Рішення

від 08.10.2024 по справі 914/1944/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024 Справа № 914/1944/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №914/1944/24

за позовом: Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , с. Дорівляни Стрийського району Львівської області,

про: стягнення заборгованості у розмірі 42 117,60 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 42 117,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем умов Договору №380мл-17 від 01.01.2017 року в частині своєчасної та повної оплати за виконані роботи, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 42 117,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Копія ухвали суду від 08.08.2024 надіслана відповідачу 09.08.2024 на адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

Однак, поштове відправлення на адресу відповідача з ухвалою про відкриття провадження у справі повернулося до суду 30.08.2024, причина повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Так, відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, відповідно до позицій, висловлених у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

Таким чином, суд констатує, що відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи судом, останньому забезпечено право на реалізацію його прав та виконання процесуальних обов`язків.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.08.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на поштову та електронну адреси відповідача копії ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2017 між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії УДЦР, як Виконавцем, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як Замовником, було укладено Договір на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №380мл-17.

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом укладеного договору є проведення Виконавцем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також, виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника.

За умовами Договору, Західна філія Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» бере на себе обов`язок проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує Замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ (п.2.1 Договору), а Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати на користь Виконавця плату за виконану роботу (п.2.2.2 Договору).

Згідно з п.3.2. Договору, виконання робіт підтверджується Актами виконаних робіт, підписаними обома Сторонами.

Відповідно до п.3.3. Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника.

Пунктом 3.3.1. передбачено, що у разі якщо Замовник не підписує акти виконаних робіт, він повинен протягом п`яти робочих днів із моменту їх отримання надати Виконавцю вмотивовану відмову.

У випадку не підписання Замовником актів виконаних робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного у п.3.3.1. Договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті (п.3.3.2. Договору).

Відповідно до умов Договору Виконавець - ДП «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії УДЦР свої зобов`язання виконав своєчасно та в повному обсязі та пред`явив їх до приймання Замовником, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

У лютому - червні 2024 року Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії УДЦР були проведені роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронного засобу для Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на загальну суму 42 117,60 грн.

На виконання умов Договору позивач виставляв відповідачу такі рахунки:

- №440 від 21.02.2024 року на суму 8423,52 грн;

- №714 від 21.03.2024 року на суму 8423,52 грн;

- №1109 від 24.04.2024 року на суму 8423,52 грн;

- №3757 від 22.05.2024 року на суму 8423,52 грн;

- №4159 від 21.06.2024 року на суму 8423,52 грн.

Виконання позивачем робіт за вказаними рахунками підтверджуються наступними актами про виконання робіт:

- №24-11-440 від 29.02.2024 року;

- №24-11-714 від 29.03.2024 року;

- №24-11-1109 від 30.04.2024 року;

- №24-11-3757 від 31.05.2024 року;

- №24-11-4159 від 28.06.2024 року.

Всі рахунки та акти наданих послуг підписані зі сторони виконавця та надіслані відповідачу, ФОП ОСОБА_1 , на адресу: АДРЕСА_1 , яка є місцем реєстрації останнього і відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також зазначена у договорі, підписаному між сторонами.

Загальна вартість наданих послуг згідно Актів виконаних робіт за період лютий червень 2024 року складає 42 117,60 грн.

Однак, станом на момент звернення до суду ФОП ОСОБА_1 оплату за виконані роботи не здійснив, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 42 117,60 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Між сторонами спору виникли зобов`язання на підставі укладеного договору підряду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст.889 Цивільного кодексу України, за договором підряду замовник зобов`язаний сплатити підряднику встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Частиною 1 ст.853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Таким чином, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами ч. 4 та ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

З приписів наведених норм вбачається, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, оскільки в разі реального виконання підрядником робіт та відсутності обгрунтованих зауважень замовника щодо недоліків робіт, навіть непідписаний акт є підставою для розрахунків за підрядні роботи, і в такому випадку ефективним способом захисту порушеного права буде вимога про стягнення вартості робіт.

Суд звертає увагу, що у Договорі №380мл-17 від 01.01.2017 сторони погодили ціну робіт та порядок розрахунку. Згідно з п.3.2. Договору, виконання робіт підтверджується Актами виконаних робіт, підписаними обома Сторонами. Відповідно до п.3.3. Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника. Пункт 3.3.1. передбачає, що у разі якщо Замовник не підписує акти виконаних робіт, він повинен протягом п`яти робочих днів із моменту їх отримання надати Виконавцю вмотивовану відмову. У в п.3.3.2. зазначено, що у випадку не підписання Замовником актів виконаних робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного у п.3.3.1. Договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.

Враховуючи факт підписання та надсилання підрядником актів виконаних робіт, виставлених рахунків замовнику, непідписання актів та рахунків на оплату їх відповідачем, не звільняє останнього від обов`язку оплатити одержаний результат підрядних робіт (радіочастотного моніторингу та ЕМС), наданих позивачем.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3028,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Західної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (79018, м. Львів, вул. Стороженка, 20; код ЄДРПОУ: 20857613) 42 117,60 грн та 3028,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБерезяк Н.Є.