Постанова

від 24.09.2024 по справі 910/18945/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Справа№ 910/18945/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Сітайло Л.Г.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Шкурат О.М.

від відповідача - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

на рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2024 р. (повний текст складено 05.07.2024 р.)

у справі № 910/18945/23 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кілівент»

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кілівент» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кілівент» на умовах, визначених результатами електронних торгів по лоту № 296220, проведених Державним підприємством «Сетам» та затверджених протоколом електронних торгів № 357506.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст. ст. 6, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в частині здійснення антиконкурентних узгоджених дій з іншим учасником торгів, суперечить інтересам держави та суспільства на підставі ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.06.2024 р. у справі № 910/18945/23 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що через вчинення відповідачем антиконкурентних узгоджених дій змагання між суб`єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалось, тобто суб`єкти господарювання не намагались здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів, дії відповідача були спрямовані на встановлення порядку з метою придбання одержання права на придбання майнових прав не на конкурентних засадах, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/18945/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» та призначено справу № 910/18945/23 до розгляду на 06.08.2024 р.

У судовому засіданні представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, після чого було оголошено перерву до 24.09.2024 р.

У судовому засіданні 24.09.2024 р. представник позивача надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги, представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги, що підтверджується його підписом у судовій розписці про оголошення перерви.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» є власником майнових прав на 50 квартир в об`єкті будівництва за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова, 4-Б секція «Б» та м. Київ, вул. Драгомирова, 4-Б загальною площею 5282,74 кв.м, право власності на які було визнано на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 р. у справі № 910/21584/16.

23.03.2018 р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та Державним підприємством «Сетам» було укладено договір про надання послуг з організації продажу з аукціону нерухомого майна та майнових прав на нерухоме майно № 282/18/812.

02.08.2018 р. Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» було подано до Державного підприємства «Сетам» заявку на проведення аукціону з продажу майнових прав на квартири.

Пунктом 1.4 вказаного договору передбачено, що порядок оплати переможцем визначається додатковими угодами до цього договору.

02.08.2018 р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та Державним підприємством «Сетам» укладено додаткову угоду № 15 до договору, згідно з якою для організації продажу з аукціону майнових прав на квартири сторони погодили «Порядок проведення аукціону».

13.09.2018 р. відбулися електронні торги на майданчику Державного підприємства «Сетам» з реалізації майнових прав на квартири відповідно до яких найвищу цінову пропозицію по лоту № 296220 в сумі 54484800,00 грн було подано Товариством обмеженою відповідальністю «Кілівент».

Згідно з протоколом № 357506 проведення електронних торгів Товариство обмеженою відповідальністю «Кілівент» було визначено переможцем торгів.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» не погодилось з результатами електронних торгів, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Кілівент» звернулось до суду із позовом про визнання укладеним договору купівлі-продажу між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кілівент» як покупцем на умовах, визначених результатами електронних торгів по лоту № 296220.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/3008/19 від 12.12.2019 р. було визнано укладеним договір купівлі-продажу між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кілівент» як покупцем на умовах, визначених результатами електронних торгів по лоту № 296220, проведених Державним підприємством «Сетам» та затверджених протоколом електронних торгів № 357506 в запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю «Кілівент» редакції.

У подальшому, рішенням Антимонопольного комітету України № 485-р від 26.08.2021 р. було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кілівент» та Товариство з обмеженою відповідальністю «БЦ Сервіс» вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, яке стосується спотворення результатів електронних торгів за лотом № 296220 щодо «добровільного продажу майнових прав на квартири загальною площею 5282,74 кв. м, за адресою: м. Київ вул. Драгомірова, 4-6, секція «Б» та м. Київ, вул. Драгомірова, 4-Б», проведених Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» у 2018 році за допомогою електронних торгів на майданчику Державного підприємства «Сетам».

Враховуючи вказане рішення Антимонопольного комітету України, позивач вважає, що дії відповідача при укладенні оспорюваного договору були спрямовані на одержання права на придбання майнових прав не на конкурентних засадах, що суперечить інтересам держави та суспільства, в той час як неправомірна поведінка переможця торгів не може мати правомірного наслідку, а саме укладення договору. За таких обставин, на думку позивача, є підстави вважати недійсним договір купівлі-продажу між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кілівент» як покупцем.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Як передбачено ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч. ч. 1 - 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Як було встановлено вище, рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2019 р. у справі № 910/3008/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2019 р., було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кілівент" та визнано укладеним договір купівлі-продажу між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кілівент" як покупцем на умовах, визначених результатами електронних торгів полоту № 296220, проведених Державним підприємством «Сетам».

При цьому, доводи скаржника у даній справі фактично зводяться до його незгоди з рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2019 р. у справі № 910/3008/19.

Стосовно доводів скаржника про те, що під час підготовки та участі у торгах дії відповідача були спрямовані на порушення встановленого порядку з метою придбання одержання права на придбання майнових прав не на конкурентних засадах, що суперечить інтересам держави та суспільства, колегія суддів зазначає наступне.

Вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» як продавець визначив мінімальну ціну в розмірі 54484800,00 грн, за яку він готовий був продати майнові права.

Вказані умови були зафіксовані у договорі про надання послуг з організації продажу з аукціону нерухомого майна та майнових прав на нерухоме майно № 282/18/812 від 02.08.2018 р., укладеному між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та Державним підприємством «Сетам» та додатками до нього.

Остаточна ціна майнових прав, що продавалися, мала визначитися за результатами торгів.

Оприлюднення Державним підприємством «Сетам» на замовлення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» оголошення по лоту № 296220 щодо продажу майнових прав на квартири загальною площею 5282,74 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Драгомірова, 4-Б, вважається запрошенням Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» невизначеному колу осіб робити пропозиції щодо укладення договору.

Відповідно до протоколу торгів № 357506 від 13.09.2018 р. по лоту № 296220 до участі в торгах було допущено три учасники, кожен з яких сплатив гарантійні внески.

При проведенні торгів 13.09.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кілівент» підтримало початкову ставку в розмірі 54484800,00 грн, що була визначена позивачем.

За відсутності інших пропозицій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кілівент» було оголошено переможцем даних торгів за початковою ціною, що була акцептована позивачем шляхом прийняття часткового виконання умов купівлі-продажу, а саме прийняття гарантійного вкладу, сплаченого відповідачем.

Таким чином, дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Кілівент» при участі в торгах, що відбулися 13.09.2018 р., не перешкоджали невизначеному колу осіб взяти участь в оголошених Державним підприємством «Сетам» торгах, а тим учасникам, що були допущені до цих торгів, не перешкоджало пропонувати свої ставки по викупу майнових прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кілівент» на умовах, визначених результатами електронних торгів по лоту № 296220, проведених Державним підприємством «Сетам» та затверджених протоколом електронних торгів № 357506, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2024 р. у справі № 910/18945/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правильним вирішенням справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2024 р. у справі № 910/18945/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 09.10.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

Л.Г. Сітайло