Ухвала

від 09.10.2024 по справі 683/2912/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2912/24

2-з/683/11/2024

У Х В А Л А

16 вересня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Цішковського В.А.

з участю: секретаря Васічевої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про витребування доказів до пред`явлення позову, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2024 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (далі (АТ КБ «Приват Банк») звернулось до суду з заявою про витребування доказів до пред`явлення позову та просить: витребувати у Старокостянтинівській державній нотаріальній конторі (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, пров. Подільський 2) копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувати у Центру надання адміністративних послуг Миролюбненської сільської ради Хмельницького району (31160, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Миролюбне, вул. Володимира Яневича, 18) інформацію про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ( АДРЕСА_1 ) станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування заяви зазначив, що 07.08.2022 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приват Банк» було укладено кредитний договір № б/н. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . На момент смерті позичальник не виконав всіх взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим за вищевказаним кредитним договором залишилась заборгованість у загальному розмірі 120 650 грн. 11.04.2024 року банк звернувся із претензією кредитора до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори, яка листом від 25.04.2024 року повідомила, що претензія кредитора зареєстрована та долучена до матеріалів спадкової справи. Проте, Старокостянтинівська державна нотаріальна контора 23.05.2024 року повідомила, що інформація щодо спадкоємців не може бути надана в силу вимог ст. 8 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зобов`язання позичальника за кредитним договором не є таким, що нерозривно пов`язане з його собою, таке зобов`язання може бути виконано іншою особою - спадкоємцем. Відтак, зобов`язання позичальника за кредитним договором входить до складу спадщини.

За змістом ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Без інформації про спадкоємців, у тому числі тих, хто проживав за адресою останнього місця реєстрації проживання померлого позичальника банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред`явлення позову до невідомих осіб не допускається.

Представник заявника просив у заяві, про розгляд справи у відсутності представника АТ КБ «Приват Банк».

Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Положеннями частини 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 4 статті 84 ЦПК України передбачено, що суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 ЦПК України.

Згідно із частинами 1 - 3 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №367/6751/18-ц (провадження №61-23322св19) викладено наступну правову позицію: «Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України).

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом».

Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11 березня 2020 року у справі №9901/608/19.

Як вбачається з поданого клопотання, заявник не вказує підстав, які би вказували б, що засіб доказування, а саме копія спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та інформацію про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути втрачене або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а саме в клопотанні фактично йдеться про витребування доказів по даній справі, що регулюється ст.84 ЦПК України.

Аналізуючи положення ЦПК України у зі ставленні з вимогами заявника (витребування доказів: копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 таінформацію просклад сім`ОСОБА_1 і про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату смерті останнього 20.12.2023року), насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.

Відповідно до положень частин 3, 4 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищенаведене, врахувавши мету заяви АТ КБ«ПриватБанк»(необхідність встановити спадкоємців позичальника для подальшого звернення до суду із вимогами про стягнення кредитної заборгованості) та оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України надані докази, заявником не доведеноіснуваннядостатніх підстав вважати, що з часом докази: спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_1 таінформація про склад сім`ї останнього і про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на 20.12.2023 року, можуть бути безповоротно втрачені або збирання або подання останніх стане згодом неможливимчи утрудненим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Керуючись ст. 84, 116 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про витребування доказів до пред`явлення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в 15 денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя