Повістка

від 08.10.2024 по справі 215/4151/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/550/24 Справа № 215/4151/23 Суддя у 1-й інстанції - Коноваленко М.І. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 3 ст. 270 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, заяву відповідачки ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Пономаренко Денис Юрійович, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна», про стягнення привласнених грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна», про стягнення привласнених грошових коштів, який вподальшому уточнила.

Позивачка просила суд: стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на свою користь привласнені грошові кошти в сумі 10 923,11 грн.

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 923 гривні 11 коп., як такі, що незаконно отримані.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1074,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та вирішити питання про розподіл судових витрат, зокрема, відповідачка ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій у сумі 10 000,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2024 року апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 - задоволено.

Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 квітня 2024 року - скасовано та ухвалено нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна», про стягнення привласнених грошових коштів - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 611 гривень 00 копійок.

Відповідачка ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Пономаренко Д.Ю., звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки суд не вирішив питання щодо стягнення витрат, понесених нею на професійну правничу допомогу.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати пов?язані з наданням правничої допомоги в сумі 5 000,00 грн.

До заяви про ухвалення додаткового судового рішення додано Договір про надання правової допомоги від 27 листопада 2023 року та квитанцію №0807/24 від 08 липня 2024 року про сплату адвокату Пономаренку Д.Ю. гонорару у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із Договором про надання правової допомоги від 27 листопада 2023 року, сторонами погоджено розмір витрат на професійну правничу допомогу (гонорар) на суму 5 000,00 грн, які сплачені відповідачкою ОСОБА_2 у повному обсязі (а.с. 169-171).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів, враховуючи задоволення апеляційної скарги, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, дійшла висновку, що обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, що є пропорційним до задоволених вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів ухвалює додаткове судове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна», про стягнення привласнених грошових коштів, та стягує з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати понесені професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідачки ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Пономаренко Денис Юрійович, про ухвалення додаткового рішення- задовольнити.

Ухвалити по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна», про стягнення привласнених грошових коштів- додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати понесені професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п?ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст додаткової постанови складено 08 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: