Рішення

від 08.10.2024 по справі 909/620/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/620/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати в сумі 490 903 грн 46 коп.

за участю:

від позивача ОСОБА_2 -витяг

від відповідача: ОСОБА_3 -адвокат, ордер

ВСТАНОВИВ

Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі в сумі 490903,46грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на той факт, що відповідачці на праві власності належить об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1665167126101. Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної форми власності за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачка належним чином не оформила правовідносини щодо користування земельною ділянкою, договір оренди не укладала, орендні платежі за володіння та користування земельною ділянкою не сплачувала, хоча нерухоме майно відповідачки продовжувало знаходитись на земельній ділянці. Відтак, позивач вважає, що відповідачка зберігла без достатньої на те правової підстави кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.07.2024р. відкрито провадження у справі №909/620/24 за позовом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (далі-позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідачка) про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі в сумі 490903,46грн.

26.08.2024 відповідач подав відзив на позов вх.№13530/24 та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку , які суд прийняв до розгляду.

30.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив ( вх. 13704/24) , який суд прийняв до розгляду.

Представники сторін у судове засідання з"вились

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як власник нерухомого майна, що знаходиться на АДРЕСА_2 , в період 24.06.2022 по 30.09.2023 користувався земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 2610100000:20:009:0419 без правовстановлюючих документів та не здійснив орендної плати за її користування, що стало наслідком безпідставного збереження у себе коштів, які повинні бути сплачені за фактичне користування земельною ділянкою. Згідно розрахунку позивача за вказаний період відповідач безпідставно зберіг орендну плату в сумі 490903,46грн., яка розрахована виходячи з нормативно-грошової оцінки, згідно Витягів із технічної документації від11.05.20-23 № 385 та від 28.11.2022 № 15076. Позов обґрунтований ст. 1212-1214 ЦК України та ст.206 ЗК України.

Позиція відповідача.

Відповідачка проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов Зазначила, що визнає той факт, що володіє на праві власності нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14702804, дата державної реєстрації 18.10.2018 р.).

Маючи на меті добросовісно користуватись належним їй приміщенням та відповідно користуватися земельною ділянкою на якій воно розміщене, відповідачка зверталась до Івано-Франківської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,5385 га на АДРЕСА_3 для обслуговування нежитлових приміщень. Однак, згідно Рішення Івано-Франківської міської ради від 14.12.2018 р. № 381-22 відповідачці відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, аргументуючи це тим, що МВК не підтримало дану заяву. Надалі, Івано-Франківська міська рада прийняла рішення № 53-34 від 10.03.2023 р., яким затвердила Івано-Франківській міській раді технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 1,3008 га на АДРЕСА_3 для розміщення і експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (згідно КВЦПЗД-11.02). Земельна ділянка сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 24.06.2022 р., присвоєно кадастровий номер: 2610100000:20:009:0419, саме у розмірі 1,3008 га і така площа земельної ділянки відрізняється від тієї, яку б вона могла реально використовувати для цілей оренди. В той же час відповідачка просила Івано-Франківську міську раду про складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5385 га, що у повному обсязі відповідало меті оренди такої ділянки. У зв"язку з чим, вважає що заявлена до стягнення сума є необґрунтованою. Просить в позові відмовити.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Відповідно до ст. 12,83 Земельного кодексу України. Положення про Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради в редакції від 10.06.2022 р. №101-25, Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності Івано-Франківської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.06.2022 р. № 99-25, 16.05.2023 року було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . (кадастровий номер 2610100000:20:009:0419).

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки № 53 від 16.05.2023 року. В процесі підготовки документів до обстеження, збору необхідної інформації та проведення обстеження встановлено наступне.

Земельна ділянка використовується для обслуговування нежитлових приміщень ФОП ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел.: НОМЕР_2 ).

В процесі підготовки документів до обстеження, збору необхідної інформації та проведення обстеження встановлено наступне.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 не перебуває в процесі припинення.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер 330750052 від 01.05.2023 р.) власником нежитлових приміщень є ФОП ОСОБА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1665167126101. Дата реєстрації нерухомого майна в Державному реєстрі - 18.10.2018 р., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 43451430 від 10.10.2018р. Документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, виданий 10.05.2006 р., видавник: Івано-Франківське МУЖКГ. До складу нерухомого майна входять: склад-ангар загальною площею 4896,2 кв.м.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду (справа № 344/5691/17) від 03.05.2017р. накладено арешт на зазначене нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 (РПВН № 14702804) шляхом заборони на його користування, відчуження та розпорядження.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 14.12.2018р. № 381-22 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5385га на вул. І.Левинського. 3-а для обслуговування нежитлових приміщень (довідка з МБК №19282). Не підтримано МВК.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.03.2023р. №53-34 затверджено Івано-Франківській міській раді технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 1.3008га на АДРЕСА_2 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно КВЦПЗД - 11.02), кадастровий номер 2610100000:20:009:0419.

Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 . Земельна ділянка розташована в східній частині міста, неподалік р. Бистриці Надвірнянської, прямокутної форми, огороджена металевою сіткою. Заїзд на земельну ділянку здійснюється з АДРЕСА_5 .

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру № НВ-7400804852022 від 24.06.2022р. земельна ділянка сформована і зареєстрована в Державному земельному кадастрі 24.06.2022р., їй присвоєно кадастровий номер 2610100000:20:009:0419. Площа земельної ділянки становить 1,3008 га. Цільове призначення земельної ділянки - 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта (номер 332720065 від 18.05.2023 р.) власником земельної ділянки площею 1,3008 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2714591326101) є Івано-Франківська міська рада. Дата державної реєстрації права власності: 30.03.2023р.

Земельна ділянка межує з південно-західної сторін - із земельною ділянкою комунальної форми власності (кадастровий номер 2610100000:20:009:0352), з інших сторін - з землями загального користування Івано-Франківської міської ради.

На час складання акту обстеження на земельній ділянці господарська діяльність не здійснюється.

В Департаменті комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради відсутня інформація щодо наявності зареєстрованого договору оренди землі.

Згідно інформації Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (лист № 6972/5/09-19-24-05-05 від 30.05.2023 р.) ФОП ОСОБА_1 за земельну ділянку площею 1,3008 га (кадастровий номер 2610100000:20:009:0419) за період 2022-2023 рр. плату не здійснювала.

Згідно з розрахунком сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади становила 405 864,99 гри. (розрахунок суми додається).

Розрахунок було здійснено з урахуванням витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 11.05.2023р. № 3845 та від 28.11.2022р. № 15076, наданих Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Повідомлення про проведення обстеження в період з 15.05.2023 року по 24.05.2023 року направлялось землекористувачу рекомендованим листом № 171/34.3-02/19в від 05.05.2023 р. на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З метою досудового врегулювання спору, 15.11.2023 року відповідачу надсилалась претензія з пропозицією добровільно сплатити суму безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності на території м. Івано-Франківська за період з 24.06.2022 року по 30.09.2023 року, що становила 405 864,99 грн. Відповідачем відповідь на дану претензію не надавалась. В подальшому було здійснено повторний розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади в період з 24.06.2022 року по 31.12.2023 року, що становить 490 903.46 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 156 ЗК України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Натомість, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Суд встановив, що відповідачка володіє на праві власності нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14702804, дата державної реєстрації 18.10.2018 р.), яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер:2610100000:20:009:0419.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 р. у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28 лютого 2020 р. у справі № 913/169/18 та постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 р. у справі № 922/3463/19.

Згідно з частинами 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09. 2018 у справі № 920/739/17).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновки суду.

ФОП ОСОБА_1 , набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 2610100000:20:009:0419) комунальної форми власності з 24.06.2022 р. по 30.09.2023 р., належним чином не оформила та не зареєструвала речові права на цю земельну ділянку, як це передбачено ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України та Законом України «Про оренду землі». Відповідно, протягом цього періоду не вносила плату за користування землею у розмірі, встановленому законодавством, внаслідок чого без достатньої правової підстави зберегла в себе грошові кошти у обсязі орендної плати.

Факт порушення відповідачем свого зобов"язання щодо плати за користування землею підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати у сумі 490903,46грн обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 7363,55грн., що підтверджується платіжною інструкцією №654 від 25 червня 2024року.

Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 7363,55грн., покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Івано-Франківської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати в сумі 490903,46грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 490 903,46 грн. та 7363,55 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.10.2024

Суддя Шкіндер П.А.