Рішення

від 18.09.2024 по справі 910/17229/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2024Справа № 910/17229/21 (910/19616/21)Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Катрін"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна"

про стягнення 264.210,01 грн

в межах справи №910/17229/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Тейваз" (ідентифікаційний код 40180448)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (ідентифікаційний код 41692853)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Тейваз" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (ідентифікаційний код 41692853).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 підготовче засідання призначено на 29.11.2021.

05.11.2021 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Судове засідання, призначене на 29.11.2021, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2021 підготовче засідання суду призначено на 13.12.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 3, ідентифікаційний номер 41692853). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Тейваз" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Симоненка, 2-А, оф. 120, ідентифікаційний номер 40180448) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 3, ідентифікаційний номер 41692853) в розмірі 144 272,78 грн. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 3, ідентифікаційний номер 41692853). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 3, ідентифікаційний номер 41692853) за номером 67899 від 17.12.2021р. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 3, ідентифікаційний номер 41692853) арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 451 від 12.03.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 14.02.2022

30.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Катрін" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" про стягнення 286.787,04 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору постачання нафтопродуктів № 802 від 06.02.2019, відповідачем було виставлено рахунки на оплату № МУ 000002993 від 01.07.2019 та № МУ 000006812 від 19.12.2019 на загальну суму 363.268,00 грн, які позивачем було сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 105 від 01.07.2019 та № 291 від 21.12.2019. Умовами договору встановлено, що поставка попередньо оплаченого товару здійснюється у строк, що не перевищує трьох календарних днів. У зв`язку з тим, що відповідачем не було поставлено оплачений позивачем товар, останній звернувся до відповідача з листом, в якому містилася вимога повернути сплачені грошові кошти. У відповідь на вказаний лист відповідачем було визнано свою заборгованість, проте в подальшому було повернуто лише 20.000,00 грн сплачених позивачем коштів. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 286.787,04 грн, з яких 273.125,29 грн боргу з урахуванням індексу інфляції, 239,16 грн пені, 13.422,59 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19616/21 від 07.12.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

20.12.2021 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заява, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 264.210,01 грн, з яких 219.755,20 грн основного боргу, 30.855,80 грн інфляційних втрат, 239,16 грн штрафу та 13.359,25 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/19616/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.01.2022 відповідачем до суду подано заяву про передачу справи № 910/19616/21 на розгляд до Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/17229/21 про банкрутство ТОВ "Мозир Україна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 справу 910/19616/21 за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Катрін" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" про стягнення 264.210,01 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/17229/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна".

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №910/17229/21 (910/19616/21) передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 прийнято справу №910/17229/21 (910/19616/21) за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Катрін" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" про стягнення 264.210,01 грн. до розгляду в межах справи № 910/17229/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЗИР УКРАЇНА"; повторно розпочато розгляд справи №910/17229/21 (910/19616/21) спочатку.

Вказана ухвала суду від 13.01.2023 була надіслана відповідачу 23.01.2023, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105493596515 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "МОЗИР Україна».

Відповідач своїм правом на подачу відзиву визначений судом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі не скористався та заперечення на позов не подав.

13.03.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.8 статті 251 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами 1 та 2 статті 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи, а також доказами, що були надані позивачем протягом усього періоду розгляду справи в суді.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив наступне.

06.02.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОЗИР УКРАЇНА» (далі- постачальник/відповідач) та Приватним підприємством приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Катрін» (далі-покупець/позивач) було укладено договір №802 постачання нафтопродуктів, відповідно до якого постачальник зобов`язується у відповідності з замовленням передавати у власність покупця наступні нафтопродукти, далі по тексту «товар»: бензин, A-92, бензин А-95, дизельне паливо (далі-договір).

Згідно з п.1.2. Договору покупець зобов`язується приймати Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Згідно з п.1.3. Договору кількість, асортимент і ціна товару вказуються в накладних.

Згідно з п.1.4. Договору загальна сума Договору складає суму всіх підписаних обома сторонами накладних.

Згідно з п.2.2. Договору номенклатура Товару, його кількість, ціна встановлюються Сторонами за спільною згодою на основі заявки Покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину цього Договору.

Згідно з п.3.1. Договору товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тої чи іншої партії Товару. Заявка вважається оформленою Покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна Товару та якщо вона була надіслана Постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення Товару транспортними засобами Покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів в рамках строку поставки, передбаченому п. 3.6. даного Договору. В разі вивезення Товару транспортними засобами Постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення Постачальником рахунку- фактури. Постачання Товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох Сторін.

Згідно з п.3.4. Договору на основі наданої Покупцем заявки, Постачальник до кінця робочого дня, наступного за днем надання заявки, оформляє і направляє Покупцю рахунок-фактуру. Рахунок-фактура дійсний до сплати протягом 3 (трьох) банківських днів, після його оформлення.

Згідно з п.3.5. Договору постачальник забезпечує поставку Товару протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання від Покупця заявки на поставку Товару.

Згідно з п.3.6. Договору у випадку поставки Товару за цим Договором на умовах 100% передплати, Покупець зобов`язаний прийняти у своє розпорядження Товар у строк не пізніше ніж через 3 (три) робочі дні з дати зарахування грошових коштів на банківському рахунку Постачальника, а у випадку порушення цього строку з будь-яких причин, Постачальник має право повернути грошові кошти Покупцю за такий товар,протягом 3 (трьох) робочих днів з дати порушення вищезазначеного строку, якщо інше Сторони не обумовлять у відповідній додатковій угоді до цього Договору.

Згідно з п.4.2. Договору оплата Покупцем вартості Товару, може здійснюватись на умовах попередньої оплати вартості товару або з відстрочкою оплати вартості поставленого Товару протягом трьох банківських днів. Порядок розрахунків по кожній партії Товару вказується в додатковій угоді на отримання Товару.

Згідно з п.4.3. Договору у випадку погодження Сторонами попередньої оплати за Товар, Покупець здійснює передплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з п.4.4. Договору розрахунки по даному Договору між Сторонами здійснюються в безготівковій шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно з п.4.5. Договору оплата здійснюється згідно рахунку-фактури Постачальника.

Згідно з п.4.6. Договору зобов`язання Покупця щодо оплати Товару виникають з моменту здійснення Постачальником поставки Товару згідно з п.3.5 даного Договору,а у випадку, коли сторона домовилась про попередню оплату товару - з моменту виставлення Постачальником рахунка-фактури.

Згідно з п.4.12. Договору якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума, яка надійшла від Покупця в порядку передплати за партію Товару, яка підлягає отриманню згідноз відповідною заявкою Покупця, перевищує вартість поставленого Товару, Постачальник повертає надмірно сплачену суму грошових коштів протягом 3 (трьох) робочих днів згідно даного пункту Договору та Акту звірки взаєморозрахунків між Сторонами.

Згідно з п.5.4. Договору покупець зобов`язаний прийняти поставлений Постачальником Товар, виконавши зі свого боку всі дії, необхідні для забезпечення передачі та отримання Товару. Покупець не має права відмовитись від приймання Товару, за винятком випадків, передбачених Інструкцією 281 та Інструкцією 271.

Згідно з п.6.4. Договору у випадку умисного порушення строків поставки Товару, Постачальник на Покупця сплачує штраф у розмірі 0,1% від вартості Товару, поставку якого прострочено.

Згідно з п.6.5. Договору у випадку несплати, або несвоєчасної сплати вартості отриманих нафтопродуктів Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від вартості неоплачених або несвоєчасно оплачених нафтопродуктів штраф у розмірі 30% від суми боргу. Сплата пені, та штрафних санкцій не звільняє Покупця від виконання взятих на себе зобов`язань по даному Договору.

Також сторонами 21.12.2019 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору постачання нафтопродуктів №802 від 06.02.2019 року, згідно якої:

1. Сторони вирішили змінити умови поставки Товару, зокрема доповнити Розділ 3 Договору п.п.3.9, 3.10 наступного змісту : у разі 100% попередньої оплати Покупцем Товару, Постачальник зобов`язується зарезервувати за Покупцем відповідну кількість/асортимент Товару згідно з рахунком №МУ 000006812, Товару та на підставі наданої у майбутньому Покупцем заявки, здійснити поставку попередньо оплаченого Товару у строк, що не перевищує 3 (трьох) календарних днів

2. Ціна зарезервованого Товару згідно з рахунком №МУ 000006812 становить 230932 грн. 80 коп. та по рахунку №МУ 000002993 становить 8822 грн. 40 коп.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про наявність правових підстав для стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 219 755,20 грн, пені у розмірі 239,16 грн, інфляційних втрат у розмірі 53 370,09 грн., 3% річних у розмірі 13 422,59 грн.,нарахованих за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" у період свого зобов`язання з постачання товару за Договором.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідач у своїй заяві визнав позовні вимоги повністю.

Як передбачено положеннями частин 1, 4 статті 191 ГПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).

Пунктом 1) частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Судом встановлено, що визнання позову уповноваженим представником відповідача відповідає вимогам статті 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У суду відсутні підстави для висновку, що дії арбітражного керуючого Кучерявого Д.В.- ліквідатора ТОВ «Мозир Україна» з визнання позову суперечать інтересам особи відповідача, а відтак у суду відсутні підстави для не прийняття визнання позову відповідачем.

Згідно приписів ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.6.4. Договору у випадку умисного порушення строків поставки Товару, Постачальник на Покупця сплачує штраф у розмірі 0,1% від вартості Товару, поставку якого прострочено.

Позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 239,16 грн, інфляційних втрат у розмірі 53 370,09 грн., 3% річних у розмірі 13 422,59 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" у своїй заяві про визнання позову відповідачем зазначило, що позовні вимоги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Катрін" про стягнення 219 755,20 грн, пені у розмірі 239,16 грн, інфляційних втрат у розмірі 53 370,09 грн., 3% річних у розмірі 13 422,59 грн.. визнає повністю (в повному обсязі) .

З огляду на наведені приписи Господарського процесуального закону та визнання позову відповідачем, позовні вимоги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Катрін" підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судового збору.

Отже, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.cт. 2, 13, 74, 76, 79, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Катрін" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Мозир Україна" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, код ЄДРПОУ 41692853) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Катрін" основну заборгованість у розмірі 219 755 (двісті дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 20 коп., пеню у розмірі 239 (двісті тридцять дев`ять) грн. 16 коп., 3 % річних в розмірі 13 422 (тринадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 59 коп., інфляційних втрат у розмірі 273 125 (двісті сімдесят три тисячі сто двадцять п`ять) грн. 29 коп. та судовий збір у розмірі 4 301 (чотири тисячі триста одна) грн 81 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 18.09.2024.

Суддя А.В. Яковенко