, Лисовицька сільська рада, кадастровий номер 4625384000:01:002:0012, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 629/3-091 від 16.05.2008 року, яка складає 114 126,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 16.05.2008 року AT «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 629/3-091. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків AT«Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року. 12.08.2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа- Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Відповідно до умов вищевказаного договору, кредитор зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі 25000 доларів США. Відповідно додоговору провнесення змін№ 1до договорувідновлювальної кредитноїлінії №629/3-091від 16.05.2008року,змінено валютукредиту тапереведено сумуКредиту 19256,24доларів США,в гривню,заборгованість становить167527,46грн.Відповідно додоговору,відповідач зобов`язуєтьсяв порядкута наумовах,що визначенідоговором,повертати кредит,виплачувати процентиза користуваннякредитом,сплачувати неустойкита іншіпередбачені платежів сумі,строки тана умовах,що передбаченідоговором тадодатком №1до нього-графіком погашеннякредиту.Позивач своїзобов`язання задоговором виконавв повномуобсязі,надавши відповідачевікредит.В своючергу відповідачненалежно виконуєвзяті насебе зобов`язання,чим грубо порушуєістотні умовикредитного договору,в результатічого станомна 07.07.2023виникла заборгованістьза кредитом97991,72грн.,за відсотками16135,02грн.З метоюзабезпечення належноговиконання зобов`язанняза кредитнимдоговором від16.05.2008між кредиторомта іпотекодавцем,якими є ОСОБА_1 ,укладено Іпотечнийдоговір,відповідно доумов якогоІпотекодавець передавКредитору віпотеку нерухомемайно,а саме земельну ділянку площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Лисовичі, Лисовицька сільська рада, кадастровий номер 4625384000:01:002:0012.

Представник позивача АТ «Сенс Банк» - Блажевський П.І. позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просив позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. Покликається на те, що 16.05.2008р. між АКБ СР «Укрсоцбанк», як кредитором та ОСОБА_2 , як позичальником, укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №629/3-091, відповідно до якого банк зобов`язувався надати ОСОБА_2 25000 доларів США. Відповідно до п. 1.2 Кредит надавався Позичальнику на споживчі потреби. 16.05.2008року між АКБ СК «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до якого відповідач як Іпотекодавець, передала в іпотеку Іпотекодержателю, АКБ СР «Укрсоцбанк», у якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №629/03-091 від 16.05.2008р., укладеного між банком та ОСОБА_2 , земельну ділянку, площею 0,10 га, що розташована за адресою: с. Лисовичі, Стрийського району, Львівської області кадастровий номер: 4625384000:01:002:0012, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку. Експертна оцінка земельної ділянки переданої відповідачем в іпотеку станом на 01 травня 2008року становила 159000,00 грн. 07.08.2012р. між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено Договір про внесення змін №1 до Договору відновлювальної кредитної лінії №629/3-091 від 16.05.2008 року, яким змінено валюту кредитування та переведено суму кредиту 19256,24 дол. США в гривню, що станом на дату укладення цього договору становить 167 527,46 грн., а також визначено кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом до 06 серпня 2032 року. 07.08.2012р. між банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін №1 до Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Дутко О.В. від 16.05.2008р., в якому зазначено зміни щодо змісту та розміру основного зобов`язання, строку і порядку його виконання. У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 07.07.2023 року виникла заборгованість на загальну суму 114 126,74 грн., в тому числі: за кредитом 97991,72грн. та за відсотками 16135,02 грн., що нібито підтверджується розрахунком заборгованості. Однак, такі твердження позивача є безпідставними та необґрунтованими. Адже позивач жодного разу не надсилав відповідачу повідомлення про необхідність сплати боргу, який виник у ОСОБА_2 . Відповідач також не отримувала вимоги Банку про усунення порушень за №6/10 від 10.07.2023р., яку позивач долучив до позову, в якій позивач повідомляє про наявність у боржника ОСОБА_2 боргу за кредитним договором №629/3-091 від 16.05.2008р., та у випадку невиконання цієї вимоги, Банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки. Доказів отримання відповідачем, як Іпотекодавцем, такої вимоги банк суду не надав, а лиш надав доказ направлення такої вимоги поштою. Крім того, відповідач категорично не погоджується з розміром заборгованості за кредитом, яку позивач зазначає у змісті свого розрахунку та позовної заяви, оскільки згідно наданих квитанцій, ОСОБА_2 сплатив суму боргу.

Крім того, згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року N 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку"доповнити пунктом 5-2 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 4 0 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону. Враховуючи, що на даний час воєнний стан в Україні триває, відтак вважає, що позивач немає права звертати стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а тому позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не пілягають.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заперечив проти позову та просив відмовити в його задоволенні за безпідставністю, оскільки ОСОБА_2 було повністю погашено заборгованість за кредитним договором №629/3-091 від 16.05.2008 року.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.05.2008 року між AT «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 629/3-091.

