ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" жовтня 2024 р. Справа № 911/2105/24
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогазтрейд", 09111, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Степана Бандери , будинок 48
про стягнення 242 919, 12 грн за договором поставки нафтопродуктів №16/478-НП від 28.03.2023
суддя Н.Г. Шевчук
без виклику сторін
суть спору:
Публічне акціонерне товариство "Укpнaфта" (далі - ПАТ "Укpнaфта" / позивач) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогазтрейд" (далі - ТОВ "Агрогазтрейд" / відповідач) про стягнення 242 919, 12 грн заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №16/478-НП від 28.03.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №16/478-НП від 28.03.2023 в частині оплати за поставлений товар.
Господарський суд Київської області ухвалою від 15.08.2024, зокрема, відкрив провадження у справі № 911/2105/24; розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; сторонам встановив строки для вчинення процесуальних дій у справі.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, оскільки у відповідача відсутній електронний кабінет в системі ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 15.08.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак остання була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".
Водночас суд зазначає, що факт неотримання поштової кореспонденції, яка надсилалася судом на адресу сторони, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Верховний Суд звертав увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).
Також судом враховано, що за приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із частинами першою-другою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, при цьому відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів частини дев`ятої статті 165 та частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
установив:
28 березня 2023 року між Публічним акціонерним товариством "Укpнaфта" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогазтрейд" (далі - покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №16/478-НП, за умовами пункту 1.1 якого, предметом цього договору є поставка нафтопродуктів, що є власністю постачальника; під поставкою сторони розуміють передачу нафтопродуктів постачальником для прийняття покупцем за відповідну плату.
Відповідно до пункту 1.2 Договору передбачено, що найменування, кількість, ціна і вартість нафтопродуктів, що підлягають поставці, строк їх поставки та умови передачі, порядок і умови оплати, та інші необхідні умови погоджуються Сторонами в Угодах до даного Договору (далі - Угода / Угоди).
Згідно із пунктом 1.3 Договору постачальник зобов`язується передати покупцю у власність, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах даного Договору та відповідних Угод.
На виконання умов Договору, між позивачем та відповідачем було укладено ряд Угод, зокрема:
1. 27 червня 2023 року між ПАТ "Укpнaфта" та ТОВ "Агрогазтрейд" укладено Угоду № 18 до Договору, відповідно до умов якої ПАТ "Укрнафта" зобов`язалося поставити паливо дизельне Energy ДП-Л-Євро5-В0 у кількості 55 тон загальною вартістю 2 266 000, 00 грн. Ціна за одну тонну нафтопродуктів, яка зазначена в Угоді № 18 становить 41 200, 00 грн.
На виконання зазначеної Угоди ТОВ "Агрогазтрейд" здійснило наступні оплати на рахунок ПАТ "Укрнафта":
- 173 809, 34 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9651_00000/27fd7a5e 994a-4f78-b656-fad84f91b947 від 04.07.2023;
- 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9597_00000/1178880b6-cdbd-4598-955a-16606b9ba91e від 28.06.2023;
- 1 000 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9601_00000/2dd9e62a 7ae2-433b-b8ff-8a66b5692ed0 від 29.06.2023.
Загальна сума коштів сплачених відповідачем згідно Угоди № 18 до Договору складає 2 173 809, 34 грн.
Водночас, ПАТ "Укрнафта" на виконання умов Угоди № 18 до Договору було здійснено поставку товару:
- паливо дизельне Energy ДП-Л-Євро5-В0 в кількості 25,757 тон загальною вартістю 1 061 188, 40 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1/18 від 29.06.2023;
- паливо дизельне Energy ДП-Л-Євро5-В0 в кількості 25,726000001 тон загальною вартістю 1 133 736, 25 грн, що підтверджується видатковою накладною №2/18 від 01.07.2023.
Загальна вартість поставлених позивачем нафтопродуктів згідно Угоди № 18 до Договору склала 2 194 924,65 грн.
В розрізі викладеного позивач твердить, що за Угодою № 18 різниця між сплаченою сумою попередньої оплати та фактичною вартістю поставлених нафтопродуктів склала 21 115, 31 грн, яку відповідач зобов`язаний був сплатити на рахунок позивача у строк протягом 3х банківських днів з дати відвантаження нафтопродуктів. Оскільки весь обсяг нафтопродуктів за Угодою № 18 був відвантажений 01.07.2023, граничною датою сплати коштів в сумі 21 115, 31 грн було 04.07.2023, а отже починаючи з 05.07.2023 зазначена сума вважається простроченою. Станом на дату звернення до суду кошти в сумі 21 115, 31 грн за Угодою № 18 не перераховані відповідачем на рахунок позивача.
2. 14 липня 2023 року між ПАТ "Укpнaфта" та ТОВ "Агрогазтрейд" укладено Угоду № 20 до Договору, відповідно до якої ПАТ "Укрнафта" зобов`язалося поставити бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 у кількості 17 тон загальною вартістю 918 000, 00 грн. Ціна за одну тонну нафтопродуктів, яка зазначена в Угоді № 20 становить 54 000,00 грн.
На виконання зазначеної Угоди ТОВ "Агрогазтрейд" здійснило попередню оплату на рахунок ПАТ "Укрнафта" у розмірі 650 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №9632_00000/5820а924-1f91-4f55-bea6-754bb5cb0d57 від 14.07.2023.
Також, листом від 14.07.2023 № 7 відповідач просив перенести суму у розмірі 161 391, 20 грн з переплати за Угодою № 19 в рахунок оплати з Угодою № 20.
Отже загальна сума коштів сплачених відповідачем згідно Угоди № 20 до Договору склала 811 391,20 грн.
Водночас ПАТ "Укрнафта" на виконання умов Угоди № 20 до Договору було здійснено поставку товару, а семе: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 16,24 тон загальною вартістю 876 960, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №1/20 від 14.07.2023.
Загальна вартість поставлених позивачем нафтопродуктів згідно Угоди № 20 до Договору склала 876 960, 00 грн.
В розрізі викладеного позивач зазначає, що за Угодою № 20 різниця між сплаченою сумою попередньої оплати та фактичною вартістю поставлених нафтопродуктів склала 65 568, 80 грн, яку відповідач зобов`язаний був сплатити на рахунок позивача у строк протягом 3х банківських днів з дати відвантаження нафтопродуктів. Оскільки весь обсяг нафтопродуктів за Угодою № 20 був відвантажений 14.07.2023, граничною датою сплати коштів в сумі 65 568, 80 грн було 17.07.2023, а отже починаючи з 18.07.2023 зазначена сума вважається простроченою. Станом на дату звернення до суду кошти в сумі 65 568, 80 грн за Угодою № 20 не перераховані відповідачем на рахунок позивача.
3. 14 серпня 2023 року між ПАТ "Укpнaфта" та ТОВ "Агрогазтрейд" укладено Угоду № 22 до Договору, відповідно до якої ПАТ "Укрнафта" зобов`язалося поставити бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 у кількості 14 тон загальною вартістю 882 000, 00 грн. Ціна за одну тонну нафтопродуктів, яка зазначена в Угоді № 22 становить 63 000,00 грн.
На виконання зазначеної Угоди ТОВ "Агрогазтрейд" здійснило оплату на рахунок ПАТ "Укрнафта" у розмірі 380 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №9672_00000/d75ec534-194f-421f-bb62-1922cc7fc751 від 14.08.2023.
Також, листом від 15.08.2023 № 8 відповідач просив перенести суму у розмірі 489 427, 20 грн з переплати за Угодою № 21 в рахунок оплати з Угодою № 22.
Загальна сума коштів сплачених відповідачем згідно Угоди № 22 до Договору складає 869 427, 20 грн.
Водночас, ПАТ "Укрнафта" на виконання умов Угоди № 22 до Договору було здійснено поставку товару, а саме: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 14,312 тон загальною вартістю 901 656, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №1/22 від 15.08.2023.
Загальна вартість поставлених позивачем нафтопродуктів згідно Угоди № 22 до Договору склала 901 656, 00 грн.
В розрізі викладеного позивач зазначає, що за Угодою № 22 різниця між сплаченою сумою попередньої оплати та фактичною вартістю поставлених нафтопродуктів склала 32 228, 80 грн, яку відповідач зобов`язаний був сплатити на рахунок позивача у строк протягом 3х банківських днів з дати відвантаження нафтопродуктів. Оскільки весь обсяг нафтопродуктів за Угодою № 22 був відвантажений 15.08.2023, граничною датою сплати коштів в сумі 32 228, 80 грн було 18.08.2023, а отже починаючи з 19.08.2023 зазначена сума вважається простроченою. Станом на дату звернення до суду кошти в сумі 32 228, 80 грн за Угодою № 22 не перераховані відповідачем на рахунок позивача.
4. 17 серпня 2023 року між ПАТ "Укpнaфта" та ТОВ "Агрогазтрейд" укладено Угоду № 23 до Договору, відповідно до якої ПАТ "Укрнафта" зобов`язалося поставити бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 у кількості 14 тон загальною вартістю 875 000, 00 грн. Ціна за одну тонну нафтопродуктів, яка зазначена в Угоді № 23 становить 62500, 00 грн.
На виконання зазначеної Угоди ТОВ "Агрогазтрейд" здійснило оплати на рахунок ПАТ "Укрнафта" в розмірі 830 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №9677_00000/051e28cf 794e-4117-9596-baf7ab1fd671 від 18.08.2023.
Загальна сума коштів сплачених Відповідачем згідно Угоди № 23 до Договору складає 830 000, 00 грн.
Водночас ПАТ "Укрнафта" на виконання умов Угоди № 23 до Договору було здійснено поставку товару, а саме: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 13,761 тон загальною вартістю 860 062, 50 грн, що підтверджується видатковою накладною №1/23 від 18.08.2023.
Загальна вартість поставлених позивачем нафтопродуктів згідно Угоди № 23 до Договору склала 860 062, 50 грн.
В розрізі викладеного позивач твердить, що за Угодою № 23 різниця між сплаченою сумою попередньої оплати та фактичною вартістю поставлених нафтопродуктів склала 30 062, 50 грн, яку відповідач зобов`язаний був сплатити на рахунок позивача у строк протягом 3х банківських днів з дати відвантаження нафтопродуктів. Оскільки весь обсяг нафтопродуктів за Угодою № 23 був відвантажений 18.08.2023, граничною датою сплати коштів в сумі 30 062, 50 грн було 21.08.2023, а отже починаючи з 22.08.2023 зазначена сума вважається простроченою. Станом на дату звернення до суду кошти в сумі 30 062, 50 грн за Угодою № 23 не перераховані відповідачем на рахунок позивача.
5. 25 серпня 2023 року між ПАТ "Укpнaфта" та ТОВ "Агрогазтрейд" укладено Угоду № 25 до Договору, відповідно до якої ПАТ "Укрнафта" зобов`язалося поставити бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 у кількості 26 тон загальною вартістю 1 614 600,00 грн. Ціна за одну тонну нафтопродуктів, яка зазначена в Угоді № 25 становить 62 100,00 грн.
На виконання зазначеної Угоди ТОВ "Агрогазтрейд" здійснило оплати на рахунок ПАТ "Укрнафта":
- 800 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9690_00000/fbedf863- 4351-4403-a73c-0d5ca1587ecb від 25.08.2023;
- 800 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9691_00000/7b43c1e1- 0a92-4d2c-9c1d-0bda7e7e5806 від 25.08.2023.
Загальна сума коштів сплачених відповідачем згідно Угоди № 25 до Договору складає 1 600 000,00 грн.
Водночас ПАТ "Укрнафта" на виконання умов Угоди № 25 до Договору було здійснено поставку товару:
- бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 13,284 тон загальною вартістю 824 936, 40 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів(нафти) № 648 від 25.08.2023;
- бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 13,131 тон загальною вартістю 815 435, 10 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів(нафти) № 649 від 25.08.2023.
Позивач зазначає, що на виконання обов`язку передбаченого пунктом 4.21 Договору, ним було сформовано видаткову накладну від 25.08.2023 № 1/25 та надіслано 29.08.2023 на адресу електронної пошти відповідача (agrogastrade.llc@gmail.com), однак відповідач підписаний примірник видаткової накладної на адресу ПАТ "Укрнафта" не повернув.
Загальна вартість поставлених позивачем нафтопродуктів згідно Угоди № 25 до Договору склала 1 640 371, 50 грн.
В розрізі викладеного позивач твердить, що за Угодою № 25 до Договору різниця між сплаченою сумою попередньої оплати та вартістю фактично поставлених склала 40 371, 50 грн, яку відповідач зобов`язаний був сплатити на рахунок позивача у строк протягом 3х банківських днів з дати відвантаження нафтопродуктів. Оскільки весь обсяг нафтопродуктів за Угодою № 25 був відвантажений 25.08.2023, граничною датою сплати коштів в сумі 40 371, 50 грн було 28.08.2023, а отже починаючи з 29.08.2023 зазначена сума вважається простроченою. Станом на дату звернення до суду, кошти в сумі 40 371,50 грн за Угодою № 25 не перераховані відповідачем на рахунок позивача.
Позивач вказує, що ним, на виконання умов договору в цілому було здійснено відповідачу поставку нафтопродуктів, однак останній в повному розмірі за поставлений товар розрахунок не здійснив, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість у загальному розмірі 189 346, 91 грн.
Листом від 16.01.2024 № 01/01/24/06-02/01/415 ПАТ "Укрнафта" зверталося до ТОВ "Агрогазтейд" із проханням терміново виконати зобов`язання за Договором, а саме оплатити заборгованість, штраф та пеню, що нараховані за неналежне виконання зобов`язання, однак, відповідь на зазначений лист відповідач не надав, зокрема заборгованість не сплатив.
Відповідач у свою чергу в ході розгляду спору жодних заперечень щодо позовних вимог не надав.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов таких висновків.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар за Договором згідно видаткових накладних на загальну суму 6 473 974, 65 грн, тоді як відповідачем сплачено 6 284 627, 74 грн. Викладене відповідачем не спростовано.
Відповідно до пункту 6.1 Договору покупець зобов`язується здійснити повну попередню оплату вартості нафтопродуктів на умовах визначених в Угодах до цього Договору.
Судом встановлено, що умовами укладених Угод також передбачено, що відповідач здійснює оплату нафтопродуктів на умовах попередньої оплати.
Водночас, згідно із пунктом 6.8 Договору сторони узгодили, що у разі, якщо обсяг фактично відвантажених нафтопродуктів перевищив обсяг оплачений покупцем на умовах визначених у відповідних Угодах до цього Договору, оплату обсягу перевантажених нафтопродуктів покупець здійснює за ціною, відповідно до такої Угоди до Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати відвантаження нафтопродуктів.
Отже виходячи із встановленого сторонами у договорі поставки строку оплати товару, приймаючи до уваги дати первинних документів, строк оплати за спірними документами є таким, що настав.
Відтак, враховуючи наведене вище та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи в сукупності, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт постачання товару загальною вартістю 6 284 627, 74 грн, а відповідачем, в свою чергу, не спростовано належними та допустимими доказами твердження позивача.
Отже заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням часткових оплат складає 189 346, 91 грн.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 17 419, 92 грн пені, 18 934, 69 грн штрафу, 5 601, 23грн 3 % річних та 2 781, 83 грн інфляційних втрат.
Відповідно до пункту 7.6 Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати згідно з даним Договором та відповідними Угодами, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0, 05 % від суми, несплаченої в строк, за кожний день прострочення платежу, а у випадку порушення покупцем строків оплати за нафтопродукти більше ніж на 5 (п`ять) робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника додатково штраф, розмір якого становить 10 % (десять відсотків) вартості / попередньої вартості (при формульному ціноутворенні) відповідної Угоди.
Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до частини другої статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом перевірено розрахунок позивача то встановлено, що розрахована сума пені за ставкою, визначеною умовами договору не перевищує розрахунку суми пені подвійної облікової ставки НБУ, а тому обґрунтованим є нарахування пені у розмірі 0, 05 % від несплаченої у строк суми заборгованості.
Водночас суд зазначає, що у розрахунку пені позивачем невірно визначено початок прострочення для нарахування пені, оскільки останнім не враховано, що строк оплати за фактично відвантажений обсяг нафтопродуктів за умовами договору обраховується банківськими, а не календарними днями.
Згідно із правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, з урахуванням вірного визначення початку прострочення виконання грошового зобов`язання та заявленого позивачем періоду нарахування пені, стягненню підлягає пеня за періоди прострочення:
- за Угодою № 18 з 06.07.2023 по 05.01.2024;
- за Угодою № 20 з 20.07.2023 по 18.01.2024;
- за Угодою № 22 - позивачем визначено вірно;
- за Угодою № 23 з 24.08.2023 по 22.02.2024;
- за Угодою № 25 з 31.08.2023 по 29.02.2024, загальна сума якої становить 17 351, 92 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 68, 00 грн суд відмовляє, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
Окрім того можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 18 934, 69 грн, вважає його вірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Частина перша статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого товару встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат також визнаються судом обґрунтованими та правомірними, однак враховуючи, що позивачем невірно визначено період прострочення грошового зобов`язання, розмір 3 % річних підлягає перерахунку.
Отже за перерахунком суду сума 3 % річних з урахуванням встановлених вище обставин початку періодів прострочення грошового зобов`язання становить 5 577, 13 грн, у зв`язку з чим такі вимоги підлягають частковому задоволенню.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства та обставинами справи, а відтак заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 11 616, 37 грн за неналежне виконання умов договору підлягає до задоволенню в повній мірі.
Частинами третьою, четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак на відповідача не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Задовольнити частково позовні вимоги.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогазтрейд" (09111, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Степана Бандери , будинок 48, код ЄДРПОУ 41271768) на користь Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) 242 827 (двісті сорок дві тисячі вісімсот двадцять сім) грн 02 коп. заборгованості (з яких 189 346, 91 грн основна заборгованість, 17 351, 92 грн пеня, 18 934, 69 грн штраф, 5 577, 13 грн 3 % річних, 11 616, 37 грн інфляційні збитки) та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення складено та підписано: 09.10.2024
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 11.10.2024 |
Номер документу | 122187282 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Київської області
Шевчук Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні