Рішення
від 03.10.2024 по справі 757/34341/24-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34341/24-ц

Пр. № 2-7381/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бусик О.Л.

секретаря судового засідання Романенко Ю.О.

справа 757/34341/24-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АНЕКС ПЛЮС»

суть спору: про стягнення невиплачених коштів по вагітності та пологам

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНЕКС ПЛЮС» про стягнення невиплачених коштів по вагітності та пологам, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2024 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила суд стягнути з відповідача невиплачені кошти по вагітності та пологам згідно з листа непрацездатності за 2023 рік у розмірі 27 733, 86 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона з 20 квітня 2016 року перебуває у трудових відносинах з ТОВ «АНЕКС ПЛЮС». З 12 квітня 2023 року вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 5-ти років.

На підставі викладеного, позивач просила задовольнити позов та проводити розгляд справи у її відсутність.

Ухвалою судді від 05 серпня 2024 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Основним Законом України статтею 43 Конституції України передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати працю працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Позивач з 20 квітня 2016 року перебуває у трудових відносинах з ТОВ «АНЕКС ПЛЮС», з 12 квітня 2023 року вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 5-ти років.

Згідно довідки №12-04-к від 12 квітня 2023 року, виданої ТОВ «АНЕКС ПЛЮС» ОСОБА_1 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 5-ти років.

Згідно листа Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області від 19 січня 2024 року №0300-0312-8/3922, заява-розрахунок подається страхувальником через Єдиний державний вeб-пopтал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України на підставі сформованого листка непрацездатності. Застрахованій особі ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 листок непрацездатності з номером випадку непрацездатності 8004406-2015098811-1 бyв сформований в кабінеті страхувальника ТОВ «АНЕКС ПЛЮС», код ЄДРПОУ 36347850. По даному питанню рекомендовано застрахованій особі звернутися у бухгалтерію своєї організації, щоб вони подали і опрацювали через особистий кабінет страхувальника на веб-порталі Пенсійного фонду України заяву-розрахунок для оплати вищевказаного листка непрацездатності.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ, організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхувальник зобов`язаний: надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Стаття 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачає виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності як вид матеріального забезпечення та соціальних послуг. Згідно вказаної статті видом матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності є допомога по вагітності та пологах.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви. Згідно частини 2 вказаної статті страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

За приписами п.2 ч.1 ст. 29 вказаного Закону застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Положеннями ч. 1 ст. 25 Закону визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Відповідно до положень ст.179 КЗпП України, на підставі медичного висновку жінкам надається відпустка у зв`язку з вагітністю та пологам тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 днів (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів -70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про відпустки» фінансування допомоги по вагітності та пологах, а також по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку провадиться з коштів державного соціального страхування.

Таким чином, джерелом фінансування допомоги по вагітності та пологах працюючим жінкам є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а роботодавець при цьому фактично виступає посередником між Фондом та застрахованою особою, на якого законом покладається обов`язок своєчасно та в повному обсязі виплатити таку допомогу працівнику при настанні страхового ризику, а в подальшому ці витрати компенсуються йому Фондом.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з вагітністю та пологами є виданий в установленому законом порядку листок непрацездатності, а у випадку роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної підтримки у сфері охорони здоров`я за погодженням з Фондом.

Фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Як встановлено судом, позивач надала всі необхідні документи для нарахування та виплати їй допомоги, однак відповідач не виконав приписи чинного законодавства для виплати позивачу допомоги по вагітності та пологам, чим порушив її права, тому вимоги позову є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 1211 грн.20 коп.

На підставі ст.ст. 16, 20, 23, 25, 26, 29, 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ст.23 Закону України «Про відпустки», ст.ст. 3-5, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 274 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНЕКС ПЛЮС» про стягнення невиплачених коштів по вагітності та пологам - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНЕКС ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 нараховані та невиплачені кошти по вагітності та пологам згідно листка непрацездатності за 2023 рік в сумі в розмірі 27 733 (двадцять сім тисяч сімсот тридцять три) гривні 86 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНЕКС ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АНЕКС ПЛЮС» (вул. Велика Васильківська, буд. 145/1, м. Київ, код ЄДРПОУ 36347850).

Повний текст судового рішення складено 09 жовтня 2024 року.

Суддя О.Л. Бусик

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.10.2024
Оприлюднено11.10.2024
Номер документу122182704
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —757/34341/24-ц

Рішення від 03.10.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Бусик О. Л.

Ухвала від 05.08.2024

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Бусик О. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні