Рішення

від 09.10.2024 по справі 514/1460/24

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/1460/24

Провадження по справі № 2/514/503/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Чернєвій О.А..,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у підготовчому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, третя особа ТОВ «Газета «Знамено труда» про визнання права власності за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що він на підставі Ордеру на жиле приміщення №54 від 23 вересня 1994 року виданого Тарутинською селищною радою отримав право на зайняття жилого приміщення, яке розташоване за адресою : квартира АДРЕСА_2 . На підставі вказаного ордеру він оселився у зазначеній квартирі у 1994 році, однак не зміг вчасно оформити реєстрацію. У 2018 році йому було відмовлено у приватизації зазначеної квартири у зв`язку з тим, що вона не перебуває у віданні Тарутинської селищної ради. До теперішнього часу він продовжує мешкати у вказаній квартирі, робить там ремонт, сплачує комунальні послуги.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, на розгляд суду від позивача надійшла заява з проханням розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області у судове засідання не з`явився. На адресу суду надійшла заява від представника відповідача, в якій він зазначив, що згоден з позовними вимогами позивача та просить розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи ТОВ «Газета «Знамено труда» у судове засідання не з`явився. На адресу суду надійшла заява від представника відповідача, в якій він зазначив, що згоден з позовними вимогами позивача та просить розглянути справу без його участі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 1994 року Тарутинською селищною радою видано Ордер на жиле приміщення №54, згідно якого позивач ОСОБА_1 отримав право на зайняття жилого приміщення, яке розташоване за адресою : квартира АДРЕСА_2 .

Згідно рішення виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області №3 від 15 квітня 1996 року житловому будинку АДРЕСА_3 у зв`язку з проведенням зміни нумерації присвоєно №193.

З довідки Тарутинської селищної ради №1050/0212 від 20 листопада 2018 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 не прийнята в комунальну власність Тарутинської територіальної громади, розгляд заяви позивача ОСОБА_1 призупинено.

Згідно довідки ТОВ «Газета «Знамено труда» №34 від 23 липня 2024 року, товариство не має на балансі об`єктів житлового фонду, зокрема квартир, будинків тощо.

Відповідно до довідки Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області №Т-668/01-21 від 23 липня 2024 року, квартира АДРЕСА_1 в комунальній власності Тарутинської селищної територіальної громади не перебуває.

Однак, позивач з 1994 року по теперішній час мешкає в квартирі АДРЕСА_1 , робить ремонт, сплачує комунальні послуги, що підтверджується:

копією типового договору з індивідуальним споживачем про надання послуг з

центрального водопостачання та централізованого відведення (без обслуговування

внутрішньо будинкових систем) укладеного між комунальним підприємством «Виробниче управління житлово-комунального господарства» та позивачем ОСОБА_1 01 вересня 2021 року;

типовим договором про надання послуг населенню з газопостачання N? 461 укладеним між ПАТ «Одесагаз» Арцизьке УЕГ та позивачем ОСОБА_1 19 серпня 2014 року;

договором П26002/641 про постачання електричної енергії

постачальником універсальних послуг, укладеного між ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та позивачем ОСОБА_1 01 січня 2019 року, з додатком №2 щодо комерційної пропозиції № 1-УП;

свідченнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

витягом №557/15-22 від 28 серпня 2024 року про зареєстрованих у жилому

приміщенні/будинку осіб, виданого адміністратором відділу організації адміністративних послуг Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області наймачу житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , про те що він зареєстрований за зазначеною адресою з 17 січня 1997 року по теперішній час.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій ст.344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.

При вирішенні спорів про набувальну давність суд має врахувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 р. № 24-150/0/4-13 « Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав ».

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Також, зазначеною постановою роз`яснено порядок застосування норм, передбачених статтею 344 ЦК України, а саме:

пунктом 9 передбачено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК;

пунктом 11 передбачено, що враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК);

пунктом 13 передбачено, що можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади;

пунктом 14 передбачено, що виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Тож, оскільки судом було встановлено, що попередній власник майна або його правонаступник відсутні, так як вона ніде не перебуває на балансі, саме Тарутинська селищна рада Болградського району Одеської області є належним відповідачем по справі.

Таким чином, беручі до уваги наявні докази, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 добросовісно заволодів спірним майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 та безперервно, відкрито володіє нею вже більше десяти років.

З огляду на вищевказане, дослідивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд прийшов до висновку, що існують підстави для визнання за позивачем права власності в порядку набувальної давності на зазначену квартиру, а тому позов підлягає задоволенню.

Крім того, згідно п. 9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Згідно довідки МСЕК серії МСЕ №135781, позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи безстроково.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, вони стягуються з другої сторони пропорційно до задоволеною чи відхиленої частини вимог.

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом 09 вересня 2024 року (а.с.1).

Згідно п.п.2 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» станом на 09 вересня 2024 року за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» передбачено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень. Враховуючи вище викладене мінімальний розмір судового збору по даній категорії справ складає 1211 гривень 20 копійок.

Згідно звіту про незалежну оцінку вартості квартири АДРЕСА_1 від 30 серпня 2024 року, ринкова вартість останньої 259258 гривень.

Тож, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2592 гривні 58 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,89,142,200, 206, 264,265,268,272, 273, 315, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, третя особа ТОВ «Газета «Знамено труда» про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 60.7 кв.м, житловою площею 39.1 кв.м.

Стягнути з Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області на користь держави судовий збір в розмірі 2592 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дві) гривні 58 (п`ятдесят вісім) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тарутинський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева