Рішення

від 25.04.2024 по справі 911/1875/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1875/23

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дадвані М.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/1875/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корінф Інжиніринг"

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 1 554 461,83 грн.

за участю представників:

від позивача: Ткаченко О.В., ордер серія АІ № 1456937 від 11.09.2023

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корінф Інжиніринг" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 16.06.2023 до ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості в розмірі 783 608, 00 грн., інфляційних втрат в розмірі 251 847, 66 грн., пені в розмірі 482 745, 51 грн. та 3% річних в розмірі 36 260, 66 грн., що разом складає 1 554 461,83 грн. за договором постачання №251119 від 25.11.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 27.06.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корінф Інжиніринг" залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

27.07.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху, разом з тим позивач зазначає, що ОСОБА_1 є фізичною особою без статусу фізичної особи-підприємця.

28.07.2023 з метою встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , судом було направлено запит до Центру надання адміністративних послуг Білогородської сільської ради.

07.06.2023 на адресу суду від управління Центру надання адміністративних послуг Білогородської сільської ради надійшла відповідь, відповідно до якої адреса реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 09.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.09.2023 о 14:00.

Ухвалою суду від 21.09.2023 відкладено підготовче засідання на 12.10.2023 о 16:30.

12.10.2023 через систему Електронний суд до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.10.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1875/23 та відкладено підготовче засідання на 02.11.2023 о 16:00.

Ухвалою суду від 02.11.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 07.12.2023.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 28.03.2024 відкладено судове засідання на 25.04.2024.

В судове засідання 25.04.2023 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Судом на адресу відповідача направлялись ухвали про відкладення судових засідань. На адресу суду з адреси відповідача: АДРЕСА_1 надходили повідомлення пошти з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" №755-IV від 15.05.2003).

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 25.07.2023 за кодом 3698779652060 реєстрація Фізичної особи-підприємця Бен Амор Маріам припинена. Місцезнаходженням вказаної юридичної особи було: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи № 911/1875/23, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 25.04.2024 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію представника позивача, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 25.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корінф Інженірінг", далі Постачальник, та Фізичною особою-підприємцем Бен Амор Маріам, далі Покупець, був укладений договір постачання №251119, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. 1.3. Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця технологічне устаткування (далі по тексту Договору - «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар і сплатити його на умовах, указаних в цьому Договорі. Найменування, асортимент, кількість і ціна Товару, визначається Сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору. У ціну Товару входить його монтаж, окрім проживання, транспортуванню (дорога монтажної групи до Покупця) та харчування, якщо інше не вказане в окремій Специфікації до Договору. Умови цього Договору викладені Сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» (у редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору.

Згідно із п. 3.1. 3.3. Договору Поставка Товару здійснюється на умовах EXW (ИНКОТЕРМС-2010р), за адресою: м.Київ, вул. Набережно-Лугова, 4. Якщо інше не вказано в Специфікаціях до цього договору. Умови та термін постачання товару, вказано в Специфікаціях до цього договору. Відвантаження (відпуск) Товару проводиться тільки за наявності оригіналу довіреності Покупця. Довіреність оформлюється на кожну поставку Товару і має бути виконана з дотриманням вимог статей 245-250 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що Постачальник надає Покупцеві (його представникові) наступні документи:

- рахунок-фактуру на Товар;

- документи що підтверджують якість;

- видаткову накладну.

Датою поставки вважається дата, вказана у видатковій накладній, яка підписана обома сторонами (п. 3.6. Договору).

Розділом 4 Договору встановлена загальна сума Договору, порядок розрахунків.

Загальна сума Договору визначається загальною вартістю партій Товару, що поставляються в період терміну дії Договору і вказаних у Специфікаціях. Загальна сума Товару по кожній окремій Специфікації у гривні не є фіксованою і підлягає зміні, у разі збільшення офіційного курсу евро на день оплати за даними ПАТ «ПУМБ». Сторони використовують курс продажу (Безготівкові курси) евро, станом на 15-00 на дату оформлення відповідної Специфікації (п. 4.1. Договору).

Розрахунки за даною угодою здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, указаний у розділі 9 цього Договору (п. 4.2. Договору).

Покупець оплачує Товар, що поставляється, згідно Специфікацій до цього договору (п. 4.3. Договору).

Днем здійснення оплати вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на поточний рахунок Постачальника, указаний в цьому Договорі (п. 4.4. Договору).

У разі збільшення більш ніж на 2% курсу Євро за даними AT «ПУМБ» до української гривні, встановленого на момент укладання цього Договору (підписання окремої Специфікації), до курсу євро, встановленого на момент фактичної оплати, ціна на Товар підлягає коригуванню. Таке коригування не вважатиметься зміною умов цього Договору і буде відображено в додатковій угоді. У цьому випадку коригування ціни здійснюється шляхом множення коефіцієнта на суму зобов`язань (заборгованості) по оплаті Покупця перед Постачальником, згідно Специфікації на момент фактичної оплати. Коефіцієнт розраховується за наступною формулою:

К=К2:К1, де К - коефіцієнт; К1 - курс продажу Євро за даними AT «ПУМБ» до Української гривні станом на 15- 00 на дату підписання відповідної Специфікації. К2 - курс продажу Євро за даними AT «ПУМБ» до Української гривні станом на 15-00 на дату здійснення оплати по Специфікації (п. 4.5.).

Покупець здійснює оплату відкоригованої ціни протягом 1 (одного) банківського дня, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. У разі неможливості оплати впродовж одного банківського дня, ціна на Товар підлягає новому коригуванню і подальшій оплаті. Для оплати відкоригованої ціни Постачальником на адресу Покупця спрямовується наступний пакет документів: лист-повідомлення, Специфікація і додаткова угода (п.4.6. Договору).

Сторони домовилися, що остаточна вартість Товару оговорюється на дату оплати останнього платежу шляхом підписання відповідної додаткової угоди, Специфікації і Акту коригування цін (п. 4.7. Договору).

Розділом 6 Договору сторони обумовили форс-мажор.

Пунктом 8.1. Договору Будь-які зміни, доповнення і протоколи до цього Договору дійсні лише за умови, якщо вони здійснені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками Сторін і є його невід`ємною частиною, про що повинно бути вказано в цих документах.

Відповідно до п. 8.2. Договору він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до « 31» грудня 2019 р., а в частині виконання зобов`язань - до повного і належного виконання цих зобов`язань. Договір, підписаний за допомогою факсимільного зв`язку, має юридичну силу до заміни його оригіналом. Будь-які документи, передані факсимільним способом, у тому числі і факсимільна (електронна) копія цього Договору мають бути замінені на оригінали в строк не більше 10 (десяти) календарних днів з дати отримання факсимільної копії.

Сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних у Договорі реквізитів. У разі зміни реквізитів Сторін або статусу платника податку на прибуток або ПДВ, Сторона, у якої сталися такі зміни, зобов`язана повідомити про це іншу Сторону протягом 5 (п`яти) календарних днів, про що сторони домовились у п. 8.5. Договору.

25.11.2019 Сторони підписали Специфікацію обладнання №1 до Договору, п. 1 якою визначили перелік товарів до поставки, їх кількість та ціну.

Вартість Товару, що має бути передана по цій Специфікації, становить 40593 евро, про що зазначено у п. 2.

Умовами п. 3. Специфікації сторони визначили, що розрахунки за даною Специфікацією здійснюються в наступному порядку:

3.1. перший платіж у розмірі 12000 евро від загальної суми Специфікації, протягом 5 (п`яти) банківських днів, але не пізніше 13.12.2019 року, з моменту підписання Договору та Специфікації.

3.2. другий платіж у розмірі 5000 евро від загальної суми Специфікації, в день відвантаження товару зі складу Постачальника.

3.3. Несплачений залишок ціни товару в розмірі 23593 евро, оплачується Покупцем з розстроченням платежу за таким графіком:

3000 евро, до 25.03.2020 року.

3000 евро, до 25.04.2020 року.

3000 евро, до 25.05.2020 року.

3000 евро, до 25.06.2020 року.

3000 евро, до 25.07.2020 року.

3000 евро, до 25.08.2020 року.

3000 евро, до 25.09.2020 року.

2593 евро, до 25.10.2020 року.

Так, на виконання умов укладеного Договору позивач поставив відповідачу технологічне устаткування, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1053383, 00 грн., що підтверджується підписами сторін на видатковій накладній №247 від 18.06.2020.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на користь позивача сплачені наступні платежі:

-16.12.2019 року сплачено 311 400, 00 грн.;

-24.06.2020 року сплачено 145 000, 00 грн.;

-24.03.2021 року сплачено 32 000, 00 грн.;

-12.10.2021 року сплачено 60 000, 00 грн.;

-30.11.2021 року сплачено 55 000, 00 грн.

Вказані обставини позивач також визнає в позові і зазначає, що 16.12.2019 року за курсом НБУ 26,724 сплачено 11 652,45 евро, 24.06.2020 року за курсом НБУ 30,855 сплачено 4 699,40 євро, 24.03.2021 року за курсом НБУ 33,915 сплачено 943,54 євро, 12.10.2021 року за курсом НБУ 31,212 сплачено 1 922,34 євро, 30.11.2021 року за курсом НБУ 31,62 сплачено 1 739,40 євро.

Разом з тим, позивач у позові зазначає, що згідно з положеннями п. 3.3 специфікації обладнання № 1 від 25.11.2019 року по Договору № 25119 несплачений залишок ціни товару в розмірі 23 593 євро мав був оплачений покупцем з розстроченням платежу за таким графіком:

-3000 євро до 25.03.2020 року;

-3000 євро до 25.04.2020 року;

-3000 євро до 25.05.2020 року;

-3000 євро до 25.06.2020 року;

-3000 євро до 25.07.2020 року;

-3000 євро до 25.08.2020 року;

-3000 євро до 25.09.2020 року;

-2593 євро до 25.10.2020 року.

08.05.20234 року позивачем було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом претензію з розрахунком заборгованості та вимогою виконання зобов`язань за Договором.

02.06.2023 вказаний лист повернувся на адресу позивача з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 30.11.2021 по 30.04.2023 в сумі 482745, 51 грн. на підставі ч. 1 ст. 231 ГУ України, ст. ст. 546, 549 ЦК України.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача за Договором, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 30.11.2021 по 15.06.2023 в сумі 36260, 66 грн. та інфляційні витрати за період з 01.12.2021 по 31.05.2023 в сумі 251847, 66 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Відповідач товар прийняв, про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана з боку відповідача видаткова накладна № 247 від 18.06.2020 на загальну суму 1053383, 00 грн., його не повернув, а тому зобов`язаний здійснити оплату його вартості в строк, встановлений договором.

Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в п. 3. Специфікації, зокрема сторони визначили, що розрахунки за даною Специфікацією здійснюються в наступному порядку:

3.1. перший платіж у розмірі 12000 евро від загальної суми Специфікації, протягом 5 (п`яти) банківських днів, але не пізніше 13.12.2019 року, з моменту підписання Договору та Специфікації.

3.2. другий платіж у розмірі 5000 евро від загальної суми Специфікації, в день відвантаження товару зі складу Постачальника.

3.3. Несплачений залишок ціни товару в розмірі 23593 евро, оплачується Покупцем з розстроченням платежу за таким графіком:

3000 евро, до 25.03.2020 року.

3000 евро, до 25.04.2020 року.

3000 евро, до 25.05.2020 року.

3000 евро, до 25.06.2020 року.

3000 евро, до 25.07.2020 року.

3000 евро, до 25.08.2020 року.

3000 евро, до 25.09.2020 року.

2593 евро, до 25.10.2020 року.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідачем на користь позивача сплачені наступні платежі:

-16.12.2019 року сплачено 311 400, 00 грн., що за курсом НБУ 26,724 сплачено 11 652,45 євро;

-24.06.2020 року сплачено 145 000, 00 грн., що за курсом НБУ 30,855 сплачено 4 699,40 євро;

-24.03.2021 року сплачено 32 000, 00 грн., що за курсом НБУ 33,915 сплачено 943,54 євро;

-12.10.2021 року сплачено 60 000, 00 грн., що за курсом НБУ 31,212 сплачено 1 922,34 євро;

-30.11.2021 року сплачено 55 000, 00 грн., що за курсом НБУ 31,62 сплачено 1 739,40 євро, на загальну суму 603400, 00 грн., або 20957, 13 євро.

Таким чином, здійснивши підрахунок оплат з боку відповідача, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за поставлений товар складає 19635, 87 євро.

Разом з тим, враховуючи фактичні обставини справи, оскільки відповідач, сплачуючи за поставлений Товар, не притримувався графіку, визначеного Специфікацією, суд дійшов висновку, що в даному випадку слід застосувати приписи ст. 530 ЦК України в частині визначення строку оплати.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов`язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред`явлення вимоги.

Абзацом 2 п. 1.7. Пленуму визначено, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Матеріали справи свідчать, що позивач надіслав на адресу відповідача претензію б/н від 08.05.2023, в якій просив здійснити оплату заборгованості в сумі 19635, 87 євро згідно Договору. Факт надіслання вказаного листа на адресу відповідача підтверджується копією опису вкладення від 08.05.2023, копією накладної № 0209508862497 від 08.05.2023 та копією фіскального чеку від 08.05.2023.

Відповідно до наданої позивачем інформації з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html відправлення за штрихкодовим ідентифікатором № 0209508862497 не було вручене відповідачу та повернуто на адресу відправника 02.06.2023.

Відтак семиденний строк виконання відповідачем (як боржником) грошового зобов`язання з оплати вартості поставленого товару від дня пред`явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 20.05.2023.

З урахуванням викладеного, гривневий еквівалент боргу в сумі 19635, 87 євро станом на 20.05.2023, перерахований відповідно до п. п. 4.1., 4.5. Договору, становить 909140, 32 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також довів порушення відповідачем строку оплати товару. Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

З урахуванням здійснених часткових оплат боргу заборгованість відповідача за поставлений товар складає 909140, 32 грн.

Оскільки згідно із ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак сума боргу заявлена позивачем 783608, 00 грн. вважається вірною.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корінф Інжиніринг" до ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості в сумі 783 608,00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотка від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України та аналогічних положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмір що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати товару за загальний період з 30.11.2021 по 30.04.2023 в сумі 482745, 51 грн.

При цьому, суд приймає до уваги, що договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочення платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Також, ч. 4 ст. 232 ГК України втановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін).

Проте, в Договорі постачання № 21119 від 25.11.2019 року відсутній пункт, який містить умови щодо нарахування пені, у зв`язку з чим в позові в частині стягнення пені з відповідача в сумі 482745, 51 грн. слід відмовити.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару за Договором позивач також нарахував три проценти річних за загальний період з 30.11.2021 по 15.06.2023 в сумі 36260, 66 грн. та інфляційні витрати за період з 01.12.2021 по 31.05.2023 в сумі 251847, 66 грн.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Оскільки під час розгляду даної справи встановлено, що строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати вартості поставленого товару настав 20.05.2023, прострочка виникла з 21.05.2023, тому при дослідженнйі правильності нарахування санкцій суд бере до уваги період, заявлений позивачем.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його перерахунок з урахуванням п. п. 4.1., 4.5. Договору, та курсу євро станом на початок періоду 01.12.2021.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корінф Інжиніринг" до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 196 267, 94 грн.

Дослідивши розрахунок трьох процентів річних, суд дійшов висновку про його перерахунок з урахуванням п. п. 4.1., 4.5. Договору, та курсу євро станом на початок періоду 30.11.2021.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корінф Інжиніринг" до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 28 258, 37 грн.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.04.2024, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корінф Інжиніринг" до ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корінф Інжиніринг" (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 35, кв. 256, код ЄДРПОУ 38453790) заборгованість у розмірі 783 608 (сімсот вісімдесят три тисячі шістсот вісім) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 196 267 (сто дев`яносто шість тисяч двісті шістдесят сім) грн. 94 коп., три проценти річних у розмірі 28 258 (двадцять вісім тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн. 37 коп. та судовий збір у розмірі 15 122 (п`ятнадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 01 коп., видавши наказ

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 08.10.2024 року.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.