Постанова

від 30.09.2024 по справі 908/468/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024 року м. Дніпро Справа № 908/468/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мостобудівельний загін № 112

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Давиденко І.В.) від 09.05.2024 р. у справі № 908/468/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мостобудівельний загін № 112 (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Січових Стрільців, 2, ідентифікаційний код 22202218)

до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код 25891336)

про стягнення 1 027 667,54 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 р. до Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Мостобудівельний загін № 112 з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області про стягнення 1 027 667,54 грн заборгованості за Договором № 206-21 від 30.03.2021.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено свої зобов`язання за Договором в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024 р. у справі № 908/468/24 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Мостобудівельний загін № 112 із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024 р. у справі № 908/468/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою відсутність заперечень відповідача щодо факту виконання позивачем робіт згідно з наданими Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і Довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) на суму 1 027 667,54 грн. На підтвердження фактичного виконання будівельних робіт за договором апелянт посилається на надані до матеріалів справи копії первинних бухгалтерських документів і Акти на закриття прихованих робіт.

Також апелянт вважає, що оскільки відповідач, отримавши акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 за договором на загальну суму 1 027 667,54 грн, не зазначив мотиви відмови від їх підписання, ці акти не можуть бути визнані судом недійсними.

Крім цього апелянт вказує на те, що настання форс-мажорних обставин є підставою для звільнення відповідальності за невиконання зобов`язання, проте не звільняє від необхідності виконання основного зобов`язання за договором.

Водночас апелянт зазначає, що згідно норм ЦК та ГК України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання по оплати робіт чи послуг, які прийняті ним без зауважень.

Згідно з протоколом розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Мостобудівельний загін № 112 на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024 р. у справі № 908/468/24, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.09.2024 р.

Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого відповідач вважає вимоги апеляційної скарги безпідставними та просить залишити рішення Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024 р. у справі № 908/468/24 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги відповідач, зокрема зазначає, що внаслідок того, що Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) та Акт приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за лютий 2022 року не передавалися позивачем 22.02.2022 року, відповідно відповідачем зазначені роботи не фіксувалися. Відповідач вказує на те, що зазначені документи були надіслані позивачем на електронну пошту лише через 5 місяців, коли прийняття робіт за встановленою Договором процедурою вже не було можливим у зв`язку з повномасштабною війною, розв`язаною російською федерацією проти України, через що Капітальний ремонт мосту через р. Берданка на км 126+860 автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка-Бердянськ, Запорізької області, була та залишається такою, що знаходиться на окупованій території, тому у працівників відповідача відсутня можливість для виїзду на об`єкт та огляду будівельного майданчику з метою засвідчення станом на поточні дати виконаних Генпідрядником робіт.

Окрім зазначеного відповідач звертає увагу, що позивачем в порушення умов договору своєчасно не було повідомлено відповідача про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва), тому у відповідача не настав обов`язок розпочинати приймання виконаних робіт.

Серед іншого відповідач зазначає, що згідно умов договору ненадходження коштів з державного бюджету на реєстраційний рахунок замовника для оплати робіт за цим договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства визнається обставиною, що має місце не з вини замовника.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024 р., визначено колегію суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., суддів Паруснікова Ю.Б., Мороза В.Ф.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представником апелянта також заявлено усне клопотання про виклик в судове засідання спеціаліста, яке залишено судом без розгляду з підстав подання з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 01.07.2024р. та без клопотання про продовження цього строку, про що в судовому засіданні постановлено усну ухвалу (ст.ст. 118, 119, 207 ГПК України).