Відповідно доумов вищевказаногодоговору, кредиторзобов`язується надатипозичальникові кредиту розмірі 25 000,00 доларів США.

Відповідно до договору про внесення змін № 1 до договору відновлювальної кредитної лінії № 629/3-091 від 16.05.2008 року, змінено валюту кредиту та переведено на суму кредиту 19256,24 доларів США, разом із нарахованими процентами в сумі 1375,22 доларів США в гривню за курсом 8,12 грн. за один долар США, що станом на дату укладення цього договору про внесення змін загалом становить 167527,46 грн.

16.05.2008 року між Акцонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», надалі іпотекодержатель та ОСОБА_1 , надалі за текстом іпотекодавець, яка є майновим поручителем ОСОБА_2 , надалі за текстом позичальник, було укладено іпотечний договір.

Відповідно до пункту 1.1. іпотечного договору, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержатлю у якості забезпечення виконання позичальником та/або Іпотекодавцем зобов`язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 629/3-091 від 16 травня 2008 року, укладеним між Іпотекодержателем та Позичальником, «Основне зобов`язання», наступненерухоме майно: земельну ділянкуплощею 0,10га,що розташованаза адресою:село Лисовичі,Стрийського районуЛьвівської області,кадастровий номер4625384000:01:002:0012 цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку.

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року. 12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції.

30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа- Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

В позовній заяві позивач вказує, що ОСОБА_2 неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору в результаті чого станом на 07.07.2023 у нього виникла заборгованість за кредитом 97 991,72 грн. та за відсотками 16135,02 грн., а всього разом 114126,74 грн.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що відповідачем до матеріалів справи додано квитанції про оплату тіла кредиту за договором №629/3-091 від 16.05.2008 року: № К9Е2-581К-ВА42-8685 від 02.06.2023 року на суму 2500 грн., №036Н-СТ79-НМС7-52Р6 від 02.09.2023 на суму 3000 грн; №Н7КО-223К-4РК3-60ТВ від 01.08.2023 року на суму 3000 грн., №7В84-Х2ВН-91А3-0СЕ0 від 26.09.2023 на суму 4000 грн., №РМНА-897А-5810-В6С6 від 18.10.2023 на суму 4000 грн., №5В0С-69ТМ-К1АМ-6КРЕ від 11.11.2023 на суму 5000 грн., №МВ51863237 від 05.12.2023 року на суму 25000 грн., №ТХ76-ВЕТС-АЕ5М-9Н9Е від 01.02.2024 року на суму 3000 грн., №Х6АС-7Н2Т-Х699-6ВР4 від 05.03.2024 на суму 4000 грн., №ВАВЕ-М275-М7РС-7Т0Х від 29.03.2024 року на суму 3000 грн., №5М85-Т527-07РХ-Н7А6 ВІД 01.05.2024 року на суму 5000 грн., №64Т2-Е1КС-6ВАС-5МР7 від 29.05.2024 на суму 5000 грн., №Х4К9-00ВТ-0АХК-МЕНЕ від 31.05.2024 року на суму 5000 грн., №46N1-IXQQ-EUYX-VRW9 від 05.06.2024 року на суму 20000 грн., №МНТМ-СКНС-Х423-Н539 від 11.07.2024 року на суму 5000 грн., №8252-СВ7Е-5ВС9-8ВАА від 07.08.2024 року на суму 5000 грн., №ХТ16-9МВ7-В54Х-АВ91 від 13.08.2024 року на суму 5000 грн., №79ТН-ЗК44-Е51Т-МСМТ від 26.08.2024 року на суму 7627 грн., а всього разом 114127 грн., а також квитанцію про оплату судового збору №20РТ-КЕ36-9Р6А-СА92 від 05.09.2024 року на суму 2684 грн.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання за договором таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом його визнання на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 та ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Як визначено ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття5 ЦПК України).

У відповідностідо ч.ч.1-3ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збираннядоказів уцивільних справахне єобов`язком суду,крім випадків,встановлених цимКодексом.Суд маєправо збиратидокази,що стосуютьсяпредмета спору,з власноїініціативи лишеу випадках,коли ценеобхідно длязахисту малолітніхчи неповнолітніхосіб абоосіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена,а такожв іншихвипадках,передбачених цимКодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст..76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування .Предметом доказуванняє обставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст..80ЦПК Українидостатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі`під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ст.2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно достаті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно дост. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки позичальником ОСОБА_2 були повністю виконані зобов`язання за кредитним договором №629/3-091 від 16.05.2008 року, який був предметом іпотечного договору, а тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 01.10.2024 року.

Головуючий суддя С. С. Сас