Рішення

від 17.09.2024 по справі 910/7350/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2024Справа №910/7350/24

За позовомкерівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг"простягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 5 512 167,16 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи:прокурор:Долгорук С.М.від позивача:Буханистий О.В.від відповідача:Тополь О.В.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2024 року керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 5 512 167,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" упродовж 2021-2023 років штучно занизило плату за користування земельними ділянками комунальної власності площею 0,3138 га, кадастровий номер 8000000000:75:315:0021, за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Пшенична, 9 (літ. А, Б), та площею 0,6289 га, кадастровий номер 8000000000:75:230:0080, за адресою: м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12, і замість сплати 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сплачувало 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Відтак прокурор вважає, що відповідач без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок (територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради) зберіг у себе кошти у розмірі 5 512 167,16 грн, які мав сплатити за користування ними, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 відкрито провадження у справі №910/7350/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору; призначено у справі підготовче засідання на 16.07.2024.

28.06.2024 Київською міською радою в системі "Електронний суд" сформовано додаткові пояснення у справі, в яких позивач вказує, що Київською міською радою 13.07.2023 за №7050/7091 прийнято рішення "Про передачу ТОВ "Ньюпорт Холдінг" земельної ділянки в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину на вул. Пшеничній, 9 (літ. А, Б) у Святошинському районі м. Києва", яким Товариству передано в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,3138 га (кадастровий номер 8000000000:75:315:0021) для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину (код виду цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) на вул. Пшеничній, 9 (літ. А, Б) у Святошинському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 07.06.2024 Товариство уклало договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:75:315:0021, та зареєструвало право оренди в Реєстрі. Також позивач зазначає, що на підставі акту прийому-передачі від 27.03.2017, відповідно до якого ТОВ "Антел-Стандарт" передало в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Ньюпорт Холдінг", зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме - комплекс будівель загальною площею 166,4 квадратних метрів, розташований на земельній ділянці комунальної власності площею 0,6289 га, кадастровий номер 8000000000:75:230:0080, за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 12. Київською міською радою 13.07.2023 за №7049/7090 прийнято рішення "Про передачу ТОВ "Ньюпорт Холдінг" земельної ділянки в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил на Кільцевій дорозі, 12 у Святошинському районі м. Києва", яким Товариству передано в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,6289 га (кадастровий номер 8000000000:75:230:0080) для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил (код виду цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за адресою: м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12, із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 04.08.2023, ТОВ "Ньюпорт Холдінг" у законодавчо встановленому порядку право користування земельною ділянкою не оформило, договір оренди земельної ділянки до цього часу не укладено. Позивач стверджує, що ТОВ "Ньюпорт Холдінг" як фактичний користувач спірними земельними ділянками, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (Київської міської ради) зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, тому зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України. Так, позивач вказує, що ТОВ "Ньюпорт Холдінг" подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2020-2023 роки щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:315:0021 та 8000000000:75:230:0080, відповідно до яких відповідач задекларував податкове зобов`язання у вигляді земельного податку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (протягом 2021, 2022, 2023 років). Проте, рішеннями Київської міської ради "Про бюджет міста Києва на 2021 рік" від 24.12.2020 №24/24, "Про бюджет міста Києва на 2022 рік" від 09.12.2021 №3704/3745 та "Про бюджет міста Києва на 2023 рік" від 08.12.2022 №5828/5869 затверджено мінімальні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки), згідно яких для земель з цільовим призначенням 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (роздрібна торгівля пальним в мережах автозаправних станцій, комплексів, їх обслуговування, оптова торгівля пальним) встановлений розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки, а відтак ТОВ "Ньюпорт Холдінг" безпідставно збережено кошти за користування спірними земельними ділянками за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 у розмірі 5 512 167,16 грн.

02.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" в системі "Електронний суд" сформовано відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, вважає їх не законними, не необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" робило все необхідне для укладення договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:315:0021 та 8000000000:75:230:0080. Відповідач вважає, що у нього без укладених договорів оренди землі, відсутні правові підстави сплачувати орендну плату за земельні ділянки. Натомість відповідач вважає, що відповідно п. 5 п.п. 5.3 Додатку 3 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" ставка земельного податку за земельні ділянки (крім земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир багатоквартирного будинку), які використовуються юридичними і фізичними особами (крім підприємств державної та комунальної власності), в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлювалась у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та була сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг".

09.07.2024 Святошинською окружною прокуратурою міста Києва в системі "Електронний суд" сформовано відповідь на відзив, в якій прокуратура вказує, що правовідносини щодо оформлення права оренди земельних ділянок, які склалися між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг", не є предметом спору та предметом доказування у цій справі. При цьому, прокуратура посилається на постанову Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №922/2417/19, згідно якої неналежне виконання своїх обов`язків з боку міської ради не є підставою для звільнення товариства від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою. Щодо тверджень відповідача про вжиття ним з 2017 року всіх необхідних заходів для укладення договорів оренди земельних ділянок, то прокурор зазначає, що заява про внесення відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 про присвоєння коду виду цільового використання - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, до органів Держгеокадастру подана лише 30.03.2023, а 04.04.2023 відповідні зміни ГУ Держгеокадастру в м. Києві були внесені до Державного земельного кадастру. Крім того, прокурор зазначає, що право власності на об`єкти нерухомого майна набуте Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" 27.03.2017, однак останнє розпочало вживати заходів щодо оформлення оренди земельних ділянок лише у 2023 році. Посилаючись на практику касаційного суду, прокурор стверджує, що із дня набуття права власності на об`єкти нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 закрито підготовче провадження у справі №910/7350/24; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; роз`яснено відповідачу, що він не позбавлений можливості подати заперечення на відповідь на відзив та договір оренди; призначено розгляд справи №910/7350/24 по суті на 06.08.2024.

02.08.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" в системі "Електронний суд" сформовано додаткові пояснення (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 05.08.2024), в яких відповідач зазначає, що підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Відтак, на думку відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" подало до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДПС у м. Києві податкові декларації з плати за землю за 2021-2023 роки та сплачувало за користування земельними ділянками у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рівні мінімальної ставки орендної плати, що відповідає п.п. 288.5.1 Податкового кодексу України, а оскільки через бездіяльність позивача договір оренди не був укладений то і підстави стягнення орендної плати у розмірі 12% відсутні. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України власники та користувачі земельних ділянок не нараховують та не сплачують плату за землю (земельний податок та/або орендну плату) на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією: за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Святошинською окружною прокуратурою міста Києва безпідставно стягуються грошові кошти (розмір орендної плати за землю) за період з 01 травня - по 31 грудня 2022 року, оскільки Податковим кодексом України власників та орендарів (користувачів) земельних ділянок, на яких велись активні бойові дії, було звільнено від сплати податку та орендної плати за землю, тому ця сума не підлягає стягненню.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 долучено подані відповідачем пояснення з доданими доказами до матеріалів справи; оголошено перерву в судовому засіданні до 05.09.2024.

03.09.2024 Святошинською окружною прокуратурою міста Києва в системі "Електронний суд" сформовано додаткові пояснення, в яких прокуратура вказала, що відповідачем за 2021- 2023 роки в деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" задекларувало податкове зобов`язання у вигляді земельного податку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а не податкове зобов`язання у вигляді орендної плати мінімального розміру, як стверджує товариство у додаткових поясненнях. Натомість Київською міською радою встановлено ставку орендної плати за використання земельних ділянок комунальної власності код 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (роздрібна торгівля пальним в мережах автозаправних станцій, комплексів, їх обслуговування, оптова торгівля пальним) у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На думку прокуратури, особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності чи права постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання норм Податкового кодексу України, тому положення пункту 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не підлягають застосуванню до правовідносин щодо стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками комунальної власності без правовстановлюючих документів, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" не є суб`єктом, відносно якого застосовуються передбачені Податковим кодексом України пільги щодо звільнення від сплати за землю. Також прокурор звертає увагу суду, що за період, коли на території м. Києва були активні бойові дії відповідно до Переліку з 24.02.2022 по 30.04.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" безпідставно збережені кошти за використання земельних ділянок комунальної власності не нараховувалися та відповідно до позовної заяви не стягуються - з відповідача підлягають стягненню безпідставно збережені кошти за використання земельних ділянок у 2022 році за період з 01.01.2022 по 23.02.2022 та з 01.05.2022 по 31.12.2022.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 запропоновано відповідачу надати власне бачення щодо нарахування коштів за користування земельними ділянками, а прокурору - надати номери справ із аналогічним предметом спору; оголошено перерву в судовому засіданні до 17.09.2024.

11.09.2024 Київською міською радою в системі "Електронний суд" сформовано додаткові пояснення у справі (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 12.09.2024), в яких позивач вказує, що згідно пункту19.13 рішення Київської міської ради від 09.12.2021 №3704/3745 з урахуванням змін, внесених рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 №5449/5490, з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка. Водночас рішення про надання відповідачеві земельної ділянки Київська міська рада ухвалила пізніше, а саме - 23 червня 2022 року, і тому лише з цього моменту відповідач став суб`єктом, на якого поширювалась дія цього рішення. При цьому, на думку позивача, положення пункту 19.13 рішення Київської міської ради від 09.12.2021 №3704/3745 (в редакції рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 №5449/5490) застосовується лише до орендарів земельних ділянок в розумінні земельного та податкового законодавства та не може бути застосоване до відповідача.

16.09.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" в системі "Електронний суд" сформовано додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що для справляння плати за землю у 2022 році дата початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховується. Таким чином, звернення Святошинської окружної прокуратури м. Києва про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за період з 01.05.2022 по 31.12.2022 у розмірі 2 473 821,48 грн. (712 683,60 грн. м. Київ, Святошинський район, вул. Пшенична, 9 (літ. А, Б) + 1 761 137,88 грн. м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12) є безпідставним та необґрунтованим.

В судове засідання, призначене на 17.09.2024, з`явились прокурор та представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

У судовому засіданні 17.09.2024 судом було завершено розгляд справи по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №382413776 від 11.06.2024, 27.03.2017 на підставі акту прийому-передачі від 27.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Антел-Стандарт" передало в якості внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" об`єкт нерухомого майна, внаслідок чого за відповідачем зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: комплекс будівель (літ. А, літ. Б), загальною площею 71,6 квадратних метрів, за адресою: м. Київ, вул. Пшенична, 9.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3138 га, кадастровий номер 8000000000:75:315:0021, за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Пшенична, 9 (літ. А, Б).

Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 внесені до Державного земельного кадастру 03.05.2012. Відтак, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 18.12.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 належить до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання земельної ділянки - для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину.

Згідно рішення Київської міської ради від 13.07.2023 за №7050/7091 "Про передачу ТОВ "Ньюпорт Холдінг" земельної ділянки в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину на вул. Пшеничній, 9 (літ. А, Б) у Святошинському районі м. Києва" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,3138 га (кадастровий номер 8000000000:75:315:0021) для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину (код виду цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) на вул. Пшеничній, 9 (літ. А, Б) у Святошинському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

07.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" уклало договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 та зареєструвало право оренди в Реєстрі, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №382412307 від 11.06.2024.

Також 27.03.2017 на підставі акту прийому-передачі від 27.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Антел-Стандарт" передало в якості внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" об`єкт нерухомого майна, внаслідок чого за відповідачем зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: комплекс будівель загальною площею 166,4 квадратних метрів, за адресою м. Київ, Кільцева дорога, 12.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,6289 га, кадастровий номер 8000000000:75:230:0080, за адресою: м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12.

Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 внесені до Державного земельного кадастру 28.04.2012. Відтак, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 12.12.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 за адресою м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12, належить до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання земельної ділянки - для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил.

Рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 №7049/7090 "Про передачу ТОВ "Ньюпорт Холдінг" земельної ділянки в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил на Кільцевій дорозі, 12 у Святошинському районі м. Києва" Товариству з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" передано в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,6289 га (кадастровий номер 8000000000:75:230:0080) для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил (код виду цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за адресою: м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12, із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

Станом на дату розгляду даної справи Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 не укладено.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями прокурора та позивача про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" безпідставно збережених коштів у розмірі 5 512 167,16 грн, які є різницею між сплаченою відповідачем платою за користування земельними ділянками в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - платою, яка підлягала сплаті відповідачем у період з 01.07.2021 по 31.12.2023.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Учасники справи визнають, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" у період з 01.07.2021 по 31.12.2023 користувалось земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:75:230:0080 та 8000000000:75:315:0021 для будівництва та обслуговування (експлуатації) будівель торгівлі - АЗС, кафе, магазину, автомийки, а також пункту заміни мастил. Користування відповідачем спірними земельними ділянками обумовлене передачею у 2017 році до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" об`єктів нерухомого майна (тобто набуттям відповідачем у власність), розташованих на спірних земельних ділянках.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:75:230:0080 та 8000000000:75:315:0021 є сформованими з моменту присвоєння їм кадастрових номерів та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19, а також у постановах від 07.09.2022 у справі №925/1081/20 та від 20.09.2022 у справі № 925/1082/20.

У відповідності з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України також визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами частини 5 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Враховуючи зазначені приписи законодавства, зокрема статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, право власності на житловий будинок, будівлю, споруду є безумовною підставою для виникнення права користування земельною ділянкою під відповідним нерухомим майном, яке має бути оформлено відповідним чином з урахуванням приписів статті 126 Земельного кодексу України.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:75:230:0080 та 8000000000:75:315:0021 є комунальною власністю та належать територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

Нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень ст. 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості (постанова Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20).

З метою приведення у відповідність правовідносин користування спірними земельними ділянками до вимог законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" ініційовано питання щодо укладення нових договорів оренди.

Так, рішення Київської міської ради від 13.07.2023 за №7050/7091 "Про передачу ТОВ "Ньюпорт Холдінг" земельної ділянки в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину на вул. Пшеничній, 9 (літ. А, Б) у Святошинському районі м. Києва" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,3138 га (кадастровий номер 8000000000:75:315:0021) для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину (код виду цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) на вул. Пшеничній, 9 (літ. А, Б) у Святошинському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

Рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 №7049/7090 "Про передачу ТОВ "Ньюпорт Холдінг" земельної ділянки в оренду для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил на Кільцевій дорозі, 12 у Святошинському районі м. Києва" Товариству з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" передано в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,6289 га (кадастровий номер 8000000000:75:230:0080) для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил (код виду цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за адресою: м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12, із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

07.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" уклало з Київською міською радою договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 та зареєструвало право оренди в Реєстрі, натомість договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 станом на дату розгляду даного спору не укладений.

Таким чином, відповідач, набувши у 2017 році у власність нерухоме майно, розташоване на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:75:230:0080 та 8000000000:75:315:0021, у період з 01.07.2021 по 31.12.2023 право користування на земельні ділянки, на яких воно розташоване не оформило. Отже, відповідач користується цими земельними ділянками у спірному періоді без належної правової підстави.

За змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Щодо посилань відповідача на те, що ним було вжито всіх необхідних дій для належного оформлення свого права користування земельними ділянками, то суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг", що можливе неналежне виконання своїх обов`язків з боку міської ради не є підставою для звільнення товариства від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у товариства не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №922/2417/19 та від 10.02.2020 у справі №922/981/18.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) у якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №916/2119/22)

Отже, судом встановлено, що спірні земельні ділянки площею 0,3138 га та площею 0,6289 га є сформованими, а у період з 01.07.2021 по 31.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" здійснювало користування спірними земельними ділянками без оформлення відповідних договорів оренди. Факт користування спірними земельними ділянками у період з 01.07.2021 по 31.12.2023 визнається відповідачем та підтверджується, зокрема поданням ним декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021-2023 роки.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України),

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:230:0080 та 8000000000:75:315:0021, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Попри наведене, відповідачем було подано декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" задекларувало податкове зобов`язання земельного податку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на суму 838 295,49 грн та сплатило 838 295,52 грн.

Згідно декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" задекларувало податкове зобов`язання у вигляді земельного податку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на суму 922 125,04 грн та сплатило 915 139,18 грн.

За декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, з урахуванням уточнюючої декларації Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" задекларувало податкове зобов`язання у вигляді земельного податку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на суму 929 370,56 грн та сплатило 932 571,42 грн.

Натомість Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 належить до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання земельної ділянки - для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину, а земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 за адресою м. Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 12 належить до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання земельної ділянки - для реконструкції АЗС, будівництва кафе, магазину та автомийки, а також пункту заміни мастил.

У відповідності до рішень Київської міської ради від 24.12.2020 №24/24 "Про бюджет міста Києва на 2021 рік", від 09.12.2021 №3704/3745 "Про бюджет міста Києва на 2022 рік" та від 08.12.2022 №5828/5869 "Про бюджет міста Києва на 2023 рік" встановлено, що мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіально громади міста Києва цільового призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (роздрібна торгівля пальним в мережах автозаправних станціях, комплексів, їх обслуговування, оптова торгівля пальним) становить 12% від нормативної грошової оцінки.

Отже, приймаючи до уваги цільове призначення земельних ділянок, при розрахунку розміру орендної плати за землю прокурором правомірно застосовано відсоткову ставку у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.

Положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14, у справі № 916/2119/22 від 13.03.2024.

Крім того, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Тобто відсутність у період з 01.07.2021 по 31.12.2023 укладених договорів оренди спірних земельних ділянок має фактичним наслідком користування відповідачем такими земельними ділянками без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування земельними ділянками коштів, які мали бути відшкодовані.

Правові підстави набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" прав користування земельними ділянками безоплатно відсутні. В свою чергу, відповідач набув у користування майно саме за рахунок територіальної громади міста Києва в особі позивача.

У разі коли особа користувалася земельними ділянками, що належать територіальній громаді міста Києва без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власникові такого майна на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, відповідач сплачував у спірний період за користування спірними земельними ділянками 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, в той час як мав сплачувати 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Прокурор стверджує, що за період з 01.07.2021 по 31.12.2023 з відповідача підлягає стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі різниці між платою, яка підлягала сплаті за користування землею - 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок щорічно, та сплаченими Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" коштами у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок щорічно.

Натомість відповідач вказує, що у 2022 році землекористувачі були звільнені від сплати орендної плати, а тому підстави для нарахування вказаної різниці у цей рік немає.

В свою чергу, прокурор вказує, що звільнення діє на час активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, а оскільки активні бойові дії в місті Києві та області проходили у березні - квітні 2022 року, то тільки ці два місяці підлягають виключенню з розрахунку плати за користування земельними ділянками у 2022 році.

Позивач зазначив, що рішенням Київської міської ради звільнено платників орендної плати за період з березня по травень 2022 року, проте підтримує позицію прокурора.

Щодо нарахування орендної плати у 2022 році.

Відповідно до абз. 1 п. 69.14 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Спір між сторонами виник в тому числі з приводу тлумачення вказаної норми закону, а відтак суду необхідно надати відповідь на питання щодо періоду пільги платнику орендної плати за землю.

Це питання є визначальним, адже якщо законодавець звільнив орендаря від плати орендних платежів, то і підстав для висновку про збереження кошів за період неоплати чи оплати таким суб`єктом платежів в меншому розмірі не можна вести мови. Більш того, висновок суду про звільнення орендаря від плати орендних платежів призведе до висновку про відсутність підстав для платежу навіть сплачених коштів у розмірі 3% від плати, що змусить суд врахувати їх як переплату, та зменшити суму, яка підлягає сплаті за інші періоди (коли пільги не було).

Суду необхідно відповісти на питання щодо періоду пільги:

- весь 2022 рік у разі, якщо активні бойові дії чи окупація тривала хоча б один день, або

- виключно час, коли на території відбувалися активні бойові дії чи територія була окупована.

Із граматичного тлумачення норми вбачається, що період пільги визначається з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року та не ставиться в залежність від періоду окупації, а обумовлена фактом проведенням на території активних бойових дій або тимчасової окупації.

Із логічного тлумачення суд враховує, що цю норму включено Законом №2120-ІХ від 15.03.2022, в період найзапекліших боїв під Києвом, та найбільшої невизначеності щодо подальшого ходу вторгнення країни-агресора. Відтак, законодавець намагався позбавити наймачів земельних ділянок додаткового тягаря, розуміючи ті важкі соціально-економічні виклики, які зумовило вторгнення Російської Федерації.

Здійснюючи систематичне тлумачення, суд вважає необхідно порівняти формулювання аналогічної пільги 2022 року із пільгою 2023 року, яка закріплена в наступному абзаці цього пункту.

Так, згідно абз. 2 п. 69.14 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Відтак, законодавець у 2023 році, запроваджуючи аналогічну пільгу, використав інакше формулювання норми, чітко вказавши обмеження періоду дії пільги. Така пільга у 2023 році обмежена періодом календарного місяця, в якому на території відбувалися активні бойові дії або територія була тимчасово окупована.

Використані судом три методи тлумачення норми закону відкидають щонайменший сумнів у тому, що норма закону спрямована на звільнення наймачів (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) земельних ділянок державної та комунальної власності від сплати плати за землю за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Таким чином, за вказаний період відповідач не повинен був платити плату за користування земельними ділянками безвідносно до укладення ним договору оренди чи без нього, тому територіальна громада міста Києва не могла набути майно (кошти) в якості орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:75:230:0080 та 8000000000:75:315:0021 за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, яке б міг безпідставно зберегти відповідач.

Сума сплачених у цей період орендних платежів є переплатою, яка враховується судом, як плату за інші періоди.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.11.2023 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 у 2023 році становила 8 486 327,49 грн.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 03.04.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 у 2021 році становила 8 050 155,81 грн.

Відповідно до інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, розміщеної у відкритому доступі на офіційному сайті за посиланням https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyigroshovoyi- oczinky-zemel-za-2023-rik/ коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік для земель населених пунктів становить 1,1.

Тобто нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:315:0021 у 2022 році становила 8 855 171,39 (8 050 155,81 х 1,1).

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.11.2023 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:230:0080 у 2023 році становила 20 970 866,72 грн.

Земельне законодавство не передбачає обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №922/3711/19, від 09.12.2021 у справі №922/4264/20.

Таким чином, враховуючи часткову сплату відповідачем за користування спірними земельними ділянками, в тому числі у 2022 році, за розрахунками суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" було безпідставно збережено кошти у розмірі 852 075,68 грн, які підлягали сплаті за користування спірними земельними ділянками у 2021 році, та кошти у розмірі 2 650 276,16 грн, які підлягали сплаті за користування спірними земельними ділянками у 2023 році.

Положеннями ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Враховуючи положення норми ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України та безпідставне користуванням відповідачем спірними земельними ділянками, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно зберіг за рахунок територіальної громади міста Києва кошти у розмірі 3 502 351,84 грн, які підлягали сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" в якості орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:75:230:0080 та 8000000000:75:315:0021 у період з 01.07.2021 по 31.12.2023.

У п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Проніна проти України" зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Інші доводи учасників справи №910/7350/24 судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо повноважень прокурора на подання позову в інтересах Київської міської ради, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Святошинська окружна прокуратура міста Києва зверталась до Київської міської ради з листами вих. №44-6678ВИХ-23 від 16.11.2023, вих. №44-145ВИХ-24 від 08.01.2024, вих. №44-146ВИХ-24 від 08.01.2024, вих. №44-2359ВИХ-24 від 03.05.2024, вих. №44-2360ВИХ-24 від 03.05.2024, в яких повідомляла про порушення вимог земельного законодавства при використанні спірних земельних ділянок комунальної форми власності.

Доказів вжиття Київською міською радою будь-яких належних заходів цивільно-правового характеру щодо захисту інтересів держави та територіальної громади міста Києва матеріали справи не містять, а учасниками справи не надано, що свідчить про бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи бездіяльність Київської міської ради, тобто нездійснення повноважень по захисту інтересів держави та територіальної громади міста Києва, відповідно до статті 131-1 Конституції України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття міською прокуратурою заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову.

За таких обставин позовні вимоги керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" підлягають стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі 3 502 351,84 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 75, 79, 123, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" (69096, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А; ідентифікаційний код 39715902) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) безпідставно збережені кошти за користування земельними ділянками комунальної власності у розмірі 3 502 351 (три мільйони п`ятсот дві тисячі триста п`ятдесят одну) грн 84 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюпорт Холдінг" (69096, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А; ідентифікаційний код 39715902) на користь Київської міської прокуратури (0315, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний номер 02910019) судовий збір у розмірі 42 028 (сорок дві тисячі двадцять вісім) грн 22 коп. Видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 09.10.2024.

Суддя Р.В. Бойко