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та не забезпечив явку в судове засідання свого представника, натомість представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, з приводу чого судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Отже, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваного рішення.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а відповідач не був позбавлений права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника відповідача, одночасно відмовляючи у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 30.03.2021 між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (Замовник), новим найменуванням якої є: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, та Товариством з обмеженою відповідальністю Мостобудівельний загін № 112 (Генпідрядник) укладено Договір № 206-21 на закупівлю робіт з Капітального ремонту мосту через р. Берданка на км 126+860 автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка-Бердянськ, Запорізька область (45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Генпідрядник зобов`язується на свій ризик виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені роботи з дати укладення Договору (45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (роботи), а Замовник зобов`язується надати Генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від Генпідрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Місце виконання робіт: 126+860 автомобільної дороги державного значення Н-30 Василівка-Бердянськ, Запорізька область (45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (п. 1.4 Договору).

Згідно п.п. 2.1, 2.3 Договору, строк виконання робіт: з дати підписання Договору по 31.10.2021, при умові постійного фінансування. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником.

Ціна Договору, згідно п.п. 3.1, 3.2, становить 43 580 000,00 грн з ПДВ. Ціна цього договору є твердою.

Згідно з п. 4.2 Договору, Замовник зобов`язався, зокрема, прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи; забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об`єкта в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 4.4 Договору, Генпідрядник зобов`язався, зокрема, передати Замовнику у порядку, передбаченому законодавством та Договором, закінчені роботи; забезпечити ведення та передачу Замовнику в установленому порядку документів про виконання Договору.

У розділі 4 Договору сторонами визначено порядок приймання-передачі закінчених робіт.

Відповідно до п.п. 14.1, 14.2 Договору, після одержання повідомлення Генпідрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) Замовник зобов`язаний розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) Генпідрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником виконаних робіт після підписання сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконання будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинного ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 15.1 Договору).

Згідно п. 15.3 Договору, Замовник здійснює поетапні проміжні платежі в міру виконання робіт після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і Довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та підписаних уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 15.4 Договору встановлено, що Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи з Генпідрядником протягом 30 календарних днів після отримання коштів від головного розпорядника коштів по цьому Договору та на підставі підписаних Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконання будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3).

Пунктом 15.5 Договору сторонами узгоджено, зокрема, що Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) готує Генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника на протязі п`яти робочих днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Генпідрядник надає для перевірки реєстр накладних на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи, які підтверджують витрати та документи, передбачені цим договором, а у випадку залучення субпідрядників з виділенням робіт, виконаних субпідрядниками. Одночасно з Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідками про вартість виконання будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) Генпідрядник надає Замовнику розрахунок фактичних витрат по експлуатації машин та механізмів, довідку про вартість матеріалів за підписом керівника та головного бухгалтера виконавця.

Завершення виконання робіт оформлюється актом готовності об`єкта до експлуатації. Оформлення актів, додатків і необхідних документів до них здійснюється Генпідрядником (п. 15.9 Договору).

Кінцеві розрахунки, згідно з п. 15.10 Договору, здійснюються у двотижневий термін після виконання робіт та підписання акта готовності об`єкта до експлуатації, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 19.1 Договору сторонами узгоджено, що Договір набирає чинності з дати його підписання і діє по 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Сторонами до Договору підписано додаток № 1 Договірна ціна, всього договірна ціна складає 43 580 000,00 грн; додаток № 2 Календарний план; додаток № 3 Перелік субпідрядників.

Додатковою угодою № 1ДУ/206-21 від 03.04.2021 до Договору, сторонами внесено зміни в п. 1.1 Договору та викладено в наступній редакції: Генпідрядник зобов`язується на свій ризик виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені роботи з Капітального ремонту мосту через р. Берданка на км 126 + 860 (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

Додатковою угодою № 2ДУ/206-21 від 06.04.2021 до Договору, сторонами затверджено додаток № 4 Календарний графік фінансування.

Додатковою угодою № 3ДУ/206-21 від 15.04.2021 до Договору, сторонами затверджено додаток № 4 Календарний графік фінансування в новій редакції.

Додатковою угодою № 4ДУ/206-21 від 07.05.2021 до Договору, сторонами затверджено додаток № 4 Календарний графік фінансування в новій редакції.

Додатковою угодою № 6ДУ/206-21 від 26.10.2021 до Договору, сторонами викладено пункт 2.1 Договору в іншій редакції та визначено, що строк виконання робіт: з дати підписання договору по 31 грудня 2021 при умові постійного фінансування; внесено зміни до додатку № 2 Календарний план на виконання робіт.

Додатковою угодою № 7ДУ/206-21 від 03.11.2021 до Договору, сторонами затверджено додаток № 4 Календарний графік фінансування в новій редакції.

Додатковою угодою № 8ДУ/206-21 від 18.11.2021 до Договору, сторонами внесено зміни в п. 3.1 Договору та Додаток № 1 Договору, а саме: ціна Договору становить 43 023 002,53 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 9ДУ/206-21 від 24.11.2021 до Договору, сторонами затверджено додаток № 4 Календарний графік фінансування в новій редакції.

Додатковою угодою № 10ДУ/206-21 від 17.12.2021 до Договору, сторонами викладено пункт 2.1 Договору в іншій редакції та визначено, що строк виконання робіт: з дати підписання договору по 15 квітня 2022 при умові постійного фінансування; внесено зміни до додатку № 2 Календарний план на виконання робіт; внесено зміни до п. 19.1 Договору, а саме: цей Договір набуває чинності з дати укладення Договору і діє до 15 квітня 2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Додатковою угодою № 11ДУ/206-21 від 27.12.2021 до Договору, сторонами затверджено додаток № 4 Календарний графік фінансування в новій редакції.

Додатковою угодою № 12ДУ/206-21 від 14.04.2022 до Договору, сторонами викладено пункт 2.1 Договору в іншій редакції та визначено, що строк виконання робіт: з дати підписання договору по 31 грудня 2022 при умові постійного фінансування; внесено зміни до додатку № 2 Календарний план на виконання робіт; внесено зміни до п. 19.1 Договору, а саме: цей Договір набуває чинності з дати укладення Договору і діє до 31 грудня 2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Додатковою угодою № 13ДУ/206-21 від 15.12.2022 до Договору, сторонами викладено пункт 2.1 Договору в іншій редакції та визначено, що строк виконання робіт: з дати підписання договору по 30 червня 2023 при умові постійного фінансування; внесено зміни до додатку № 2 Календарний план на виконання робіт; внесено зміни до п. 19.1 Договору, а саме: цей Договір набуває чинності з дати укладення Договору і діє до 30 червня 2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Позивач посилався на те, що ним було виконано роботи по Договору загальною вартістю 29 318 779,29 грн, про що свідчить Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) за лютий 2022 року (підписана з боку позивача).

Відповідачем було прийнято та сплачено 28 291 111,74 грн, згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 (форма № КБ-3) від 27.12.2021.

Позивачем додано підписані 22.02.2022 зі свого боку та скріплені печаткою підприємства позивача Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3) за лютий 2022 року та Акт приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в): № 1 за лютий 2022 року на суму 1 027 667,54 грн.

Позивач вказує на те, що сума виконаних робіт, що залишилася неоплаченою відповідачем, склала 1 027 667,54 грн.

Позивач посилався на те, що надсилав на електронну адресу відповідача 26.07.2022 Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) на суму 1 027 667,54 грн, про що свідчить скріншот з електронного кабінету з інформацією про відправлення на електронну адресу: ikv_zp@ukravtodor.gov.ua вкладені файли (зміст невідомий).

Також матеріали справи містять скріншот з електронного кабінету з інформацією про відправлення на електронну адресу: ikv_zp@ukravtodor.gov.ua вкладені файли (зміст невідомий), що надіслані електронною поштою 11.07.2022.

Судом встановлено, що позивач супровідним листом № 834 від 08.12.2023 надіслав на адресу відповідача 13.12.2023 для підпису акт приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в): № 1 за лютий 2022 року, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3) за лютий 2022 року, реєстри підтверджуючих документів, про що свідчить поштова накладна з описом вкладення.

Підписані з боку відповідача Акт приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в): № 1 за лютий 2022 року та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3) за лютий 2022 року від відповідача позивачу не повернулись та матеріали справи не містять.

