Ухвала

від 07.10.2024 по справі 902/154/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

07 жовтня 2024 р. Справа № 902/154/24

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа за завою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою від 08.05.2024 року відкрито провадження у справі № 902/154/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника у справі № 902/154/24. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О. Призначено попереднє засідання у справі на 13.08.2024 року.

09.05.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

26.07.2024 року до суду від ТОВ "Факторинг Партнерс" надійшла заява (вих. № 1-11438 від 22.07.2024 року) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 18 900,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 11 900,00 грн. заборгованості за відсотками; та 6 056,00 грн судового збору.

У зв`язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 26.07.2024 року було здійснено повторний автоматизований розподіл заяви ТОВ "Факторинг Партнерс" (вих. № 1-11438 від 22.07.2024 року) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/154/24, за результатами якого вказану заяву передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою від 30.07.2024 року (суддя Міліціанов Р.В.) прийнято справу №902/154/24 в частині розгляду заяви ТОВ "Факторинг Партнерс" (вих. № 1-11438 від 22.07.2024 року) про визнання грошових вимог до боржника до свого провадження. Призначено заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" (вих. № 1-11438 від 22.07.2024 року) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/154/24 до розгляду в судовому засіданні на 13.08.24 о 10:30 год.

01.08.2024 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшло повідомлення б/н від 01.08.2024 року про результати розгляду вимог ТОВ "Факторинг Партнерс", в якому повідомлено про визнання вимог в розмірі 7 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту; також у повідомленні зазначено, що для надання позиції стосовно вимог в розмірі 11 900,00 грн. заборгованості за відсотками, кредитору необхідно подати розрахунок заборгованості, який до кредиторської заяви додано не було.

05.08.2024 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.

05.08.2024 року на підставі заяви судді Міліціанова Р.В., згідно розпорядження керівника апарату суду та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, зазначену вище заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" (вих. № 1-11438 від 22.07.2024 року) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/154/24 передано на розгляд судді Тісецькому С.С.

Ухвалою суду від 06.08.2024 року призначено заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" (вих. № 1-11438 від 22.07.2024 року) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/154/24, до розгляду в судовому засіданні на 24.09.2024 року.

23.09.2024 року до суду від представника ТОВ "Факторинг Партнерс" надійшла заява б/н від 23.09.2024 року, до якої додано розрахунок заборгованості станом на 09.05.2024 року.

Ухвалою від 24.09.2024 року призначено заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" (вих. № 1-11438 від 22.07.2024 року) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/154/24, до розгляду в судовому засіданні на 07.10.2024 року.

В судове засідання на визначену дату арбітражний керуючий, представники заявника та боржника не з`явились.

Натомість, 04.10.2024 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшло уточнене повідомлення б/н від 04.10.2024 року про результати розгляду вимог ТОВ "Факторинг Партнерс", в якому повідомлено про визнання вимог в повному обсязі; також зазначено, що вказана кредиторська заява була подана з пропуском визначеного ст. 45 КУзПБ строку.

07.10.2024 року до суду від представника заявника надійшло клопотання б/н від 04.10.2024 року про розгляд справи за відсутності представника заявника.

Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом кредиторської заяви, вбачається наступне.

27.12.2020 року між ТОВ "Качай Гроші" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 00-2245027.

Договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону Відповідача, про що свідчить п.п.7.11 та п.8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 1.1. п.1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п.п. 1.2. п.1 Договору, сума Кредитного ліміту складає 7 000,00 грн..

Відповідно до п.п. 1.3 п.1 Договору, строк дії Кредиту: 10 (десять) днів. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит 06.01.2021 р. або в іншу дату, що визначається після здійснення автоматичного продовження строку дії кредиту у порядку передбаченому п.п. 1.3.1 - 1.3.3. цього Договору.

Відповідно до п.п. 1.4 Договору процентна ставка за користування коштами кредиту: 1,70 (один цілих 70 сотих) % в день (612 % річних) - стандартна процентна ставка. Тип ставки - фіксована.

Відповідно до п. п. 1.4.1 Договору, сторони вирішили, що нарахування процентів за користування Кредитом за стандартною процентною ставкою здійснюється зі (першого) дня отримання кредиту, але не більше ніж 90 (дев`яностого) дня прострочення і застосовується відповідно до умов п.6.3 Договору.

Згідно п. 6.3. Договору, у разі порушення Позичальником строків виконання зобов`язань за Договором: протягом Пільгового періоду, а саме, з 1 (першого) по 3 (третій) день прострочення виконання зобов`язань Позичальника, нарахування процентів не здійснюється; з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Кредитор визнає заборгованість за Кредитом проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється з 1 (першого) дня виникнення прострочки, але не більше ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення (відповідно до пункту 1.4 та підпунктів 1.4.1-1.4.2 Договору).

В подальшому, 22.12.2022 року між ТОВ "Качай Гроші" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір відступлення права вимоги № 22122022/2, відповідно до якого ТОВ "Качай Гроші", відступило свої права вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 00-2245027.

23.05.2024 року між ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "Факторинг Партнерс" було укладено Договір факторингу № 23/05/24, відповідно до якого ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" відступило ТОВ "Факторинг Партнерс", а ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 00-2245027.

23.05.2024 року між ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "Факторинг Партнерс" підписано акт прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року

23.05.2024 року між ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "Факторинг Партнерс" підписано акт прийому-передачі реєстру заборгованостей в електронному вигляді за договором факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року.

Згідно реєстру заборгованостей № 3 від 23.05.2024 року, клієнт відступає фактору право вимоги до боржників, серед яких є і заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-2245027 від 27.12.2020 року, в загальні сумі 18 900,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. основного боргу, 11 900,00 грн. заборгованості по відсотках.

Загальна сума кредиторських вимог становить 18 900,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000,00 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 11 900,00 грн.

Відтак, ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 00-2245027 від 27.12.2020 року, на загальну суму 18 900,00 грн.

Згідно наданого заявником розрахунку, відсотки в розмірі 11 900,00 грн. нараховані по 06.04.2021 року, на підставі п. 1.4. Договору у відповідності до положень п.п. 1.4.1., 6.3. Договору.

Посилаючись на наведені обставини, ТОВ "Факторинг Партнерс" просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 18 900,00 грн. та судові витрати в розмірі 6 056,00 грн.

Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.

На момент розгляду справи, доказів щодо погашення Боржником чи спростування заборгованості перед ТОВ "Факторинг Партнерс" до суду не надано.

При цьому, згідно уточненого повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. б/н від 04.10.2024 року про результати розгляду вимог ТОВ "Факторинг Партнерс", заявлені вимоги до боржника визнаються в повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 09.05.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Факторинг Партнерс" № 1-11438 від 22.07.2024 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/154/24, надійшла до суду 26.07.2024 року (здана на відправку до органу поштового зв`язку 22.07.2024 року), тобто з пропуском визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Водночас, згідно приписів ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом п. 1-1 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЗУ "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За змістом п. 27, п. 64 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.

Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов`язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 9 ЗУ "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.

Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.

Відповідно до правової позиці Верховного Суду, наведеної у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Крім того, як зазначено Верховним Судом в постанові від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином електронний підпис одноразовим ідентифікатором є аналогом власноручного підпису.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. . Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні. Так, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок правонаступництва.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, 27.12.2020 року між ТОВ "Качай Гроші" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №00-2245027.

В подальшому, 22.12.2022 року між ТОВ "Качай Гроші" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір відступлення права вимоги № 22122022/2, відповідно до якого ТОВ "Качай Гроші", відступило свої права вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 00-2245027.

23.05.2024 року між ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "Факторинг Партнерс" було укладено Договір факторингу № 23/05/24, відповідно до якого ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" відступило ТОВ "Факторинг Партнерс", а ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 00-2245027.

23.05.2024 року між ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "Факторинг Партнерс" підписано акт прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року

23.05.2024 року між ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "Факторинг Партнерс" підписано акт прийому-передачі реєстру заборгованостей в електронному вигляді за договором факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року.

Згідно реєстру заборгованостей № 3 від 23.05.2024 року, клієнт відступає фактору право вимоги до боржників, серед яких є і заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-2245027 від 27.12.2020 року, в загальні сумі 18 900,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. основного боргу, 11 900,00 грн. заборгованості по відсотках.

24.05.2024 року на виконання умов договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року, ТОВ "Факторинг Партнерс" сплатило на рахунок ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" грошові кошти в розмірі 294 375,35 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 422780413 від 24.05.2024 року.

Відтак, ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 00-2245027 від 27.12.2020 року, на загальну суму 18 900,00 грн.

Згідно наданого заявником розрахунку, відсотки в розмірі 11 900,00 грн. нараховані по 06.04.2021 року, на підставі п. 1.4. Договору у відповідності до положень п.п. 1.4.1., 6.3. Договору.

Станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "Факторинг Партнерс" в загальній сумі 18 900,00 грн. не надано.

Водночас, як зазначено раніше, згідно уточненого повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. б/н від 04.10.2024 року про результати розгляду вимог ТОВ "Факторинг Партнерс", заявлені вимоги до боржника визнаються в повному обсязі.

Згідно ч.ч. 4,6 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Факторинг Партнерс" № 1-11438 від 22.07.2024 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/154/24, в повному обсязі та визнання заявлених вимог в розмірі 18 900,00 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" № 1-11438 від 22.07.2024 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/154/24, в повному обсязі.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (вул.Ґедройця Єжи, 6, офіс 521; м. Київ, 03150; код ЄДРПОУ 42640374) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 18 900,00 грн. (друга черга задоволення); а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/154/24.

3. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС, а також на відомі суду електронні адреси: боржнику - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику боржника - адвокату Соньку В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Факторинг Партнерс" - office@factoringp.in.ua; представнику ТОВ "Факторинг Партнерс" адвокату Пономаренку Д.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_4

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи.