Рішення

від 01.10.2024 по справі 914/694/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 Справа № 914/694/24

За позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів,

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», м.Львів,

про: відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Суддя І.Б. Козак

При секретарі Г.Гелеш

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: ОСОБА_1 -представник.

На розгляд Господарського суду Львівської області Державною екологічною інспекцією у Львівській області подано позов до Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Ухвалою суду від 18.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.04.2024. Ухвалою суду від 20.08.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 03.09.2024. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 01.10.2024 представник позивача не з`явився. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Державною екологічною інспекцією у Львівській області з 06.07.2021 по 12.07.2021 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Львівським комунальним підприємством «Зелений Львів», про що складено Акт перевірки №489/06/682 від 12.07.2021 року. Інспекцією було здійснено відбір проб ґрунтів (Акт відбору проб ґрунтів №87 від 06.07.2021) та проведено аналіз цих проб (Протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № (282-284)/21 від 16.07.2021 року). Відповідно до результатів вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів було встановлено факт забруднення земельної ділянки площею 360 кв.м, а саме виявлення на поверхні ґрунту маслянисті плями з райдужною плівкою (запах дизпалива) та на південь від складського приміщення виявлено складування відходів різного походження. У зв`язку із встановленням порушення ст. 164, 167 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», Інспекцією було та проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі порушенням вимог природоохоронного законодавства на суму 1 582 306,20 грн, яку і просить стягнути з відповідача.

Попередній розрахунок судових витрат позивача:

·9 220,30 грн сплачений судовий збір;

Правова позиція відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 01.10.2024 з`явився, у відзиві на позов (вх.№9536/24) просив у задоволенні позову відмовити повністю, з огляду на те, що матеріали справи не містять документального підтвердження щодо способу та порядку визначення площі забрудненої земельної ділянки представниками органу Державної екологічної інспекції, відсутній акт про забруднення земель із зазначенням відповідних площ забруднення, відсутні матеріали спеціальних вишукувань із зазначенням відповідних площ забруднення, відсутній план-схема земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення. До того ж, у своєму відзиві наголошує, що у матеріалах справи відсутній витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, відповідно унеможливлює задоволення позовних вимог.

Позивач надавав клопотання про долучення доказів (вх.№20582/24 від 20.08.2024), а саме протокол огляду місця події від 20.12.2021 року в рамках кримінального провадження.

Обставини справи.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області з 06.07.2021 по 12.07.2021 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», про що складено акт перевірки №489/06/682 від 12.07.2021 року. Акт підписаний двома сторонами.

Інспекцією було здійснено відбір проб ґрунтів (Акт відбору проб ґрунтів № 87 від 06.07.2021 року) та проведено аналіз цих проб (Протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №(282-284)/21 від 16.07.2021 року). Встановлено факт забруднення земельної ділянки площею 360 кв.м, а саме виявлення на поверхні ґрунту маслянисті плями з райдужною плівкою (запах дизпалива) та на південь від складського приміщення виявлено складування відходів різного походження.

У зв`язку із встановленням порушення ст. 164, 167 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», Інспекцією було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з розрахунками, проведеними позивачем за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 року, розмір заподіяних державі збитків становить:

- 698 932,80 грн - внаслідок забруднення земельної ділянки площею 360 кв.м.

- 883 373,40 грн - внаслідок засмічення земельної ділянки площею 78 кв.м.

Позивач скеровував відповідачу претензії: №200 (вих№13-6409 від 15.11.2021) та №201 (вих№13-6410 від 15.11.2021) про добровільне відшкодування шкоди, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства.

19.08.2021 року позивачем складено Протокол №018984 про адміністративне правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення №1267-04 на голову підприємства «Зелений Львів» ОСОБА_2 на суму 1360,00 грн. Сума штрафу добровільно сплачена ОСОБА_2 , що підтверджується дублікатом квитанції від 17.08.2021 на суму 1360,00 грн, що знаходиться в матеріалах справи.

Оцінка суду.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 6 частини другої статті 16 ЦК України).

Стаття 22 ЦК України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести:

- неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії);

- наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

- вину завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до п. в ч.І ст. 211 Земельного кодексу України встановлено, що юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства за засмічення сільськогосподарських угідь та інших земель побутовими та іншими відходами.

Шкода, заподіяна юридичними особами внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст. 56 Закону України «Про охорону земель»).

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні відходів підлягає компенсації в повному обсязі (ч.2 ст. 68 , ч.І ст.69 «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Псування земель - забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, засмічення побутовими та іншими відходами (абз.14 статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Забруднення грунтів - накопичення в грунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості (абз.12 ч.2 ст. 1 Закону України «Про охорону земель»).

Крім того, згідно ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, солонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно з приписами ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Пунктом "е" ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено, що економічними заходами забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

За змістом частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. В останній день перевірки два примірники акту підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що жодних заперечень стосовно проведення перевірки відповідачем не було заявлено. Однак у своєму відзиві, звертає увагу суду на те, що ані в процесі проведення планового заходу, ані після нього Відповідачу не було повідомлено та не було надано ані акту про забруднення земель, ані матеріалів спеціальних вишукувань, з яких можна б було визначити розмір площі забруднених ділянок.

Акт перевірки та акт обстеження засмічення, а також дії по проведенню перевірки, у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, не породжують правових наслідків для суб`єкта господарювання, оскільки акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі № 826/4278/14 та від 20.02.2018 року по справі № 803/1130/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.12.2018 року по справі № 810/6689/14.

Відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від №171 27.10.1997 року затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Під час вирішення відповідних спорів суд надає оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельної ділянки, встановлює чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально.

Здійснення державного нагляду (контролю) щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, регулюється Законом України №877-V від 05.04.2007 року "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закону України №877-V), постановою КМУ №275від 19.04.2017 року, якою затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України.

У частинах 6, 7 статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Згідно з положеннями Методики:

- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників (пункт 3.1);

- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3.);

- розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (пункт 4.1);

- основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення (пункт 4.2).

Згідно з ч.2 ст.20 Закону України «Про оцінку земель», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

В Додатку 7 до Методики наведено форму розрахунку шкоди від забруднення земель, за змістом якої джерелом визначення площі забрудненої ділянки є акт про забруднення земель та матеріали спеціальних вишукувань.

У пунктах 3, 4 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року №171, визначено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Згідно з п. 4.6 Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1): Р Ш = А * ГОЗ * П Д * КЗ * К Н * КЕГ, де

РШ - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./кв.м.;

ПД - площа забрудненої земельної ділянки, м2;

КЗ - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

КН - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Отже, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Суд дослідив, що у матеріалах справи відсутній витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який є належним доказом, на підставі якого розраховується розмір завданої шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки, а, відтак, розрахунки розміру шкоди, заявленої до стягнення не підтверджуються.

Щодо самого Акту відбору проб ґрунтів №87 від 06.07.2021, суд встановив, що його оформлення не відповідає приписам державного стандарту у сфері охорони навколишнього природного середовища - ГОСТ 17.4.3.01:2019 (ГОСТ 17.4.3.01-2017, ЮТ) Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб (надалі ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019) та ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019 (ГОСТ 17.4.4.02-2017, ЮТ) Охорона довкілля. Якість ґрунту. Методи відбирання та підготування проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу (надалі - ДСТУ ГОСТ 17.4.4.02:2019).

Пунктом 5.1. ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 передбачено, що в залежності від мети дослідження розмір пробного майданчика, кількість та вид проби повинні відповідати зазначеним у таблиці 1. Розмір пробного майданчика для Визначення вмісту у ґрунті хімічних речовин при однорідному ґрунтовому покриві повинен становити від 1 га до 5 га, при неоднорідному ґрунтовому покриві повинен становити від 0,5 га до 1 га. Виходячи з цього, розмір пробного майданчика, згідно з вимогами п. 5.1. ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019, має бути не менше 5000 кв.м.

Дані обставини свідчать про той факт, що площі пробних майданчиків, зазначені в Акті відбору проб ґрунтів №87 від 06.07.2021 року, є меншими за мінімальний розмір пробного майданчика, що визначений вимогами ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019.

Пунктом 3.2. ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 визначено, що при локальному забрудненні ґрунтів для визначення пробних майданчиків застосовують систему концентричних кіл, розташованих на диференційованих відстанях від джерела забруднення, вказуючи номери кіл і азимут місця відбору проб. У напрямку основного поширення забруднюючих речовин систему концентричних кіл продовжують у вигляді сегмента, розмір якого залежить від ступеня поширення забруднення.

Акт відбору проб ґрунтів №87 від 06.07.2021 року не містить даних щодо застосування системи концентричних кіл, розташованих на диференційованих відстанях від джерела забруднення, номерів кіл і азимут місця відбору проб, та продовження системи концентричних кіл у вигляді сегмента у напрямку основного поширення забруднюючих речовин.

При відборі проб ґрунтів Державною екологічною інспекцією у Львівській області були допущені наступні порушення порядку такого відбору: при відборі проб не складались затверджені в додатках обов`язкові документи, такі як паспорт обстежуваної ділянки, опис ґрунтів, бланк опису пробного майданчику, що фактично унеможливлює встановлення розташування пробних майданчиків та визначення наявних на них ґрунтів; з акту відбору проб ґрунтів не вбачається, що при відібранні проб були враховані профіль з ґрунтових горизонтів або шарів з таким розрахунком, щоб в кожному випадку проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту. Крім того, за відсутності карти-схеми взагалі неможливо встановити розташування майданчиків, де відбиралися проби, які ґрунти розташовані в містах відбору проб.

В контексті наведених правових положень, суд звертає увагу на практику Верховного Суду, зокрема його Постанови у справі №908/125/18 від 02.02.2021 та 21.03.2023 років; Постанови у справі №537/598/17 від 13.10.2020 року.

Аналогічним з даною справою є відсутність у матеріалах справи документального підтвердження щодо способу та порядку визначення площі забрудненої земельної ділянки представниками органу Державної екологічної інспекції, відсутній акт про забруднення земель із зазначенням відповідних площ забруднення, відсутні матеріали спеціальних вишукувань із зазначенням відповідних площ забруднення, відсутній план-схема земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який є належним доказом, на підставі якого розраховується розмір завданої шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки, а відтак, розрахунки розміру шкоди, заявленої до стягнення не підтверджуються

Відповідно до встановлених у справі №920/1107/17 від 13.05.2019 року обставин в ході перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства встановлено факт забруднення амонієм, нітратами, сульфатами та фосфором чотирьох земельних ділянок. Задовольняючи позов про стягнення шкоди, суди виходили з того, що факт порушення природоохоронного законодавства відповідачем підтверджується актом перевірки, актом відбору ґрунтів, протоколами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, схемою розташування забруднених земельних ділянок та розрахунками розміру завданої шкоди.

Під час проведення планового заходу представниками ЛКП «Зелений Львів» неодноразово було наголошено позивачу на тому, що територію за адресом: АДРЕСА_1 , окрім ЛКП «Зелений Львів», використовує ще два підприємства. Вказане знаходить своє відображення в Акті відбору проб ґрунтів №87 від 06.07.2021 року. Цими підприємствами є ДП «Високий Замок» і ПП «Паркбуд».

Однак, представниками Державної екологічної інспекції у Львівській області не враховано вказаних зауважень та не вжито жодних заходів щодо з`ясування того, чи не причетні до забруднення земель ДП «Високий Замок» і ПП «Паркбуд».

Наведені обставини свідчать про порушення порядку проведення відбору проб ґрунтів, що вказує на недоведеність належними та допустимими доказами як площі забруднення земельної ділянки, так і самого факту забруднення.

Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, які викладені в постанові від 13 жовтня 2020 року по справі №537/598/17 та від 21 березня 2023 року у справі №908/125/18.

На підставі вищевикладеного слід дійти висновку, що факту забруднення земельної ділянки саме в результаті дій відповідача не доведено.

В даному випадку, склад цивільного правопорушення, у вигляді протиправної поведінки, розміру шкоду та причинно-наслідкового зв`язку відсутній, що є підставою для відмови у позові.

Судові витрати.

Сплачений позивачем судовий збір та витрати на правову допомогу залишаються за ним.

Відповідач перед судовими дебатами зробив заяву про намір подати клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2.Судові витрати залишити за позивачем.

3.Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4.Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5.Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2024.

СуддяКозак І.Б.