Рішення

від 02.10.2024 по справі 910/7528/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2024 року Справа № 910/7528/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Коростень-МБО, м. Коростень, Житомирська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Альфа-Містобуд, м. Київ

про усунення недоліків виконаних робіт та стягнення 264 462 грн 92 коп

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

Представники:

від позивача: Теницький М.М., ордер від 22.08.2024

від відповідача: Єгоров С.О., ордер від 19.08.2024

встановив: на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Коростень-МБО до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Альфа-Містобуд про усунення виявлених недоліків та причин виникнення дефектів для запобігання виникненню подібних дефектів в подальшому по об`єкту: Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гордіюк, 14-А та стягнення 264 462 грн 92 коп пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 справу направлено за підсудністю до Господарського суду Волинської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 справа розподілена судді Кравчук А.М.

Ухвалою суду від 24.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.08.2024 об 11 год 00 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; позивачу - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 24.07.2024 (а.с. 190).

Строк для подання відзиву по 09.08.2024.

19.08.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача, у якому зазначає, що ухвалу суду відповідачем отримано 05.08.2024. Позовні вимоги заперечує, оскільки сторонами підписано акт здачі-приймання фактично виконаних робіт та передачі будівельного майданчику у зв`язку з розірванням договору в односторонньому порядку. Акт підписано без виявлених істотних недоробок чи виконання неякісних робіт. При здачі об`єкту в експлуатацію підрядник вже не залучався і йому не відомо які роботи проводились в подальшому іншими підрядниками після розірвання договору. Дії позивача, який направив лист про розірвання договору, а згодом не зважає на його розірвання, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісними.

Позивач відзив відповідача отримав 19.08.2024.

Строк для подання відповіді на відзив по 22.08.2024.

Позивач у заяві від 28.08.2024 розгляд справи просить проводити без участі його представника.

Ухвалою суду від 20.08.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Альфа-Містобуд про проведення судового засідання 28.08.2024 об 11 год 00 хв в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вирішено провести судове засідання 28.08.2024 об 11 год 00 хв в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON, участь у якому прийматиме представник Єгоров Сергій Олександрович.

28.08.2024 секретарем судового засідання складено акт про неможливість проведення судового засідання 28.08.2024 об 11 год 00 хв в режимі відеоконференції у зв`язку з несправністю системи ВКЗ.

Враховуючи вищевикладене, рівність всіх учасників судового процесу, з метою повного та всебічного розгляду справи, надання позивачу та відповідачу можливості скористатись своїм правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд протокольною ухвалою від 28.08.2024 розгляд справи відклав.

Ухвалою суду від 28.08.2024 повідомлено позивача та відповідача про відкладення підготовчого засідання на 04.09.2024 о 10 год 30 хв.

03.09.2024 надійшла заява позивача про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у заяві від 04.09.2024 підготовче засідання просить проводити без участі його представника. Просить поновити строк для подання відзиву.

З метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 04.09.2024 поновив строк для подання відзиву, долучив його до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, відсутність відповіді на відзив, виконання мети підготовчого провадження, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, суд протокольною ухвалою від 04.09.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 18.09.2024 о 12 год 00 хв.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача дали пояснення, доводи, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

27.04.2023 між ТОВ «Коростень-МБО» (замовник) та ТОВ «БК «Альфа-Містобуд» (підрядник) укладено договір будівельного підряду на виконання робіт №2704-1 (а.с. 8-17).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Згідно умов договору підрядник зобов`язується за кошти замовника і на свій ризик виконати комплекс будівельних робіт на об`єкті замовника: «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв га пасажирів, АГЗП, з демонтажем існуючих будівель і споруд, за адресою: вул. Д.Гордіюк, 14-а, м. Луцьк, Волинська область» відповідно до переліку та обсягів відображених у погоджених сторонами додаткових угодах чи специфікаціях до даного договору (надалі - додатки), за завданням Замовника, а також зобов`язується передати закінчені роботи на об`єкті замовнику у встановлений цим договором термін (строк) (п. 1.1). Замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) для виконання робіт підрядником, проектну та дозвільну документацію після підписання договору , прийняти завершені роботи, та оплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього (п. 1.2). Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією та зазначаються сторонами в додатках до даного договору (додаткові угоди, специфікації) (п. 1.3). Роботи за цим договором можуть виконуватися частково з матеріалів та обладнання замовника та частково з матеріалів та обладнання підрядника, про що сторони зазначають у відповідних додатках до цього договору. При використанні підрядником обладнання та матеріалів замовника підрядник повністю відповідає за неправильне використання цього майна, а також зобов`язується вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) майна до спливу строку здачі підрядником замовнику та замовнику виконаних робіт (їхнього результату) несе підрядник. Факт отримання підрядником майна, яке передається замовником, підтверджується складеним в кожному випадку актом приймання-передачі, в якому зазначається конкретний перелік майна, що передається замовником та його фізичний/технічний стан на день складення акту. По завершенню виконання робіт за цим договором підрядник зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт, за яким передаються виконані роботи кожного окремого виду робіт, повернути за окремим актом приймання- передачі замовнику майно, отримане від нього та не використане в процесі виконання робіт (п. 1.4). Вартість робіт за умовами цього договору чи/або ціна договору є динамічною та на час підписання цього договору встановлена згідно зведеного кошторисного розрахунку додаток №1. Загальна сума цього договору 9 679 317 грн 89 коп (п. 2.1). Платежі за договором здійснюються поетапно в межах календарного плану виконання та фінансування робіт, в безготівковій формі шляхом банківського переказу замовником відповідної грошової суми на поточний рахунок підрядника на підставі належним чином оформленого та переданого замовнику платіжного пакету, що складається з : рахунку-фактури підрядника, акту прийняття виконаних підпрядних робіт (форма №КБ-2в), в якому наведено розрахунок вартості виконаних підрядних робіт та суми оплат за розрахунковий місяць, довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 (п. 2.3.1). Замовник перевіряє виконання робіт на будівельному майданчику протягом 5 робочих днів з моменту подання підрядником платіжною пакета, якщо виконання робіт задовольняє замовника (п. 2.3.2). Замовник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при підписанні акту здачі-приймання всіх робіт за договором, на строк, необхідний для усунення підрядником виявлених недоробок і дефектів, визначений сторонами в дефектному акті, підписаному та скріпленому печатками сторін (п. 2.3.4). Підрядник приступає до виконання робіт протягом 7 робочих днів з моменту отримання від замовника всіх вихідних даних проектної та дозвільної документації, будівельного майданчика (фронту робіт) згідно акту приймання-передачі майданчика, відповідно до п. 1.2 договору та оплати замовником авансового платежу відповідно до п. 2.2.5 даного договору (п. 3.1). Не менше ніж за один день до прийняття конструкції та (або) робіт виконавець зобов`язаний запросити, а замовник надати уповноважених представників замовника, що здійснює авторський нагляд та технічний нагляд на місцезнаходження таких конструкцій та (або) виконання таких робіт для складання акту огляду виконаних робіт. Запрошені представники замовника, що здійснюють авторський нагляд та технічний нагляд, мають право не приймати виконані роботи у разі наявності у них обґрунтованих зауважень до таких робіт. Датою прийняття замовником виконаних підрядником робіт є дата підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт (п. 6.1). Виконавець має право передати замовнику виконані роботи частинами. Акти виконаних робіт готує виконавець і передає для підписання замовнику до 25-го числа звітного місяця, що слідує за звітним. Замовник підписує їх не пізніше 6-го числа місяця, що слідує за звітним або надає мотивовану письмову відмову в їх підписанні (п. 6.2). Щомісячно, якщо інше не передбачено угодами до договору, разом з актами виконавець надає замовнику виконавчу документацію за звітний період (оригінали документів або належним чином завірені копії, які є на цей момент в наявності): акти прихованих робіт, протоколи випробування конструкцій, систем, матеріалів, технічні паспорти, сертифікати якості, виконавчі схеми на конструкції та інженерні мережі, передбачені ДБН та індивідуальними технічними вимогами до об`єкту, сертифікати, документацію на матеріали обладнання та інше (у випадку якщо обладнання та матеріали придбавались підрядником) щодо виконаного виконавцем обсягу робіт та іншу необхідну документацію, відповідно до наданого акту (п. 6.5). Не менш ніж за один день до закриття прихованих конструкцій та (або) робіт виконавець зобов`язаний запросити уповноважених представників замовника, що здійснює авторський нагляд та технічний нагляд на місцезнаходження таких конструкцій та (або) місце виконання таких робіт для складання акту огляду прихованих робіт. Запрошені представники замовника, що здійснює авторський нагляд та технічний нагляд, мають право не приймати приховані роботи у разі наявності у них обґрунтованих зауважень до таких робіт, зазначені представники зобов`язані підписати акт огляду прихованих робіт не пізніше дня закриття прихованих інструкцій та (або) робіт після усунення постачальником обґрунтованих зауважень до таких робіт (п. 6.6). У випадку обґрунтованої письмової відмови замовника від підписання актів, сторонами протягом 5 робочих днів підписується двосторонній акт з переліком виявлених недоліків та дефектів. Виконавець надає акт виконаних робіт на частину робіт без недоліків. У разі не підписання виконавцем зазначеного двостороннього акту у вказаний строк (крім випадків коли сторони не дійшли згоди щодо недоліків або дефектів робіт і потрібно висновок сертифікованої експертизи, що сплачується виконавцем) замовник набуває право усунути такі недоліки у роботах самостійно або доручити усунення недоліків у роботах третій особі, зменшивши при цьому суму актів за відповідною угодою на вартість усунення недоліків у роботах (в т.ч. витрати на здійснення контролю якості робіт третіми особами в межах, передбачених ДБН), які виникли з вини виконавця, шляхом пропорційного зменшення розцінок робіт у відповідних актах або утримавши суму документально підтверджених витрат замовника на усунення таких недоліків із забезпечувальних сум (п. 6.7). Підрядник гарантує: якість виконання усіх робіт у відповідності з проектною документацією, нормами, стандартами та технічними умовами, які діють в Україні; своєчасне усунення недоліків та дефектів, які виявлені при прийманні робіт та в період гарантійної експлуатації об`єкта; гарантійний строк нормальної експлуатації об`єкту визначається сторонами згідно з строками, передбаченими чинним законодавством України, та складає 5 років з моменту передачі (здачі) робіт за актами приймання-передачі (п. 8.1). Гарантійний строк на виконані роботи, за умови нормальної експлуатації об`єкту будівництва, встановлюється в термін не більше гарантійних термінів, визначених виробниками будівельних матеріалів та обладнання, державними будівельними нормами і стандартами на результати робіт починаючи від дня прийняття їх замовником (підписання акту приймання-передачі виконаних робіт), якщо інший строк не встановлений сторонами в додатках до цього договору. Гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого закінчені роботи на об`єкті не могли експлуатуватись внаслідок виявлених недоліків (дефектів), відповідальність за які несе підрядник (п. 8.2). Підрядник зобов`язаний за свій рахунок та своїми силами усувати недоліки (дефекти), несправності умовлені використанням неякісних матеріалів, іншими порушеннями, допущеними з його вини, виявлені протягом гарантійного терміну (строку). У разі порушення умов гарантії підрядник відшкодовує замовнику понесені витрати та збитки в повному обсязі (п. 8.3). У випадку виявлення недоліків (дефектів, гарантійного випадку) робіт замовник зобов`язаний повідомити про це підрядника в найкоротші строки, а підрядник зобов`язується протягом двох календарних днів з дати отримання від замовника відповідного повідомлення про виявлені недоліки (дефекти, гарантійного випадку) робіт, направити свого уповноваженого представника для з з`ясування обставин виникнення недоліків (дефектів) робіт. По факту обстеження сторони складають та підписують дефектний акт, в якому встановлюють причини, умови та термін усунення недоліків (дефектів) робіт. За відсутності уповноваженого представника підрядника протягом вказаного строку замовник та замовник складають вказаний дефектний акт самостійно і надсилають такий акт підряднику, що є підставою для усунення виявлених недоліків у встановлений в такому акті строк (термін). У випадку не виконання цих умов підрядником у встановлені актами строки, замовник може залучити для виправлення неякісно виконаних робіт третіх осіб або усунути їх своїми силами. Компенсація витрат здійснюється за рахунок підрядника, у тому числі шляхом утримання замовником відповідних сум при розрахунках за виконані роботи. У разі прострочення підрядником строку усунення недоліків або строку компенсації витрат, підрядник сплачує на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення та не звільняє підрядника від обов`язку виконати зобов`язання в натурі (п. 8.4). Перебіг гарантійного терміну починається з дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 8.5). Даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 12.1). Договір може бути достроково розірваний за угодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди про розірвання договору або в інший спосіб, передбачений чинним законодавством України (п. 12.2). Договір може бути розірваний достроково в односторонньому порядку за ініціативою однієї із сторін. При цьому сторона, яка зацікавлена в припиненні дії договору, зобов`язана письмово повідомити про це іншу сторону не пізніше ніж за 15 календарних днів до можливої дати припинення договору. У разі дострокового розірвання договору сторони зобов`язані провести необхідні взаєморозрахунки. У будь-якому разі договір вважається припиненим за умови повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, які виникли до дати закінчення строку його дії (п. 12.3). Незалежно від дати припинення дії договору, гарантійні зобов`язання на поставлений товар за цим договором продовжують діяти до повного закінчення їхнього терміну (п. 12.4).

Сторонами підписано договірну ціну на будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою м. Луцьк, вул. Гордіюка, 14а, що здійснюється в 2023 році, яка становить 9679,31789 тис грн (а.с.18-19).

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із частиною 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

ТОВ «Коростень-МБО» та ТОВ «БК «Альфа-Містобуд» підписано без зауважень акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року, довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2023 року на суму 3 842 064,07 грн (а.с. 20-78).

Крім того, сторонами підписано акт №1 приймання-передачі матеріалів до монтажу, згідно якого при прийнятті матеріалів-обладнання до монтажу встановлено, що матеріал/обладнання відповідають проектній спеціалізації або кресленню. Дефекти при зовнішньому огляді матеріалів/обладнання не виявлені (а.с. 79-86).

У повідомленні від 01.08.2023 №499 ТОВ «Коростень-МБО» повідомляє ТОВ «Будівельна компанія «Альфа-Мітобуд» про розірвання на підставі п. 12.3 договору будівельного підряду №2704-1 від 27.04.2023 в односторонньому порядку. Зазначено, що договір вважається розірваним після спливу 15-ти календарних днів з дати отримання відповідачем повідомлення, яке направлено на електронну адресу та в паперовому вигляді на поштову адресу м. Київ, вул. Рудницького Степана, буд. 2-В, оф. 24 (а.с. 213).

З врахуванням надіслання повідомлення 01.08.2023 на електронну адресу відповідача, договір вважається розірваним 16.08.2023.

Відповідно до частини другої статті 884 ЦК України підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення (частина четверта статті 884 ЦК України).

Частинами 2-4 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

У відповідності до ч. 1 ст. 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Право на відшкодування за рахунок підрядника витрат, понесених замовником при усуненні недоліків, допущених підрядником, є допустимим лише після укладення двостороннього акту про недоліки та не усунення існуючих недоліків підрядником.

Відповідно до ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Застосування передбачених ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України способів захисту прав і законних інтересів Замовника є правом останнього. Замовник може вільно на власний розсуд застосувати чи не застосувати передбачені зазначеною нормою способи захисту.

Встановлені ст. 858 Цивільного кодексу України правові можливості виникають у замовника лише в тому випадку, коли на підрядника відповідно до умов закону або договору може бути покладена відповідальність за допущені у результаті виконаних робіт недоліки або коли їх поява спричинена випадковими обставинами, ризик настання, яких лежить на підряднику.

Тобто, дії підрядника мають бути протиправними, полягати в порушенні умов договору, самі недоліки повинні бути наслідком протиправних дій, тобто між діями та наслідком має бути причинний зв`язок.

В межах гарантійного строку (5 років з моменту передачі робіт (п. 8.1 договору) позивачем на адресу відповідача направлено лист №01/13-24 від 13.02.2024, відповідно якого згідно порядку, визначеного п. 8.4 договору від 27.04.2023 №2704-1, у зв`язку з виявленням просідань та наскрізних тріщин на плиті ФЕМ 2Т та пошкодженням цілісності горизонтального шва між рядами блоків ФБС на ділянках робіт, виконаних ТОВ «БК Альфа-Містобуд», просить забезпечити присутність уповноваженого представника для з`ясування обставин виникнення недоліків (дефектів) робіт 15.02.2024 о 12 год 00 хв на АЗС №138 за адресою: м. Луцьк, вул. Захисників України, 21 (вул. Гордіюк 14-а) (а.с. 87).

ТОВ «БК Альфа-Містобуд» у листі-відповіді від 14.02.2024 №1402-1 зазначає, що роботи з укладення ФЕМ 2Т компанія не виконувала і за якість цих робіт відповідальності не несе. Щодо причин пошкодження горизонтального шва між рядами ФБС товариство не має ніякого відношення, оскільки матеріали на кладочний розчин поставлялись замовником і підрядник не може нести за їх якість відповідальність. Замовник змінив конструктив підпорної стіни, так як не міг забезпечити поставку необхідних блоків ФБС, роботи по зворотній засипці компанія не проводила, відповідно нести відповідальність за ці роботи нести не може. На момент передачі об`єкта новому підряднику були складені акти та зафіксовані об`єми робіт та акти по наявних недоліках, які були виправлені або компенсовані фінансово, що свідчить про відсутність претензій замовника до якості робіт. Будівництво об`єкта за адресою м. Луцьк ,вул. Гордіюк, 14-а проводилось без належного оформлення дозвільних документів та погоджень, зокрема по території на цей момент діючої АЗК проходять мережі теплопостачання, водопроводу, телефонні лінії та електромережі високої напруги. Представник товариства може бути присутнім на об`єкті для вивчення усіх обставин, але не раніше 27.02.2024 (а.с. 88).

15.02.2024 на об`єкті АЗС №138 за адресою м. Луцьк, вул. Захисників України, 21 (будівельна адреса м. Луцьк, вул. Гордіюк 14а) у складі комісії: представників замовника ТОВ «Фортуна-Плюс ЛТД», генпідрядника ТОВ «Коростень-МБО» складено дефектний акт, згідно якого на території АЗК виявлені такі дефекти: просідання та наскрізні поперечні тріщини на плиті ФЕМ 2Т в районі площадки тимчасового зберігання автотранспорту; пошкодження цілісності горизонтального шва між рядами блоків ФБС 24.4.6 в вісях «Д_Е» підпірні стіни. Встановлено ймовірні причини виявлених дефектів, а саме: по п.1 порушення технології виконання робіт з улаштування основ бетонного покриття; по п.2 порушення рецептури приготування цементної суміші для замонолічування швів. Відповідальність за виявлені дефекти покладається на виконавця робіт ТОВ «Альфа-Містобуд» (а.с. 90-104).

Вказаний дефектний акт підписаний представниками замовника ТОВ «Фортуна-Плюс ЛТД», генпідрядника ТОВ «Коростень-МБО».

Не можливість складення дефектного акту за участю представника відповідача позивачем не обґрунтована.

Судом встановлено, що в дефектному акті не вказано хто із підрядників виконував роботи та чи є це порушенням гарантійних зобов`язань відповідачем, а також, не зазначено, що такі недоліки неможливо було виявити під час приймання робіт, тобто дефектні акти не містять всієї необхідної інформації.

Листом від 15.02.2024 №4 позивач направив відповідачу дефектний акт з фотоматеріалами та схемою виявлених недоліків (а.с. 89).

ТОВ «БК «Альфа-Містобуд» у листі від 19.02.2024 №1902-2 вказує, що у листі від 14.02.2024 товариством повідомлено про можливість представника бути присутнім на об`єкті АЗК №138 27.02.2024, у зв`язку з чим складений в односторонньому порядку акт вважає недійсним. У випадку, якщо підтвердження про направлення членів комісії на майданчик для обстеження не буде, або комісія не зможе бути присутня в повному обсязі , товариство буде вважати, що претензії та акт без номеру від 15.02.2024 складений в односторонньому порядку є недійсним і претензій у сторін немає (а.с. 105).

У листі від 20.02.2024 позивач вимагає у відповідача виконання вимог, вказаних у дефектному акті від 15.02.2024. Згідно кошторисних розрахунків вартість усунення дефектів становить 455 242 грн 25 коп (а.с. 106-109).

У листі від 26.02.2024 позивачем повідомлено відповідача, що 27.02.2024 на об`єкті буде присутня комісія для складання дефектного акту в присутності працівника відповідача (а.с. 110).

Згідно зі статтями 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 101 ГПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Судовим експертом Малий О.В. на замовлення ТОВ «Коростень-МБО проведено будівельно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок від 15.05.2024 №1773/05-2024. Висновком встановлено, що станом на дату проведення візуально-інструментального обстеження експерт встановив наявність дефектів конструкцій верхнього шару дорожнього покриття тим 3 на території АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, АГЗП із знесенням існуючих будівель і споруд на вул. ГОрдіюк, 14-а в м. Луцьку у вигляді похилих тріщин з розкриттям 2-3 мм (до 5 мм у найширших місцях), що розповсюджується на всю ширину покриття, довжиною 51,35 м (ближча до будівлі операторної) та 29 м (ближче до в`їзду на АЗС). Вказані тріщини розповсюджуються вглиб до монолітної залізобетонної плити основи дорожнього покриття. Співставляючи дані візуального обстеження, результати лабораторних досліджень, а також проект на виконавчу документацію підрядника, вбачається можливим стверджувати, що вказані вище дефекти дорожнього одягу виникли внаслідок недоліків виконання робіт по його влаштуванню. Передбачене проектом та будівельними нормами влаштування повздовжніх та поперечних швів стиснення в конструкції бетонної основи відповідно до проекту та вимог будівельних норм не було виконане. Обсяг будівельних робіт, що необхідні для усунення виявлених недоліків по об`єкту «Будівництво АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гордіюк, 14-А» наведено в локальному кошторисі (додаток 2). Вартість цих робіт відповідно до складеного експертом кошторису становить 252 605 грн, в т.ч. ПДВ 42 101 грн. Вартість робіт, необхідних для усунення причини виникнення дефектів та для запобігання виникненню подібних дефектів в подальшому відповідно до складеного експертом кошторису становить 7 140 390 грн, в т.ч. ПДВ 1 190 065 грн (а.с. 113-177).

У висновку експерта вказано про його обізнаність із кримінальною відповідальністю за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В той же час, відомості про те, що вказаний висновок підготовлений для подання до суду відсутні.

Згідно локального кошторису на будівельні роботи №02-002 про усунення причин виникнення дефектів конструкції дорожнього одягу на території АЗК та в зоні заправки машин, тип 3, при розрахунку робіт, як улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення (ФЕМ) (демонтаж), використано площу 51,058 тис.м.кв.

При цьому згідно акту виконаних робіт відповідачем виконані роботи по улаштуванню цементобетонного покриття в загальній кількості 2 255 м.кв. (п.п. 710, 714).

Тобто відповідачем виконано не весь об`єм робіт по улаштуванню цементобетонного покриття.

Згідно відзиву та пояснень представника відповідача у судових засіданнях, ТОВ «БК «Альфа-Містобуд» армоване бетонне покриття відповідачем було виконано монолітно до улаштування передбачених проектом та будівельними нормами влаштування поперечних швів стиснення в конструкції бетонної основи відповідно до проекту та вимог будівельних норм. Після припинення фінансування та розірвання договору подальші роботи були законсервовані, залишаючи тимчасові опорні конструкції.

Експертом не конкретизовано, яку площу ним використано для встановлення місця розташування дефектів на об`єкті дослідження з врахуванням того, що роботи по об`єкту виконувались відповідачем частково.

Досліджуючи фото, на яких проведено демонтаж робіт експертом, не можливо встановити, що дорожнє покриття на місці утворення дефектів здійснене саме відповідачем, а не іншим підрядником після розірвання договору від 27.04.2023.

П.п. 6.5, 6.6 договору передбачене право замовника на отримання від виконавця актів прихованих робіт, протоколи випробування конструкцій, систем; можливість здійснення замовником авторського нагляду та технічного нагляду за виконанням робіт.

В той же час, замовником акт приймання виконаних робіт підписаний без зауважень та без витребування будь яких інших передбачених договором документів.

В той же час, докази залучення відповідача під час здачі об`єкта в експлуатацію в матеріалах справи відсутні.

Судом враховано, що доказів на підтвердження того, що виконувані роботи не були прийняті позивачем, або прийняті із зауваженнями позивачем не надано. Мотивована відмова від приймання виконаних робіт відповідачем з боку позивача в матеріалах справи також відсутня. Водночас обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена.

Частиною 3 статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Згідно із статтею 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Водночас, частини перша, третя і четверта статті 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14 ГПК України, судом встановлено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт виявлення недоліків, на які поширюється гарантія, що недоліки виявлені саме в роботах, виконаних відповідачем, причини виникнення цих недоліків (неякісно виконані роботи чи використані неякісні матеріали, які частково надавав сам замовник), причинного зв`язку між виявленими недоліками та виконаними роботами, отже, вимога щодо усунення недоліків є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Оскільки, вимога про сплату пені за прострочення усунення недоліків є похідною від основної вимоги, відтак зазначена вимога також задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, правові підстави визначені ст. 129 ГПК України покладення судового збору на відповідача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 129, 191, 232, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Коростень-МБО до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Альфа-Мітобуд про усунення виявлених недоліків та причин виникнення дефектів та стягнення 264 462 грн 92 коп відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 09.10.2024.

СуддяА. М. Кравчук