Позивач ще вказував, що 23.12.2023 повторно надсилав відповідачу документи для підпису, однак матеріали справи містять лише фіскальний чек пошти без опису вкладення.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати виконаних позивачем робіт стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову місцевий господарський суд дійшов висновку, що у даному випадку позивачем не доведено належними доказами обставин щодо виконання ним робіт на суму 1 027 667,54 грн, з яким погоджується і судова колегія апеляційного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 846 ЦК України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно зі ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18).

Якщо позивач, як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, а не робити висновок про передчасність позову, що помилково було зроблено судом апеляційної інстанції (постанова Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20).

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято наказ № 309 "Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".

Згідно з вказаним наказом, м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади з 27.02.2022, Василівська міська територіальна громада з 26.02.2022 та інші територіальні громади, через які проходить автомобільна дорога державного значення Н-30 Василівка-Бердянськ (ділянка, на якій здійснювався ремонт) є територіями, тимчасово окупованими Російською Федерацією.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Акт приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) № 1 за лютий 2022 року та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми № КБ-3) за лютий 2022 року на суму 1 027 667,54 грн, які підписані з боку позивача 22.02.2022.

Пунктами 14.1, 14.2 Договору передбачено, що після одержання повідомлення Генпідрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) Замовник зобов`язаний розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) Генпідрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом про виконані роботи.

В п. 15.5 Договору сторонами узгоджено, зокрема, що Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) готує Генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника на протязі п`яти робочих днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Генпідрядник надає для перевірки реєстр накладних на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи, які підтверджують витрати та документи, передбачені цим договором, а у випадку залучення субпідрядників з виділенням робіт, виконаних субпідрядниками. Одночасно з Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідками про вартість виконання будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) Генпідрядник надає Замовнику розрахунок фактичних витрат по експлуатації машин та механізмів, довідку про вартість матеріалів за підписом керівника та головного бухгалтера виконавця.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо повідомлення позивачем відповідача про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва), окрім, передання ним відповідачу для погодження акту та довідки листом від 13.12.2023.

Також позивач посилався на те, що надсилав на електронну адресу відповідача 26.07.2022 Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) на суму 1 027 667,54 грн, про що свідчить скріншот з електронного кабінету з інформацією про відправлення на електронну адресу: ikv_zp@ukravtodor.gov.ua вкладені файли, однак, ідентифікувати надіслані на електронну пошту документи неможливо.

Враховуючи, що на момент надіслання позивачем на адресу відповідача Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) ділянка дороги, на якій позивачем здійснювалися роботи, знаходилася на тимчасово окупованій території, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що відповідач, станом на час отримання від позивача вказаних документів, через незалежні від нього обставини був позбавлений можливості прийняти фактично виконані позивачем підрядні роботи за Договором, а саме: оглянути місце виконання робіт, перевірити їх фактичне виконання та відповідність технічним вимогам ремонту на даній ділянці дороги.

Згідно додатку № 2 "Календарний план виконання робіт" до Договору (в редакції додаткової угоди № 10ДУ/206-21 від 17.12.2021), роботи мали бути виконано у строк до 15 квітня 2022. Тобто, фактично кінцевий термін з виконання вказаних робіт (квітень 2022) настав після введення в Україні воєнного стану та окупації ділянки дороги, роботи на якій мали проводитись за договором.

В матеріалах справи відсутні докази того, що роботи, вартість яких просить стягнути позивач, були виконані раніше початку введення воєнного стану, так само як і відсутні докази повідомлення Генпідрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) та звернення позивача до початку введення воєнного стану до відповідача з актами на підписання щодо виконання спірних робіт.

Крім того, позивачем всупереч вимогам п. 15.5 Договору, порушено своє зобов`язання щодо передачі для підписання уповноваженому представнику Замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця Акту форми № КБ-2в та Довідки форми № КБ-3.

Отже, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що в даному випадку відсутні підстави для визнання необґрунтованими мотивів відповідача від підписання вищезазначеного Акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та Довідки форми № КБ-3, наданих йому позивачем у грудні 2023 року (як зазначає позивач, електронною поштою у липні 2022).

Підставою для не підписання відповідачем Акту приймання виконаних будівельних робіт, у даному випадку, є об`єктивна неможливість здійснити прийняття виконаних робіт, а не наявність недоліків у виконаних роботах, тобто відмова від його підписання є обгрунтованою.

Апеляційний суд також зауважує, що приписи ст. 882 ЦК України не вимагають заявлення та визнання недійсним акту приймання виконаних будівельних робіт, як окремої позовної вимоги, тобто оцінка обгрунтованості відмови замовника від його підписання має бути надана судом під час вирішення відповідного спору, що і мало місце під час розгляду даної справи.

Також, згідно п. 15.9 Договору, завершення виконання робіт оформлюється актом готовності об`єкта до експлуатації. Оформлення актів, додатків і необхідних документів до них здійснюється Генпідрядником.

Акт готовності об`єкта до експлуатації в матеріалах справи відсутній та позивачем не наданий.

Судова колегія приймає до уваги, що інші роботи, які виконувались позивачем в межах Договору (по грудень 2021 року) були прийняті позивачем та оплачені.

Водночас слід зауважити, що договір підряду є ризикованим договором для підрядника. Підрядник може забезпечити свої майнові інтереси складенням проміжкових актів виконаних робіт та передання їх замовнику.

Положеннями ст.ст. 42, 44 ГК України встановлено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємство створюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Неврахуванням позивачем вищенаведених умов Договору та фактичне надання відповідачу у грудні 2023 року (як зазначає позивач, електронною поштою у липні 2022) на підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт виконаних за лютий 2022, як вказує позивач, є власним ризиком позивача при здійсненні ним господарської діяльності.

Щодо поданих позивачем до матеріалів справи журналів виконання загальних та інших робіт, судом першої інстанції слушно зауважено, що ці журнали є одностороннім документом, складеним позивачем. Однак, з таких журналів також не вбачається виконання робіт за спірний період.

Також судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що з протоколів випробувань зразків та актів на закриття прихованих робіт не доведено нагляд за проведенням саме спірних робіт. Навпаки, актами засвідчено виконання робіт у листопаді-грудні 2021 року, а не за спірний період.

Інших доказів на підтвердження виконаних позивачем робіт за лютий 2022 року матеріали справи не містять.

Стосовно відсутності фінансування робіт, про що вказувалося відповідачем, судова колегія зазначає, що згідно норм Цивільного та Господарського кодексів України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання по оплаті робіт.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

У даному випадку визначальним для оплати робіт є доведення їх фактичного виконання та прийняття робіт Замовником чи встановлення судом необґрунтованості мотивів відмови Замовника від підписання акта чи ухилення від прийняття робіт.

Судова колегія відзначає, що місцевим господарським судом обґрунтовано зауважено, що обставина неможливості перевірки виконаних позивачем робіт через те, що територія, на якій вони виконувалися, опинилася в тимчасовій окупації, не може позбавити позивача права на оплату фактично виконаних робіт, проте на позивача покладено обов`язок доведення факту виконання таких робіт у заявленому ним обсязі, чого позивач у даній справі не зробив.

Як визначено в ч. 3 ст. 13, ч. 1 с. 73, ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

За таких обставин судова колегія констатує, що суд першої інстанції, здійснивши належну оцінку фактичних обставин справи та наявних у справі документів, дійшов обґрунтованого висновку, що у цьому спорі позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання ним у лютому 2022 року робіт за договором на суму 1 027 667,54 грн, та ухвалив правомірне рішення про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024 р. у цій справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 23 122,53 грн слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мостобудівельний загін № 112 на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024 р. у справі № 908/468/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.05.2024 р. у справі № 908/468/24 залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Мостобудівельний загін № 112.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 08.10.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков