Справа № 954/335/24
Номер провадження 2/954/643/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2024 рокусмт Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Каневського В.О.,
за участю секретаря судового засідання Ферко Г.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивача Бурлая Дмитра Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до Милівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_2 вінтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Милівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування позову посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно. Позивач є донькою померлої, яка вчасно звернулася до нотаріальної контори та прийняла спадщину. Інших спадкоємців не має. За цей час позивач вже переоформила майно спадковдавця на своє імя, а саме: земельну ділянку площею 0,25 га розташованої за адресою АДРЕСА_1 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельну ділянку площею 0,10 га розташованої за адресою АДРЕСА_1 цільове призначення для індивідуального садівництва. Однак залишилося ще майно, яке належало померлій. Це будинок в АДРЕСА_1 , яке розміщене на земельній ділянці площею 0,25 га розташованої за адресою АДРЕСА_1 (три), який померла вчасно не встигла оформити.
За життя спадкодавець не встигла оформити в бюро технічної інвентаризації первісну реєстрацію права власності на будинок, так як раніше в сільській місцевості таких документів не було, право власності підтверджувалось записом в погосподарській книзі сільської ради. Під час звернення до нотаріуса з питання оформлення спадкових прав на майно після смерті спадкодавця позивачу було відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючого документа на право приватної власності на домоволодіння житлового будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я спадкодавця. Отримати зараз правовстановлюючі документи в позасудовому порядку неможливо, так як власник будинку померла, тому й успадкувати вказаний будинок без належних правовстановлюючих документів позивач не може. У зв`язку з цим, представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач, її представник у підготовче засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, клопотань не надали, причини неявки до суду не повідомили.
Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, клопотань, відзив не надав, причини неявки до суду не повідомив.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Так, суд встановив та підтверджується наявними в справі доказами, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Дудчанською сільською радою Нововоронцовського району Херсонської області.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.09.1963, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначені батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_4 .
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 23.06.1984 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 уклали шлюб, після чого позивач присвоїла прізвище « ОСОБА_8 ».
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ст. 1217 ЦПК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно дост.1216ЦК України,спадкуванням єперехід правта обов`язків(спадщини)від фізичноїособи,яка померла(спадкодавця),до іншихосіб (спадкоємців).До складуспадщини,відповідно дост.1218ЦК України,входять усіправа таобов`язки,що належалиспадкодавцеві намомент відкриттяспадщини іне припинилисявнаслідок йогосмерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392ЦК України).
З повідомлення приватного нотаріуса Нововоронцовського районного нотаріального округу Херсонської області Виноградової Н.М. від 06.02.2024 №0116/08 вбачається, що у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 відмовлено, оскільки не надано правовстановлюючих документів щодо належності житлового будинку спадкодавцю.
Вирішуючи питання про належність на праві власності спадкодавцю вказаного житлового будинку, суд керувався наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 3Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакціївід 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеногоЗакону,права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема,Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерства юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦКУкраїни таЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.
Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. У погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
На виконанняпостанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105у 1985 - 1988 роках, сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Разом з тим, вказана Інструкція не передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь, розташованих у сільській місцевості.
Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Копією виписки з погосподарської книги від 13.02.2024 №39 зазначено, що згідно з записів погосподарської книги за періоди 2021-2025 рр домоволодіння житлового будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності померлій ОСОБА_3 .
Також копією виписки з погосподарської книги від 04.03.2024 №52 зазначено, що згідно з особового рахунку погосподарського обліку № НОМЕР_4 за періоди 1991-1995 рр домоволодіння житлового будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності померлій ОСОБА_3 .
Як вбачається з технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено під літерами: А - житловий будинок, загальною площею 48,0 кв. м, у тому числі житловою 40,8 кв. м; а - прибудова; а1 - ганок; Б - літня кухня; В - літня кухня-сарай; в - веранда; Г - сарай; Д - туалет; Е - погріб з шийкою; Ж - сарай; З - душ, загальною вартістю 47700,00 грн.
З копії свідоцтв про право на спадщину за законом від 05.12.2012, зареєстрованих в реєстрі за №1286 та №1287 вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до спадкової справи № 120/2012 є спадкоємцем на майно ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: - земельну ділянку площею 0,25 га розташованої за адресою АДРЕСА_1 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); - земельну ділянку площею 0,10 га розташованої за адресою АДРЕСА_1 цільове призначення для індивідуального садівництва, що також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №235618217 та 235619014 від 05.12.2012.
З огляду на викладене, спадкодавцю на праві власності належав житловий будинок, однак, остання не здійснила державну реєстрацію права власності, оскільки на час введення житлового будинку в експлуатацію, чинне законодавство не зобов`язувало вчиняти такі дії.
Отже, суд встановив, що ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , даний будинок входить в спадкову масу після смерті ОСОБА_4 , та оскільки встановити право власності у позасудовому порядку неможливо, що позбавляє позивача ОСОБА_1 права успадкувати будинок, тому зібрані в справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.
На підставі ст. ст. 376, 1217, 1261, 1268, 1297 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 вінтересах ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_5 ) до Милівської сільської ради (74351, вул. Бериславська, 36 с. Милове Бериславського району Херсонської області; код ЄДРПОУ - 04401291) про визнанняправа власностів порядкуспадкування- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяВ.О. Каневський
Суд | Нововоронцовський районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 11.10.2024 |
Номер документу | 122184260 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Нововоронцовський районний суд Херсонської області
Каневський В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні