Ухвала

від 26.09.2024 по справі 761/23284/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23284/24

Провадження № 1-кс/761/14996/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 161 001 000 126 34,

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна № 120 161 001 000 126 34 від 08.10.2016.

Звертаючись з клопотанням в порядку ст.174 КПК України, представник заявника зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/37008/16-к) в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 120 161 001 000 126 34 від 08.10.2016 був накладений арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:82:277:0078, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування доводів клопотання зазначається, що вказане кримінальне провадження №120 161 001 000 126 34 було розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, де встановлено, що 06.10.2016 невстановлена слідством особа шахрайським шляхом заволоділа п`ятьма земельними ділянками, в тому числі земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1 , та яка належать на праві власності ОСОБА_5 , чим завдала матеріального збитку в особливо великих розмірах.

При цьому, на момент накладення арешту земельна ділянка була незаконно зареєстрована за благодійною організацією «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «СВЄТОВИД» (ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_1 ) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31756033 від 06.10.2016 (час 20:11:17) відповідно до договору дарування земельної ділянки від 06.10.2016 №2295, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (надалі - Рішення про державну реєстрацію Земельної ділянки).

Також, у зв`язку з незаконністю відчуження земельної ділянки, представником власника, ОСОБА_5 , 02.11.2016 було подано до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України скаргу на дії державного реєстратора з проханням скасувати Рішення про державну реєстрацію Земельної ділянки, за результатом розгляду якої на підставі підпункту "а" пункту 2 частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерством юстиції України скасовано рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, у зв`язку з чим поновлено реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_5 , що підтверджується наказом Мінюсту України від 02.12.2016 №3444/5 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованою станом на 05.12.2016.

При цьому, арешт у вказаному провадженні накладався з метою унеможливити подальше відчуження земельної ділянки та/або використання її у своїх цілях з боку благодійної організації «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «СВЄТОВИД», яка незаконно привласнила її на підставі рішення про державну реєстрацію. Однак, з моменту скасування рішення про державну реєстрацію та поновлення реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку необхідність у застосуванні цього заходу відпала.

20.11.2021 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 22.11.2021. Разом з тим, ОСОБА_4 як спадкоємець, яка проживала разом із спадкодавцем, прийняла спадщину шляхом подання 13.12.2021 до нотаріуса заяви про прийняття спадщини.

У зв`язку з наведеним, враховуючи, що наявність такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна заважає власнику в оформленні права власності та отриманні свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з чим заявник ОСОБА_4 просила скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.10.2016, на земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник заявника - адвоката ОСОБА_3 підтримала доводи та вимоги свого клопотання та просила його задовольнити.

Уповноважений слідчий в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши доводи представника заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.10.2016 у справі №761/37008/16-к в межах кримінального провадження №12016100100012634 від 08.10.2016 був накладений арешт на земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:82:277:0078, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Приписами ст. ст. 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).

Аналізуючи наведене, слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

Одночасно вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та доведеності тієї обставини, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, а відтак клопотання заявника ОСОБА_4 про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 132, 170-174, 309, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №120 161 001 000 126 34 від 08.10.2016 - задовольнити.

Скасувати арешт земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:82:277:0078, що розташована по АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.10.2016 (справа №761/37008/16-к).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: